Рішення від 17.12.2024 по справі 911/1071/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Справа № 911/1071/24

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини»

до Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське»

за участю третіх осіб, які не заявлють самостійних вимог щодо предмета спору

1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) (далі - ОСОБА_1 /третя особа 1)

2. Державного реєстратора відділу ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни (09201, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1) (далі - державний реєстратор/третя особа 2)

про скасування рішень державного реєстратора, визнання припиненим права постійного користування та визнання права оренди

за участю представниці позивача та третьої особи 1 - Горевої К.С. (довіреність б/н від 10.05.2024/ордер серії АЕ №116990), представниць відповідача - Швачки В.Ю. (ордер серії АА №1456010 від 16.06.2024) та Гресенко О.В. (самопредставництво)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Нива Миронівщини» (далі - ТОВ “Нива Миронівщини»/позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства “Маслівське» (далі - КСП “Маслівське»/відповідач) про:

- скасування рішення державного реєстратора ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни щодо проведення реєстрації іншого речового права, індексний номер 67647928 від 18.05.2023, а саме право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022, загальною площею 5,5537 га;

- скасування рішення державного реєстратора ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни щодо проведення реєстрації іншого речового права, індексний номер 67650369 від 18.05.2023, а саме право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, загальною площею 4,5877 га.

Господарський суд Київської області ухвалою від 01.05.2024 у справі №911/1071/24 залишив позовну заяву ТОВ “Нива Миронівщини» без руху, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

13.05.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ “Нива Миронівщини» надійшли заяви про усунення недоліків разом з позовними заявами (у новій редакції), зокрема:

- надіслані 09.05.2024 засобами поштового зв'язку та датовані 08.05.2024 заява про усунення недоліків і позовна заява (нова редакція);

- надіслані 10.05.2024 засобами поштового зв'язку та датовані 10.05.2024 заява про усунення недоліків і позовна заява (нова редакція), а також заява, згідно якої позивач просив прийняти до розгляду датовані 10.05.2024 заяву про усунення недолків з новою редакцією позовної заяви.

Так, згідно прохальної частини позовної заяви від 10.05.2024 (далі - нова редакція від 10.05.2024) позивач просить:

- скасувати рішення державного реєстратора ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни щодо проведення реєстрації іншого речового права, індексний номер 67647928 від 18.05.2023, а саме право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022, загальною площею 5,5537 га, за користувачем: КСП “Маслівське»;

- визнати припиненим інше речове право, індексний номер 67647928 від 18.05.2023, а саме право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022, загальною площею 5,5537 га, за користувачем: КСП “Маслівське», і визнати речове право оренди за ТОВ “Нива Миронівщини»;

- скасування рішення державного реєстратора ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни щодо проведення реєстрації іншого речового права, індексний номер 67650369 від 18.05.2023, а саме право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, загальною площею 4,5877 га, за користувачем: КСП “Маслівське»;

- визнати припиненим інше речове право, індексний номер 67650369 від 18.05.2023, а саме право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, загальною площею 4,5877 га, за користувачем: КСП “Маслівське», і визнати речове право оренди за ТОВ “Нива Миронівщини».

Поряд з тим відповідно до змісту позовної заяви, у тому числі у новій редакції від 10.05.2024 позивач вважав за необхідне залучити до участі у справі: у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державного реєстратора ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмилу Віталіївну; у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .

Господарський суду Київської області ухвалою від 21.05.2024 у справі №911/1071/24 прийняв позовну заяву ТОВ “Нива Миронівщини» (у новій редакції від 10.05.2024) до розгляду, відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 17.06.2024, а також:

- викликав у підготовче засідання представників учасників справи;

- відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб;

- постановив, що у строк до 17.06.2024 сторони вправі подати у письмовій формі: додаткові докази по справі (за наявності); заяви та клопотання, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності);

- постановив, що протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач вправі надати суду у письмовій формі відзив на позов.

Приписами частин 5, 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З огляду наведеного, ураховуючи наявність у КСП “Маслівське» електронного кабінета в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», засобами поштового зв'язку ухвалу про відкриття провадження у цій справі відповідачу надіслано не було, тоді як з наявних в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) відомостей слідує, що таку ухвалу доставлено до електронного кабінету (електронної пошти) відповідного учасника справи 21.05.24 13:25, а підтвердження про таку доставку судом отримано 21.05.24 13:31.

З огляду на вказане слідує, що останнім днем для вчинення відповідачем процесуальних дій з подання відзиву на позов є 05.06.2024.

17.06.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від КСП “Маслівське» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив визнати поважними причини пропуску 15-денного строку для подання відзиву, мотивуючи це тим, що він не отримував ухвалу про відкриття провадження у цій справі у паперовому вигляді, тоді як із відповідною ухвалою, яка надійшла до електронного кабінету 22.05.2024, вдалося ознайомитися лише 03.06.2024 з огляду на стабілазційні відключення електроенергії та перебої з інтеренет зв'язком.

Ураховуючи вказані відповідачем аргументи, у підготовчому засіданні 17.06.2024 суд визнав причини пропуску строку для подання відзиву поважними та, з метою повного та всебічного розгляду цієї справи, прийняв до розгляду відповідний відзив на позовну заяву.

Висновуючи вказане, судом враховано, що:

- обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів;

- усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17.06.2024 у справі №911/1071/24 відклав підготовче засідання на 15.07.2024.

15.07.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ “Нива Миронівщини» надійшло клопотання про долучення до матеріалів цієї справи:

- ордера, виданого адвокату Горевій К.С. на представництво інтересів ОСОБА_1 , зокрема, у Господарському суді Київської області;

- Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 23.05.2024

- наказу Міністерства юстиції України №1549/7 від 05.06.2024 про відмову у задоволенні скарги КСП “Маслівське» від 22.03.2024.

У підготовчому засіданні 15.07.2024 щодо наявності поважних причини для подання з пропуском строку документів згідно вказаного вище клопотання представник позивача зазначила, що станом на момент подання позову у цій справі відповідних доказів, зокрема висновку та наказу Міністерства юстиції України не існувало, а тому позивач подав їх до суду лише після отримання.

Своєю чергою у підготовчому засіданні 15.07.2024 представник відповідача заперечила проти вказаного клопотання, оскільки:

- позивачу було відомо про розгляд такої скарги, тоді як у позові не було зазначено про неможливість подання відповідних доказів;

- позивач не просить поновити строки для подання таких доказів;

- такі докази не стосується предмету та підстав позову.

За результатами розгляду вказаного вище клопотання, у підготовчому засіданні 15.07.2024, заслухавши доводи та зперечення сторін, суд дійшов таких висновків.

Приписами ч.ч. 2, 4, 5, 8 ст. 80 ГПК України унормовано, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду вказаних приписів, ураховуючи наведені представником позивача мотиви, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору у даній справі, судом виснувано про поважність причин пропуску відповідного строку для подання доказів та прийнято їх до розгляду.

Заперечення ж представниці відповідача судом відхилено з огляду на те, що:

- передбачений процесуальними приписами порядок подання доказів не передбачає необхідності окремо поновлювати відповідний строк, оскільки згідно ч. 8 ст. 80 ГПК України кваліфікуючою є неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від особи;

- дослідження та оцінка доказів на предмет їх належності, допустимості та достовірності здійснюється з метою підтвердження або спростування певних обставин під час розгляду справи по суті, а не на стадії вирішення питання про дотримання строку для подання доказів.

У розрізі вказаного судом також враховано, що передбачений ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України порядок заявлення особою про наявність певних доказів, які вона не може отримати з поважних причин та, відповідно, встановлення судом додаткових строків для подання таких доказів є окремим порядком та жодним чином не нівелює можливість доведення особою у порядку ч. 8 ст. 80 ГПК України поважності причин пропуску строку для подачі тих доказів, про існування яких на момент подачі позову їй не було відомо.

Ураховуючи вказане, доказово неспроможні доводи відповідача про обізнаність позивача із розглядом скарги на рішення державного реєстратора суд відхиляє та зазначає, що наявність саме об'єктивних причин пропуску строку для подання доказів не є кваліфікуючою при реалізації судом дискреційних повноважень щодо прийняття доказів, що узгоджується з приписами пунктів 1-2 частини 1 ст. 237 ГПК України, згідно якої при ухваленні рішення суд вирішує питання:

- чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Господарський суд Київської області ухвалою від 15.07.2024, занесеною до протоколу судового засідання, у справі №911/1071/24 відклав підготовче засідання на 29.07.2024.

19.07.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ТОВ «Нива Миронівщина» надійшла заява про залучення третіх осіб, відповідно до якої позивач просив залучити ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача та Державного реєстратора відділу ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмилу Віталіївну до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача.

Господарський суду Київської області ухвалою від 29.07.2024 у справі №911/1071/24 відклав підготовче засідання на 09.09.2024, а також заяву ТОВ “Нива Миронівщина» про залучення третіх осіб задовольнив частково та, відповідно:

- залучив ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до участі у справі №911/1071/24 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;

- залучив Державного реєстратора відділу ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмилу Віталіївну (09201, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1) до участі у справі №911/1071/24 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Господарського суд Київської області ухвалою від 09.09.2024 у справі №911/1071/24 відклав підготовче засідання на 24.09.2024

24.09.2024 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області надійшло клопотання, яке згідно резолюції провідного спеціаліста відділу автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції Господарського суду Київської області не підписано з використанням електронного цифрового підпису.

Господарського суду Київської області ухвалою від 24.09.2024 у справі №911/1071/24 залишив без розгляду клопотання Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, а також закрив підготовче провадження у цій справі та призначив розгляд справи по суті на 29.10.2024.

28.10.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява від Кагарлицької міської ради про розгляд справи без участі учасника судового процесу.

Господарський суд Київської області ухвалою від 29.10.2024 у цій справі залишив без розгляду заяву Кагарлицької міської ради про розгляд справи та оголосив перерву у судовому засіданні до 12.11.2024.

Господарський суд Київської області ухвалами від 12.11.2024 та 03.12.2024 у справі №911/1071/24 оголосив перерву у судовому засіданні до 03.12.2024 та 17.12.2024 відповідно.

У судове засідання з розгляду цієї справи, зокрема і в судове засідання 17.12.2024 ані представник державного реєстратора, ані сама третя особа 2 не з'явились та про причини неявки суд не повідомили, як і не надано третьою особою 2 жодних пояснень по суті спору.

У судовому засіданні 17.12.2024, закінчивши з'ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до викладених в позові доводів на підставі укладених 22.02.2018 з ОСОБА_1 договорів оренди земельної ділянки за №№КВ-27, КВ-24 ТОВ “Нива Миронівщини» набуло право оренди (строкове, платне володіння і користування), відповідно, на такі земельні ділянки:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022 площею 5,5537 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маслівської сільської ради Миронівского району Київської області, належну ОСОБА_1 на праві власності на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер нерухомого майна 39586532229, номер запису про право власності №21365670 від 27.06.2017;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009 площею 4,5877 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маслівської сільської ради Миронівского району Київської області, належну ОСОБА_1 на праві власності на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер нерухомого майна 270083032229, номер запису про право власності №18882998 від 29.10.2016.

В підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів оренди земельної ділянки за №№КВ-27, КВ-24 від 22.02.2018, а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 118458150 від 26.03.2018.

Втім, як зауважив позивач, 19.10.2023 ним виявлено незаконний збір врожаю на орендованих ним земельних ділянках, стосовно чого проводилось досудове розслідування кримінального провадження, в межах якого позивачу стало відомо про здійснення державної реєстрації права постійного користування за відповідачем на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009.

Так, позивач зазначив, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав 15.05.2023 державним реєстратором відділу ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмилою Віталіївною прийнято від відповідача документи та 18.05.2023 на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009 (далі - державний акт серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009) здійснено державну реєстрацію іншого речового права - права постійного користування, за КСП “Маслівське» на змельні ділянки кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009.

До матеріалів справи позивачем додано копію державного акта серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009, а також Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №369931917 та №369933936 від 15.03.2024, відповідно до яких в розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» значаться такі відомості:

- рішення державного реєстратора індексний номер 67647928 від 18.05.2023: право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022 загальною площею 5,5537 га; документи подані для реєстрації: державний акт серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009; суб'єкти іншого речового права: орган місцевого самоврядування Миронівська міська рада (ідентифікаційний код 04054984) та правокористувач КСП “Маслівське» (ідентифікаційний код 35388896);

- рішення державного реєстратора індексний номер 67650369 від 18.05.2023: право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, загальною площею 4,5877 га; документи подані для реєстрації: державний акт серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009; суб'єкти іншого речового права: орган місцевого самоврядування Миронівська міська рада (ідентифікаційний код 04054984) та правокористувач КСП “Маслівське» (ідентифікаційний код 35388896) (далі також - спірні рішення державного реєстратора).

Надалі, згідно викладених у позові обставин, на підставі постанови Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №371/429/21, якою відмовлено КСП “Маслівське» у задоволенні його вимог про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки за №№КВ-27, КВ-24 від 22.02.2018, ТОВ “Нива Миронівщини» намагалося відновити своє право оренди на земельні ділянки у державному реєстрі, попри те рішенням державного реєстратора №72337056 від 29.03.2024 відмовлено позивачу у поновленні відповідних прав, а мотивами такої відмови слугувала наявність уже зареєстрованого за відповідачем права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022.

В підтвердження таких обставин до позовної заяви додано копію рішення державного реєстратора про відмову у проведенні реєстраційних дій за №72337056 від 29.03.2024.

Покликаючись на вказані вище обставини та мотивуючи звернення до суду із відповідним позовом у цій справі, ТОВ “Нива Миронівщини» зазначило, що згідно постанови Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №371/429/21 рішення судів попередніх інстанцій скасовано і відмолено у задоволенні позовних вимог КСП “Маслівське» до ОСОБА_1 та ТОВ “Нива Миронівщини» як про витребування у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади земельних ділянок з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009, так і про визнання недійсними договорів оренди, укладених 22.02.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нива Миронівщини», щодо вказаних земельних ділянок.

З огляду на вказане позивач зауважив, що він не в змозі відновити своє право оренди на земельні ділянки, оскільки в реєстрі наявні записи щодо спірних рішень про проведення державної реєстрації права постійного користування, прийнятих 18.05.2023 державним реєстратором в порушенням статей 18, 33 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження».

Розкриваючи зміст вказаних порушень, позивач зазначив, що на підставі державного акта серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009 ДП СП «Маслівське» володіло на праві постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 загальною площею 238,9355 га з ціловим призначенням «для ведення сільськогосподарського виробництва».

Поряд з тим, посилаючись на обставини, встановлені: постановою Апеляційного суду Київської області від 04.10.2017 у справі №371/318/17, постановою Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №911/2619/19, рішенням Миронівського районного суду Київської області від 27.02.2023 у справі №371/432/21, рішенням Господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі №911/927/19, позивач зауважив на тому, що до КСП “Маслівське», створеного шляхом перетворення ДП СП «Маслівське», не в повному обсязі перейшли права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 загальною площею 238,9355 га.

Водночас, за доводами позивача, з 21.12.2012 право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 за актом серії ЯЯ №153882 в інший правовий титул КСП “Маслівське», у порядку статей 92, 93 ЗК України, не переоформило, тоді як згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.12.2022 за №29-10-0.223-6241/2-22 земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 за даними НСК знаходиться в архівному шарі.

Копію вказаного листа від 13.12.2022 за №29-10-0.223-6241/2-22 додано до позовної заяви.

У розрізі зазначеного позивач здійснив посилання, зокрема, на приписи ч.ч. 10, 13 ст. 791 Земельного кодексу України, якими передбачено як можливість реєстрації речових прав не земельну ділянку тільки після державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, так і підстави припинення існування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав з моменту поділу або об'єднання земельних ділянок.

Отже, на переконання позивача, унаслідок перенесення земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 площею 238,9355 га до архівного шару така земельна ділянка припинила своє існування як об'єкт цивільних прав, а тому встановити накладення на таку земельну ділянку земельних ділянок з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 не можливо.

За доводами позивача згідно абзацу 1 частини 4 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, які державний реєстратор обов'язково має отримати згідно частини першої статті 33 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» при проведенні реєстраційних дій.

З огляду на такі обставини позивач стверджує, що державним реєстратором при прийнятті спірних рішень порушено відповідні норми законодавства, оскільки внесено до державного реєстру записи про право відповідача на постійне користування земельними ділянками за відмінними кадастровими номерами, площею та цільовим призначенням, а також за відсутності затвердженої документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки або встановлення/відновлення її меж.

Звідси позивач зазначив, що спірні рішення державного реєстратора є незаконним та підлягають скасуванню, а тому, з посиланням на п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК україни та приписи статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», просить суд:

- скасування рішення державного реєстратора ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни щодо проведення реєстрації іншого речового права, індексний номер 67650369 від 18.05.2023, а саме право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, загальною площею 4,5877 га, за користувачем: КСП “Маслівське»;

Належність та ефективність відповідно обраних способів захисту позивач мотивував тим, що абзацами 2, 3 ч. 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» врегульовано порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора на підставі судового рішення, відтак рішення про задоволення таких вимог буде підставою для вчинення нової реєстраційної дії без вилучення попередніх відомостей.

Свою чергою, не погоджуючись із відповідними вимогами, згідно відзиву на позов КСП «Маслівське» зауважило, що позивачем не оспорюються обставини утворення відповідного підприємства в результаті приватизації ДП «СП «Маслівське» та наявності у відповідача статусу правонаступника такого приватизованого державного підприємства.

На підтвердження таких обставин до відзиву на позов долучено копію статуту КСП «Маслівське» (нова редакція), затвердженого загальними зборами членів протокол №01-24 від 12.01.2024.

З огляду на такі обставини, за доводами відповідача, у порядку правонаступництва до нього перейшло право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 загальною площею 238,9369 га, що підтверджується актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009, виданого на підставі розпорядження Миронівської районної державної адміністрації №569 від 30.11.2009.

До відзиву на позов додано копію державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009, виданого ДП «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське».

Посилаючись на діючі станом на момент видачі такого державного акта норми законодавства - 15.12.2009, зокрема на приписи статей 79, 25, 126 ЗК України, відповідач зауважив, що попри перенесення земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 до архівного шару державний акт на право постійного користування відображає просторове розміщення земельної ділянки, її конфігурацію та загальні відомості про неї, її межі, площу та суміжних земелекористувачів.

З огляду на вказане відповідач вважає, що наявність технічної документації із землеустрою щодо виготовлення акта на право постійного користування земельною ділянкою, в якій відображено просторове розташування в геодезичній площині земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001, як наявність такого кадастрового номера та державного акта про право постійного користування такою земельною ділянкою свідчить про її формування, як об'єкта права власності відповідно до актуального на той час законодавства.

Водночас, як зауважив відповідач, пунктами 4,10 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, відповідно, що:

- у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення;

- відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 01.01.2013, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

Тобто, на переконання відповідача, перенесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру мало б відбутися в автоматизованому порядку та без подання заяви про це власником чи користувачем та, відповідно, не залежало від дій КСП «Маслівське».

Посилаючись як на безстроковість постійного користування та можливість його припинення лише у передбачених статтею 141 ЗК України випадках, так і обставини реорганізації ДП «СП «Маслівське» з утворенням правонаступника - КСП «Маслівське», останнє зауважило на відсутності підстав для припинення такого підприємства у розумінні пункту «в» частини 1 статті 141 ЗК України та, власне, його права постійного користування.

У розрізі відповідних обставин відповідач звернув увагу на те, що уповноважені органи не приймали рішення про припинення права постійного користування КСП «Маслівське» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 або на її частину, як і не вилучалась попередньо із користування КСП «Маслівське» така земельна ділянка та/або її частина, а відповідач, як правонаступник ДП «СП «Маслівське», добровільно не відмовлявся від права користування такою ділянкою.

До того ж, згідно аргументів відповідача, державний акт серії ЯЯ №153882 не визнавався недійсним та не скасовувався, а позивачем не надано доказів припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 з підстав та в порядку встановленому законодавством.

Ураховуючи наведені обставин, відповідач вважає, що набуте ДП «СП «Маслівське» право користування земельною ділянкою не припинилось та перейшло до правонаступника - КСП «Маслівське».

Поряд з тим, за доводами відповідача, згідно висновку експерта від 07.12.2020 №226/12-2020, складеного за результатами проведення земельно - технічної експертизи, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 повністю накладаються з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009.

До відзиву на позов додано копію складеного 07.12.2020 судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем висновку експерта №226-12-2020 за результатами проведення земельно - технічної експертизи (далі - висновок судового експерта від 07.12.2020).

За доводами КСП «Маслівське» такий висновок експерта є письмовим доказом, що підтверджує обставини формування земельних ділянок з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001, що перебуває у постійному користуванні відповідача.

Покликаючись на все викладене та те, що позивач не надав доказів наявності будь-якої підстави припинення права постійного користування КСП «Маслівське» земельними ділянками з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009, що утворились внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001, яка належала відповідачу, як правонаступнику ДП «СП «Маслівське» ще з 2009 року, відповідач вважає відсутніми будь-які правові підстави для скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію іншого речового права від 18.05.2023 індексні номери 67647928, 67650369.

До відзиву на позов додано копії витягів з Державного реєстру речових прав від 18.05.2023 за індексними номерами №332717663, 332738738.

Отже, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Під час розгляду спору у цій справі, зокрема на стадії розгляду її по суті у судовому засіданні 17.12.2024 на питання суду, з метою з'ясування усіх обставин справи та інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, представники сторін надали такі пояснення.

Так, представниця позивача на питання суду стосовно правових норм, покладених в основу заявлених вимог, зазначила таке:

- попри те, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав у графі «документи, подані для державної реєстрації» вказано акт серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009 та згідно ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для державної реєстрації дійсно є державний акт на право постійного користування землею, виданий до 01.01.2013, пунктом 812 Порядку державної реєстрації передбачено, що для здійснення такої реєстрації подається рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та надання її у постійне користування;

- ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема пункт 4 вказаної статті містить виключні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації, відтак державний акт серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009 не свідчить про те, що КСП «Маслівське» володіє двома спірними земельними ділянками, тоді як передбачених пунктом 812 Порядку державної реєстрації документів надано не було.

З огляду на вказане представниця позивача зазначила, що у державного реєстратора підстав для прийняття як документів, так і спірних рішень не було.

До того ж представниця позивача зауважила, що під час розгляду справи №371/429/21 судами першої та другої інстанцій встановлено, що згідно протоколу загальних зборів трудового колективу ініціативної групи пенсіонерів ДП «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське» від 25.07.2012, по другому питанню - колектив державного підприємства на підставі ст. 142 ЗК України відмовився від права постійного користування земельною ділянкою.

У розрізі зазначеного представниця позивача звернула увагу на те, що ст. 92 ЗК України передбачає, що право постійного користування може набуватися лише із земель державної або комунальної власності, а тому, враховуючи повернення земельних ділянок згідно постанови Верховного Суду у приватну власність ОСОБА_1 , на такі земельні ділянки не може розповсюджуватися право постійного користування.

Своєю чергою, на запитання суду стосовно доказів переходу до КСП «Маслівське» прав постійного користування на земельну ділянку, представниця відповідача, з-поміж зазначення доводів, тотожних змісту відзиву на позов, надала такі пояснення:

- обставтини правонаступництва КСП «Маслівське» підтверджуються доданою до відзиву копією статуту, відомостями ЄДР та не оспорюються позивачем;

- обставтини правонаступництва та переходу до відповідача права постійного користування на землю, зокрема інші земельні ділянки, аналогічні спірним у цій справі, встановлено рішеннями судів у справах №371/476/21, №911/2619/19.

На питання ж суду про долучений до відзиву висновок експерта за результатами проведеної в кримінальному провадженні експертизи, представниця відповідача зауважила, що такий висновок надано не як висновок експерта, а як письмовий доказ, який підтверджує накладення земельних ділянок на велику земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні КСП «Маслівське».

Можливість надання судом оцінки такому висновку на загальних підставах, за доводами представниці відповідача, підтверджуться позицією суду касаційної інстанції, викладеною у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №686/23256/16 та від 25.03.2021 №752/21411/17, у яких зазначено, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта в кримінальній справі є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку.

До того ж, як зауважила представниця відповідача, позивач, у тому числі і доказово не спростовує обставин накладення спірних земельних ділянок на належну відповідачу на праві користування земельну ділянку.

