Справа № 127/5827/25
Провадження 3/127/1266/25
10 березня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 1224 та ст. 124 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.03.2025 справи про адміністративні правопорушення № 127/5827/25 і № 127/5831/25 було об'єднано в одне провадження і присвоєно об'єднаній справі № 127/5827/25.
18.02.2025 інспектором УПП роти УПП батальйону УПП у Вінницькій області капітаном поліції Слободиським О.І. було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 250100 та серії ЕПР1 № 250111. З даних протоколів вбачається, що «18.01.2025 о 15 год. 38 хв. у м. Вінниця по вулиці Коцюбинського, 53, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Коцюбинського, на перехресті з вулицею Івана Бевза, під час повороту ліворуч або розворотом не виїхав на трамвайну колію попутного напрямку руху, що розташована на одному рівні з проїзною частиною де інший порядок руху не передбачено дорожніми знаками, під час руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди для руху трамвая, внаслідок чого відбулось зіткнення з трамваєм «Міраж» № 343, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, після чого, будучи причетним до ДТП, ОСОБА_1 залишив місце пригоди». Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «б» п. 2.3, пп. «а» п. 2.10, п. 10.1 і п. 11.8 ПДР України, тим самим вчинивши адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Судом враховано, що день проставлення у поштовому відправленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання, враховуючи при цьому повідомлення адреси безпосередньо цією особою, про що вказано в протоколах, є днем вручення судової повістки, зважаючи, що іншої адреси цією особою суду повідомлено не було. Таким чином, судом дотримано прав та процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторона самостійно повинна вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Клопотання про відкладення судового засідання від ОСОБА_1 не надходило. Причини неявки суду не повідомлено.
Такі дії ОСОБА_1 свідчать про явне ухилення від явки до суду. При цьому, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості забезпечити явку свого захисника до суду, надати письмові пояснення по справі, докази тощо. Явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання є суб'єктивним процесуальним правом, і як кожне суб'єктивне право - це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб'єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами з метою уникнення відповідальності.
Водночас, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст. ст. 1224 та 124 КУпАП, не є обов'язковою.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 268 КУпАП, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили.
З письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи вбачається, що « ОСОБА_2 працювала на трамваї Міраж ВЕ4/6 № 343 у м. Вінниця, рухалась за маршрутом № 6 сполученням Вишенька-Залізничний вокзал у напрямку залізничного вокзалу. На перехресті Коцюбинського-Івана Бевза легковий автомобіль сірого кольору повертаючи ліворуч не надав переваги в русі трамваю, скоїв зіткнення та покинув місце пригоди і зник в напрямку Залізничного вокзалу» (дослівно).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 124 КУпАП у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, настає адміністративна відповідальність.
Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 250100 від 18.02.2025 ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «б» п. 2.3, п. 10.1 і п. 11.8 ПДР України.
Так, згідно пп. «б» п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Крім того, згідно п. 11.8 ПДР України по трамвайній колії попутного напрямку, розташованій на одному рівні з проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, дозволяється рух за умови, що це не заборонено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою, а також під час випередження, об'їзду, коли ширина проїзної частини недостатня для виконання об'їзду, без виїзду на трамвайну колію.
Як вбачається із відеозапису з камер міської системи комплексного відеонагляду - Ситуаційного центру м. Вінниці та фотознімків, зроблених із даних записів, й досліджених в судовому засіданні чітко вбачається, що водій транспортного засобу «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Коцюбинського, під час повороту ліворуч на вулицю Івана Бевза виїхав на трамвайну колію попутного напрямку руху, що розташована на одному рівні з проїзною частиною, не надавши перевагу в русі трамваю, внаслідок чого відбулось зіткнення.
До протоколу про адміністративне правопорушення суду надана схема місця ДТП, у якій чітко зафіксовано місце зіткнення ТЗ, розташування транспортного засобу, а також виявлені на транспортному засобі механічні пошкодження, зважаючи що інший учасник пригоди місце ДТП покинув.
Зі схеми ДТП вбачається, що транспортний засіб, а саме трамвай «Міраж», ВЕ 4/6 № 343, отримав потертість лакофарбового покриття правого переднього кута.
Отже, в ході розгляду справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено, що 18.01.2025 о 15 год. 38 хв. водій транспортного засобу «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 , рухаючись по проспекту Коцюбинського у м. Вінниці, під час повороту ліворуч на вулицю Івана Бевза був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою й відповідно не реагував на її зміну, не переконався в безпечності такого маневру і виїхав на трамвайну колію попутного напрямку руху, розташовану на одному рівні з проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, не надавши перевагу в русі трамваю «Міраж» ВЕ 4/6 № 343, в результаті чого допустив із ним зіткнення, внаслідок чого трамвай, зокрема, отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Згідно з приписами пункту 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Отже, аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що водій ОСОБА_1 порушив пп. «б» п. 2.3, п. 10.1 і п. 11.8 ПДР України, що перебуває у причинному зв'язку із наслідками ДТП, а тому його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
Вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Крім того, судом встановлено, що після ДТП ОСОБА_1 покинув місце пригоди до приїзду працівників поліції.
Відповідно до ст. 1224 КУпАП у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, настає адміністративна відповідальність.
За змістом пп. «а» п. 2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.10 ПДР України, а тому вони охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 1224 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 18.02.2025 серії ЕПР1 № 250100 та серії ЕПР1 № 250111, рапортами працівника поліції Сандрацького О. від 18.01.2025 та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , які містяться у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Санкції ст. 1224 та ст. 124 КУпАП передбачають альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Судом не встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом враховано, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався. Грубе, повторне або систематичне порушення порядку користування правом керування транспортними засобами - відсутнє. Внаслідок вчиненого адміністративного правопорушення негативних наслідків для інших осіб не настало, а обставини, які обтяжували б відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Враховуючи характер скоєних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 24, 33-36, 38, ч. 1 ст. 401, ст.ст. 1224, 124, 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП та стягнути з нього штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП (не встановлено); місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя