Справа № 128/5102/23
11 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нагірняк Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Галіцина В.В. звернулася до суду із позовом до Стрижавської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
У позовній заяві викладено наступну позицію.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить 1/2 частка у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належала померлій ОСОБА_2 , як члену колгоспного двору, який не втратив право на майно двору станом на 15.04.1991 відповідно до Закону України «Про власність», що підтверджується свідоцтвом №252 від 14.02.1991, виданим виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради за №69 від 24.01.1991, згідно якого цілий житловий будинок в АДРЕСА_1 , дійсно належить до колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_2 .. Однак, у зв'язку із приналежністю спадкового будинку до суспільної категорії колгоспних дворів, позивачка не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.05.2023 №190/02-31. Спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_2 , був син померлої, а дядько позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Іншим спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 була дочка померлої, а мати позивачки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв лише її син ОСОБА_3 , оскільки на час смерті спадкодавця постійно проживав та був зареєстрований з нею за однією адресою, а також звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Проте, право власності в порядку спадкування за законом на спадковий будинок, який відноситься до суспільної категорії колгоспних дворів, дядько позивачки ОСОБА_3 за життя не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, входить право власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, 1/2 частка у праві власності на який належала померлому ОСОБА_3 , як члену колгоспного двору, який не втратив право на майно двору станом на 15.04.1991, оскільки постійно проживав та був зареєстрований в даному будинку в 1989-1991 роках і до дня своєї смерті, а іншу 1/2 частку у праві власності він успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_2 , але за життя не оформив свої спадкових прав. Також до складу спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 входила і земельна ділянка площею 0,1226 га у межах згідно з планом, яка розташована в АДРЕСА_1 (присадибна ділянка, на якій розташований спадковий житловий будинок, цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0520655900:02:006:0352, що належала ОСОБА_3 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ВН, виданий Стрижавської селищною радою 04.02.1997 на підставі рішення 8 сесії 22 скликання Стрижавської селищної ради від 31.10.1996. Вказану земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 позивачка успадкувала та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.03.2023. Спадкоємицею за законом по праву представлення (ст. 1266 ЦК України) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 дядька ОСОБА_3 є позивачка ОСОБА_1 , оскільки її мати ОСОБА_4 (рідна сестра померлого ОСОБА_3 ) померла ще ІНФОРМАЦІЯ_7 . Інші спадкоємці за законом, які прийняли спадщину після смерті дядька ОСОБА_3 відсутні. Спадщину після смерті дядька ОСОБА_3 позивачка прийняла шляхом подачі у встановлений законом строк заяви і на частину спадкового майна отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Проте, у витягу з ДРАЦС про народження її матері ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) про державну реєстрацію народження №00041137452 від 25.08.2023 її прізвище значиться ОСОБА_5 , а прізвище матері у свідоцтві про смерть - « ОСОБА_6 », так само і прізвище рідного брата матері у його свідоцтві про смерть та у свідоцтві про народження « ОСОБА_3 ». Вирішити даний спір у досудовому порядку неможливо, що підтверджується постановою нотаріуса №190/02-31 від 25.08.2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
На підставі вищевикладеного просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідною племінницею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , і є відповідно рідним братом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 дядька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прийняв спадщину, але за життя не оформив своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. «А», сараю літ. «В», погребу літ. п/Г», вбиральні літ «Д», сараю літ. «Е», сараю літ «Ж», сараю літ. «З», огорожі №4, огорожі №5, хвіртки №6».
Ухвалою суду від 20.12.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (а.с. 47-48).
Ухвалою суду від 14.05.2024 задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Галіциної В.В. про витребування доказів (а. 196-197).
Ухвалою суду від 27.09.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 219).
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Галіцина В.В. не з'явилися, представник позивачки подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити її відсутність та відсутність позивачки, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі (а.с. 212).
Представник відповідача Стрижавської селищної ради в судове засідання не з'явився, направивши до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника селищної ради на підставі наявних матеріалів справи (а.с. 215).
Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається, нез'явлення учасників справи не перешкоджає вирішенню спору, а відтак судом ухвалено проводити судове засідання у їх відсутність.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 28.10.2011 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 21-22).
З копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 18) вбачається, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
Відповідно до копії повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 03.04.1976 зареєстрували шлюб, після реєстрації якого ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (а.с. 20).
Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00041137452 від 25.08.2023, ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками вказані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с. 16).
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 ОСОБА_13 , 1929 року народження, та ОСОБА_14 , 1925 року народження, 01.02.1958 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_14 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 19).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками вказані ОСОБА_13 та ОСОБА_15 (а.с. 17).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 15).
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (а.с. 14) вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 (а.с. 13) вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_11 в м. Вінниці.
З копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 (а.с. 12) вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області.
Відповідно до копії свідоцтва № НОМЕР_10 , виданого виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради на підставі рішення виконавчого комітету Стрижавської селищної ради №69 від 24.01.1991, цілий житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , як голові колгоспного двору на праві особистої власності (а.с. 24).
Згідно копії звіту про оцінку майна №LV-23082015-01, виконаного ФОП ОСОБА_16 15.08.2023, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 15.08.2023 становить 98054 грн. без ПДВ (а.с. 25).
Відповідно до копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що виготовлений 04.01.2022 КП «ВООБТІ», загальна площа житлового будинку становить 29,4 кв.м, житлова 14,0 кв.м. До складу домоволодіння входять: житловий будинок лит. «А» 1966 рок побудови, сарай літ. «В» 1966 року побудови, погріб літ. «п/Г» 1965 року побудови, вбиральня літ. «Д» 1983 року побудови, сарай літ. «Е» 1991 року побудови, сарай літ. «Ж» 1991 року побудови, сарай літ. «З» 1991 року побудови, огорожа №4 2000 року побудови, огорожа №5 2000 року побудови, хвіртка №6 2000 року побудови (а.с. 27-32).
Згідно копії домової книги для реєстрації громадян, які проживають у буд. АДРЕСА_1 (а.с. 35-37) міститься відмітка про реєстрацію 21.01.1981 за даною адресою ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також відмітка про те, що він ІНФОРМАЦІЯ_5 помер.
Відповідно до акту обстеження фактичного місця проживання позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в АДРЕСА_2 , що складений 23.11.2023 та затверджений селищним головою М.Демченком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , був рідним братом ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , і відповідно їх матір'ю була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно народилися в АДРЕСА_1 , тут проживали з народження, їх батьками були ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_13 .. Відповідно, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є племінницею для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с 38).
Згідно листа Стрижавської селищної ради №06-09/488 від 23.02.2024 (а.с. 146-148), що надано на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2023, згідно записів погосподарського обліку будинковолодінь 1961-1963 років, погосподарська книга №992 по №1087 с. Коло-Михайлівка, особистий рахунок № НОМЕР_11 - головою сім'ї рахується ОСОБА_15 (1925 року народження), члени сім'ї: ОСОБА_20 (дочка, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_21 (син, ІНФОРМАЦІЯ_12 ), ОСОБА_3 (син, ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Згідно земельно-шнурової книги №2 колгоспу «Родина» с. Стрижавка за 1982-2002 роки, №п/п 43, в графі прізвище, ім'я, по батькові особи, якій надана присадибна ділянка записано ОСОБА_11 ( ОСОБА_22 закреслено, так в документі), в графі всього земель 0,36 (закреслено), ОСОБА_23 (закреслено, так в документі) всього земель 0,26. ОСОБА_24 всього земель 0,13. Відповідно до земельно облікових документів, будинковолодіння розташоване по АДРЕСА_1 . Щодо надання довідки про розмір земельної ділянки, яка рахується за житловим будинком в АДРЕСА_1 , із зазначенням чи приватизована дана земельна ділянка надає інформацію, що площа земельної ділянки на якій розташоване будинковолодіння за вказаною адресою становить 0,1226 га. Власник земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:006:0352, яка розташована по АДРЕСА_3 , цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 24.03.2023 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецькою О.Ю..
На підтвердження вказаного Стрижавською селищною радою надано копії наступних документів: сторінки земельно шнурової книги колгоспу «Родина» с. Стрижавка, книга №2 за 1982-2002 роки (а.с. 149-151); інформацію Стрижавської селищної ради від 16.02.2024 вих. №03-17/421, відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у реєстрі громади відсутні (а.с. 152); записи погосподарського обліку будинковолодінь 1961-1963 років, погосподарська книга з №992 по №1087 ОСОБА_3 , рахується за особистим рахунком № НОМЕР_11 (а.с. 153-155); записи погосподарського обліку будинковолодінь 1964-1966 років, погосподарська книга з № НОМЕР_12 по № НОМЕР_13 ОСОБА_3 , рахується за особистим рахунком № НОМЕР_14 (а.с. 156-158); записи погосподарського обліку будинковолодінь 1967-1970 років, погосподарська книга з №1 по № НОМЕР_15 ОСОБА_3 , рахується за особистим рахунком № НОМЕР_16 (а.с. 159-161); записи погосподарського обліку будинковолодінь 1971-1973 років, погосподарська книга з №1 по № НОМЕР_17 ОСОБА_3 , рахується за особистим рахунком № НОМЕР_18 (а.с. 162-164); записи погосподарського обліку будинковолодінь 1974-1976 років, погосподарська книга з № НОМЕР_19 по № НОМЕР_17 ОСОБА_3 , рахується за особистим рахунком № НОМЕР_20 (а.с. 165-167); записи погосподарського обліку будинковолодінь 1977, 1978,1979 років, погосподарська книга з №1 по № НОМЕР_17 ОСОБА_3 , рахується за особистим рахунком № НОМЕР_21 (а.с. 168-170); записи погосподарського обліку будинковолодінь 1980-1982 років, погосподарська книга з №1 по № НОМЕР_22 ОСОБА_3 , рахується за особистим рахунком № НОМЕР_23 (а.с. 171-173); записи погосподарського обліку будинковолодінь 1983, 1984, 1985 років, погосподарська книга з №1 по № НОМЕР_15 ОСОБА_3 , рахується за особистим рахунком № НОМЕР_24 (а.с. 174-176).
Із вказаних витягів з погосподарських книг вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 належить до суспільної групи господарства - колгоспний двір.
Згідно копії рішення виконкому Стрижавської сільської ради №11 від 07.06.1979 (а.с. 189) ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_4 .
З копії акта наділення землі під будівництво хати від 24.05.1979 (а.с. 190) вбачається, що ОСОБА_4 виділено земельну ділянку під будівництво в кількості 0,12 га з присадибної ділянки матері ОСОБА_25 згідно рішення від 18.05.1979.
Відповідно до копії свідоцтва №20 про право приватної власності на домоволодіння від 27.03.21997 житловий будинок по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4 (а.с. 191).
Згідно копії нотаріально посвідченого договору дарування від 03.10.2011 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 (а.с. 192193).
Право власності на вказаний житловий будинок ОСОБА_1 зареєструвала в КП «ВООБТІ» 19.10.2011 (а.с. 194).
Відповідно до листа Стрижавської селищної ради від 05.06.2024 №06-09/1461, що надано на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2024, лише 04.04.2016 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг», відповідно до яких повноваження у сфері реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб делегуються органам місцевого самоврядування, тому можливості надати довідку про місце реєстрації на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 із зазначенням з якого часу вона була зареєстрована за цією адресою у селищної ради немає у зв'язку з відсутністю джерел з яких можливо отримати дану інформацію (а.с. 201).
З акту від 04.06.2024, що затверджений Стрижавським селищним головою Михайлом Демченком (а.с. 203) вбачається, що станом на 15.04.1991 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були членами колгоспного двору та постійно проживали аж до смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії спадкової справи №162/93 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 100-104) ОСОБА_3 07.04.1993 звернувся до нотаріуса із письмовою заявою про прийняття спадщини та проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину, а саме грошових коштів у відділенні «Ощадбанк». 07.04.1993 державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад з нарахованими відсотками та компенсацією до вкладу, що зберігаються у відділенні «Ощадбанк» смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області.
Відповідно до копії спадкової справи №141/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 (а.с. 52-98) ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Білозарецької О.Ю. із письмовими заявами про прийняття нею спадщини після смерті її дядька ОСОБА_3 , а також про видачу їй свідоцтв про право на спадщину за законом на грошові вклади та земельну ділянку площею 0,1226 га, кадастровий номер 0520655900:02:006:0352, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 22.08.2022 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті дядька ОСОБА_3 на грошові вклади в банківських установах, а 24.03.2023 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті дядька ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:006:0352, площею 0,1226 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і спору, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Білозарецької О.Ю. від 25.05.2023 вих. №190/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , який прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок під АДРЕСА_1 , який належав колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкове майно належить колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_2 , а в силу приписів ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР колгоспний двір належить його членам на праві спільної сумісної власності, розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних, а надане спадкодавцем ОСОБА_1 свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння не є документом, що свідчить про перебування його у власності ОСОБА_2 , так як вказує, що двір є колгоспним, що не дає можливості реалізувати спадкові права (а.с. 43).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на 1/2 частку житлового будинку в с- щі Стрижавка Вінницького району Вінницької області. Інша 1/2 частка вказаного житлового будинку належала дідькові позивачки, а сину ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , оскільки вони станом на 15.04.1991 (час припинення колгоспного двору) були зареєстровані та проживали у спірному будинку. Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її син ОСОБА_3 , оскільки на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем, а також звернувся із письмовою заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Однак, право власності на спадковий житловий будинок н оформив. Інший спадкоємець після смерті ОСОБА_2 - мати позивачки ОСОБА_4 спадщину після смерті матері не прийняла та померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . Дядько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем після його смерті за законом по праву представлення є позивачка, яка подала до нотаріальної письмову заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .. Однак, враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_3 не оформив своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_2 та оформив свого права власності на спірний житловий будинок, який належить до суспільної групи колгоспних дворів, позивачка не може в позасудовому порядку оформи свої спадкові права на вказане нерухоме майно, про що нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Тобто, вирішити дане питання, окрім як в судовому порядку, позивачка позбавлена можливості, її право на спадщину порушене та підлягає захисту. Право власності на житловий будинок виникло у спадкодавця у порядку встановленому законом, а тому може бути об'єктом спадкування.
Із встановлених обставин випливає, що між сторонами виникли правовідносини спадкування за законом, що регулюються Цивільним Кодексом України в ред. 1963 року, Законом України «Про власність», Цивільним Кодексом України, які застосував суд при вирішенні справи та на які посилалася позивачка.
Відповідно до ст. 25 ЦК України - цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження і припиняється в момент її смерті.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Згідно ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно аналізу положень ст. 392 ЦК України, вбачається, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).
До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору.
З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963 року.
Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року.
Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Правильне застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР 1963 року передбачає з'ясування питання про віднесення будинку до відповідної суспільної групи господарств.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15.
Частиною першою ст. 112 ЦК УРСР у редакції 1963 року, передбачено, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.
Тобто, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь у його придбанні.
Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48.
Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Відповідно до абзацу другого пункту 20 Вказівок № 112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників. Члени колгоспу, які працюють у міжгосподарських організаціях, відносяться до суспільної групи колгоспників.
Згідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ст.ст. 120, 123, 563 ЦК України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, а у разі смерті члена колгоспного двору спадщина в майні двору не відкривалася до смерті останнього члена колгоспного двору, а майно залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів не залишається, до майна двору застосовуються правила розділу «Спадкове право» ЦК України в редакції 1963 року.
Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був введений в дію Закон України «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 ОСОБА_2 та її синові ОСОБА_3 на праві сумісної власності належало право у колгоспному дворі, як його членам, що не втратили право на частку в його майні та розмір частки кожного із них становив по 1/2.
Відповідно до п. 1 ч.1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позов обґрунтований, доведений позивачкою, відповідає матеріальному закону, викладені у ньому обставини знайшли своє підтвердження, а тому підлягає задоволенню. Судом не встановлено порушення права інших осіб при визнанні права власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за позивачкою, підтверджено факт родинних відносин між позивачкою та її дядьком ОСОБА_3 ..
Сплачений позивачкою при зверненні до суду із даним позовом судовий збір слід залишити за нею, відповідного висловленої у позовній заяві позиції (а.с. 6).
Відповідно до ст.ст. 25, 1216, 1217, 1218, 1221, 1222, 1223, 1225, 1261, 1266, 1269, 1273, 1274, 1275 ЦК України, керуючись, ст.ст. 1, 10, 76-80, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , є рідною племінницею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_15 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_15 дядька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який прийняв спадщину, але за життя не оформив своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_16 своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. «А», сараю літ. «В», погребу літ. п/Г», вбиральні літ «Д», сараю літ. «Е», сараю літ «Ж», сараю літ. «З», огорожі №4, огорожі №5, хвіртки №6.
Судові витрати залишити за позивачкою ОСОБА_1 ..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_25 , мешканка АДРЕСА_2 ;
Відповідач - Стрижавська селищна рада, адреса: 23210, с-ще Стрижавка Вінницького району Вінницької області, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 7, код ЄДРПОУ 04330007.
Суддя Л.П. Шевчук