Справа № 991/2338/23
Провадження № 11-кп/991/30/25
11 березня 2025 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянула питання про здійснення дистанційного судового провадження з розгляду апеляційних скарг захисників обвинуваченого ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також апеляційної скарги ОСОБА_5 , на вирок Вищого антикорупційного суду від 17.04.2024,
У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 52022000000000396 від 02.12.2022 за вказаними вище апеляційними скаргами.
Розгляд апеляційних скарг призначено на 12.03.2025 о 10 год 00 хв у залі судових засідань № 1 Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, 4).
До зазначеного судового засідання адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою. Просить проводити призначене судове засідання в режимі відеоконференції за участі: обвинуваченого ОСОБА_2 в приміщені Ренійського районного суду Одеської області; адвоката ОСОБА_3 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Захист посилається на введений у державі воєнний стан та значну територіальну віддаленість місця проживання як обвинуваченого (м. Рені Одеської області), так і його захисника (м. Одеса) від міста Києва.
Суддя розглянула питання про можливість проведення судового засідання з розгляду апеляційних скарг у режимі відеоконференції та дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК України законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов'язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК України вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК України. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов'язку його задоволення.
Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийняте виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК України підстав.
Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання сторони захисту, суддя доходить висновку, що особа, яка ініціювала проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не довела наявність однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Надаючи саме таку оцінку суддя виходить із того, що адвокат не довів відсутність як у нього, так і в його клієнта можливості прибути до суду для участі в судовому засіданні. Посилання на введений у державі воєнний стан та віддаленість місця проживання від міста Києва є загальними та не свідчить про неможливість прибути до суду для участі в судовому розгляді. Правовий режим воєнного стану хоч і запроваджено на всій території України, однак на даний час ані в м. Києві, ані в Київській області не ведуться активні бойові дії, а Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду здійснює правосуддя.
Крім того, суддя звертає увагу, що сторона захисту не дотрималась вимог, передбачених ч. 4 ст. 336 КПК України - учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання та копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.
Окремо суддя наголошує на тому, що згідно з ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 «Провадження в суді апеляційної інстанції» цього Кодексу.
Пункт 1 частини 7 статті 42 КПК України закріплює обов'язок обвинуваченого прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Зазначений обов'язок підлягає безумовному виконанню.
Проаналізувавши доводи викладені в клопотанні, суддя дійшла висновку, що існування будь-яких об'єктивних обставин, які б унеможливлювали прибуття обвинуваченого безпосередньо до суду в останній не наводить.
З огляду на конкретні обставини цього кримінального провадження, обсяг пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, характер та обсяг процесуальних дій, які мають бути проведені судом у вказаному кримінальному провадженні, з метою забезпечення принципу рівності та змагальності сторін кримінального провадження, суддя доходить висновку, що саме безпосередня особиста участь обвинуваченого в залі судових засідань в приміщенні суду сприятиме належній організації судового процесу, забезпеченню швидкому, повному та неупередженому судовому розгляду, оперативності судового провадження та проведенню всіх процесуальних дій у строки, визначенні кримінальним процесуальним законодавством.
З урахуванням вищенаведеного, суддя доходить висновку, що клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 336, 371, 372, 424, 532 КПК України, суддя
Клопотання залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1