243/659/25
2/243/520/2025
25 лютого 2025 м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В.,
за участі секретаря Яковенко Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, на обґрунтування позовних вимог вказуючи, що він доводиться сином відповідачу. Починаючи з 01.10.2023 позивач здобуває освіту в галузі права у Віденському університеті, успішно пройшов навчання у першому та другому семестрі та починаючи з 01.10.2023 продовжую навчання у (третьому) зимовому семестрі 2024 року, на який був зареєстрований 17.09.2024. Форма навчання денна та він отримує комплексний післяопераційний догляд після трансплантації кісткового мозку після гострого лімфобластного лейкозу, має інвалідність. У зв'язку з чим перебуває на утриманні матері та не має можливості працевлаштуватися на роботу до закінчення учбового закладу, потребує матеріальної допомоги, несе додаткові витрати на проїзд та учбову літературу. Відповідач добровільно допомоги не надає, хоча офіційно працює, інших осіб на утриманні не має, хронічними захворюваннями не страждає, має постійний стабільний дохід, а отже, має можливість надавати матеріальну допомогу у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача аліменти на його утримання у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання або досягнення 23 років.
У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ставить під сумнів факт навчання відповідача через відсутність належних доказів. Долучена до позовної заяви довідка свідчить лише про реєстрацію позивача на зимовий реєстр 2024. Крім того, він забезпечує та задовольняє всі потреби сина. 18.06.2023 придбав сину телефон вартістю 42999 грн та ноутбук за 62999 грн., постійно надсилає грошові кошти матері сина. Крім того, самостійно несе тягар по утриманню спільного майна - квартири та сплачує кредит за спільну машину. Зазначає також, що є внутрішньо переміщеною особою та вимушений винаймати житло у м. Дніпро. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
12.02.2025 позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що навчання у Віденському університеті організовано таким чином, що студенти зараховуються на кожен семестр окремо. При поданні документів до суду у нього ще були відсутні відомості щодо літнього семестру, але факт навчання підтверджується копією студентського квитка. Батько приїздив до нього в Австрію та вони ходили до університету та разом отримували студентський квиток. Телефон та ноутбук йому були подаровані батьками спільно. Батько сплачує за комунальні послуги лише свою половину. Доказів на підтвердження оренди житла батьком не надано. Сплата відповідачем кредиту за автомобіль не звільняє від обов'язку утримання сина. Вважає свій позов обґрунтованим та просить задовольнити у повному обсязі.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться сином ОСОБА_2 про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.02.2006.
На доведення факту навчання ОСОБА_1 надано підтвердження зарахування останнього на зимовий семестр 2024 та на літній семестр на навчальну програму UA 101 Право у Віденському університеті, екзаменаційно - залікову відомість зимового семестру 2024, студентський квиток ОСОБА_2 , перекладених ТОВ «Бюро перекладів».
Досліджуючи вказані докази суд приходить до висновку, що в своїй сукупності вони підтверджують факт навчання позивача та у повному обсязі спростовують доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 не навчається в навчальному закладі.
ОСОБА_1 має діагноз: мікроаденома гіпофіза, аденома щитоподібної залози, стеатоз печінки, компенсований гіпергонадотропний гіпогонадізм, артеріальна гіпертензія. У зв'язку із чим отримує комплексний післяопераційний догляд в амбулаторії трансплантації стовбурових клітин після алогенної трансплантації кісткового мозку (КТМ) після гострого лімфобластного лейкозу, що видно з довідки від 20.12.2024 Денної клініки та амбулаторії трансплантації стовбурових клітин Центру дитячої та підліткової медицини дитячого шпиталю ОСОБА_3 , перекладеної ТОВ «Бюро перекладів» 30.12.2024.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Отже, обов'язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Навчання, крім побутових витрат, також потребує значних коштів на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на харчування та транспорт.
Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріального допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, а також з врахуванням можливостей самої повнолітньої дочки (сина) нести таке утримання.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач отримує освіту на денній формі навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частки щомісячно від його доходів, однак не долучає жодних доказів на підтвердження можливості останнього сплачувати аліменти у визначеному розмірі, клопотань про витребування доказів суду також надано не було.
Обґрунтовуючи стягнення аліментів саму у такому розмірі, позивач зазначає, що перебуває на утриманні матері, яка є особою з інвалідністю 3 групи, а також наявністю у нього ( позивача ) хвороби.
Проте, вказані доводи є підставами для стягнення додаткових витрат на дитину відповідно до положень ст. 185 СК України або стягнення аліментів на утримання дружини, а тому, не є основними при вирішенні питання про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання.
Даючи оцінку викладеному, суд приймає до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців не має. Законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну допомогу сину, оскільки останній навчається на денній формі, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька. Обставин, які б свідчили про відсутність взагалі можливостей надавати таку допомогу, чи про незадовільний стан здоров'я, відповідачем не доведено, тому, виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи матеріальне становище сторін та обставини, визначені в ст. 182 СК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.01.2025.
Такий розмір аліментів, на думку суду, є об'єктивним з огляду на принцип рівності батьків в утриманні дитини, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України.
Позивачем не надано доказів на підтвердження своєї непрацездатності або факту встановлення йому інвалідності, тобто позивач є особою, яка, у разі потреби, не позбавлена можливості отримувати самостійний, періодичний дохід у вільний від навчання час.
Доводи відповідача, у тому числі щодо несення витрат по утриманню спільного майна чи оренди житла, сплати кредиту, є безпідставними, оскільки не стосуються предмету позову.
Заперечення відповідача щодо добровільного надання коштів матері позивача на утримання дитини, придбання дитині телефону та ноутбука, не можуть свідчити про повне та своєчасне виконання відповідачем обов'язку утримувати дитину у період навчання. На думку суду, докази, що надані на підтвердження фінансових витрат відповідача на користь позивача у спірний період, підлягають врахуванню на стадії виконання судового рішення.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 968,96 грн судового збору з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, ст. 81, 141 ЦПК України, ст. 7, 141, 181, 182, 191, 199, 200, 201 СК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.01.2025 року і на весь період навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави на рахунок отримувача: UA598999980313111206000005658, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код ЄДРПОУ 37967785 код класифікації доходів бюджету 22030101 судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 26.02.2025.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков