Справа № 548/1819/24 Номер провадження 11-кп/814/931/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
06 березня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12024170590000217 за апеляційною скаргою прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 19.11.2024,
встановила:
Цією ухвалою задоволено клопотання захисника та закрите кримінальне провадження №12024170590000217 від 31.05.2024 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біле Лутучинського району Луганської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимий,
обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв?язку із втратою чинності закону, яким встановлено кримінальну протиправність діяння.
Таке рішення суд мотивував тим, що у зв?язку зі змінами, внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024, кримінальна відповідальність настає за крадіжку чужого майна на суму, яка перевищує 2 неоподатковані мінімуми доходів громадян станом на 1 січня відповідного року, протягом якого було вчинено протиправне діяння.
Враховуючи, що ОСОБА_7 у 2024 році викрав майно на суму 2 529 грн. 90 коп., що не перевищує 2 неоподатковані мінімуми доходів громадян станом на 1 січня 2024 року, його протиправне діяння на теперішній час не вважається кримінальним правопорушенням.
Крім того, у матеріалах справи відсутня заява потерпілої ОСОБА_10 про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 КК України, тому прокурор позбавлений можливості змінити пред?явлене обвинувачення та перекваліфікувати вчинене ОСОБА_7 протиправне діяння.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати у зв?язку із неповнотою судового розгляду, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що суд безпідставно визнав відсутніми підстави для задоволення заперечення прокурора щодо зміни обвинувачення на ч. 1 ст. 162 КК України, в порядку ст. 338 КПК України.
Зазначив, що відсутність заяви потерпілої про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України не перешкоджає суду ухвали обвинувальний вирок, яким перекваліфікувати діяння на злочин приватного обвинувачення незалежно від думки потерпілого щодо такої його юридичної оцінки, оскільки потерпілий у подальшому не відмовився від притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішення ККС ВС від 29.04.2024 у справі №598/2047/14-к.
Захисник - адвокат ОСОБА_8 подала заперечення на апеляційну скаргу, у яких просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та ухвалу суду залишити без змін.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора, в підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Підставою для скасування вироку судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що передбачено п.3 ч. 1 ст. 409 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи прокурора про необхідність скасування рішення місцевого суду у зв?язку з неповнотою судового розгляду, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, є слушними.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому 28.05.2024 у потерпілої ОСОБА_10 на суму 2 529 грн. 90 коп. поєднаному з проникненням у приміщення.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону N3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України у 2024 році становила 3 028 грн.
Тобто розмір збитків, необхідних для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку вчинену у 2024 році, перевищує завдану потерпілій ОСОБА_10 кримінальним правопорушенням суму майнової шкоди, тому до цього діяння має застосовуватися ст. 5 КК України.
При цьому, закриваючи провадження за вказаним епізодом суд ухвалив рішення без врахування висновку Об'єднаної палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 у справі №278/1566/21, відповідно до якого вбачається, що у разі закриття кримінального провадження у зв?язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за ч. 3 ст. 185 КК України, дії обвинуваченого, вчинені з проникненням у приміщення, підлягають перекваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК України.
Також судом першої інстанції помилково зазначено про неможливість перекваліфікації діяння ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 185 на ч. 1 ст. 162 КК України у зв?язку з відсутністю заяви потерпілої ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення з огляду на таке.
Так, ч. 3 ст. 337 КПК встановлено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Об'єктивна сторона ст. 162 КК України полягає, серед іншого, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи, зокрема, у незаконному проникненні до приміщення. Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
З огляду на зміст ч. 1 ст. 162 КК України дії, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від кваліфікованих за ч. 3 ст. 185 КК, є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище засудженого.
При цьому місцевий суд має встановити, що ОСОБА_7 усвідомлював, що приміщення, до якого він протиправно проник, перебуває у володінні іншої особи, після чого перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 185 на ч. 1 ст. 162 КК України.
З огляду на вказане, суд у своєму рішенні допустив істотні порушення кримінального процесуального закону, що перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження, та таким, що тягне за собою скасування ухвали суду з призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Місцевий суд не перевірив зміст заяви потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, не з?ясував у потерпілої її ставлення до вчиненого ОСОБА_7 діяння, не з?ясував, чи підтримує вона обвинувачення за ч. 1 ст. 162 КК України.
З огляду на вказане колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Під час нового розгляду кримінального провадження місцевому суду необхідно провести процедуру провадження з дотриманням вимог закону, перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, надати належну оцінку усім доказам в їх сукупності, дослідити всі обставини кримінального провадження та у разі, якщо під час нового розгляду в суді першої інстанції винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення буде доведено в установленому законом порядку, вирішити питання щодо передбаченої кримінальним законом відповідальності.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 19.11.2024, щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4