Справа № 127/19542/23
Провадження № 1-кп/127/612/23
06 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, відомості про які внесено 13 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020020000816, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені за період із 01.08.2022 по 11.09.2022 року 35 епізодів привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене в умовах воєнного стану. Дії ОСОБА_4 кваліфіковані досудовим розслідуванням за кожним з епізодів за ч. 4 ст. 191 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченої на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України у зв'язку із втратою чинності законом, який встановлює кримінальну протиправність діяння.
Згідно ч.3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Судом роз'яснено обвинуваченій, що вона вправі заперечувати щодо закриття провадження з зазначеної підстави та роз'яснено положення ч. 3 ст. 479-2 КПК України, згідно із якими суд має право закрити кримінальне провадження на цій підставі виключно якщо обвинувачений проти цього не заперечує. Також судом роз'яснено обвинуваченій положення ч. 1,3 ст. 479-2 КПК України, згідно із якими за відсутності згоди обвинуваченого, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, та в разі, якщо судом буде встановлено вчинення обвинуваченим діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд має постановити ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу, а якщо судом не буде встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалить виправдувальний вирок.
Обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що їй положення ст. 479-2 КПК України зрозумілі, зрозуміло право на загальний порядок судового розгляду. Обвинувачена ОСОБА_4 надала добровільну згоду на закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України.
Захисник ОСОБА_5 щодо закриття кримінального провадження не заперечував.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками та долучені сторонами документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання з наступних підстав.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені за період із 01.08.2022 по 11.09.2022 року 35 епізодів привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене в умовах воєнного стану, в тому числі повторно. Дії ОСОБА_4 кваліфіковані досудовим розслідуванням за кожним з епізодів за ч. 4 ст. 191 КК України.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені, за період із 01.08.2022 по 11.09.2022 року 35 привласнень чужого майна із заподіянням матеріальної шкоди на суму 1166,00; 1183,00; 639,00; 1642,00; 1316,00; 1352,00; 1335,00; 1275,00; 708,00; 1349,00; 1173,00; 1327,00; 1434,00; 1850,00; 2402,00; 1670,00; 1524,00; 1115,00; 1643,00; 1316,00; 1490,00; 1273,00; 1733,00; 1521,00; 1422,00; 1623,00; 1861,00; 1042,00; 2176,00; 1314,00; 2015,00; 1963,00; 849,00; 1327,00; 1339,00 гривень. Дії ОСОБА_4 кваліфіковані досудовим розслідуванням за кожним епізодом за ч. 4 ст. 191 КК України.
Частиною 1 ст. 2 КК України визначено, підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна».
Вказаним Законом внесені зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому положення ч. 3 ст. 3 КК України визначають, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Як вже зазначалось, суд роз'яснив обвинуваченій положення ст. 479-2 КПК України, її право не надавати згоду на закриття кримінального провадження з підстав, визначених п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, наявність в неї права за судовий розгляд на загальних підставах, в ході якого сторона обвинувачення буде зобов'язана довести обґрунтованість обвинувачення, а обвинувачена буде мати всю сукупність прав, визначених Конституцією та КПК України. Судом роз'яснено обвинуваченій суть поняття «декриміналізація діяння», відмінність між закриттям з підстав декриміналізації та за відсутності події кримінального правопорушення, відмінність такого виду судового рішення від виправдувального вироку.
Обвинувачена надала суду добровільну згоду на закриття, зазначивши, що вказані положення їй зрозумілі.
Також при вирішенні клопотання, судом враховано правову позицію ОП ВС від 07.10.2024 року з вказаного питання. Так, Верховний Суд визначив, що ч. 2 ст. 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (НМДГ). Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становила від 0,5 до 2 НМДГ.
Як зазначив Верховний Суд, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 НМДГ.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина шоста статті 3 КК України).
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 1 січня 2022 року становив 2481 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2022 році для кримінально-правової кваліфікації становив 1240,50 грн.
Отже, для вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення або ж складу адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи перевищує вартість майна, що стало предметом посягання, 2 НМДГ, тобто 2481 грн.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені, за період із 01.08.2022 по 11.09.2022 року 35 привласнень чужого майна із заподіянням матеріальної шкоди на суму 1166,00; 1183,00; 639,00; 1642,00; 1316,00; 1352,00; 1335,00; 1275,00; 708,00; 1349,00; 1173,00; 1327,00; 1434,00; 1850,00; 2402,00; 1670,00; 1524,00; 1115,00; 1643,00; 1316,00; 1490,00; 1273,00; 1733,00; 1521,00; 1422,00; 1623,00; 1861,00; 1042,00; 2176,00; 1314,00; 2015,00; 1963,00; 849,00; 1327,00; 1339,00 гривень.
Тобто вартість привласненого ОСОБА_4 майна є меншою за розмір, з якого настає кримінальна відповідальність, а саме 2481 грн.
Таким чином, наявність згоди обвинуваченої в сукупності з наведеними нормами Конституції та КК України, висновками ОП ВС у наведеній вище постанові, є підставою для закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до приписів статті 100 КПК.
Крім того, з ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідками про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становлять 7551,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 371, 479-2 КПК України, суд -
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2023 року за № 12022020020000816 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази у справі, а саме:
накладну з переліком товарів від 07.09.2022; накладну з переліком товарів від 08.09.2022; накладну з переліком товарів від 09.09.2022; накладну з переліком товарів від 10.09.2022; дві накладних з переліком товарів від 11.09.2022; накладну з переліком товарів від 12.09.2022; накладну з переліком товарів від 12.09.2022; 49 накладних з переліком товарів з різними датами, зокрема серпень 2022, вересень 2022 та без дати; 19 аркушів паперу з записами; 4 аркуші паперу з записами ОСОБА_4 , вилучених 12.09.2022 року під час огляду місця події у приміщенні магазину «Галя балувана», що за адресою м. Вінниця, вул. М. Шимка, 32 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
копію паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_4 ; копію заяви ОСОБА_4 про прийняття на роботу; копію наказу №1 від 15.06.2021 про прийняття на роботу ОСОБА_4 ; копію трудового договору між працівником та фізичною особою підприємцем, що використовує найману працю; копію посадової інструкції продавця ОСОБА_4 ; копію наказу №11 від 13.09.2022 про проведення службового розслідування у зв'язку з виявленням нестачі в магазині; копію акту інвентаризації продукції по магазину «Галя Балувана» (вул. Шимка, 32) станом на 14.09.2022; копію акту інвентаризації продукції по магазину «Галя Балувана» (вул. Шимка, 32) станом на 14.09.2022 з урахуванням вартості; копію товарно-складської книги, по продукції по магазину «Галя Балувана» (вул. Шимка, 32) станом на 14.09.2022; копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 20, по продукції по магазину «Галя Балувана» (вул. Шимка, 32) станом на 14.09.2022; відеозаписи з камери спостереження магазину «Галя балувана» по вул. Шимка, 23 м. Вінниці на оптичному компакт-диску; акт перевірки розрахунків по чеках; копію (скріншоти) з автоматизованої системи обліку «Постер» магазину «Галя Балувана» по вул. Шимка, 23, м. Вінниці - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2022 року, скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на користь держави за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 7551,20 гривень.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя :