Єдиний унікальний номер 205/664/25
Номер провадження3/205/726/25
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 3/205/726/25 Справа № 205/664/25
24 лютого 2025 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Калініченко Г. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
21 грудня 2024 року об 23 годині 20 хвилин водій ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес-Бенц 200е, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вулиці Метробудівська районі будинку №14 м. Дніпро, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимог п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 до суду не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність в якій зазначив, що свою провину визнає у повному обсязі та зазначив, що ніколи не отримував права керування транспортними засобами.
Таким чином, враховуючи що дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, дотримуючись розумних строків розгляду справи, суд проводить розгляд справи у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить наступних висновків.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений положенням ст. 266 КУпАП.
Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №204437 від 24.12.2024, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; рапортом працівників поліції від 24.12.2024.
Аналізуючи вищевикладені докази, суд доходить висновку про їх належність, допустимість та достовірність, а їх кількість та взаємоузгодженість достатніми для встановлення порушення в діях водія ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
З огляду на вищезазначене, суд вважає встановленим і доведеним той факт, що своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, а саме відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При вирішення питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд, враховує положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, відповідно до яких, судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішення питання щодо необхідності застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, з огляду на те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи зазначене, а також вимоги ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, вважаю за необхідне застосувати аналогію закону.
Положення кримінального закону, які визначають вид та розмір покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, передбачені ст. 55 КК України.
Відповідно до правового висновку щодо застосування норм матеріального права, викладеного у Постанові ОП ККС ВС від 04.09.2023, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
У даному випадку, з огляду на те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи ступінь його суспільної небезпеки, суд вважає релевантним застосування вищевикладеної правової позиції Верховного Суду та застосування до останнього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не дивлячись, що ця особа не отримувала посвідчення водія.
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами відповідатиме характеру вчиненого адміністративного правопорушення та особі правопорушника і буде достатнім задля виконання його мети.
Крім цього, суд враховує й положення ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі, визначеному ЗУ “Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 23, 33, 245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Г. П. Калініченко