Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/127/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
10.03.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.02.2025, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, непрацюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 19.03.2024 Ленінським районним судом міста Кіровограда визнаного винним за ч. 1 ст. 121 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,-
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування
інші учасники судового розгляду:
прокурор - ОСОБА_8 ,
захисник-адвокат - ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.02.2025 відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства.
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, що під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Слідчим суддею встановлено доведеність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею враховано, що підозрюваний ОСОБА_7 є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушення, так як маючи вік 20 років, вже має судимість, наразі відбуває іспитовий строк. Крім того, в суді першої інстанції, перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК України, рішення наразі не прийнято.
Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , є особливим тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 7 до 15 років.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я потерпілого, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив новий злочин відбуваючи іспитовий строк, відтак схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
ОСОБА_7 має вік 20 років, рухомого, не рухомого майна у власності не має, як і накопичень, офіційно не працевлаштований, проте має постійне місце проживання та реєстрації, сирота, має ІІІ групу інвалідності, отримує соціальну допомогу від держави, за його неспростованих доводів допомагає бабусі та дідусю похилого віку, підтримує родинні зв'язки зі старшим братом. Дані обставини хоча і підтверджують наявність сталих соціальних зв'язків, однак, вони не стали стримуючим фактором від вчинення злочину проти життя та здоров'я потерпілого.
Застосування відносно ОСОБА_7 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , обравши йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешті.
Слідчий суддя, з точки зору захисту, не повністю врахував позицію та доводи підозрюваного ОСОБА_7 , захисту про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Досудовим слідством, прокурором не доведені ризики,визначені ст.,177 КПК України,вони формально зазначені у клопотанні, не підтверджені матеріалами справи,що в разі визнання ОСОБА_7 винним, передбачають призначення підозрюваному позбавлення волі від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі (в той час як санкція ч.1 ст.115 передбачає покарання від 7 до 15 років позбавлення волі)
Натомість судом не були враховані при обранні запобіжного заходу його вік (20 років),стан здоров'я,він є інвалідом дитинства,сиротою,знаходиться на обліку в психіатричній лікарні як розумово відсталий,зі слів родичів,позитивно характеризується за місцем проживання,має сталі соціальні зв'язки за місцем проживання.
В зв'язку з сумнівами в його психічному стані, з метою встановлення осудності підозрюваного,захистом направлений в психлікарню адвокатський запит.
З врахуванням вищевказаних обставин, до ОСОБА_7 для виконання процесуальних завдань,можливе застосування міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , який просив подану апеляційну скаргу задовольнити, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, перевіривши матеріали клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до наданих матеріалів, встановлено, що у провадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12025121010000462, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
21.02.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_7 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість пред'явленої підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження доданими до клопотання, зокрема: копій документів, зокрема, рапортом прийняття повідомлення по лінії «102», протоколами огляду місця події, протоколом прийняття повідомлення про кримінальне правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст.183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчим суддею враховано, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а також обставини події можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України та наявність обґрунтованої підозри причетності до його вчинення ОСОБА_7 .
Дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виключних обставин для зміни обраного судом першої інстанції запобіжного заходу немає.
Відповідно до п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Установленою практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення, при зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, обов'язок довести не лише існування заявлених ризиків, а і наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріли, колегія суддів вважає, що їх сукупність є достатньою вважати про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України та існування заявлених ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість впливу на свідків та потерпілого; переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідчим суддею вірно враховано, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , є особливим тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 7 до 15 років.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я потерпілого, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив новий злочин відбуваючи іспитовий строк, відтак схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
ОСОБА_7 має вік 20 років, рухомого, не рухомого майна у власності не має, як і накопичень, офіційно не працевлаштований, проте має постійне місце проживання та реєстрації, сирота, має ІІІ групу інвалідності, отримує соціальну допомогу від держави, за його неспростованих доводів допомагає бабусі та дідусю похилого віку, підтримує родинні зв'язки зі старшим братом. Дані обставини хоча і підтверджують наявність сталих соціальних зв'язків, однак, вони не стали стримуючим фактором від вчинення злочину проти життя та здоров'я потерпілого.
Колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя в повній мірі врахував обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним, характер та обставини протиправних дій, врахував особу підозрюваного, особисті та соціальні обставини життя, а також його зв'язки із суспільством, відсутність даних щодо незадовільного стану здоров'я підозрюваного, що унеможливлювали б його перебування під вартою, слідчий суддя вірно прийшов до висновку щодо доведеності обставини, які виправдовують застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідатиме меті його застосування, а саме забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи, якими прокурор обґрунтовує наявність підстав для застування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказують на обґрунтованість щодо застосування обраного запобіжного заходу на даній стадії досудового розгляду. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що на даний момент виключно такий запобіжний захід, як тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками та відповідає особі підозрюваного.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки він не забезпечить в повній мірі уникнення певних ризиків та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Підозрюваний має не зняту та непогашену судимість, відбуває іспитовий строк; в рамках іншого кримінального провадження до нього застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, яку ОСОБА_7 вніс, однак все зазначене не стало стримуючим фактором від вчинення підозрюваним протиправних дій.
Крім того, встановлено, що під час здійснення досудового розслідування попередніх кримінальних правопорушень відносно підозрюваного, ОСОБА_7 перебував і під домашнім арештом, і йому було надано можливість внести заставу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак всі ці запобіжні заходи не стали для нього факторами, які б змінили його погляди на життя, поведінку.
Стороною захисту не надано неспростовних доказів неможливості підзахисного за станом здоров'я утримуватися під вартою.
Доводи захисника про необґрунтованість оскаржуваної ухвали є безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань про застосування запобіжних заходів.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, ч.2 ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.02.2025, якою стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2