Справа № 529/805/24 Номер провадження 11-кп/814/924/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
06 березня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024170440000666 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 23.10.2024,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Свічкареве Кобеляцького району Полтавської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим та засуджено за ст. 336 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат, речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_8 , будучи військовозобов'язаним та знаючи про довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.05.2024 про його придатність до військової служби у воєнний час під час загальної мобілізації, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією та заздалегідь попередженим про строк і необхідність явки на 13 год. 00 хв. 24.06.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову під час мобілізації відповідно до повістки від 11.06.2024, бажаючи ухилитися від призову під час мобілізації, на зазначену дату до вказаного відділу не з'явився без поважних причин.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок змінити у частині призначеного покарання та призначити 3 роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити від його відбування з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Вважає, що при призначенні покарання суд має врахувати обставини, які пом?якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а саме щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність тяжких наслідки, висновок досудової доповіді щодо можливості його виправлення без ізоляції від суспільства, позитивна характеристика за місцем проживання, раніше не судимий, що є підставами для застосування при призначенні покарання ст. 75 КК України.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 336 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються і апеляційним судом не перевіряються.
При призначенні покарання суд першої інстанції виконав вимоги закону, передбачені ст. ст. 50, 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким; особу обвинуваченого, який визнав вину, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; відсутність обставин, які пом?якшують та які обтяжують покарання.
Також місцевий суд правильно врахував висновок працівника органу пробації, а саме Полтавського районного сектору №1, згідно з яким ризики вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства є середніми.
Крім того, всупереч апеляційним доводам обвинуваченого, місцевий суд правильно зазначив, що у діях обвинуваченого відсутнє щире каяття, оскільки він не надав критичної оцінки своїм протиправним діям, не вжив жодних дій для усунення наслідків, не з?явився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою добровільної мобілізації до лав Збройних Сил України, формально визнав вину, а тому зазначена обставина, яка пом?якшує покарання у діях ОСОБА_8 у цьому випадку відсутня, що узгоджується з правовим висновком ВС, викладеним у постанові від 15.11.2021 у справі №199/6365/19.
Тому, призначене ОСОБА_8 покарання, розмір якого визначений в межах санкції ст. 336 КК України в мінімальному розмірі, відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Доводи обвинуваченого щодо призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України в ході апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження.
Так суд враховує, що ОСОБА_8 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та був звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, проте належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив нове кримінальне правопорушення.
Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 15.11.2023 у справі №641/1067/23 погодився з тим, що з урахуванням мети покарання, звільнення від відбування покарання з іспитовим строком за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, не може запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, що в умовах воєнного стану є не припустимим.
При цьому суд вказав, що з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні - збройною агресією РФ та конституційним обов'язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений засудженим умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
Враховуючи викладене вище, тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що виправлення засудженого не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням.
Таким чином, підстав для пом'якшення покарання обвинуваченому чи його призначення із застосуванням ст. 75 КК України учасниками провадження не зазначено та колегією суддів під час перегляду вироку не встановлено.
Підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 у частині призначеного покарання, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не вбачає, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Диканського районного суду Полтавської області від 23.10.2024 - без змін.
У зв?язку з набранням вироком законної сили взяти ОСОБА_8 під варту в залі суду.
Початок строку відбування покарання рахувати з 06.03.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4