Справа № 308/3139/25
10 березня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023142370000256 від 16.08.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кибляри, Ужгородського району, Закарпатської області, українця за національністю, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, -
Під час дізнання з'ясовано, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.08.2023, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), з метою особистого протиправного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_3 , із належного йому номеру телефону НОМЕР_1 опублікував оголошення на маркетплейсі «OLX.ua» про продаж неіснуючого пристрою зв'язку «Старлін ген2», вартість за одну одиницю якого становить 17 000 гривень, яке 15.08.2023 знайшов потерпілий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, потерпілий ОСОБА_4 , не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_3 , через месенджер «Viber» домовився про купівлю двох пристроїв зв'язку «Старлін ген2». Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_3 із належного йому мобільного номеру телефону НОМЕР_1 надіслав потерпілому ОСОБА_4 у месенджері «Viber» номер банківської картки AT «Універсал Банк» № НОМЕР_2 , якою користується ОСОБА_3 .. Після чого 15.08.2023 о 18 годині 15 хвилин потерпілий з належної йому банківської картки AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , надіслав грошові кошти в сумі 34 000 гривень, двома транзакціями, а саме кошти в сумі 29 000 гривень та 5 000 гривень, шляхом пересилання коштів через мобільний застосунок Інтернет-банкінгу «Приват24».
Отриманими коштами ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, не маючи наміру пересилати вказаний вище товар потерпілому. Вказаними протиправними діями, ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 34 000 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) обвинуваченому ОСОБА_5 в присутності його захисника ОСОБА_6 , прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Дану заяву додано до обвинувального акту.
Кім того, до обвинувального акта додана заява потерпілого ОСОБА_4 від 27.02.2025 про те, що він згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву останнього, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість, та не оспорює встановлені під час дізнання обставини, і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням наявних клопотань сторони обвинувачення, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Таким чином, аналізуючи досліджені у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (проступку), і кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.
Обставиною, які б згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин доведена повністю.
За таких обставин та за наявності альтернативної санкції, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчинення кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовані.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні
Разом з обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_5 , в якому потерпілий просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 34 000 грн., Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 шляхом вчинення шахрайських дій, а саме: продажу неіснуючого товару, заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 на суму 34000 грн. та розпорядився ними на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вирішуючи питання відшкодування шкоди, суд дійшов наступних висновків.
Як випливає з копій платіжних інструкцій, потерпілим було надіслано обвинуваченому грошові кошти в сумі 34000 грн. за придбання неіснуючого товару.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 34000 грн. підлягають до задоволення, оскільки такі доведені належними та допустимими доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 381-382, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень).
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 34 000 грн (тридцять чотири тисячі гривень).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії стороною кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Суддя ОСОБА_1