"26" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5210/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу №916/5210/24
за позовом: Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістік"
про стягнення боргу за договорами, штрафу, пені, інфляційних втрат та 3% річних
за участю представників:
від позивача: Клименко Г.А. /самопредставництво/
від відповідача: Добренко Д.Б. /доручення від 01.02.2024/
Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістік" з позовом, в якому просить суд:
- стягнути з ТОВ «Дунай Логістик» на користь державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» суму основного боргу в розмірі 10 047 053,39 грн.;
- стягнути з ТОВ «Дунай Логістик» на користь державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» суму інфляційних втрат від прострочення платежів в розмірі 320 602,01 грн.;
- стягнути з ТОВ «Дунай Логістик» на користь державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» суму пені в розмірі 1 383 316,90 грн.;
- стягнути з ТОВ «Дунай Логістик» на користь державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» суму 3 % річних в розмірі 69 148,34 грн.;
- стягнути з ТОВ «Дунай Логістик» на користь державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» суму штрафу в розмірі 1 055 967,10 грн.;
- стягнути з ТОВ «Дунай Логістик» на користь державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» суму витрат на оплату судового збору в розмірі 193 141,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором про надання послуг №101-164 від 29.12.2022, договором про надання послуг №207-087 від 20.07.2023, та договором про реструктуризацію заборгованості за надані послуги №02-12/І/3 від 14.06.2024
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2024 позовну заяву Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.01.2025.
19.12.2024 за вх.№45343/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомляє, що визнає позовні вимоги ДП «РМТП» в повному обсязі, але просить
- зменшити розмір неустойки до 95 % від заявлених позовних вимог;
- розстрочити виконання судового рішення строком на 12 місяців рівними частинами;
- вирішити питання щодо повернення Позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у зв'язку з визнанням позовних вимог Відповідачем.
26.12.2024 за вх.№46079/24 господарським судом одержано відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 13.01.2025 судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.02.20258.
У підготовчому засіданні 05.02.2025 судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 26.02.2025.
У судовому засіданні 26.02.2025, за участю представників сторін, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Стислий виклад позиції позивача:
- Усі наведені Відповідачем обставини, як то систематичні обстріли портової інфраструктури, порушення логістичних процесів стосовно вантажів та суден, відкриття альтернативного «зернового коридору» до портів «великої Одеси» тощо, також мали безпосередній негативний вплив на господарську діяльність та фінансовий стан Позивача, який є об'єктом критичної інфраструктури, який стратегічно важливий для функціонування економіки і безпеки держави, суспільства та населення, виведення з ладу або руйнування яких може мати вплив на національну безпеку і оборону, природне середовище, призвести до значних матеріальних та фінансових збитків, людських жертв.
- Треба також враховувати той факт, що тривала дія воєнного стану разом із усіма труднощами, зокрема у взаємодії з клієнтами, одним із яких є Відповідач, пов'язаними з несвоєчасними розрахунками, в свою чергу негативно вплинула на ДП «РМТП».
- Відповідач не надав належних і допустимих доказів, які підтверджують обставини, що мають істотне значення для їх зменшення; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобов'язання, невідповідності розміру нарахованих пені, 3% річних наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій; як і не надав суду жодних доказів, що підтверджували б доводи Відповідача щодо фактичного зупинення його діяльності.
- Відповідач безпідставно вважає, що обґрунтуванням зменшення розміру неустойки є та обставина, що ТОВ «Дунай Логістік» не завдано будь-яких збитків ДП «РМТП» та не відбулося ускладнень в господарській діяльності останнього.
- Зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (правова позиція Верховного Суду в постановах від 04.02.2020 у справі 918/116/19 (пункт 8.15), від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 05.04.2023 у справі № 910/18718/21 тощо).
Стислий виклад позиції відповідача:
- Починаючи з 2022 року (укладення Договору №101-164 та Договору №207-087), та на протязі усього періоду взаємовідносин з ДП «РМТП» ТОВ «Дунай Логістік» належним чином виконувало свої фінансові зобов'язання, а також забезпечувало залучення вантажів до ДП «РМТП» у надскладний для транспортно-логістичних процесів у країні період у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України внаслідок чого Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 по всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, однак починаючи з березня 2024 року, у зв'язку вищевикладеним та закінченням так званого «зернового маркетингового року», обсяг вантажів, які обслуговуються ТОВ «Дунай Логістік» значно знизився, що в свою чергу призвело до втрати фінансових надходжень та неможливості своєчасного виконання певних зобов'язань, зокрема перед ДП «РМТП», в належні строки.
