11 березня 2025 року місто Чернівці справа №727/13838/23
провадження №22-ц/822/271/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н.К.,
Суддів: Лисака І.Н., Половінкіної Н.Ю.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 червня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів,
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 21 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів відмовлено.
Повний текст рішення складено судом 26 червня 2024 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 21 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів відмовлено.
Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2024 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 спрямував до апеляційного суду в системі «Електронний Суд» апеляційну скаргу на вказане рішення суду. В поданій апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків скарги.
Роз'яснено, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Зокрема, апеляційна скарга залишена без руху з тих підстав, що ОСОБА_1 не зазначив: - повну адресу місця проживання чи перебування ОСОБА_1 (українською мовою); - повну адресу місця проживання чи перебування інших учасників справи, а саме відповідачів (українською мовою); - в апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, а саме апелянтом не вказано в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо; - також в апеляційній скарзі не вказано перелік документів які додаються до апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду, ОСОБА_5 спрямував 22 липня 2024 року до апеляційного суду в системі «Електронний суд» додаткові пояснення, доповнення до апеляційної скарги про виправлення недоліків апеляційної скарги, де вказав, що йому невідомі поштова та житлова адреса відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому, апелянт зазначив електронні адреси відповідачів.
Однак вимоги ухвали апеляційного суду від 10 липня 2024 року були виконані заявником не у повному обсязі, оскільки заявник в апеляційні скарзі не зазначив місце проживання чи перебування відповідачів у справі, внаслідок чого апеляційний суд позбавлений можливості належним чином надсилати відповідачам процесуальні документи по справі, а також належним чином повідомляти про час та місце розгляду справи. Доводи заявника ОСОБА_5 про те, що йому невідомі адреси проживання відповідачів, колегія суддів не прийняла до уваги, оскільки зазначення місця проживання та перебування відповідачів є обов'язком позивача.
Крім цього, колегія суддів не приймала до уваги посилання апелянта про те, що йому відомі лише електронні адреси відповідачів, оскільки надсилання процесуальних документів на електронну пошту відповідачів можна вважати лише додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов'язку надсилати учаснику справи процесуальні документи та повідомлення про час та місце розгляду справи у спосіб, встановлений процесуальним законом. Матеріали апеляційної скарги не містять відомостей про те, що вказані апелянтом електронні адреси відповідачів є офіційними електронними адресами. Чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного надсилання судом процесуальних документів - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», а у випадку, якщо учасник справи не має зареєстрованого Електронного кабінету, - документи надсилаються засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану таким учасником під час подання документів до суду. Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 721/591/22.
Оскільки апелянт не надав доказів, що зазначені ним електронні адреси відповідачів є офіційними електронними адресами, то колегія суддів вважала, що він не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 10 липня 2024 року в частині зазначення місця проживання та перебування відповідачів та не подав апеляційну скаргу, яка б відповідала по формі та змісту вимогам статті 356 ЦПК України.
З огляду на викладені обставини, ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 25 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів було визнано неподаною та повернуто заявнику.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 25 липня 2024 року задоволено. Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 25 липня 2024 року скасовано. Справу №727/13838/23 направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що із урахуванням часткового усунення недоліків апеляційної скарги апеляційний суд мав продовжити ОСОБА_5 відповідний строк, за необхідності - роз'яснити заявнику порядок виконання вимог суду, а тому повернення апеляційної скарги здійснене судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.
Цивільна справи надійшла до Чернівецького апеляційного суду 14 лютого 2025 року.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19 лютого 2025 року продовжено ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 червня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів, зазначених в ухвалі Чернівецького апеляційного суду від 10 липня 2024 року, на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду, ОСОБА_1 спрямував 28 лютого 2025 року до апеляційного суду в системі «Електронний Суд» заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій вказав, що йому не відомі поштова та житлова адреса відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки відповідачі відмовляються повідомляти йому свої адреси проживання. При цьому, апелянт зазначає електронні адреси відповідачів.
Колегія суддів вважає, що заявник ОСОБА_5 не виконав вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та ухвали про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині зазначення адреси місця проживання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому колегія суддів виходить з наступних підстав.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Так, відповідно до п.3 ч.2 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Заявник в апеляційні скарзі не зазначає місце проживання чи перебування відповідачів у справі, зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , внаслідок чого апеляційний суд позбавлений можливості належним чином надсилати відповідачам процесуальні документи по справі, а також належним чином повідомляти про час та місце розгляду справи.
Доводи заявника ОСОБА_1 про те, що йому невідомі адреси проживання відповідачів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначення місця проживання та перебування відповідачів є обов'язком позивача.
Крім цього, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта про те, що йому відомі лише електронні адреси відповідачів, оскільки надсилання процесуальних документів на електронну пошту відповідачів можна вважати лише додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов'язку надсилати учаснику справи процесуальні документи та повідомлення про час та місце розгляду справи у спосіб, встановлений процесуальним законом.
Як вбачається з матеріалів справи, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодного разу не реагували на будь-які повідомлення від суду першої інстанції, що надсилалися на електронну адресу, зазначену ОСОБА_1 . Зокрема, до суду першої інстанції від них не надходив ні відзив на позовну заяву, ні будь-які заяви щодо розгляду справи, що могло би свідчити, що вказані особи користуються цими електронними адресами.
Матеріали апеляційної скарги не містять відомостей про те, що вказані апелянтом електронні адреси відповідачів є офіційними електронними адресами.
Так, відповідно до статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (тут і далі - ЄСІТС).
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку.
У пункті 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначено, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв'язку.
Згідно з підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в ЄСІТС.
Особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного надсилання судом процесуальних документів - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», а у випадку, якщо учасник справи не має зареєстрованого Електронного кабінету, - документи надсилаються засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану таким учасником під час подання документів до суду.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 721/591/22.
Відповідно до процесуального закону надіслання копій процесуальних документів та повідомлення про час та місце розгляду справи на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та/або касаційна скарга, заяви/клопотання тощо), в яких міститься прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення.
Якщо суд надіслав копії процесуальних документів на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов'язку надіслати учаснику справи копії документів у спосіб, встановлений процесуальним законом.
Оскільки апелянт не надав доказів, що зазначені ним електронні адреси відповідачів є офіційними електронними адресами, а самі відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодного разу не відреагували на будь-які повідомлення від суду першої інстанції, що позбавляє апеляційний суд вважати про обізнаність відповідачів про наявність спору, то колегія суддів вважає, що апелянт ОСОБА_5 не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 10 липня 2024 року та від 19 лютого 2025 року в частині зазначення місця проживання та перебування відповідачів та не подав апеляційну скаргу, яка б відповідала по формі та змісту вимогам ст.356 ЦПК України.
Крім цього, варто зауважити, що з матеріалів справи вбачається, що відповідачку ОСОБА_2 в суді першої інстанції представляв адвокат Козачук С.А. Ордер, що міститься в матеріалах справи, надає адвокату повноваження представляти інтереси відповідачки ОСОБА_2 лише в суді першої інстанції.
Всі відповідачі є громадянами Румунії та як вказує позивач, проживають у Великобританії. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не приймали ні особистої участі у розгляді справи, ні через представника.
Також, як вбачається із відповідей з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - не знайдені.
Отож, оскільки відповідачі є громадянами іншої держави, проживають у Великобританії, їх слід повідомляти за спеціальним порядком.
Згідно з ч. 2 ст. 496 ЦПК України іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
На суд покладається обов'язок, зокрема, належним чином та своєчасно повідомити учасників справи про дату, час і місце розгляду справи, що є складовою права кожної особи на доступ до правосуддя. Зокрема, на апеляційний суд покладено обов'язок надіслання апеляційної скарги, ухвали про відкриття апеляційного провадження та судової повістки-повідомлення про судове засідання (вразі розгляду справи з повідомленням учасників справи).
Згідно з ч. 1 ст. 361 ЦПК України разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи, крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет.
Згідно зі ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Згідно з ч. 1 ст.80 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
У правовідносинах з Великобританією Україна відсутній двосторонній договір про правову допомогу, тому у цій сфері застосуванню підлягає Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаазька Конвенція 1965 року), членами-учасниками якої є як Україна, так і Великобританія.
Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої статті 5 вказаної Конвенції, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної держави.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи адреси проживання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у апеляційного суду відсутня можливість належним чином направити відповідачам копії апеляційної скарги разом із ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження та судовими повістками-повідомленнями у порядку, передбаченому підпунктом (а) першого абзацу статті 5 Гаазької Конвенції 1965 року.
Таким чином, у встановлений судом строк та станом на 11 березня 2025 року недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто в повному обсязі, а саме ОСОБА_1 не надано апеляційному суду адреси проживання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а тому апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 185, ч.ч.2, 6 ст. 357 ЦПК України, у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги (ч.7 ст.185 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 червня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про стягнення аліментів - визнати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Н.К. Височанська
Судді: І.Н. Лисак
Н.Ю. Половінкіна