Справа № 536/950/24 Номер провадження 11-кп/814/972/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
05 березня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024170500000046 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 листопада 2024 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов прокурора Кременчуцької окружної прокуратури задоволено та стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 у розмірі 2689 грн. 53 коп.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, арешту майна та речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
04 січня 2024 року приблизно о 14 годині 25 хвилин, в світлий час доби, в с. Піщане, Кременчуцького району Полтавської області, по вул. Київській в напрямку від вул. Колгоспної до вул. Заводської, ОСОБА_8 керуючи автомобілем марки «Ford Transit Connect» державний номер НОМЕР_1 , поблизу будинку № 103 по вул. Київській с. Піщане, порушуючи вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху, не надав дорогу пішоходу, що переходив проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу та допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_9 , який вийшов на проїжджу частину дороги по вул. Київська справа наліво відносно напрямку руху згаданого автомобіля марки «Ford Transit Connect», рухаючись по пішохідному переходу, позначеному дорожніми знаками 5.38.1 - 5.38.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра». У зв'язку з цим ОСОБА_9 спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, яка викликала перелом лобної та клиноподібної кісток зліва; закритої тупої травми грудної клітини, яка викликала перелом лівої ключиці зі зміщенням уламків; гематоми верхньої повіки лівого ока, які утворилися від дії тупих твердих предметів внаслідок ДТП.
На вирок суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_8 мінімальне покарання за ч.2 ст. 286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не врахував обставини, які пом'якшують покарання, а саме: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, який з'явився до правоохоронних органів та надав правдиві показання, добровільне усунення заподіяної шкоди, надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.
Не оцінив посткримінальну поведінку ОСОБА_8 який після ДТП приїжджав до потерпілого в лікарню та додому, цікався його станом здоров'я, надавав матеріальну допомогу, у зв'язку з чим потерпілий до ОСОБА_8 претензій не має.
Тому вважає, що судом призначено занадто суворе покарання.
Крім цього вказує, що ОСОБА_8 є особою з інвалідністю 2-ї групи, проживає в сільській місцевості, є фізичною особою-підприємцем. Тобто користування транспортним засобом йому необхідне для забезпечення його життєвих потреб у зв'язку зі станом здоров'я та підприємницькою діяльністю.
Тому просить не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Просить врахувати надання ОСОБА_8 благодійного внеску на користь ЗСУ в сумі 10000 грн.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, учасниками провадження не оскаржується та колегією суддів не перевіряється.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вимоги закону, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою з інвалідністю 2-ї групи та фізичною особою-підприємцем, позитивну характеристику за місцем проживання, повністю визнав свою вину у скоєному, добровільно надав кошти для відшкодування завданої шкоди потерпілому, наявність обставини, яка пом'якшує покарання: щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Суд першої інстанції, врахувавши вказані обставини, дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Отже, судом враховані всі встановлені під час судового розгляду обставини. Також колегія суддів враховує внесення ОСОБА_8 коштів в сумі 10000 грн на благодійний фонд. Інших обставин, які б давали підстави для пом'якшення покарання, або зменшення іспитового строку при звільненні від покарання з випробуванням, учасниками провадження не зазначено та колегією суддів під час перегляду вироку суду не встановлено.
Відсутні підстави і для зміни вироку суду в частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Як правильно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_8 хоча і вчинив необережний злочин, проте цей злочин є тяжким, а саме обвинувачений керуючи транспортним засобом в світлий час доби, в межах населеного пункту, грубо порушив Правила дорожнього руху та здійснив наїзд на потерпілого на пішохідному переході, в результаті чого потерпілому були спричинено шкоду здоров'ю, а саме ОСОБА_9 завдані тяжкі тілесні ушкодження. Тому призначене додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами сприятиме запобіганню вчинення нових правопорушень в сфері безпеки руху та експлуатації транспорту.
Переконливих доводів для зміни вироку в частині додаткового покарання стороною захисту не наведено.
У зв'язку з цим суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_8 має бути призначене покарання із визначенням додаткового покарання.
З огляду на вказане підстав, передбачених ст.409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. Тому, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 листопада 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4