Провадження № 22-ц/803/2655/25 Справа № 205/2583/23 Суддя у 1-й інстанції - Федотова В. М. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
10 березня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Халаджи О. В.
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
розглянувши у м. Дніпро питання про самовідвід суддів Халаджи Ольги Володимирівни, Космачевської Тетяни Вікторівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
На вказане рішення суду позивачем була подана апеляційна скарга.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року визначено склад суду: Халаджи О.В. (суддя-доповідач), Космачевська Т.В., Максюта Ж.І.,
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 грудня 2024 року цивільну справу було витребувано з суду першої інстанції.
23 січня 2025 року цивільна справа надійшла до апеляційного суду.
Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2025 року було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 23 квітня 2025 року о 10 годині 20 хвилин.
06 лютого 2025 року від ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду: Халаджи О.В., та Космачевської Т.В. з тих підстав, що раніше суддями Халаджи О.В. та Космачевською Т.В., у складі колегії Дніпровського апеляційного суду, 17.01.2024р. було ухвалено рішення по цивільній справі №205/1543/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, в якому судді Халаджи О.В. та Космачевська Т.В. прийняли незаконне рішення про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08.08.2023р. без змін. Незаконність судового рішення, суддів - Халаджи О.В. та Космачевської Т.В, по справі №205/1543/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, було підтверджено Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024р, який за касаційною скаргою позивача скасував незаконне рішення суддів Халаджи О.В. та Космачевської Т.В. та ухвалив нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «ДПЗКУ» задовольнив у повному обсязі
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року визнано заявлений ОСОБА_1 , відвід суддям Дніпровського апеляційного суду: Халаджи О.В., Космачевській Т.В., необґрунтованим.
Цивільну справу №205/2583/23 було передано до канцелярії суду, для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду Гапонова А.В. від 12 лютого 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Халаджи О.В., та ОСОБА_2 , відмовлено.
З 17 лютого 2025 року суддя Максюта Ж.І. перебувала на лікарняному.
Розпорядженням заступника керівника апарату Дніпровського апеляційного суду від 03.03.2025 року було призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку із прийняттям ВРП рішення 25.05.2025 року про звільнення судді Максюти Ж.І.,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 05.03.2025 року визначено склад суду: Халаджи О.В. (суддя-доповідач), Агєєв О.В., Космачевська Т.В.,
10 березня 2025 року судді Халаджи О.В., Космачевська Т.В., заявили самовідвід з метою забезпечення достатніх гарантій для того,щоб виключити будь-який обґрунтований сумніву їх безсторонності або об'єктивності,враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду,а також запобігання подальшого можливого впливу на суддів.
Відповідно дочастин 1,2ст.40ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права.
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Виходячи з наведеного вище, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об'єктивності суддів Халаджи О.В., Космачевської Т.В., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на суддів, апеляційний суд вважає, що заява про самовідвід суддів Халаджи О.В., Космачевської Т.В., підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39-41, 381 ЦПК України, -
Заяву суддів Халаджи Ольги Володимирівни, Космачевської Тетяни Вікторівни про самовідвід задовольнити.
Передати цивільну справу № 205/2583/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, до канцелярії суду для автоматизованого розподілу справи відповідно до статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська