Справа № 644/4085/24
Провадження № 2/638/1151/25
10 березня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Пухно М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Дзержинського районного суду м. Харкова на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 травня 2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 13.06.2021 між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №1588540 від 13.06.2021 в електронній формі.
За умовами п. 1.1. вказаного договору позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позивальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Позивач свої зобов'язання, виконав в повному обсязі, а саме видав кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Відповідно до п.1.1, 1.5 договору про споживчий кредит, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 21.05.2024 року становить 15000,00 грн, з яких - 5000,00 грн - основний борг, 10000,00 грн - заборгованість по відсоткам.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому заявлені позовні вимоги підтримані у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у жодне із призначених судом судових засідань не з'явився, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.4 ст. 223, ст.ст.280-281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.
Так, з матеріалів справи встановлено, що 13.06.2021 між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №1588540 від 13.06.2021 в електронній формі.
За умовами п. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем Договору про споживчий кредит, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Пунктом 1.3. Договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 30 (тридцять) днів.
Відповідно до п. 1.4. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору про споживчий кредит між Позичальником і Позикодавцем.
Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 5000,00 грн, що підтверджується повідомленням №5726/05 від 23.05.2024 TOB «Платежі Онлайн», яке надає TOB «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.
Згідно п. 1.5.1 Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:
- 1.8 процентів від суми позики, але не менше ніж 50 (п'ятдесят гривень) 00 копійок за перший день користування позикою;
- 1.8 процентів від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору.
Згідно п. 7.1, 7.2 Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення.
Згідно п. 7.6 уклавши цей Договір Позичальник автоматично стає учасником Програми лояльності, умови якої регламентуються Офіційними правилами програми лояльності та є невід'ємною частиною Правил надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» та підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов'язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил програми лояльності текст яких розміщено на Сайті Позикодавця.
У разі отримання Договору позики засобами електронного зв'язку, Заявник укладає Договір позики з товариством в Особистому кабінеті.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.525, ст.526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.
Згідно ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим станом на 21 травня 2024 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 15000,00 грн, з яких:
- 5000,00 грн - основний борг,
- 10000,00 грн - заборгованість по відсоткам.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч.1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п.12 ч.1 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким чином, одноразовий ідентифікатор має наступні ознаки: наявність алфавітно-цифрової послідовності (що відповідає п.4.9. Правил надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»); оферта (заповнення Заявки на отримання позики) та акцепт (прийняття рішення про надання позики); реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції (здійснюється шляхом заповнення заявки); можливість передачі такого ідентифікатора засобом зв'язку (СМС, електронна пошта, телефонний зв'язок).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 80 ЦП К України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вже було зазначено вище, відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача.
Натомість, з представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунків заборгованості, вбачається, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за договором про споживчий кредит не здійснював, внаслідок чого, у нього перед позивачем станом на 21 травня 2024 року існує заборгованість у розмірі 15000,00 грн, з яких:
- 5000,00 грн - основний борг,
- 10000,00 грн - заборгованість по відсоткам.
У зв'язку із наведеним, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем, як позичальником, кошти в добровільному порядку позивачу у повному обсязі не повернуті, суд, з урахуванням заявлених позовних вимог та наявних в матеріалах справи письмових доказів, приходить до висновку про можливість їх задоволення у повному обсязі.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов судом задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у сумі - 3028,00 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 207, 509, 526, 530, 626, 628, 638, 611, 612, 651, 1050 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (юридична адреса: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, код ЄДРПОУ 39952398, р/р НОМЕР_2 в АТ «СЕНС-БАНК», МФО 300346) заборгованість за договором про споживчий кредит №1588540 від 13.06.2021 у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп., яка складається з наступного: 5000,00 грн - основний борг, 10000,00 грн - заборгованість по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (юридична адреса: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, код ЄДРПОУ 39952398, р/р НОМЕР_2 в АТ «СЕНС-БАНК», МФО 300346) судовий збір в сумі - 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (юридична адреса: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, код ЄДРПОУ 39952398, р/р НОМЕР_2 в АТ «СЕНС-БАНК», МФО 300346).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Д.М. Цвіра