65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" березня 2025 р. Справа № 916/2675/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Жатковського Олександра Миколайовича про відстрочку виконання рішення суду, у справі
за позовом: Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Профілакторний, 6, код ЄДРПОУ 00034022), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18; код ЄДРПОУ 08038284),
до: Фізичної особи-підприємця Жатковського Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 819937,43 грн, розірвання договору та повернення майна.
За участю представників сторін:
від прокуратури - прокурор Щур Є.І.;
від Міністерства оборони України - Дубчак Д.В., самопредставництво;
від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса - Андрієвська А.О., самопредставництво;
від відповідача - адвокат Чербаджі-Чебак Н.М.
В провадженні Господарського суду Одеської області у складі судді Нікітенка С.В. перебувала справа № 916/2675/23 за позовом керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Одеського квартирно-експлуатаційного управління до фізичної особи-підприємця Жатковського Олександра Миколайовича про стягнення 819937,43 грн, розірвання договору та повернення майна.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі № 916/2675/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону задоволено частково. Рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі № 916/2675/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця Жатковського Олександра Миколайовича на користь Міністерства оборони України в особі Одеського квартирно-експлуатаційного управління 304996,60 грн заборгованості з орендної плати, 170548,03 грн компенсації податку на землю, 108993,92 грн інфляційних втрат, 19702,78 грн пені та 3837,11 грн штрафу, про розірвання договору та про зобов'язання повернути майно скасовано, позов в цій частині задоволено, в частині розподілу судових витрат - змінено, в решті рішення залишено без змін.
22.10.2024 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду були видані відповідні накази.
17 лютого 2025 року до Господарського суду Одеської області від ФОП Жатковського О.М. надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду (вх. №2-208/25) у справі № 916/2675/23, в якій заявник з урахування уточненої заяви від 28.02.2025 просить суд відстрочити виконання постанови південно-західного апеляційного суду від 09.10.2024 у справі № 916/2675/23 про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди на шість місяців до 17.08.2025, на загальну суму 608078,44 грн.
Так, обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду відповідач зазначає, що існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення, а саме те що відповідач є інвалідом першої групи, скрутне фінансове становище, як наслідок військової агресії російської федерації, яка спричинила введення воєнного стану, це надзвичайні, об'єктивні та невідворотні обставини для суб'єктів господарської діяльності відповідно до яких настає неможливість виконання зобов'язань у встановлений термін, у зв'язку з чим приміщення опечатані, та господарська діяльність не ведеться.
Ухвалою суду від 18.02.2025 призначено заяву ФОП Жатковського О.М. про відстрочку виконання рішення суду до розгляду у судовому засіданні на 04.03.2025 о 10:00 год. Запропоновано прокурору та позивачам надати до суду відзив на заяву про відстрочку виконання судового рішення.
21 лютого 2025 року до суду від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса надійшов відзив на заяву про відстрочку виконання судового рішення, в якому заявник просить суд відмовити в задоволені заяви про відстрочку виконання рішення суду у справі № 916/2675/23. В обґрунтування вказаного відзиву, заявник зазначає, що відповідач не довів наявність таких об'єктивних причин, які б робили виконання судового рішення неможливим або суттєво ускладнювали б його виконання. Важливими підставами для відстрочки є саме надзвичайні ситуації, які мають безпосередній вплив на здатність виконати зобов'язання, проте в даному випадку відсутні доказові матеріали, що підтверджують наявність таких обставин. Скарга на опечатування приміщень та відсутність господарської діяльності не є достатнім обґрунтуванням для затягування виконання судового рішення.
Вказаний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
28 лютого 2025 року до суду від ФОП Жатковського О.М. надійшла уточнена заява про відстрочку виконання рішення суду, в якій заявник просить відстрочити виконання постанови на шість місяців до 17.08.2025, на загальну суму 608078,44 грн.
Вказану уточнену заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
03 березня 2025 року до суду від Міністерства оборони України надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких заявник просить суд у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення суду відмовити повністю. В обґрунтування вказаних заперечень, заявник зазначає, що відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Більше того, заявником не надано суду доказів реальної можливості виконати рішення суду (у частині сплати коштів) у справі через 6 місяців, за умови надання судом такого відстрочення. Також, відповідачем не обґрунтовано чим саме обумовлений такий строк відтермінування виконання рішення суду та з якими обставинами пов'язана можливість виконання рішення суду через 6 місяців.
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
04 березня 2025 року до суду від Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надійшла заява, в якій прокурор просить суд у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення суду відмовити. В обґрунтування вказаної заяви, прокурор зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини відстрочення рішення суду, окрім документів щодо інвалідності, які не були та не є перешкодою для провадження господарської діяльності.
Водночас, боржником не обґрунтовується, чому суд має застосувати більш обтяжливе для стягувача рішення щодо виконання судового рішення, а саме відстрочки, замість розстрочки, а тому заява в цій частині немає ні правового, ні доказового підґрунтя.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Представник боржника у судовому засіданні 04.03.2025 заяву про відстрочку виконання рішення підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у заяві.
Прокурор у судовому засідання 04.03.2025 просив відмовити у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення в повному обсязі, з підстав викладених у заяві.
Представник Міністерства оборони України у судовому засідання 04.03.2025 просив відмовити у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення в повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях.
Представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса у судовому засідання 04.03.2025 просив відмовити у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві.
У судовому засіданні 04.03.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали і повідомлено присутніх учасників справи про час складення повної ухвали.
Розглянувши заяву боржника про відстрочку виконання рішення, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Приписами ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм відстроченні виконання рішення за наявності певних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Так, відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання відстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, які заявник повинен довести суду відповідно до ст. 74 ГПК України.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд вважає, що наведені боржником обставини в поданій заяві, по-перше не доведені документально в частині спроможності повністю сплатити борг у розмірі 608078,44 грн одразу після 17.08.2025, а також не свідчать про неможливість виконання боржником рішення суду до 17.08.2025, а обставини, на які посилається боржник, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних насідків у зв'язку з цим.
На думку суду, боржником не надано обґрунтованих та переконливих доказів на підтвердження неможливості виконання ним судового рішення.
Суд також зазначає, що введення в Україні воєнного стану в результаті військової агресії Російської Федерації не може бути єдиною та безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення. Більш того посилання на військову агресію без доведення належними та допустимим доказами безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання рішення суду не є підставою для відстрочення рішення.
З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що, з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору, відстрочення виконання рішення суду у даному випадку суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів держави, фізичних та юридичних осіб.
Враховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане у встановленому законом порядку, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви боржника про відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись статтями 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити фізичній особі-підприємцю Жатковському Олександру Миколайовичу у задоволенні заяви про відстрочку виконання постанови Південно-західного апеляційного суду від 09.10.2024 у справі № 916/2675/23.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Повну ухвалу складено 10.03.2025.
Суддя Сергій НІКІТЕНКО