справа № 619/1104/25
провадження № 1-кс/619/220/25
іменем України
5 березня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000143 від 11 лютого 2025 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слатине Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
Суть клопотання
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділенням ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025221230000143 від 11 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків.
Позиція учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 вимоги клопотання підтримав.
Підозрюваний. в судовому засіданні свою причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення не заперечував.
Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
03.03.2025 у кримінальному провадженні за № 12025221230000143 від 11 лютого 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
24.02.2022 згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого 24.02.2022 Верховною Радою України (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», по всій території України введено воєнний стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України.
Воєнний стан неодноразово продовжується указами Президента України, в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 № 740/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб.
В ході досудового розслідування встановлено, що 03.02.2025 об 11 год 40 хв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи вільний доступ, без дозволу рідного батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .
Саме в той час ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір'ї за вищевказаною адресою, звернув свою увагу на чотири підсобні споруди- господарські приміщення, які не мали замикаючі пристрої (навісні замки), в яких знаходився металобрухт, господарське приладдя та інвентар.
Так, приймаючи до уваги вказані вище обставини, ОСОБА_5 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій, свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності та реалізуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, проник у підсобні споруди - господарські приміщення ОСОБА_8 , з яких викрав: алюмінієві бідони в кількості 3 шт., ємністю 20 л. кожний, вартістю, відповідно висновку судової товарознавчої експертизи - 1920 грн. 00 коп.; алюмінієвий бідон, ємністю 37 л., вартістю, відповідно висновку судової товарознавчої експертизи - 845 грн. 00 коп.; алюмінієві каністри в кількості 2 шт., ємністю 20 л. кожна, вартістю, відповідно висновку судової товарознавчої експертизи - 1686 грн. 00 коп.; алюмінієву каструлю з кришкою, ємністю 40 л., вартістю, відповідно висновку судової товарознавчої експертизи - 1766 грн. 00 коп.; брухт алюмінію загальною вагою 30 кг., вартістю, відповідно висновку судової товарознавчої експертизи - 1500 грн. 00 коп.; брухт чорного металу загальною вагою 600 кг., вартістю, відповідно висновку судової товарознавчої експертизи - 3300 грн. 00 коп., належного потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Викраденим майном ОСОБА_5 , розпорядився на власний розсуд. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи потерпілому ОСОБА_8 , завдано матеріального збитку на загальну суму - 11018 грн. 32 коп.
Таким чином, ОСОБА_8 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Щодо обґрунтованості підозри
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали, додані до клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_5 на цьому етапі розслідування є цілком обґрунтована, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема:
-протокол огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 03.02.2025;
-протоколомдопиту потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 12.02.2025;
- висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № 2367 від 24.02.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 12.02.2025;
- протоколом огляду місця події від 19.02.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.02.2025;
- протоколом Огляду предметів від 19.02.2025;
- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 20.02.2025;
- протоколом пред'явленням предмета для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 від 20.02.2025;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 20.02.2025;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 від 20.02.2025;
- протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 20.02.2025;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 03.03.2025.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Отже, на підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, на даному початковому етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми, щоб стверджувати, що ОСОБА_5 має певне відношення до вказаного злочину.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а саме злочином проти власності, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний може усвідомлювати незворотність настання покарання та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце свого мешкання, у зв'язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду.
Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, експертів, спеціалістів слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Показання свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 не має постійних законних джерел доходу, постійного місця роботи, раніше неодноразово притягувався до кримінальною відповідальності, а саме 16.03.2011 Дергачівським районним судом Харківської області, з урахуванням вироку апеляційного суду Харківської області від 22.11.2011 року, за ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, 15.06.2015 року звільнений із Диканівської виправної колонії (№12) Харківської області по відбуттю строку покарання, 17.07.2017 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 357 КК України до 9 років позбавлення волі, 07.08.2024 звільнений по відбуттю строку покарання з державної установи «Роменська виправна колонія №56», що дає підстави вважити, що він схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень, що дає підстави вважати, що перебуваючи на свободі він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у зв'язку з наявністю встановлених у судовому засіданні ризиків, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладене, вбачається необхідним визначити обвинуваченому заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави буде в достатній мірі гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000143 від 11 лютого 2025 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, до 03.05.2025 включно.
Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту негайно в залі суду.
Строк дії ухвали встановити до 03 травня 2025 року (включно).
Визначити суму застави у розмірі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять одна гривня) грн, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UА 208201720355299002000006674 до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_5 , прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 6 березня 2025 року о 13 годині 15 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1