Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03.03.2025м. ХарківСправа № 922/5222/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до GUANGZHOU SHUN TENG TRADING CO, LTD Room 207, No.30 Liangui North Street, Liwan Disrtrict, Guangzhou City, China, електронна адреса: jacky-xiang@gz-jiade.com
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
До Господарського суду Харківської області звернувся ФОП Василевський Віктор Якович з позовом до GUANGZHOU SHUN TENG TRADING CO, LTD та просить суд cтягнути з GUANGZHOU SHUN TENG TRADING CO, LTD (Room 207, No. 30 Liangui North Street, Liwan Disrtrict, Guangzhou City, China) на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича грошові кошти в розмірі 408 306,41 долари США (еквівалентно 14 973 494,33 грн.), із них 387 020,31 доларів США (еквівалентно 14 192 886,21 грн.) повернення суми попередньої оплати та 21 286,10 доларів США (еквівалентно 780 608,12 грн.) штраф.
Ухвалою суду від 12.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 03.06.2024 о 09:30, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи, вирішено звернутись до Центрального органу Китайської Народної Республіки, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, з судовим дорученням про вручення Компанії GUANGZHOU SHUN TENG TRADING CO, LTD перекладів на англійську мову, з нотаріальним засвідченням їх вірності, ухвали Господарського суду Харківської області про призначення підготовчого засідання та позовної заяви.
Підготовче засідання у справі відкладалося до 25.11.2024.
20.11.2024 за вх. 29200 від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.
Засідання відкладалося по 10.02.2025 у зв'язку з необхідністю отримання інформацію про виконання судового доручення та вручення документів по справі відповідачу.
У призначене на 10.02.2025 судове засідання учасники справи своїх представників не направили.
Судом встановлено, що за вх. 751 від 13.01.2025 надійшла інформація щодо виконання судового доручення про вручення судових документів відповідачу. Таким чином, суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи Господарським судом Харківської області.
Ухвалою від 10.02.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.03.2025 р. о 12:30.
26.02.2025 за вх. 5148 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
У призначене на 03.03.2025 судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи своїх представників не направили.
Статтею 367 ГПК України визначено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами. За приписами статті 368 ГПК України зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті. У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються: назва суду, що розглядає справу; за наявності міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення; найменування справи, що розглядається; прізвище, ім'я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про її місце проживання (перебування) або місцезнаходження та інші дані, необхідні для виконання доручення; процесуальне становище осіб, стосовно яких необхідно вчинити процесуальні дії; чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити; інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення. Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що додано до нього, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах, до якої Україна приєдналася згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах" від 19.10.2000. Згідно зі статтею 1 Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", остання застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном. Статтями 2, 3 вказаної Конвенції передбачено, що кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
За таких обставин, беручи до уваги місцезнаходження відповідача - GUANGZHOU SHUN TENG TRADING CO, LTD з метою належного його повідомлення розгляд справи судом, судом складалися на направлялися міжнародні судові доручення (прохання) про вручення документів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідач був належним чином повідомлено про розгляд справи Господарським судом Харківської області, шляхом направлення міжнародних судових доручень (прохань) про вручення судових документів по справі. Так в матеріалах справи наявне підтвердження про вручення судових документів (вх. 751 від 13.01.2025), виконане Центральним органом Китайської Народної Республіки.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.
21 вересня 2017 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено контракт № 2109/17, за яким Продавець поставляє (продає), а Покупець купує Товар. Характеристики вказуються в специфікації та інвойсі на кожну поставку.
Згідно п.1.2 контракту, передбачено, що Продавець постачає (передає у власність) Товар Покупцю, а Покупець сплачує та приймає Товар в порядку та строк, визначені даним контрактом. Товари за цим контрактом постачається на умовах FOB - Shanhai (п.2.2), якщо інше не передбачено Додатками. Додатком № 18 від 12.06.2023 р. до контракту № 2109/17 від 21.09.2017 р. строк поставки товару 165 календарних днів з моменту перерахування Покупцем передоплати. Продавець та покупець погодили товар, ціну, строк та оплату у Додатку № 18 від 12.06.2023 р. до контракту на 387 020,31 доларів США. Замовлено товару на загальну суму 387 020,31 доларів США.
Покупець взяті на себе зобов'язання за контрактом виконав і оплатив за товар згідно контракту та додатку шляхом повної передоплати (Платіжна інструкція 50 від 16.06.2023 р на 387 020,31 доларів США).
Однак, продавець взяті на себе зобов'язання з постачання протягом 165 календарних днів товару не виконав.
Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 693 ЦК України, передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно п.6.1 контракту передбачено, якщо якась зі сторін порушила контракт, то штраф за порушення повинен складати 0,5% (за кожен день) від загальної суми.
Оплата на 387 020,31 доларів США була проведена 16.06.2023 р + 165 календарних днів, кінцева дата поставки 28.11.2023 р. Тому станом на 08.12.2023 р. - дату подання позовної заяви строк прострочення поставки товару склав: 11 календарних днів, а вартість оплаченого та непоставленого товару, за платіжною інструкцією № 50 складає 387 020,31 доларів США. 0,5% від вказаної вартості товару складає 1935,10 доларів США за кожен день прострочення. Отже, загальна сума штрафу на день подачі позову складає 21286,10 доларів США.
Відповідно до п.8.1 контракту від 21.09.2017 р. № 2109/17 укладеного між позивачем та відповідачем в редакції Додаткової угоди № 7 від 15.12.2021 року, сторони досягли згоди, що усі суперечки та розбіжності, що виникають з цього контракту або у зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів, При не досягненні взаємно прийнятного рішення, спір підлягає розгляду в Господарському суді Харківської області (найменування та адреса суду українською мовою: Господарський суд Харківської області, адреси; 61022, Україна, м. Харків, пл.Свободи, Держпром, 5, 8-й підїзд) відповідно до процесуального та матеріального законодавства України. Місце судового розгляду спору: Господарський суд Харківської області; 61022, м.Харків, пл. Свободи, 5 Держпром, 8-й під'їзд. Матеріальним та процесуальним правом, що регулює контракт, є право України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ч.1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як було встановлено судом, відповідач взяті на себе зобов'язання з постачання протягом встановленого строку товару не виконав, доказів поставки товару до суду не надав, а тому суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми отриманої передоплати, на яку не було здійснено поставку товару.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.6.1 контракту передбачено, якщо якась зі сторін порушила контракт, то штраф за порушення повинен складати 0,5% (за кожен день) від загальної суми.
Оплата на 387 020,31 доларів США була проведена 16.06.2023 р + 165 календарних днів, кінцева дата поставки 28.11.2023 р. Загальна сума штрафу на день подачі позову складає 21286,10 доларів США.
Враховуючи зазначене, встановлений судом факт прострочення виконання зобов'язання (поставки товару), позивачем було правомірно нараховано відповідачу штрафні санкції у розмірі 21286,10 доларів США.
Враховуючи встановлені обставини, зазначені положення діючого законодавства України і умови укладеного сторонами контракту, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона повинна подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як зазначено в позовній заяві, орієнтовно позивач очікував понести судові витрати у зв'язку із розглядом справи у сумі 2000,00 доларів США (аналіз судової практики, складання позову та підготовка доказів, виїзд та представлення інтересів у суді, переклад текстів, тощо).
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В той же час, до матеріалів справи позивачем не було додано детального розрахунку заявлених до стягнення судових витрат та будь-яких доказів на підтвердження дійсного розміру понесених судових витрат у зв'язку з розглядом справи, тому суд не вбачає підстав для покладення таких витрат на відповідача.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з даним позовом підлягав сплаті судовий збір у розмірі 224 602,41 грн, в той же час, позивач є інвалідом II групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 30.10.2019 № 716129, та у відповідності до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, судовий збір по даній справі підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Василевського Віктора Яковича.
Стягнути з GUANGZHOU SHUN TENG TRADING CO, LTD (Room 207, No. 30 Liangui North Street, Liwan Disrtrict, Guangzhou City, China) на користь Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича грошові кошти в розмірі 408 306,41 долари США (еквівалентно 14 973 494,33 грн.), із них 387 020,31 доларів США (еквівалентно 14 192 886,21 грн.) повернення суми попередньої оплати та 21 286,10 доларів США (еквівалентно 780 608,12 грн.) штраф.
Стягнути з GUANGZHOU SHUN TENG TRADING CO, LTD (Room 207, No. 30 Liangui North Street, Liwan Disrtrict, Guangzhou City, China) на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: НОМЕР_2, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 224 602,41 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "10" березня 2025 р.
Суддя Л.С. Лаврова