- Господарська діяльність ТОВ «Дунай Логістік» по всім напрямкам та відділенням повністю зупинена через військові дії. Робота зернових складів, терміналів які використовувало ТОВ «Дунай Логістік» з приймання, накопичення та відвантаження вантажів, надання послуг в морських портах з обробки вантажів та обслуговування суден припинена в повному обсязі. Зокрема на діяльність Відповідача значною мірою вплинуло те, що почалися систематичні обстріли портової інфраструктури дунайських портів, відповідним порушенням логістичних процесів стосовно вантажів, та суден, прямуючих до дунайських портів, а також відкриттям альтернативного «зернового коридору» до портів «великої Одеси», уповільнилися заплановані нашими клієнтами експортні операції з вантажами, які обробляються в порту Рені на умовах Договорів про надання послуг між ДП «РМТП» та ТОВ «Дунай Логістік».
- У зв'язку з тривалою дією воєнного стану в країні ТОВ «Дунай Логістік» зіткнулось з труднощами, утому числі у взаємодії з клієнтами, пов'язаними несвоєчасними розрахунками, а також фінансовий стан ТОВ «Дунай Логістік» від діяльності, що проводиться в умовах воєнного стану, не міг забезпечити своєчасне покриття витрат за всіма існуючими зобов'язаннями товариства, розуміючи наявність невиконаних зобов'язань перед Позивачем, та з метою врегулювання взаємовідносин між сторонами, Відповідач звернувся до Позивача листом у якому запропонував розглянути можливість провести реструктуризацію заборгованості в результаті чого сторони уклали Договір про реструктуризацію заборгованості за надані послуги № 02-12/І/3 від 14 червня 2024, а Відповідач поступово вживав заходи до виконання зобов'язань сплачуючи заборгованість як тільки виникала така можливість.
Обставини справи встановлені судом.
29.12.2022 між Державним підприємством "Ренійський морський торговельний порт" (Порт, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістік" (Клієнт, відповідач) укладений договір про надання послуг №101-164, який визначає взаємовідносини Порту і Клієнта, що є власником вантажу, або виступає від імені вантажовласника, при перевантаженні вантажів в Порту, а також визначає порядок оплати послуг, що надаються Портом. Експедитором вантажу в порту є Клієнт.
Відповідно до п.п.2.1-2.7 договору обов'язками Порту є:
- погоджує з Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація) доступ до причалів і веде взаєморозрахунки з Адміністрацією за ці послуги;
- здійснює перевалку вантажу Клієнта в обсязі, узгодженому в Додатках до цього Договору, включаючи вивантаження і навантаження транспортних засобів, силами і засобами Порту, згідно поданих Клієнтом та затверджених Портом Заявок;
- оформляє актами всі випадки зупинки обробки транспортних засобів з вантажем Клієнта, викликані форс-мажорними, погодними та іншими обставинами за участю представника Клієнта;
- здійснює документальне оформлення випадків нестач, надлишків і пошкодження вантажів за участю представника Клієнта;
- оформляє видаткові відомості, навантажувальні ордера за дорученням Клієнта;
- забезпечує надання інших послуг, зазначених в Додатках до цього Договору;
- може надавати Клієнту додаткові послуги за взаємною домовленістю та за окрему плату.
Згідно з п.3.14 договору обов'язком Клієнта є: своєчасно та в повному обсязі здійснює сплату попередніх (авансових) рахунків, поточних та остаточних розрахунків за надані Портом послуги за даним Договором.
Відповідно до п.4.4 договору всі розрахунки проводяться між Портом і Клієнтом безпосередньо на підставі виставлених рахунків.
Згідно з п.4.4.1 договору розрахунки здійснюються наступним чином:
- Порт формує попередній (авансовий) рахунок на підставі інформації, зазначеної в Нотісі про запланований підхід судна в порт, та надсилає на електронну адресу Клієнта, зазначену в цьому Договорі, а Клієнт зобов'язується провести оплату попереднього (авансового) рахунку у розмірі 100 % від запланованого обсягу перевалки суднової партії вантажу шляхом здійснення прямого банківського переказу грошових коштів на р/рахунок Порту протягом 3-х робочих днів з моменту направлення Портом рахунку на електронну адресу Клієнта, але в будь-якому разі до моменту початку здійснення вантажних робіт.
- Остаточні розрахунки за послуги Порту за даним Договором здійснюються Клієнтом протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання рахунку. Моментом отримання Клієнтом виставлених рахунків вважається дата направлення Портом рахунку на електронну адресу Клієнта.