Окрім того представниця відповідача надала такі пояснення стосовно обставин проведення державної реєстрації прав та прийняття державним реєстратором спірних рішень:

- за наслідками вирішення спору між КСП «Маслівське» та ОСОБА_1 судами першої та другої інстанцій задоволено вимоги і на підставі відповідних рішень витребувано спірні земельні ділянки у ОСОБА_1 , відтак після набуття такими рішеннями законної сили, зокрема після прийняття апеляційною інстанцією постанови 08.05.2023 у державному реєстрі скасовано як право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки, так і право оренди ТОВ “Нива Миронівщини» на ці земельні ділянки;

- тільки після такого скасування КСП «Маслівське» як користувач подало заяву про реєстрацію права постійного користування на спірні земельні ділянки;

- згідно статей 28-29 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» запис про право власності та право постійного користування вноситься одночасно, а тому державний реєстратор прийняв спірні рішення відповідно до зазначених статей, зареєструвавши як право комунальної власності на спірні земельні ділянки за Миронівською міською радою, так і право постійного користування на ці земельні ділянки за відповідачем;

- згідно пункту 54 Порядку державної реєстрації для вказаної державної реєстрації КСП «Маслівське» подало акт на право постійного користування та висновок експерта у кримінальному провадженні, тоді як держреєстратор подав запит і зробив витяг з ДЗК про реєстрацію земельних ділянок, з якого побачив, що такі земельні ділянки утворилися в результаті поділу великої земельної ділянки, яка перебуває в архівному шарі;

- відомості про отримання державним реєстратором витягів з ДЗК відображено і в інформаційній довідці ДРРП, зокрема про проведення реєстрації на підставі відомості з ДЗК №63764813 від 15.05.2023 та №63835592 від 17.05.2023.

Так, представниця відповідача зазначила, що державний реєстратор керувалась ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 29 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 21 та ч. 1, абз 2 ч. 2 п. 54 Порядку державної реєстрації №1127, який передбачає таке:

- для державної реєстрації права власності у зв'язку з поділом, виділом частки або об'єднанням земельної ділянки, закінченого будівництвом об'єкта подається документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, закінчений будівництвом об'єкт, що поділяється, частка з якого виділяється чи об'єднується;

Покликаючись на зазначене, представниця відповідача зауважила, що для відповідно зазначеної вище реєстрації подається документ про право власності на земельну ділянку, яка поділяється і робиться витяг з ДЗК про поділ даної земельної ділянки та нові кадастрові номери поділеної земельної ділянки.

Водночас, за доводами представниці відповідача, відповідно до сталої практики Верховного Суду, на яку здійснено посилання у відзиві, зміна кадастрового номеру земельної ділянки не позбавляє права власності та користування такою земельною ділянкою.

Також представниця відповідача звернула увагу на те, що:

- постановою Верховного Суду у справі №371/429/21 скасовано рішення першої та другої інстанцій тільки з однієї підстави - відсутність у КСП «Маслівське» права діяти в інтересах третіх осіб - Миронівської міської ради, тоді як законність вибуття землі з права користування при такому скасуванні не досліджувалась;

- попри одночасну реєстрацію - одним рішенням, права власності територіальної громади на земельні ділянки та права користування відповідача на них, надалі на підставі постанови Верховного Суду у справі №371/429/21 позивач скасував у державному реєстрі лише право комунальної власності за міською радою, не скасувавши за відповідачем право постійного користування спірними земельними ділянками.

Тобто, на переконання представниці відповідача, державний реєстратор частково скасував рішення, яке наразі оскаржується за позовом у цій справі, а доводи позивача про незаконність спірних рішень державного реєстратора з огляду на наявність постанови Верховного Суду у справі №371/429/21 є безпідставними, оскільки на момент вчинення державним реєстратором спірних рішень такої постанови не існувало.

Підсумовуючи все зазначене вище, представниця відповідача вказала, що спір у цій справі є спором про право власності, а не спором про скасування запису, і зазначене свідчить про те, що фактично позивач діє в інтересах ОСОБА_1 , однак власники земельних ділянок не є сторонами у цій справі.

На питання ж суду стосовно достатності для державного реєстратора поданих відповідачем акта і висновку експерта, а також можливості врахування реєстратором чинних договорів оренди на земельні ділянки, представниця відповідача артикулювала, що:

- державний реєстратор брав відомості з ДЗК і наявність у таких відмостях інформації про накладення утворених в результаті поділу земельних ділянок на земельну ділянку з архівного шару і є підставою для проведення реєстрації;

- право оренди виникає з моменту державної реєстрації такого права, але на момент проведення державної реєстрації відповідне право зареєстроване не було.

