просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
04 березня 2025 року м. Харків Справа № 913/422/24
Провадження №1/913/422/24
За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ
до відповідача - Селянського фермерського господарства "Деметра", м. Сватове Луганської області
співвідповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , м. Сватове Луганської області
про стягнення 635531 грн. 70 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання - Макаров А.Д.
За участю в режимі відеоконференції представника позивача - адвоката Шевченка А.О. (довіреність № 13623-К-Н-О від 28.08.2024);
Суть спору: про солідарне стягнення 471197 грн. 61 коп. заборгованості за кредитом та 164334 грн. 09 коп. заборгованості за процентами за кредитним договором № LG26LONWWUTXF від 23.10.2019.
Юрисдикцію цієї справи за участю фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суд визначив на підставі ч. 11 ст. 30 ГПК України та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц про те, що суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи, оскільки така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 14.01.2025 № 26/2025, затвердженого Законом України від 15.01.2025 № 4220-IX - з 05 годин 30 хвилин 08.02.2025 на 90 діб, до 09.05.2025.
Ухвалою від 25.10.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Згідно відповіді від 24.10.2024 № НОМЕР_2 на запит з Єдиного державного демографічного реєстру, який зроблений судом, за відповідними параметрами підтверджена особа ОСОБА_1 з адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
Мінсоцполітики у листі № 25652/0/2-24/3 від 05.11.2024 повідомило господарський суд, що ОСОБА_1 (громадянка України, жінка); РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце народження: м. Сватове, Сватівський район, Луганська область, Україна, дата: ІНФОРМАЦІЯ_1; була зареєстрована: АДРЕСА_2 ; адреса листування та фактичного проживання: АДРЕСА_3 з 16.02.2023.
У відповідності до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (у редакції Закону від 21.04.2022 № 2217-IХ) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ухвалу).
У відповідності до наказу № 309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією.
У вказаному переліку значиться Сватівська міська територіальна громада (UA44100110000061602) Луганської області (08.03.2022), на території якої зареєстровані відповідачі.
За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення у м. Сватове Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту є неможливим.
Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до м. Сватове Сватівського району Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення співвідповідача про розгляд справи надіслав ухвалу від 25.10.2024 на адресу у Закарпатську область, м. Ужгород, вул. Миколи Бобяка, буд. 1, кв. 82, проте, поштове відправлення повернулось з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Ухвали суду від 25.10.2024, від 26.11.2024 та від 14.01.2025 були своєчасно розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також надіслані на електронну адресу відповідача krikunova.2013@ukr.net, та до Електронного кабінету співвідповідача, які отримані, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (арк. справи 226, 227 том 1, арк. справи 3,4, 22, 23 том 2).
Також суд здійснив відповідне повідомлення через розміщення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі "Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях") офіційного вебпорталу "Судова влада в Україні" в Інтернеті (арк. справи 228 том 1, арк. справи 5, 25 том 2).
Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.
Так, 23.10.2019 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" (надалі - позивач) та Селянським фермерським господарством "Деметра" (надалі - відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір № LG26LONWWUTXF, за умовами пунктів А.1., А.2. якого передбачений вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Ліміт договору: 1 675 320 грн., у тому числі на наступні цілі: у розмірі 1 638 900 грн. на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання; у розмірі 36420 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п. п. 2.1.5., 2.2.12 цього договору.
Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 17.10.2024 (арк. справи 24) підтверджує належне підписання сторонами кредитного договору № LG26LONWWUTXF 23.10.2019.
Відповідно до п. А.3. договору термін повернення кредиту - 23.10.2024.
Відповідно до п. А.6. - за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 19 % річних.
Умовами пункту А.8. договору передбачено, що проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3. цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2. договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 1.1. договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1. цього договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в термін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни. Невідновлювальна кредитна лінія надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок постачальника ТОВ "ТЕХНОТОРГ" за відповідними реквізитами.
Підпунктом 2.2.6. п. 2 договору передбачено, що позичальник доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з рахунків, для виконання зобов'язань з погашення кредиту, а також процентів за його користування, у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання).
30.08.2019 між ТОВ "ТЕХНОТОРГ" та СФГ "Деметра" був укладений договір купівлі-продажу № 41/41 631, за умовами якого ТОВ "ТЕХНОТОРГ" зобов'язалось поставити СФГ "Деметра" сільськогосподарську техніку, а СФГ "Деметра" - прийняти та оплатити її (арк. справи 31-33 том 1).
Як свідчать матеріали справи, 25.10.2019 з поточного рахунка СФГ "Деметра" 20637053723605 було перераховано кредитні кошти у розмірі 1 638 900,00 грн на рахунок ТОВ "ТЕХНОТОРГ" (арк. справи 217-218 том 1).
Акт приймання-передачі від 16.10.2019 підтверджує передачу трактора ХТЗ-242К.20 від продавця покупцю.
24.06.2020 сторони також уклали додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № LG26LONWWUTXF від 23.10.2019, відповідно до п.п. "а" п. 1 якої узгоджено, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Згідно із п. 2.1. додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 13,19% річних.
Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі зазначеному в п. 2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Пунктом 2.7. додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.
Згідно із п. 2.10. додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3 договору, позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних.
Крім цього, 24.03.2021 між позивачем та відповідачем також була укладена додаткова угода № 2 до Кредитного договору відповідно до якої сторони узгодили, що позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 0 % річних до 31 березня 2021 року, а після цієї дати в розмірі 3%. Всі інші умови Договору, в тому числі додаткових угод до неї, що не суперечать умовам цієї Додаткової угоди, лишаються незмінними.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № LG26LONWWUTXF від 23.10.2019 між АТ КБ "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, співвідповідач) укладено договір поруки № PORLG26LONWWUTXF від 23.10.2019, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов'язань СФГ "Деметра" за кредитним договором № LG26LONWWUTXF від 23.10.2019 невідновлювальної кредитної лінії на суму 1 675 320 грн 00 коп. з терміном дії до 23.10.2024 (п. 1.1 договору поруки).
Згідно п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором через припинення щомісячних платежів за графіком.
Оскільки відповідачі свої зобов'язання не виконали, утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 471197 грн. 61 коп. та по процентах у сумі 164334 грн. 09 коп., тому позивач звернувся до суду.
Відповідачами відзиви на позовну заяву не надані, позов не оспорений.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Оцінивши обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення з огляду на наступне.
Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні правовідносини, за якими у відповідності до ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
В частині 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З урахуванням встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, суд вважає кредитний договір № LG26LONWWUTXF належно укладеним сторонами у розумінні статей 11, 509 ЦК України та таким, з якого виникли взаємні права та обов'язки сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи, а саме випискою по рахунку (арк. справи 217-218 том 1) підтверджено, що на виконання умов кредитного договору № LG26LONWWUTXF від 23.10.2019 позивачем було перераховано на поточний рахунок постачальника ТОВ "ТЕХНОТОРГ" кредитні кошти у розмірі 1 638 900 грн. 00 коп. на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання.
Згідно п. А.3 договору термін повернення кредиту 23.10.2024.
Як з'ясовано судом, відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання за кредитним договором та з 02.02.2022 припинив здійснювати щомісячні платежі за тілом кредиту, а з 01.09.2022 - за процентами, які передбачені графіком платежів.
Відповідно до підпункту "г" пункту 2.3.2. договору при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення.
18.07.2024 позивачем на адресу відповідача, яка зазначена в кредитному договорі та додаткових угодах до нього, було направлено листа про розірвання договору № LG26LONWWUTXF від 23.10.2019 з вимогою до 18.08.2024 здійснити погашення заборгованості у повному обсязі. Датою розірвання договору позивач визначив 18.08.2024 (арк. справи 34-38 том 1).
Також, копію вимоги було направлено на електронну адресу СФГ "Деметра" та поручителя ОСОБА_1 , яка зазначена в пункті А.11 кредитного договору та пункті 4.2. договору поруки (арк. справи 39 том 1).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 471197 грн. 61 коп., тому ці вимоги підлягають задоволенню.
Щодо правовідносин поруки, які склалися між позивачем та співвідповідачем за договором № PORLG26LONWWUTXF від 23.10.2019, то у відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.
Частинами першою, другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов'язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов'язання.
У відповідності до п. 4.1 договору поруки № PORLG26LONWWUTXF від 23.10.2019 сторони домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 164334 грн. 09 коп. (розрахунок - арк. справи 40-41 том 1), суд зазначає наступне.
Згідно із п. 2.1. додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 13,11 % річних.
Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 3,5%; де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Міністерства фінансів України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Міністерства Фінансів України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Міністерства Фінансів України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.З., 2.7. цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
- в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;
- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних;
- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 164334 грн. 09 коп. процентів за користування кредитом за період з 04.10.2022 по 18.08.2024.
У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому вказано, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за процентами у розмірі 164334 грн. 09 коп. (за період з 04.10.2022 по 18.08.2024), суд встановив, що відповідне нарахування є арифметично вірним, таким, що відповідає умовам договору.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки № PORLG26LONWWUTXF від 23.10.2019 поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У п. 1.5 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно із п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність солідарного стягнення з відповідача та співвідповідача 471197 грн. 61 коп. заборгованості за тілом кредиту та 164334 грн. 09 коп. заборгованості по процентах (за період з 04.10.2022 по 18.08.2024), тому ці вимоги підлягають задоволенню.
Витрати по судовому збору покладаються на відповідача та співвідповідача повністю у сумі 7626 грн. 38 коп. та розподіляються порівну відповідно до ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 , 232-233, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ до Селянського фермерського господарства "Деметра", м. Сватове Луганської області та співвідповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , м. Сватове Луганської області про стягнення 635531 грн. 70 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Селянського фермерського господарства "Деметра", м. Сватове Сватівського району Луганської області, вул. Сосюри, б. 8, ідент. код 30895405 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_4 , реєстр. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570 - 471197 грн. 61 коп. заборгованості за тілом кредиту та 164334 грн. 09 коп. заборгованості по процентах, видати на виконання накази позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Деметра", м. Сватове Сватівського району Луганської області, вул. Сосюри, б. 8, ідент. код 30895405 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570 - 3813 грн. 19 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_4 , реєстр. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570 - 3813 грн. 19 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлене 10.03.2025.
Суддя Наталія ЗЮБАНОВА