Відповідно до п.4.6 договору підставою для виставляння остаточних рахунків є оформлені вантажні документи - коносамент (штурманська розписка), автотранспортна накладна, залізнична накладна, річкова накладна, тощо. Датою рахунку є дата оформлення вантажного документу. Оригінали рахунків вручаються Клієнту у Відділі комерційної та договірної роботи. У випадку не отримання Клієнтом оригіналу рахунку, Порт має право припинити надання послуг/виконання робіт по даному Договору без застосування до останнього будь-яких штрафних санкцій. У такому випадку Порт' звільняється від відповідальності за будь-які збитки, упущену вигоду, інші негативні наслідки для Клієнта, спричинені відмовою Порту від надання послуг у зв'язку із неотриманням Клієнтом рахунку.
Згідно з п.4.7 договору документом, підтверджуючим факт та дату надання послуг, є Акт виконаних робіт (надання послуг). Акт виконаних робіт (надання послуг) підтверджує одержання Клієнтом послуг в обсязі та за змістом, які зазначено в Акті виконаних робіт (наданих послуг). У випадку не отримання Клієнтом та/або не підписання Клієнтом Акта виконаних робіт (наданих послуг) Порт має право припинити надання послуг/виконання робіт за даним Договором без застосування до останнього будь-яких штрафних санкцій. У такому випадку Порт звільняється від відповідальності за будь-які збитки, упущену вигоду, інші негативні наслідки для Клієнта, спричинені відмовою Порту від надання послуг у зв'язку із неотриманням Клієнтом та/або не підписання Клієнтом Акта виконаних робіт (наданих послуг).
Відповідно до п.7.1 договору у разі порушення Клієнтом термінів/строків оплат по даному Договору, Порт має право нарахувати пеню, а Клієнт зобов'язаний її сплатити відповідно до законодавства України, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати. За порушення термінів/строків оплати більше ніж на 15 банківських днів, Клієнт на вимогу Порту зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 відсотків від простроченого платежу. Оплата пені і штрафу не звільняє Клієнта від обов'язку сплатити суму заборгованості.
Згідно з п.9.1 договору цей договір набуває чинності з 01.01.2023 і діє до 31.12.2023 включно. Умови договору зберігають силу протягом всього терміну дії договору, а в частині зобов'язань Клієнта щодо сплати належних Порту платежів - до виконання цих зобов'язань.
Додаток №1 від 29.12.2022 до договору про надання послуг №101-164 від 29.12.2022 регламентує взаємовідносини Сторін при перевалки вантажів.
Додатковою угодою №1 від 28.03.2023 до договору про надання послуг №101-164 від 29.12.2022 сторони дійшли згоди внести зміну щодо юридичної адреси Клієнта, а також внести доповнення до Додатку № 1 від 29.12.2022 до Договору.
Додатковою угодою №2 від 20.07.2023 до договору про надання послуг №101-164 від 29.12.2022 сторони дійшли згоди внести зміни до Додатку № 1 від 29.12.2022 до Договору.
20.07.2023 сторонами укладено Додаток №2 до договору про надання послуг №101-164 від 29.12.2022.
Додатковою угодою №3 від 01.12.2023 до договору про надання послуг №101-164 від 29.12.2022 сторони дійшли згоди:
- Продовжити термін дії Договору до 31.12.2024 включно;
- Викласти Розділ 4 Договору (Взаєморозрахунки сторін) в новій редакції:
« 4.1. Перевалка вантажів силами і засобами ПОРТУ, інші роботи і послуги, пов'язані з вантажами Клієнта, оплачуються Клієнтом за узгодженими тарифами, зазначеними в Додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами Договору.
4.2. ПДВ нараховується відповідно до законодавства України.
4.3. Загальна сума договору складається з загальної суми сплачених рахунків, підтверджених актами виконаних робіт (надання послуг).
4.4. Документом, підтверджуючим факт та дату надання послуг, є Акт виконаних робіт (наданих послуг). Акт виконаних робіт (наданих послуг) підтверджує одержання Клієнтом послуг в обсязі та за змістом, які зазначено в Акті виконаних робіт (наданих послуг). У випадку не отримання Клієнтом та/або не підписання Клієнтом Акта виконаних робіт (наданих послуг) Порт має право припинити надання послуг/виконання робіт за даним Договором без застосування до останнього будь-яких штрафних санкцій. У такому випадку Порт звільняється від відповідальності за будь-які збитки, упущену вигоду, інші негативні наслідки для Клієнта, спричинені відмовою Порту від надання послуг у зв'язку із неотриманням Клієнтом та/або не підписання Клієнтом Акта виконаних робіт (наданих послуг).
4.5. Всі розрахунки проводяться між Портом і Клієнтом безпосередньо на підставі виставлених рахунків.
4.6. Підставою для виставлення рахунків є оформлені вантажні документи - коносамент (штурманська розписка). автотранспортна накладна, залізнична накладна, річкова накладна, генеральний акт тощо. Датою рахунку є дата оформлення вантажного документу. Оригінали рахунків вручаються Клієнту у комерційному відділі (фактична адреса м. Рені, вул. 28 Червня. 259). У випадку не отримання Клієнтом оригіналу рахунку, Порт має право припинити надання послуг/виконання робіт по даному Договору без застосування до останнього будь-яких штрафних санкцій. У такому випадку Порт звільняється від відповідальності за будь-які збитки, упущену вигоду, інші негативні наслідки для Клієнта, спричинені відмовою Порту від надання послуг у зв'язку із неотриманням Клієнтом рахунку.
4.7. Розрахунки за послуги Порту за даним Договором здійснюються Клієнтом протягом 10-ти робочих днів з дати оформлення рахунку.
4.8. Порт може виставити попередній рахунок за вантажно-розвантажувальні роботи та інші послуги до відвантаження вантажу з Порту.
4.9. Оплата послуг (робіт) Порту здійснюється Клієнтом:?
- в національній валюті України, за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (НБУ) на дату надання послуг, якщо Замовник послуг, від імені якого виступає КЛІЄНТ, є резидентом;
- в доларах США, а також допускається виставляння рахунків, в яких зазначається сума до сплати в доларах США та в Євро за крос курсом до долара США. який визначається за офіційним курсом гривні до долара США та Євро, встановленим НБУ на дату надання послуг, якщо Замовник послуг від імені якого виступає Клієнт є нерезидентом.
4.10. У разі порушення Клієнтом строків оплати за Договором (несплата та/або несвоєчасна оплата) Порт мас право затримати вантаж Клієнта та/або припинити надання послуг/виконання робіт заданим Договором. За всі негативні наслідки, пов'язані з таким затриманням вантажу та/або припиненням надання послуг/виконання робіт за даним Договором, відповідальність несе Клієнт. У такому випадку Порт звільняється від відповідальності за будь-які збитки, упущену вигоду, інші негативні наслідки для Клієнт, спричинені затриманням вантажу та/або припиненням надання послуг/виконання робіт за даним Договором.
4.11. У випадку, якщо оплата здійснена Клієнтом без зазначення в призначенні платежу номеру та дати рахунку, Порт зараховує кошти за зобов'язаннями Клієнта в хронологічному порядку їх виникнення.
4.12. Сторони домовилися здійснювати контроль взаєморозрахунків за Договором шляхом складання та підписання Актів звірки взаєморозрахунків у такому порядку:
4.12.1. Порт складає та направляє Клієнту два примірника Акту звірки взаєморозрахунків підписаних уповноваженими особами Порту (головним бухгалтером та керівником) та скріплених печаткою, із обов'язковим посиланням на первинні документи, а Клієнт звіряє зазначені Портом дані та протягом 10 днів з моменту їх отримання повертає Порту один екземпляр, підписаного уповноваженими особами (головним бухгалтером та керівником) та скріпленого печаткою Клієнта, Акту звірки взаєморозрахунків або письмово оформлені заперечення до нього.
4.12.2. У разі не підписання Клієнтом, неповернення та/або неподання ним своїх заперечень щодо викладених в Акті даних в строки зазначені у пункті 4.12.1. Договору, Акт звірки взаєморозрахунків вважатиметься погодженим Клієнтом та підписаним в редакції Порту самостійним та достатнім доказом здійснення господарської операції згідно п. 1.1. Договору, а заборгованість - підтвердженою.
4.13. Оплата банківських та поштових витрат, пов'язаних з перерахуванням платежів за цим Договором, а також комісії банку кореспондента, проводиться КЛІЄНТОМ за свій рахунок, тобто сума платежів що зараховується на рахунок ПОРТУ повинна відповідати сумі, зазначеній в рахунках Порту. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Порту».
- Викласти розділ 10 Договору (Юридичні адреси та реквізити сторін) в новій редакції.
- Викласти пункт 2 Додатку № 1 від 29.12.2022 в новій редакції.
Додатковою угодою №4 від 11.12.2023 до договору про надання послуг №101-164 від 29.12.2022 сторони дійшли згоди викласти табличну частину Додатку № 1 від 29.12.2022 до Договору та табличну частину Додатку № 2 від 20.07.2023 до Договору в новій редакції.
Додатковою угодою №5 від 02.01.2024 до договору про надання послуг №101-164 від 29.12.2022 сторони дійшли згоди доповнити Договір Додатком № 3 від 02.01.2024, який додається до цієї Додаткової угоди № 5 від 02.01.2024 та є йот о невід'ємною частиною Договору.
Додатковою угодою №6 від 15.01.2024 до договору про надання послуг №101-164 від 29.12.2022 сторони дійшли згоди внести зміни до табличної частини Додатку № 1 від 29.12.2022, до пунктів 3,5 Додатку № 1 від 29.12.2022 до Договору, до пункту 3 Додатку № 2 від 20.07.2023 до Договору та до пункту 2 Додатку № 3 від 02.01.2024 до Договору.
Додатковою угодою №7 від 22.02.2024 до договору про надання послуг №101-164 від 29.12.2022 сторони дійшли згоди внести зміни до табличної частини Додатку № 1 від 29.12.2022 до Договору.
Також, 20.07.2023 між Державним підприємством "Ренійський морський торговельний порт" (Виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістік" (Замовник, відповідач) укладений договір про надання послуг №207-087, згідно з яким Виконавець на умовах цього Договору надає послуги з організації навантажувально- розвантажувальних робіт з перевантаження вантажів силами та засобами Замовника, включаючи надання інформаційних послуг, використання інфраструктури Виконавця (об'єкти інфраструктури) в морському порту Рені, на умовах, визначених цим Договором (д Послуги), а Замовник зобов'язується оплатити надані Послуги. Експедитором вантажу в порту є Замовник.
Відповідно до п.2.1 договору Виконавець зобов'язаний:
1) Організувати здійснення Замовником вантажних операцій із використанням інфраструктури Виконавця в порядку та на умовах, визначених цим Договором шляхом:
- забезпечення доступу персоналу та автотранспорту та обладнанню в інтересах Замовника на відповідну територію морського порту Рені;
- забезпечення доступу та можливості використання Замовником інфраструктури Виконавця для цілей, в порядку та на умовах, визначених цим Договором;
- забезпечення, з урахуванням фактично наявних можливостей, доступу для використання внутрішньопортових доріг, проїздів, переїздів, територій, необхідних для здійснення Замовником вантажних операцій;
- забезпечення інформаційного та диспетчерського сприяння для організації та проведення вантажних операцій в необхідному Замовнику обсязі;
- забезпечення погодження з державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація) доступ до причалів і здійснення взаєморозрахунків з Адміністрацією за ці послуги.
2) Не втручатися в господарську діяльність Замовника, якщо останній дотримується встановленого режиму та умов експлуатації, утримання та збереження у відповідному технічному стані задіяних об'єктів інфраструктури Виконавця, а також інших умов, передбачених цим Договором або чинним законодавством України.
3) Утримувати та обслуговувати використовувані об'єкти інфраструктури Виконавця. У випадку необхідності виводу будь-якого з об'єктів інфраструктури з експлуатації на період здійснення планового ремонту, реконструкції, модернізації, Виконавець зобов'язаний письмово попередити про це Замовника за 15 календарних днів до початку проведення відповідних робіт. Дана вимога не розповсюджується на аварійні роботи.
Згідно з п.2.3.11 Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати сплату- попередніх (авансових) рахунків, поточних та остаточних розрахунків за надані Виконавцем послуги за даним Договором.
Відповідно до п.3.4 договору документом, підтверджуючим факт та дату надання послуг, є Акт виконаних робіт (надання послуг). Акт виконаних робіт (надання послуг) підтверджує одержання Замовником послуг в обсязі та за змістом, які зазначено в Акті виконаних робіт (наданих послуг). У випадку не отримання Замовником та/або не підписання Замовником Акта виконаних робіт (наданих послуг) Виконавець має право припинити надання послуг/виконання робіт за даним Договором без застосування до останнього будь-яких штрафних санкцій. У такому випадку Виконавець звільняється від відповідальності за будь-які збитки, упущену вигоду, інші негативні наслідки для Замовника, спричинені відмовою Виконавця від надання послуг у зв'язку із неотриманням Замовником та/або не підписання Замовником Акта виконаних робіт (наданих послуг).
Згідно з п.3.5 договору всі розрахунки проводяться між Замовником та Виконавцем безпосередньо па підставі виставлених рахунків.
Відповідно до п.3.8 договору розрахунки за послуги Виконавця за даним Договором здійснюються Замовником протягом 10-ти робочих днів з дати оформлення рахунку.
Згідно з п.5.4 договору за порушення Замовником строків оплати, вказаних у цьому Договорі, з Замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Оплата пені і штрафу не звільняє Замовника від обов'язку сплатити суму заборгованості.
Відповідно до п.8.1 договору цей Договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2023 включно. Умови договору зберігають силу протягом всього терміну дії договору, а в частині зобов'язань Замовника щодо сплати належних Виконавцю платежів - до виконання цих зобов'язань.
20.07.2023 сторонами укладено Додаток №1 до Договору про надання послуг № 207-087 20.07.2023, який регламентує взаємовідносини Сторін при наданні Виконавцем послуг.
Додатковою угодою №1 від 11.12.2023 до Договору про надання послуг № 207-087 20.07.2023 сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору до 31.12.2024 включно та викласти табличну частину Додатку № 1 від 20.07.2023 до Договору в новій редакції.
На виконання умов укладених договорів сторонами підписано та скріплено печатками відповідні акти виконаних робіт (наданих послуг): №86 від 17.01.2024, №132 від 25.01.2024, №171 від 30.01.2024, №197 від 01.02.2024, №213 від 05.02.2024, №244 від 10.02.2024, №282 від 17.02.2024, №283 від 18.02.2024, №309 від 20.02.2024, №302 від 21.02.2024, №577 від 15.04.2024, №41-Ел ен ДЛ від 29.03.2024., №44-Ел ен ДЛ від 30.04.2024.
В матеріалах справи також наявні виставлені позивачем відповідачу рахунки на оплату наданих послуг: №86 від 17.01.2024 на суму 1 209 970,26 грн., №132 від 25.01.2024 на суму 1 139 910,80 грн., №171 від 30.01.2024 на суму 1 176 510,62 грн., №197 від 01.02.2024 на суму 1 067 047,22 грн., №213 від 05.02.2024 на суму 1 227 146,58 грн., №244 від 10.02.2024 на суму 1 228 822,03 грн., №282 від 17.02.2024 на суму 701 836,99 грн., №283 від 18.02.2024 на суму 1 044 308,84 грн., №309 від 20.02.2024 на суму 214 409,63 грн., №302 від 21.02.2024 на суму 1 256 282,66 грн., №577 від 15.04.2024 на суму 494 901,71 грн., №41-Ел ен ДЛ від 29.03.2024 на суму 5 882,24 грн., №44-Ел ен ДЛ від 30.04.2024 на суму 2 611,68 грн.
Доказів оплати відповідачем зазначених рахунків матеріали справи не містять.
Водночас 14.06.2024 між Державним підприємством "Ренійський морський торговельний порт" (Кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістік" (Боржник, відповідач) укладений договір про реструктуризацію заборгованості з надані послуги №02-12/І/3, згідно з яким в порядку та на умовах визначених цим Договором, Кредитор та Боржник в порядку досудового регулювання спору домовилися про реструктуризацію дебіторської заборгованості яка утворилася у Боржника перед Кредитором за договором № 101-164 від 29.12.2022 (реєстраційний №02-12/П/35) про надання послуг перевантаження вантажів та за договором №207-087 від 20.07.2023 (реєстраційний №02-12/П/133) про надання послуг з організації перевантажувально-розвантажувальних робіт з перевантаження вантажів, та не погашена станом на 27.05.2024 (заборгованість) шляхом розстрочення згідно Графіка погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1) без відстрочення її погашення.
Відповідно до п.1.2 договору до складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно договорів зазначених в п.. 1.1 Договору, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань.
Згідно з п.2.1 договору сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до пункту 1.1. Договору, становить 10 559 671 грн., що підтверджується підписаним Сторонами актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов'язковому порядку додається до Договору та є його невід'ємною частиною (Додаток №2).
Відповідно до п.2.2 договору Боржник зобов'язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пункті 2.1. Договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з поточного рахунка Боржника на розрахунковий рахунок Кредитора відповідно до затвердженого цим Договором Графіка погашення заборгованості починаючи з моменту укладання Договору та не пізніше останнього числа відповідного місяця.
Згідно з п.2.3 договору зобов'язання Боржника із сплати чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на розрахунковий рахунок Кредитора грошових коштів у строк та сумі, що встановлені Графіком погашення заборгованості на відповідний місяць.
Відповідно до п.2.4 договору у разі коли у Боржника існує прострочена сума оплати щомісячних платежів за попередні місяці, Кредитор зараховує грошові кошти, що надійшли від Боржника, як погашення заборгованості за простроченими платежами незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.
Згідно з п.3.2 договору за порушення строків оплати платежів за Договором Боржник сплачує на користь Кредитора пеню у розмірі 0,1% від несплачених або несвоєчасно сплачених платежів зазначених у Графіку погашення заборгованості затвердженого цим Договором за кожний день порушення строку, а за порушення строку понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % від суми таких платежів.
