Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/131/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
10.03.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 24.02.2025, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, офіційно не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України
застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 24 лютого 2025 року по 25 квітня 2025 року
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 24.02.2025 відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 24 лютого 2025 року по 25 квітня 2025 року.
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, що вина підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні умисного злочину доводиться зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Під час досудового розслідування кримінального провадження добуто факти та інформацію, які містять достатні дані, які свідчать про існування обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому умисного злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що у справі існують, передбачені п.п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, так як будучи на волі ОСОБА_7 має реальну можливість уникнути від слідства та суду, знищити речі потрібні для становлення істини у справі та продовжити злочинну діяльність.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого суду скасувати, постановити нову ухвалу, обравши більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зазначає, що жодним доказом не підтверджено, що ОСОБА_7 зможе переховуватися від слідства та суду.
Підозрюваний не має на меті цього робити. 23 лютого 2025 року йому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Він дав правдиві покази та пояснив, що дійсно вдарив декілька разів ОСОБА_9 , але не бажав заподіяти йому тяжкі тілесні ушкодження, які б спричинили смерть. При цьому він щиро розкаявся та дуже шкодує про вчинене. Свої покази він підтвердив під час проведення слідчого експерименту за його участі.
Щодо знищення або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження зазначає, що ОСОБА_7 , після того, як дізнався про те, що ОСОБА_9 помер, особисто викликав працівників поліції, дочекався їх прибуття та не робив жодних спроб знищити, сховати або спотворити будь-які речі. Огляд місця події органом слідства вже проведено, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження вилучені.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень нічим не підтверджується. ОСОБА_7 раніше ніколи не притягався до кримінальної відповідальності. Матеріали, які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного не містять даних, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_7 є особою схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
В матеріалах, які було надано слідчим разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу, відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_7 робив спроби перелічені у п.1, п.2 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчим та прокурором зроблено припущення про те, що такі спроби можуть потенційно виникнути.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'якіший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України.
Згідно матеріалів справи підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання та реєстрації - будинок АДРЕСА_2 .
Органом досудового розслідування не надано суду будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'якіший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши матеріали клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до наданих матеріалів, встановлено, що за фактом спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого слідчим відділенням Світловодського відділу поліції внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025121070000120 від 22.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.121 КК України.
23 лютого 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Встановлено, що вина підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні умисного злочину доводиться зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст.183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчим суддею враховано, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а також обставини події можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та наявність обґрунтованої підозри причетності до його вчинення ОСОБА_7 .
Відповідно до п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Установленою практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення, при зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, обов'язок довести не лише існування заявлених ризиків, а і наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріли, колегія суддів вважає, що їх сукупність є достатньою вважати про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. ст.121 КК України та існування заявлених ризиків передбачених ст.177 КПК України, уникнути від слідства та суду, знищити речі потрібні для становлення істини у справі та продовжити злочинну діяльність.
Слідчим суддею вірно враховано, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , є особливим тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.
Колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя в повній мірі врахував обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним, характер та обставини протиправних дій, врахував особу підозрюваного, особисті та соціальні обставини життя, а також його зв'язки із суспільством, відсутність даних щодо незадовільного стану здоров'я підозрюваного, що унеможливлювали б його перебування під вартою, слідчий суддя вірно прийшов до висновку щодо доведеності обставини, які виправдовують застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідатиме меті його застосування, а саме забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи, якими прокурор обґрунтовує наявність підстав для застування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказують на обґрунтованість щодо застосування обраного запобіжного заходу на даній стадії досудового розгляду. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що на даний момент виключно такий запобіжний захід, як тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками та відповідає особі підозрюваного.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки він не забезпечить в повній мірі уникнення певних ризиків та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Стороною захисту не надано неспростовних доказів неможливості підзахисного за станом здоров'я утримуватися під вартою.
Доводи захисника про необґрунтованість оскаржуваної ухвали є безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань про застосування запобіжних заходів.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, ч.2 ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 24.02.2025, якою стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2