Дата документу 05.03.2025
Справа № 334/449/25
Провадження № 2/334/1083/25
05 березня 2025 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Міщенко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
20.01.2025 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся директор ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В позові посилалися на те, що 04.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75869555, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6100 грн. строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису НОМЕР_4, що був надісланий на вказану електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3) у порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позикодавець на виконання п.1 Договору позики №75869555 від 04.07.2021 року виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу грошові кошти в розмірі 6100 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», що підтверджується електронною платіжною інструкцією ebe98a27-2917-4ec3-97cf-42c0fcb0d556 від 04.07.2021 року.
Підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно вимог чинного законодавства України (аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 року у справі № 234/7159/20).
Враховуючи умови Договору позики №75869555 від 04.07.2021 року, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 666,15 грн., заборгованість складає 18786,75 грн., зокрема: 6100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12686,75 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконала.
В подальшому, Позикодавцем/Первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним Договором позики - 21.12.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2112 від 21.12.2021 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором позики №75869555 від 04.07.2021 року.
Також, 31.03.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали Договір факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором позики №75869555 від 04.07.2021 року.
Повідомили, що попередній розрахунок судових витрат складається з: судового збору у розмірі 2422.40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
Прохали стягнути з ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінпром маркет» суму заборгованості за Договором позики №75869555 в розмірі 18786,75 грн., з яких: 6100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12686,75 грн. - сума заборгованості за відсотками; стягнути з ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінпром маркет» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422.4 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
22.01.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
05.03.2025 року представник позивача в судове засідання не з'явився, 20.05.2025 року подали заяву про розгляд справи без участі представника, не заперечували проти заочного розгляду справи.
05.03.2025 року відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про недоставлення смс з підстави «Абонент тимчасово недоступний», та оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України, про причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи у її відсутність не надала, відзив на позов не подала.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У зв'язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася відповідач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №1047557 від 21.01.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру.
04.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75869555 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).
Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису НОМЕР_4, що був надісланий на вказану електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3) у порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно п.2.1, 2.2, 2.3 Договору позики сума позики складає 6100 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка (базова) в день - 1,99% (фіксована).
Відповідно п.5.2 Договору позики позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Позикодавець виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу грошові кошти в розмірі 6100 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», що підтверджується копією електронної платіжної інструкції ebe98a27-2917-4ec3-97cf-42c0fcb0d556 від 04.07.2021 року та копією довідки №КД-000005006/ТНПП від 23.12.2024 року.
Згідно укладеного Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021 року право вимоги за Договором позики №75869555 від 04.07.2021 року перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
В подальшому, відповідно умов укладеного Договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року право вимоги за Договором позики №75869555 від 04.07.2021 року перейшло від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» до ТОВ «Фінпром маркет».
Відповідно Реєстру боржників до Договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року ТОВ «Фінпром маркет» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 18906,01 грн.
Загальна сума заборгованості за Договором позики №75869555 від 04.07.2021 року за період з 04.07.2021 року по 10.01.2025 року становить в сумі 18786,75 грн. (з урахуванням сплачених коштів 667,15 грн.), зокрема: 6100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12686,75 грн. - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком суми заборгованості.
Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.
В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.
У ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач, уклавши 04.07.2021 року з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір позики №75869555, отримала кредит в сумі 6100 грн. на строк 30 дні, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,99% на день.
В подальшому, згідно укладеного Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021 року право вимоги за Договором позики №75869555 від 04.07.2021 року перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
Також, відповідно умов укладеного Договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року право вимоги за Договором позики №75869555 від 04.07.2021 року перейшло від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» до ТОВ «Фінпром маркет».
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Таким чином, до позивача перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором позики в обумовлені договором строки, договір залишається невиконаним, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальній сумі 18786,75 грн.
Доказів того, що борг повернуто суду не надано, не спростовано це і відповідачем, отже сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так як відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання не з'явилася, будь-яких заперечень суду не надала, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Тому суд вважає, що за наявними матеріалами справи позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому судовий збір у сумі 2422,40 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію договору від 01.11.2024 року №01-11/24 про надання правничої допомоги з адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію витягу з акту №4-П від 13.12.2024 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №01-11/2024 від 01.11.2024 року; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №579930932.1 від 18.12.2024 року; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю від 03.04.2018 року серія ПТ №2099; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2024 року.
Так, згідно п.п.4.1 Договору Клієнт сплачує на користь Адвоката винагороду, зокрема у розмірі 3500 грн. за вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначній справі для формування позовної заяви (500 грн.) та підготовку/складання позовної заяви до Боржника за договором позики у малозначній справі (3000 грн.).
Відповідно витягу з акту №4-П від 13.12.2024 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №01-11/2024 від 01.11.2024 року адвокатом надано Позивачу професійну правничу допомогу, зокрема за вивчення/збір документації та складання позовної зави до Відповідача - 3500 грн.
Згідно копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів №579930932.1 від 18.12.2024 року ТОВ «Фінпром маркет» сплатило на користь ОСОБА_2 оплату згідно акту №4-П від 13.12.2024 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №01-11/2024 від 01.11.2024 року.
У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 зазначено «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».
Також, згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 «Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час».
Дослідивши документи, надані на підтвердження надання позивачу правової допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторін, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, з урахуванням вимог розумності та справедливості, реальності адвокатських витрат суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн., що відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Оскільки відповідач зареєстрована на тимчасово окупованій території України в м. Енергодар Запорізької області, то відповідно ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», остання має бути повідомлена про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 137, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла буд.9А офіс 204, рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) заборгованість за договором позики №75869555 від 04.07.2021 року станом на 10.01.2025 року в розмірі 18786,75 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 75 копійок), з яких: 6100 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 12686,75 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла буд.9А офіс 204, рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3500 грн. (три тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повідомити відповідача про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Повний текст рішення складено 11 березня 2025 року.
Суддя: С.М.Телегуз