Іменем України
10 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/16/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорпроектбуд»,
код ЄДРПОУ 39157868, пр. Перемоги, 90, м. Чернігів, 14000,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖК Парковий»,
код ЄДРПОУ 43029122, пр-т Миру, 12, м. Чернігів, 14000,
про стягнення 239 251,11 грн
без виклику учасників справи
Дії суду щодо розгляду справи. Позиції сторін.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Дорпроектбуд» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖК Парковий» про стягнення 239 251,11 грн, з яких 203 182,35 грн інфляційних втрат та 36 068,76 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 667 940,00 грн, у зв'язку з чим наявні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.01.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/16/25 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог.
Учасники справи належним чином повідомленні про відкриття провадження у справі та встановлення їм строку для подання заяв по суті справи, що підтверджено довідками про доставку електронного листа до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 13.01.2025 о 11:46.
15.01.2025 від відповідача через систему “Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнає та вважає безпідставним застосування відповідальності передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України з посиланням на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України; просить зупинити провадження у справі на підставі ст. 252 Цивільного процесуального кодексу України до прийняття Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду рішення у справі №751/3052/23 з підстав різних висновків щодо можливості застосування відповідальності передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України.
17.01.2025 від позивача через систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на підставі ст. 252 Цивільного процесуального кодексу України відхилено судом, оскільки дана справа розглядається Господарським судом за правилами господарського судочинства з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України, в той час коли відповідач просить зупинити провадження у справі на підставі ст. 252 Цивільного процесуального кодексу України.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Обставини справи встановлені судом.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2023 у справі №927/446/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорпроектбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖК “Парковий» про стягнення 667 940,00 грн безпідставно набутих грошових коштів, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №927/446/23, яка набрала законної сили, встановлені такі фактичні обставини:
31.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЖК “Парковий» (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дорпроектбуд» (далі - Покупець) був укладений попередній договір №31/283 (далі - Попередній договір).
Відповідно до п. 1.1 Попереднього договору Сторони домовились, що за цим договором Продавець зобов'язується укласти Основний договір купівлі-продажу житлової квартири готельного типу (апартаментів), далі - основний договір, протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію та отримання всіх правовстановлюючих документів, а Покупець зобов'язується купити зазначену Квартиру в порядку та на умовах, зазначених в цьому Договорі.
Згідно з п. 1.2, 1.3 Попереднього договору орієнтовна дата введення будинку в експлуатацію ІІІ квартал 2024 року. Запланований термін введення будинку в експлуатацію, за наявності об'єктивних обставин, може бути змінений, що не є порушенням зобов'язань з боку Продавця.
Технічна специфікація житлової квартири готельного типу (апартаментів) наведена в Додатку №1, що є невід'ємною частиною даного Договору.
У п. 2.1 Попереднього договору сторони домовились, що Основний договір має бути нотаріально посвідчений. Вартість нотаріальних послуг покладається на Покупця.
Житлова квартира готельного типу (апартаментів) за Основним договором буде мати загальну площу 47,71 кв. м (п. 2.2 Попереднього договору).
За умовами п. 2.3 Попереднього договору вартість 1 кв. м загальної площі, виходячи із проектного планування, становить 28 000,00 грн. Всього загальна вартість житлової квартири готельного типу (апартаментів) становить 1 335 880,00 грн.
Відповідно до п. 3.1 Попереднього договору Покупець зобов'язується здійснити оплату, узгоджену у п. 2.3 Договору під час підписання даного Договору у наступному порядку:
- перший внесок 50%, що становить 667 940,00 грн, - під час підписання Договору;
- залишкову вартість, що становить 667 940,00 грн, - сплатити помісячно у порядку, наведеному у таблиці.
У п. 7.7 Попереднього договору сторони погодили, що відповідно до ст. 205, 207, 209 ЦК України Продавець та Покупець укладають даний Попередній договір у простій письмовій формі та заперечення з цього приводу відсутні.
Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 8. 1 Попереднього договору).
Попередній договір не був посвідчений нотаріально.
На виконання умов Попереднього договору позивач перерахував відповідачу перший внесок у розмірі 667 940,00 грн, на підтвердження чого надано платіжне доручення №3003 від 31.01.2022.
Позивач звернувся до відповідача з листом від 14.07.2022 №227-07, у якому посилаючись на форс-мажорні обставини, а саме військову агресію російської федерації проти України та введення воєнного стану, повідомив про неможливість виконання зобов'язань за Попереднім договором, визначених у п. 3 та 4 цього договору. Позивач просив відповідача переглянути п. 3.1 Попереднього договору або розірвати цей договір та повернути перераховані кошти у розмірі 667 940,00 грн.
У відповіді №23-1/08/22 від 23.08.2022 відповідач повідомив позивача про відсутність на даний час можливості у поверненні грошових коштів; у разі прийняття відповідного рішення з питання будівництва спірного об'єкта - позивача буде додатково повідомлено.
Після подання позивачем позову до суду відповідач звернувся до позивача з повідомленням від 24.03.2023 №24-1/03/23 про визначення часу для нотаріального посвідчення спірного Попереднього договору.
Натомість, оскільки в подальшому сторони не вчинили дій з нотаріального посвідчення попереднього договору № 31/283, який передбачав укладення на майбутнє договору купівлі-продажу нерухомого майна, позивач звернувся до суду з позовом про повернення безпідставно перерахованих коштів за правочином, що є нікчемним, з підстав недотримання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення.».
У рішенні Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2023 у справі №927/446/23 враховуючи недотримання сторонами вимог статей 635, 657 Цивільного кодексу України про нотаріальне посвідчення попереднього договору, що передбачав укладення сторонами договору купівлі-продажу майбутнього об'єкту нерухомості, суд дійшов висновку про нікчемність такого договору та повернення грошових коштів, переданих позивачем за нікчемним правочином на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2023 у справі №927/446/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023, що набрала законної сили, позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖК “Парковий» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорпроектбуд» 667 940,00 грн безпідставно набутих коштів та 10 019,11 грн судового збору.
06.07.2023 Господарським судом Чернігівської області видано наказ на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2023 у справі №927/446/23.
Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2023 у справі №927/446/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖК “Парковий» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорпроектбуд» 20 700,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
01.12.2023 Господарським судом Чернігівської області у справі №927/356/23 видано накази на виконання додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2023 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2023.
Оцінка суду.
За частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлене законом.
За висновком суду обставини встановлені в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2023 у справі №927/446/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023, яка набрала законної сили, є преюдиціальними при вирішенні даного спору за участю тих самих сторін.
Посилаючись на прострочення відповідачем зобов'язання щодо повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 667 940,00 грн, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 239 251,11 грн, з яких 203 182,35 грн інфляційних втрат та 36 068,76 грн 3% річних за період з 01.02.2022 по 19.11.2023 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц зазначила, що правовий аналіз положень ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу зобов'язання відповідача сплатити заборгованість не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання. Відтак, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову (постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18).
Судом встановлено, що 20.11.2023 відповідачем перераховано позивачу кошти у розмірі 677 959,11 грн, призначення платежу: погашення заборгованості з ТОВ ЖК Парковий, код ЄДРПОУ 43029122, №72517659; кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача, в т.ч. 667 940,00 грн безпідставно набутих коштів, 10 019,11 грн судових витрат, що підтверджується банківською заключною випискою за 20.11.2023.
Приймаючи до уваги, що відповідач після отримання 31.01.2022 коштів у розмірі 667 940,00 грн зобов'язаний був повернути їх позивачу, проте здійснив таке повернення лише 20.11.2023, тому позивачем правомірно заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати за період з 01.02.2022 по 19.11.2023.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за заявлений період, суд доходить висновку про те, що позивачем обґрунтовано нараховано 203 182,35 грн інфляційних втрат та 36 068,76 грн 3 % річних за період з 01.02.2022 по 19.11.2023.
Посилання відповідача на безпідставність застосування до даних правовідносин відповідальності передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України з огляду на приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України відхилені судом, оскільки ця норма стосується виключно зобов'язань про надання кредиту (позики), а тому не звільняє відповідача від відповідальності за ст. 625 Цивільного кодексу України за неповернення безпідставно набутих грошових коштів у спірних правовідносинах.
Висновки суду.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За статтею 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Матеріалами справи підтверджено правомірність вимог позивача, відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2871,01 грн.
Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу становить 25 000,00 грн.
Згідно з частинами 1 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі статтею 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статей 1, 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії: Договору № 09/12/24/4 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 09.12.2024; Акту надання послуг №262 від 24.12.2024; рахунку на оплату №313 від 09.12.2024; платіжної інструкції №3868 від 12.12.2024 на суму 25 000,00 грн;
На підтвердження наявності в представника позивача Матвійчук Анастасії Сергіївни статусу адвоката, суду надана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001035 від 16.04.2021; ордеру на надання правничої допомоги серія СВ №1109407 від 27.12.2024.
Відповідно до п. 1.1. Договору № 09/12/24/5 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 09.12.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дорпроектбуд» (Замовник) та Адвокатським об'єднанням “Лігал Айк'ю Груп» (Адвокатське об'єднання), Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати Замовнику послуги (правову допомогу), зокрема: надання усних юридичних консультацій, проведення розрахунку компенсаційних виплат (інфляційних втрат, 3% річних) за несвоєчасне повернення Товариством з обмеженою відповідальністю “ЖК Парковий» безпідставно отриманих коштів, складання та подання до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорпроектбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖК Парковий» про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги.
Вартість послуг (гонорар) за цим Договором складає 25000,00 грн (п. 3.1. Договору № 09/12/24/4 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 09.12.2024).
Отже, ціну (вартість) правничої допомоги у Договорі № 09/12/24/4 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 09.12.2024 визначено у фіксованому розмірі (незалежно від кількості часу (годин), який адвокат витратить на надання правничої допомоги, та від кількості наданих послуг).
Згідно з п. 4.1. Договору № 09/12/24/4 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 09.12.2024 здача-приймання наданих юридичних послуг за цим Договором оформлюється актами здачі-прийняття наданих послуг.
09.12.2024 Адвокатське об'єднання виставило Замовнику рахунок №313 на оплату 25 000,00 грн.
12.12.2024 відповідно до платіжної інструкції №3868 позивач перерахував Адвокатському об'єднанню кошти у розмірі 25 000,00 грн за надання правової допомоги.
24.12.2024 позивач та Адвокатське об'єднання підписали акт надання послуг №262, відповідно до якого ТОВ “Дорпроектбуд» були надані послуги правової (професійної правничої) допомоги на суму 25 000,00 грн.
Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.
Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 25 000,00 грн та підлягає стягненню з відповідача.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені повністю, з урахуванням приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в розмірі 25 000,00 грн.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖК Парковий» (пр-т Миру, 12, м. Чернігів, 14000, код 43029122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорпроектбуд» (пр. Перемоги, 90, м. Чернігів, 14000, код 39157868) 203 182,35 грн інфляційних втрат, 36 068,76 грн 3% річних, 2871,01 грн судового збору та 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор