Справа № 303/1663/25
2-а/303/26/25
11 березня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі головуючої судді Курах Л.В.
секретар судового засідання Гейруш Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання іноземця до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання іноземця до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач був виявлений та затриманий 20.06.2024 в напрямку 203 прикордонного знаку, на околиці населеного пункту Дийда (територія Великобийганської об'єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області), в межах прикордонної смуги, на відстані близько 30 метрів до державного кордону, під час спроби незаконного перетину державного кордону з України в Угорщину, поза пунктами пропуску через державний кордон України.
21.06.2024 Центрально-південним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України було прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію громадянину російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виданої на його підставі посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 .
На підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.06.2024 (справа №303/5363/24) ухвалено затримати відповідача, з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців, а саме до 20.12.2024 року (включно).
Наразі відповідач утримується у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби України.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.12.2024 (справа №303/9909/24) продовжено строк затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 3 місяці, а сааме до 16.03.2024 року (включно).
Позивач зазначає, що в рамках вжиття заходів щодо документування відповідача НОМЕР_3 прикордонним загоном було направлено лист на адресу Міжнародної організації з міграції в Україні (МОМ), що є провідною міжурядовою організацією в сфері міграції та Агентством ООН з питань міграції в Україні, з проханням щодо сприяння в межах компетенції у документуванні громадян російської федерації, в тому числі, відповідача, свідоцтвами на повернення в країну їхньої громадянської належності (лист від 09.11.2024 року № 02.1/14790-24-Вих).
Також позивач звертався до Міжнародного Комітету Червоного Хреста з проханням надати детальну інформацію з приводу підстав, порядку отримання та використання екстреного проїзного документа для подальшого розгляду питання щодо можливості документування ним громадян російської федерації, в тому числі відповідача (лист від 02.12.2024 №02.1/15752-24-Вих).
В зв'язку з неотриманням з невідомих причин відповіді на попередній лист на адресу Міжнародного Комітету Червоного Хреста було направлено повторний лист з тим самим проханням (лист від 05.02.2025 №02.1/2308-25-Вих).
Відповіді на вищезазначені листи на адресу позивача не надходили.
29.07.2024 року відповідач звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (надалі - Управління), із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на території України, однак як стало відомо позивачу із листа Управління від 23.08.2024 №7401.6-4760/74.2-24, зазначена заява-анкета ОСОБА_1 була повернута адресату разом з додатками 20.08.2024, а сам заявник не перебуває на обліку, як шукач захисту.
В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії (справа №620/12158/24). За наслідками розгляду даної справи судом прийнято рішення від 31.10.2024, яке було оскаржене Управлінням до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 апеляційну скаргу Управління на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 (справа №620/12158/24) залишено без задоволення, а зазначене рішення - без змін.
Враховуючи вищезазначене, НОМЕР_3 прикордонним загоном на адресу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області було направлено лист з проханням повідомити про вчиненні ними відносно відповідача дії та прийняті правові рішення (лист від 17.02.2025 №02.1/3004-25-Вих).
За інформацією, що надійшла від Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, 17.02.2025 Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області прийнято до розгляду заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянина російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видано вказаному іноземному громадянину довідку про звернення за захистом в Україні № НОМЕР_4 терміном дії до 17.03.2025 (лист від 18.02.2025 № 7401.6-1012/74.2-25).
За таких обставин, позивач просить суд продовжити строк затримання відповідача на 6 місяців до 20.06.2025.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.03.2025 відкрито провадження по даній справи, визначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з обов'язковою участю сторін.
11.03.2025 року від представника відповідача надійшов відзив, у якому вона заперечила щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначила, що відповідач у 1995 році разом з батьками приїхав в Україну на постійне проживання. Відповідач тривалий час проживав в Україні на підставі посвідки на постійне проживання. Після початку повномасштабного вторгнення росії на території України відповідач знищив свій закордонний паспорт громадянина рф. 20.06.2024 відповідача було затримано працівниками Державної прикордонної служби під час спроби незаконного перетину державного кордону України. 29.07.2024 року перебуваючи в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області з належно заповненою заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, форма якої відповідала бланку, затвердженому Наказом Міністерства внутрішніх справ України №649 від 07.09.2011. 17.02.2025 заява позивача була прийнята Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області. Тобто, з моменту належного звернення відповідача з заявою 29.07.2024 по дату прийняття органом міграційної служби цієї заяви пройшло 7 місяців, протягом яких відповідач вже перебуває у ПТПІ та обмежений у свободі пересування. Звертає увагу, що саме дії органу державної влади стали причиною того, що фактично Заява відповідача була прийнята лише 17.02.2025. Відповідач не має зазнавати негативних наслідків обмеження своїх прав через дії державних органів. Окрім того, станом на дату звернення позивача з позовом у цій справі відповідач документований довідкою про звернення за захистом. Враховуючи вищевказане та встановлені обставини справи, вважають, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доводи та заперечення учасників сторін, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
20.06.2024 близько 08.00 прикордонним нарядом «Група реагування» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) на напрямку 203 прикордонного знаку, на околиці населеного пункту Дийда (територія Великобийганської об'єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в межах прикордонної смуги, на відстані близько 30 метрів до державного кордону, під час спроби незаконного перетину державного кордону з України в Угорщину, поза пунктами пропуску через державний кордон України.
21.06.2024 року начальником НОМЕР_3 прикордонного загону полковником ОСОБА_4 було затверджено рішення про примусове видворення відповідача за межі території України.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.06.2024 року (справа №303/5363/24, провадження 2-а/303/44/24) громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком 6 (шість) місяців, а саме до 20.12.2024 (включно).
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.12.2024 року (справа №303/9909/24, провадження 2-а/303/96/24) продовжено строк затримання громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення примусового видворення іноземця за межі території України строком на 3 (три) місяці, а сааме до 16.03.2025 (включно).
Згідно з постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 25.06.2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1 ст. 204-1 КуПАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до рішення, затвердженого начальником НОМЕР_3 прикордонного загону полковником ОСОБА_4 від 27.06.2024 громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби України, де відповідач наразі утримується.
Як вбачається з листа Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби України від 29.07.2024 №7477.5-109/7477.1-24, адресованого начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 полковнику ОСОБА_5 , відповідач 29.07.2024 року звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на території України, яка була направлена для розгляду до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області.
В подальшому, у відповідь на запит в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_6 від 20.08.2024 №02.1/11165-24-Вих, Управління повідомило листом від 23.08.2024 №7401.6-4760/74.2-24 про те, що заява-анкета ОСОБА_1 із додатками була повернута адресату 20.08.2024, а сам заявник не перебуває на обліку в Управлінні як шукач захисту.
31.08.2024 та 19.09.2024 позивач звертався до Сектору оформлення документів №2 Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України з проханням про надсилання на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону копії паспортного документу відповідача, внаслідок чого, вищезазначена установа надіслала інформаційну сторінку паспортного документу громадянина російської федерації НОМЕР_5 , виданого на ім'я ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата видачі - 30.05.2019, дійсний до 30.05.2023, орган, що видав - Посольство росії в Україні, а також її офіційний переклад на українську мову.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 (справа № 620/12168/24) задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання вчинити певні дії, яким зобов?язано Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області прийняти заяву ОСОБА_1 від 29.07.2024 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та надати рішення за результатами її розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 залишено без задоволення, а зазначене рішення - без змін.
17.02.2025 позивач звернувся до Начальника Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області з проханням повідомити про вчинені ними відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дії та прийняті правові рішення.
Згідно відповіді від 18.02.2025 №7401.6-1012/74.2-25, вбачається, що 17.02.2025 УДМС у Чернігівській області прийнято до розгляду заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянина рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видано вказаному іноземному громадянину довідку про звернення за захистом в Україні № НОМЕР_4 , терміном дії до 17.03.2025.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 закріплено право кожного на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: a) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом; b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом; c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення; d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою до провадження його до компетентного органу; e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг; f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Відповідно до пункту 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Таким чином, заходи, визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути застосовані до іноземця чи особи без громадянства за наявності двох умов: невирішене питання за заявою такої особи про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, та вчинення нею порушення законодавства України з прикордонних питань. Відсутність хоча б однієї із цих умов є підставою для відмови в задоволенні позову про застосування цих заходів чи їх продовження.
Частини дванадцята та тринадцята статті 289 КАС України встановлюють, що про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Так, судом встановлено, що адміністративний позов про продовження строку затримання особи позивачем подано у строк передбачений ч.12 ст. 289 КАС України.
У судовому засіданні встановлено, що 17.02.2025 УДМС у Чернігівській області прийнято до розгляду заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянина рф ОСОБА_1 , та видано вказаному іноземному громадянину довідку про звернення за захистом в Україні № НОМЕР_4 , терміном дії до 17.03.2025.
Станом на момент подання позовної заяви до суду питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідним органом не вирішено.
Відтак, враховуючи відсутність у відповідача документів, які дають йому право на перетин державного кордону (виїзд з України), та документів на підтвердження законності перебування на території України, а також подання ним заяви про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав щодо продовження строку його затримання до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Відтак, з огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку затримання відповідача до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні строком на 2 місяці.
Отже, враховуючи вищевикладене, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-244, 289 КАС України, ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,-
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання іноземця до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні - задовольнити частково.
Продовжити строк затримання громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , до прийняття рішення за заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні строком на 2 (два) місяці, а саме до 11.05.2025 (включно).
Копію рішення невідкладно видати учасникам справи.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .
Представник позивача: Соколовська Юлія Олегівна, АДРЕСА_2 .
Відповідач: громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце перебування: Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства , які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби України, 15044, вул. Лісна, 5, с. Розсудів, Чернігівський район, Чернігівська область.
Представник відповідача: Чернілевська Катерина Геннадіївна, м. Київ, 04070, вул. Григорія Сковороди, 21/16.
Головуюча Л.В.Курах