Відповідно до п.8.1 договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення печатками, якщо такі є, у випадках, передбачених чинним законодавством України, і діє до 31.12.2024.
Додатком №1 до договору про реструктуризацію заборгованості з надані послуги №02-12/І/3 від 14.06.2024 є графік погашення заборгованості.
Наявна в матеріалах справи виписка по рахунку свідчить, що відповідачем оплачено позивачу 11.07.2024 - 10 488,74 грн., 01.08.2024 - 500 000 грн., 15.10.2024 - 2 128,87 грн.
Докази сплати відповідачем решти заборгованості за договором у розмірі 10 047 053,39 грн. в матеріалах справи відсутні.
У претензії від 23.07.2024 №1-24/1054 позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаними договорами позивачем заявлено до стягнення з відповідача, окрім основного боргу, також інфляційні втрати в розмірі 320 602,01 грн., пеню в розмірі 1 383 316,90 грн., 3% річних в розмірі 69 148,34 грн. та штраф в розмірі 1 055 967,10 грн.
В свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив суд, що визнає позовні вимоги ДП «РМТП» в повному обсязі.
Висновки суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, між сторонами у справі укладено:
- договір про надання послуг №101-164 від 29.12.2022 , який визначає взаємовідносини Порту і Клієнта, що є власником вантажу, або виступає від імені вантажовласника, при перевантаженні вантажів в Порту, а також визначає порядок оплати послуг, що надаються Портом. Експедитором вантажу в порту є Клієнт, та за умовами якого позивач зобов'язується надавати відповідачу відповідні послуги, а відповідач їх оплачувати в порядку та на умовах, визначених договором;
- договір про надання послуг №207-087 від 20.07.2023, за умовами якого позивач надає послуги з організації навантажувально-розвантажувальних робіт, а відповідач зобов'язується оплатити надані послуги.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг, про що в матеріалах справи наявні відповідні акти надаваних послуг та виставлені позивачем відповідачу рахунки на оплату таких послуг.
Водночас сторонами укладений договір про реструктуризацію заборгованості з надані послуги №02-12/І/3 від 14.06.2024, за умовами якого сторони домовились про реструктуризацію дебіторської заборгованості яка утворилася у відповідача перед позивачем за договором № 101-164 від 29.12.2022 та за договором №207-087 від 20.07.2023, та не погашена станом на 27.05.2024, шляхом розстрочення згідно відповідного графіку.
Між тим, як встановлено господарським судом відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання щодо повного та своєчасного погашення наявної заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості з надані послуги №02-12/І/3 від 14.06.2024 згідно узгодженого графіку, внаслідок чого у відповідача наявний борг перед позивачем у розмірі 10 047 053,39 грн.
При цьому у відзиві на позов відповідач визнає позов в частині стягнення основного боргу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п.3.2 договору про реструктуризацію передбачено, що за порушення строків оплати платежів за договором відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,1% від несплачених або несвоєчасно сплачених платежів зазначених у Графіку погашення заборгованості затвердженого цим договором за кожний день порушення строку, а за порушення строку понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % від суми таких платежів.
Згідно з розрахунком позивача, розмір нарахованої відповідачу пені за загальний період з 01.07.2024 по 08.11.2024 становить 1 383 316,90 грн. та розмір штрафу становить 1 055 967,10 грн.
При цьому у відзиві на позов відповідач визнає позов в частині стягнення пені та штрафу та одночасно заявляє клопотання про зменшення розміру неустойки до 95 % від заявлених позовних вимог.
Господарський суд враховує норми матеріального права, а саме ч.3 ст. 551 ЦК України, які встановлюють, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Окрім того, господарський суд враховує правовий висновок, який викладений у постанові ОП КГС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, згідно з яким розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду. Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру неустойки (пені, штрафу), а також виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії росії проти України, враховуючи, що період прострочення відповідача припадає на період дії воєнного стану, господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованої відповідачу пені на 60% - до 553 326,76 грн., а також зменшення розміру нарахованого відповідачу штрафу на 60% - до 422 386,84 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за загальний період з липня 2024 по жовтень 2024 в розмірі 320 602,01 грн. та 3% річних за загальний період з 01.07.2024 по 08.11.2024 в розмірі 69 148,34 грн., які відповідачем визнані в повному обсязі у відзиві на позов, а отже підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи визнання позову відповідачем господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат позивача по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витраті позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За змістом ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з наявною у справі за платіжною інструкцією №8234 від 22.11.2024 позивачем при поданні позову сплачено до державного бюджету судовий збір в розмірі 193 141,32 грн.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, враховуючи, що предметом спору у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення 12 876 087,74 грн., розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду відповідної позовної заяви, із врахуванням при цьому понижуючого коефіцієнту 0,8, становить 154 513,05 грн. (12 876 087,74 грн. х 1,5% х0,8).
