Справа № 182/7726/24
Провадження № 1-кс/0182/196/2025
Іменем України
24.02.2025 року м. Нікополь
Слідчий-суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
секретар судового засіння ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Нікополі клопотання прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2024 за № 12024041340001560 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Дудчани Нововоронцовського району Херсонської області, із середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно працевлаштованого на посаді тракториста СТОВ «Чистопілля», не являється депутатом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2024 за № 12024041340001560 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №12024041340001560 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено достатній обсяг доказів, що доводять обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 25.02.2025 року
27 грудня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дружиною ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 розпивали спиртні напої.
В ході вживання спиртних напоїв 27 грудня 2024 року приблизно о 19 години 30 хвилин між ОСОБА_4 , та ОСОБА_7 , на ґрунті ревнощів почалася словесна сварка, яка в подальшому переросла в бійку. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Так, ОСОБА_4 27 грудня 2024 року приблизно о 19 годині 30 хвилин перебуваючи в приміщенні зали будинку АДРЕСА_2 , з метою реалізації свого умислу направленого на спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_7 неменше 20-22 ударів руками та ногами в різні частини голови, шиї, тулубу верхніх та ніжних кінцівок.
Умисними діями ОСОБА_4 , його дружині ОСОБА_7 , були спричиненні тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 634 від 28.01.2025 року у вигляді:
- Синців на передній поверхні шиї в середній третині права і зліва, в праві і лівій підключичних областях, на задніх поверхнях правого і лівого ліктьових суглобів, по ліктьовому краю правого передпліччя в середній третині по долонній поверхні правого зап'ястного суглобу, на тильних поверхнях правої і лівої кистей, в епігастральній області живота по серединній лінії, в біляпупковій області живота зліва, на правій бічній поверхні тазу; крововилив у м'які тканини шиї; крововиливи у праву навколо ринкову клітковину; крововилив у підшлункову залозу, крововилив у брижі тонкої кишки. Вказані ушкодження у прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають і стосовно живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
- Закритої черепно-мозкової травми, а саме: забиті рани в лобній області справа і на правій брові; перелом кісток носу; забій правого і лівого очних яблук; синці обличчя в лобній області справа, в правій і лівій параорбітальних областях, на лівій щоці з переходом на підщелепну область зліва, на лівій вушній раковині, на правій щоці з переходом на праву підщелепну область; садна в правій скронево-виличній області, на носі, на лівій щоці, на підборідді по серединній лінії і справа; крововилив у слизову оболонку нижньої губи; крововиливи у м'яких тканинах голови в правій і лівій скроневих областях, в лобно-тім'яній області справа, в тім'яній області справа, в потиличній області зліва; лівобічний субдуральний крововилив, двобічні субарахноїдальні крововиливи, крововилив у шлуночки головного мозку. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді забитих ран голови, множинних синців і саден обличчя, множинних забоїв м'яких тканин голови, перелому кісток носу, забою очних яблук, лівобічного крововиливу, двобічних субарахноїдальних крововиливів, крововиливу у шлуночки мозку, яка ускладнилась розвитком травматичного набряку головного мозку, стосовно живих осіб, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Закрита черепно-мозкова травма перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_7 .
Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми ОСОБА_7 померла на місці.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, та наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, тому виникла необхідність в продовженні запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого, який попередить настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Щодо ризику переховування від суду.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від суду) об'єктивно існує, бо обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Так, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на потерпілого та свідків) об'єктивно існує, бо обвинувачений може незаконно впливати на них з метою зміни показів.
Враховує, що інкримінований ОСОБА_4 злочин належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, є всі підстави для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо, оскільки, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дій, передбачених п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- у разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків його задокументованої злочинної діяльності, з метою зміни ним своїх показань та неповідомлення про свій незаконний вплив прокурору, суді та покинути відомі його можливі місця перебування;
- під час досудового розслідування не надійшло жодних звернень про передачу ОСОБА_4 комусь на поруки, що виключає можливість передачі його на поруки;
- не підтверджено факт наявності у ОСОБА_4 будь-яких заощаджень, що виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
- введення в країні воєнного стану потребує вжиття державою більш суворих заходів для збереження правопорядку у країні, недопущення вчинення в умовах війни нових тяжких та особливо тяжких злочинів, застосування до обвинуваченого запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, з огляду на тяжкість інкримінованих кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, існування зазначених ризиків, не є дійовим фактором, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки, оскільки останній безперешкодно зможе покинути місце проживання, і таким чином ухилитися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Таким чином, наданими матеріалами клопотання доведено відсутність обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, у прокурора виникла необхідність продовження у відношенні до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, який забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Підготовче судове засідання за кримінальним провадженням не проведено, враховуючи це, вказане клопотання подано до слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання його знайомих, за адресою проживання: АДРЕСА_2 , номер будинку не пам'ятає.
Адвокат також заперечував проти клопотання прокурора, підтримав клопотання свого підзахисного.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого та адвоката, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування чи продовження запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 121 КК України внесені до ЄРДР 28.12.2024 за № 12024041340001560.
28.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 25.02.2025 року
Таким чином, ОСОБА_4 є обвинуваченим у вчиненні тяжкого злочину.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від суду) об'єктивно існує, бо обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, то об'єктивно такий ризик існує, бо обвинувачений може незаконно впливати на них з метою зміни показів.
Враховує, що інкримінований ОСОБА_4 злочин належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, є всі підстави для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.
Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу обвинуваченого, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо побвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Що стосується заявленого обвинуваченим клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то слідчий вважає за можливе відмовити у його задоволенні, оскільки відомостей щодо неможливого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, застава для підозрюваного не застосовувалась.
На підставі наведеного та керуючись ст. 176-178, 182, 183 КПК України, суд
Клопотання прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2024 за № 12024041340001560 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України - задовольнити, в задоволенні клопотання захисту - відмовити.
Продовжити щодо ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали не більше ніж 60 днів рахуючи з 24.02.2025 року по 24.04.2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, застава для підозрюваного не застосовувалась.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1