Справа № 643/11273/19 Номер провадження 22-з/814/89/25 Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
05 березня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Чумак О.В., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2024 року -скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
25.02.2025 року ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу судових витрат у розмірі 24320,05 грн, в тому числі витрати на проведення судової експертизи у розмірі 9438,55 грн., витрати на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 12000 грн. та надала відповідні докази.
Представником позивача подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому останній прохав витрати на правову допомогу зменшити, а в задоволенні витрат за проведення трасологічної експертизи відмовити.
Перевіривши наведені в заяві доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходе на наступного висновку.
Згідно положень частин 1, 4 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Пунктами 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з тим, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі КГС від 03.10.2019 р у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 р у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 р у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 р у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 р у справі № 753/1203/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
24.02.2025 у підсистемі «Електронний суд» сформовано заяву ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути 12000 грн витрат на правову допомогу. На підтвердження зазначених витрат надано копію договору про надання правничої допомоги від 27 березня 2024 року, копію додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги від 27.03.2024 року, акт приймання-передачі виконаних робіт№ 1 до Договору про надання правничої допомоги від 27.03.2024 року та Додаткової угоди від 27.03.2024 року на загальну суму 12000 грн.
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та обсяг фактично витраченого часу за надані послуги при підготовці відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційний суд дійшов до висновку, що заявлені представником позивача витрати у розмірі 12000,00 грн. не відповідають критерію розумності, не зовсім є співрозмірними із складністю виконаної роботи, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер. Колегія суддів, враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу вважає, що слід стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Щодо стягнення витрат за оплату судового збору слід зазначити наступне.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подачу
апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн. Враховуючи те, що апеляційну скаргу задоволено, рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову, з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн.
Щодо витрат за проведення трасологічної експертизи слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Частинами 2 та 8 статті 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: уразі задоволення позову - на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До заяви про ухвалення додаткового рішення долучено копію квитанції про оплату відповідачем ОСОБА_1 за проведення судової трасологічної експертизи у розмірі 9438, 55 грн.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу задоволено, рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову, з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати за проведення експертизи у розмірі 9438,55 грн.
З огляду на зазначене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,-
Заяву ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 витрати за оплату судового збору в суді апеляційної інстанції у розмірі 2881,50 грн, витрати за проведення судової експертизи у розмірі 9438,55 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн, а всього 15320, 05 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2025 року.
Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.В. Чумак