Виходячи з того, що позовні вимоги задоволено господарським судом у зв'язку із визнанням позову відповідачем, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 77 256,53 грн., та решта 50% судового збору в розмірі 77 256,53 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Щодо сплаченого позивачем судового збору в розмірі 38 628,27 грн., то в силу вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмір, ніж встановлено законом.
Тобто, питання щодо повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору у розмірі 38 628,27 грн. може бути вирішено господарським судом після надходження відповідного клопотання.
Щодо заявленого у відзиві клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців рівними частинами господарський суд виходить з наступного.
Вказане клопотання обґрунтовано зупиненням господарської діяльності відповідача через військові дії, систематичними обстрілами портової інфраструктури дунайських портів, відповідним порушенням логістичних процесів стосовно вантажів, та суден, прямуючих до дунайських портів, а також відкриттям альтернативного «зернового коридору» до портів «великої Одеси», що призвело до уповільнення запланованих клієнтами відповідача експортних операцій з вантажами, які обробляються в порту Рені.
В свою чергу позивач, заперечуючи проти розстрочення, зазначає, що усі наведені відповідачем обставини, як то систематичні обстріли портової інфраструктури, порушення логістичних процесів стосовно вантажів та суден, відкриття альтернативного «зернового коридору» до портів «великої Одеси» тощо, також мали безпосередній негативний вплив на господарську діяльність та фінансовий стан позивача, який є об'єктом критичної інфраструктури, який стратегічно важливий для функціонування економіки і безпеки держави, суспільства та населення, виведення з ладу або руйнування яких може мати вплив на національну безпеку і оборону, природне середовище, призвести до значних матеріальних та фінансових збитків, людських жертв.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За змістом ст. 18 ГПК України, яка кореспондується зі ст. 326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до чч.3,4 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно із ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі №922/2191/19.
Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 у справі № 905/30/16.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Між тим відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставини, які є підставою для розстрочення рішення суду у даній справі.
При цьому зазначені ним підстави щодо воєнного стану, обстрілів портової інфраструктури та відкриття альтернативного «зернового коридору» до портів «великої Одеси» в рівній мірі мають негативний вплив і на господарську діяльність та фінансовий стан позивача у справі.
Інших об'єктивних обставин відповідачем не доведено.
Більш того, відповідачем не доведено, яким саме чином розстрочення виконання рішення суду у даній справі дозволить відповідачу належним чином його виконати у строк, який заявлено до розстрочення, адже не наведено, як саме відповідач очікує одержання відповідних коштів у спірний період.
За таких обставин, враховуючи недоведення відповідачем підстав для розстрочення виконання рішення суду у даній справі, у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців рівними частинами, яке викладене у відзиві на позовну заяву слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Прийняти визнання позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістік" у справі №916/5210/24, яке викладене у відзиві на позовну заяву за вх.№45343/24 від 19.12.2024.
2.Позов Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" задовольнити частково.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістік" (65044, м. Одеса, пров. Каркашадзе, буд. 9, код ЄДРПОУ 44691475) на користь Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Дунайська буд. 188, код ЄДРПОУ 01125809) суму основного боргу в розмірі 10 047 053 (десять мільйонів сорок сім тисяч п'ятдесят три) грн. 39 коп., суму інфляційних втрат від прострочення платежів в розмірі 320 602 (триста двадцять тисяч шістсот дві) грн. 01 коп., суму пені в розмірі 553 326 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі триста двадцять шість) грн. 76 коп., суму 3 % річних в розмірі 69 148 (шістдесят дев'ять тисяч сто сорок вісім) грн. 34 коп., суму штрафу в розмірі 422 386 (чотириста двадцять дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 84 коп. та суму витрат на оплату судового збору в розмірі 77 256 (сімдесят сім тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 53 коп.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5.Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області ((68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Дунайська буд. 188, код ЄДРПОУ 01125809) на користь Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" 50% відсотків судового збору у розмірі 77 256(сімдесят сім тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 53 коп., сплаченого за платіжною інструкцією №8234 від 22.11.2024.
6.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістік" у задоволенні клопотання про розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців рівними частинами, яке викладене у відзиві на позовну заяву за вх.№45343/24 від 19.12.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 10.03.2025.
Суддя Г.Є. Смелянець