Справа № 532/1226/24 Номер провадження 22-ц/814/1073/25Головуючий у 1-й інстанції Назарьова Л. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
05 березня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах: головуючого - судді Карпушина Г.Л.; суддів Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Яременка Олега Євгеновича на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У травні 2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість за договором № 480834-КС-001 про надання кредиту від 17.11.2023 року у розмірі 212 814,48 грн, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 49 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах 156 464,48 грн та суми прострочених платежів за комісією 7 350,00 грн , а також вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позову вказувало, що 17.11.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 480834-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». На підставі кредитного договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 49 000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно умов договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15069995 процентів за кожен день користування кредитом.
Вказувало, що свої зобов'язання за договором кредиту виконало в повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування їх на банківську карту позичальника, що була вказана при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, натомість відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за вищевказаним договором по поверненню кредитних коштів та супутніх платежів, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яка станом на 26.05.2024 року становить 212 814,48 грн.
Враховуючи викладене просило задовольнити вмоги в повному обсязі.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2024 року позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 480834-КС-001 про надання кредиту від 17.11.2023 року, що становить 212 814,48 грн., яка складається із: 49 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 156 464,48 грн - сума прострочених платежів по процентах; 7 350,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Яременко О.Є. подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що стороною позивача надано копію договору про надання кредиту, що на думку апелянта, є сумнівним доказом у справі.
Зазначає, що судом не було перевірено підписання спірного договору обома сторонами, а тому висновок про те, що договір був укладений не грунтується на належних та допустимих доказах.
Посилається на те, що перераховані кошти у розмірі 24000 грн та 25000 грн. на рахунок відповідача не пов'язані із позивачем. Наполягає, що вказані операції є результатом шахрайських дій, внаслідок отримання доступу до персональних та банківських даних відповідача.
Вказує, що матеріали справи не містять доказів направлення цифрового ідентифікатора ( цифрових чи алфавітих комбінацій на мобільний номер саме відповідача) їх отримання та використання для авторизації на сайті. Дані електронної пошти не містять також інформації про надсилання чи використання одноразового цифрового підпису.
Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі. На момент розгляду справи були присутні відповідач та її представник, інші особи по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17.11.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 480834-КС-001 про надання кредиту (Cпоживчий кредит. Електронна форма), відповідно до якого, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 49 000,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісією за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (п. 2.1 Договору). Тип кредиту: кредит (п. 2.2 Договору) (а.с.52- 56).
У договорі визначено строк, на який надається кредит 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом в день 1,15069995, фіксована; комісія за надання кредиту 7350,00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 49 000,00 грн; строк дії договору до 03.05.2024 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 127 440,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 9184,78 процентів; дата повернення кредиту 03.05.2024 року (п. 2.3-2.9, 2.11 Договору).
Також встановлено, що умови кредитування відображені й у Паспорті споживчого кредиту (інформація, обов'язкова для ознайомлення позичальником), підписаного ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим іденти- фікатором UA-4227 17.11.2023 року.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту тип кредиту: кредит; сума кредиту: 49 000,00 грн; строк кредитування: 169 дні (24 тижні); мета отримання кредиту: на задоволення потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; процентна ставка, відсотків річних обрана клієнтом: знижена 420,00548175, стандартна - 730,00000000; тип процентної ставки: фіксована; комісія за надання кредиту: 7350,00 грн; загальні витрати за кредитом: 78 440,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 127 440,00 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 9184,78 грн (а.с. 22-24).
Районним судом також встановлено, що Договір № 480834-КС-001 від 17 листопада 2023 року про надання кредиту підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора UA-5580, дата та час підписання 17.11.2023 19:36:22. Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані.
На підтвердження факту укладення кредитного договору саме із відповідачем, позивачем до позовної заяви також було додано паспорт громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також знімок екрану з її зображенням із паспортом в руках.
Із матеріалів справи вбачається, що до кредитного договору додана візуальна форма послідовності дій клієнта (а.с. 29), з якої вбачається, що при реєстрації та вході в Особистий кабінет позичальника при укладенні договору відповідачем було використано фінансовий номер та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2. 17.11.2023 о 19.11:00 клієнт, використовуючи номер телефону ідентифікувалась в ІТС Товариства на сайті www.my.bizpozyka.com та зайшла в особистий кабінет, в подальшому надала всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту, ознайомилася і підписала паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4227, ознайомилася з офертою Товариства, здійснила акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5580.
Після укладення кредитного договору на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2. позичальника ОСОБА_1 було направлено лист-підтвердження по укладення договору та повідомлення про перерахування коштів найближчим часом (а.с. 103).
На виконання умов укладеного кредитного договору, кредитодавцем надано позичальнику грошові кошти в розмірі 49 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 кредитних коштів двома платежами у розмірі 25 000,00 грн та 24 000,00 грн (разом 49 000,00 грн), що підтверджується довідками ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» (а.с. 28).
Вищевказані довідки були надані позивачу на підтвердження успішності проведених операцій ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс», що надає посередницькі послуги на підставі Договору № 41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (а.с. 109-111) та про інформаційнонологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», і підтвердженням того, що платежі успішно проведені в системі операції: 17.11.2023 на номер картки НОМЕР_2 , банк картки отримувача MONOBANK, сума платежу 25 000,00 грн та 24 000,00 грн, призначення платежів: перерахунок коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , згідно кредитного договору № 480834-КС-001 від 17.11.2023, без ПДВ.
Районним судом також встановлено, що грошові кошти у розмірі 49 000,00 грн (25 000,00 грн та 24 000,00 грн) зараховані 17.11.2023 року на рахунок ОСОБА_1 , банківська картка № НОМЕР_2 , видана на її ім'я, що підтверджується випискою із АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про рух коштів по картці (а.с. 148, 150, 159).
Відповідно до наданого розрахунку заборгованість становить 212 814,48 грн, яка складається із: 49 000,00 грн - заборгованість за кредитом;156 464,48 грн - заборгованість по відсотках;7 350,00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 26-27).
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що факт укладення кредиту підтверджений належними та допустимим доказами, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
Колегія суддів вважає такий висновок районного суду вірним не в повному обсязі з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України в становлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, в ч. 1ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Вірно встановивши обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, так і отримання позичальником ОСОБА_1 грошових коштів на погоджених нею умовах фінансового кредиту шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та не виконання останньою свого обов'язку по своєчасному поверненню кредитних коштів.
Поряд з тим, колегія суддів не погоджується з розміром нарахованих процентів, які згідно з висновком суду підлягають стягнення з відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що сума нарахованих відповідачу процентів становить 156464,48 грн., розмір ставки який застосовувався позивачем складає 2%, тобто було застосовано стандартну процентну ставку. Відповідно до матеріалів справи встановлено, що строк дії договору укладеного між сторонами становить 24 тижні, тобто з 17.11.2023 року по 03.05.2024 року (пункт 2.3 Договору). Пунктом 2.4 Договору передбачено: стандартну проценту стаку в розмірі 2% в день, та знижену процентну ставку в розмірі 1, 15069995% в день. Умовами договору право позивача нараховувати проценти за користування кредитом та пені після закінчення строку кредитування не передбачено.
В межах строку кредитування позивачем було нараховано 95288,96 грн процентів за коритування кредитом виходячи із зниженої процентної ставки в розмірі 1, 15069995% в день, та 61175,52 грн. процентів у зв'язку із застосуванням стандартної процентної ставки в розмірі 2%.
Виходячи з викладеного проценти за користування кредитом в сумі 95288,96 грн. підлягають стягненню з відповідачки. Проценти нараховані після 03.05.2024 року стягненню не підлягають.
Пунктом 3.2.2. Договору визначено, що в разі прострочення платежів за кредитом, сплата процентів здійснюється за стандарстною процентною ставкою, при цьому нарахування процентів за заниженою процентною ставкою припиняється.
Відповідно до частини третьої статті 213 цього Кодексу при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
За визначенням статті 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) як вид забезпечення зобов'язання є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Виконання зобов'язання може бути забезпечене неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому договором або законом можуть бути встановленні інші види забезпечення виконання зобов'язань.
Неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання. За допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання. Неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, умови наявного між сторонами кредитного договору передбачають нарахування та сплату, тобто розмір процентної ставки за користування тілом кредиту у разі, коли терміни внесення платежів не порушено (знижена процентна ставка); та збільшених процентів (стандартна процентна ставка), які нараховувалися на загальну суму заборгованості за кредитом, яка виникла у зв'язку порушення строків погашення кредиту та процентів. Тобто, у даних спірних правовідносинах збільшена частина процентів за стандартною процентною ставкою на загальну заборгованість за кредитом, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань, є за своєю юридичною природою пенею.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 18 жовтня 2017 року у справі №6-1964цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
Виходячи з наведеного вище та наданих сторонами доказів, враховуючи що стороки у пунктах 3.2.2., 6.1. договору погодили нарахування пені за порушення виконання зобовязання, в цілому вимоги позивача в цій частині є правомірними.
Проте, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи викладене, підстав для стягнення з відповідача процентів в сумі 61175.52 грн., які за своєю юридичною природою є пенею, не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять вказівки на обставини, які б свідчили про їх помилковість.
Так, твердження представника ОСОБА_1 про те, що вона не укладала кредитний договір, не підписувала його та не отримувала коштів, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про доведеність позивачем факту укладання кредитного договору та їй кредитних коштів.
Окрім того, в заяві кредитного договору зазначено адресу ОСОБА_1 , її паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, котрі належать останній, що є підтвердженням здійсненою нею процедурою ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
Доводи апеляційної скарги, що перерахування коштів у розмірі 24000 грн. та 25000 грн. на рахунок апелянта є результатом шахрайських дій, вчинених внаслідок отримання доступу до персональних даних ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу з огляду на наступе.
Частина 3 ст.12 ЦПК України покладає на кожну сторону обов'язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України)
На даний час факт шахрайських чи інших протиправних дій при здійсненні переказу грошових коштів з карткового рахунку відповідача належними та допустимими доказами не підтверджений.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в цілому ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, проте зважаючи на наявність часткових порушень норм процесуального та матеріального права, воно підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.368, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яременка Олега Євгеновича - задовольнити частково.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2024 року - змінити, зменшивши суму заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача до 105350 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2025 року.
Головуючий суддя : ________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ___________________ С.Б. Бутенко ____________________ О.І. Обідіна