Не погодившись з такими аргументами та доводами представниці відповідача, представниця позивача зауважила, зокрема, що реєстрація права власності внаслідок витребування земельних ділянок у комунальну власність мала бути проведена саме на підставі рішення суду, тоді як наведений вище пункт 54 Порядку державної реєстрації №1127 не стосується спірної реєстрації, оскільки такий пункт передбачає реєстрацію за результатами поділу земельної ділянки закінченого будівництвом об'єкта.

До того ж, за доводами представниці позивача, до прийняття судами першої та другої інстанцій рішень у справі №371/429/21 існували дійсні записи про право власності ОСОБА_1 та право оренди позивача на земельні ділянки, відтак після прийняття постанови Верховного Суду у справі №371/429/21 правовий стан мав повернутися до наявності таких дійсних записів, зокрема, про право оренди позивача.

Крім того представниця позивача зауважила, що право постійного користування відповідачем земельною ділянкою не підтверджено жодним судовим рішенням у тому числі і рішеннями у справі №371/429/21, тоді як на питання представниці відповідача стосовно скасування на підставі постанови Верховного Суду у такій справі тільки права власності міської ради, представниця позивача пояснила, що із заявою про проведення відповідної державної реєстрації зверталась ОСОБА_1 в межах свого права власності на земельні ділянки.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Приписами частини 1 статті 15 та частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правовий аналіз зазначених вище норм права дозволяє зробити висновок про те, що:

- кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб;

- під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Так, захисту у суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, тоді як з'ясуванню характеру спірних правовідносин між сторонами, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права/легітимного інтересу та, відповідно, застосуванню необхідного способу захисту права, сприяють визначені у позові предмет і підстава позову (фактична та правова).

Звідси оцінка предмету заявленого позову, наявності підстав для захисту порушеного права особи та/або легітимного інтересу, про які зазначено в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими обґрунтовано вимоги.

Зі змісту поданого ТОВ “Нива Миронівщини» позову слідує, що його предметом визначено як вимоги про скасування рішень державного реєстратора щодо реєстрації за КСП «Маслівське» права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009, так і вимоги про припинення такого права відповідача з одночасним визнанням за позивачем речового права оренди на ці земельні ділянки.

Підставами ж відповідно заявлених вимог з посиланням, зокрема, на п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 812 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №553) (далі - Порядок державної реєстрації №1127) позивачем визначено обставини прийняття державним реєстратором спірних рішень на підставі неналежних документів, у тому числі і таких, що не підтверджують набуття КСП «Маслівське» речових прав на належні на праві приватної власності ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009.

За наслідками задоволення вказаних вимог позивач прагне відновити своє право оренди на земельні ділянки та, відповідно, обумовлену державною реєстрацією цього права можливість їх використання.

Приписами статей 1, 6, 17 та 27 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право, зокрема, на усунення перешкод у користуванні нею.

Відповідно до статті 78, частини 1 статті 92, частини 4 статті 124, статті 125 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 2, частинами 1, 4 статті 3, частиною 1 статті 4 та частиною 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» унормовано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема:

- гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

- внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26, частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема:

- державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

- судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості;

- інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Ураховуючи наведені норми закону, слід зазначити, що суть державної реєстрації прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

Всі реєстраційні дії, рішення та записи, які здійснюються чи приймаються державними реєстраторами, по суті носять технічний характер, направлений на виконання встановленого Законом та іншими нормативно-правовими актами порядку здійснення такої державної реєстрації, попри те не носять самостійного правовстановлюючого характеру та здійснюються саме на підставі наданих державному реєстратору відповідних правовстановлюючих документів.

З огляду викладених норм матеріального права, їх системного аналізу у сукупності із наведеними вище предметом та підставами позову, суд висновує, що володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, державною реєстрацією такого права на це майно, тобто суб'єкт, за яким зареєстровано у реєстрі право користування, визнається фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем.

Звідси слідує, що на вимогу неволодіючого орендаря можуть бути застосовані до тих суб'єктів, з яким в нього відсутні договірні відносини, спрямовані на усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою речові способи захисту відповідного права, а тому під час вирішення відповідного спору у цій справі дослідженню та встановленню підлягають обставини:

- наявності у ТОВ “Нива Миронівщини» відповідного, похідного від права приватної власності ОСОБА_1 , речового права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009;

- порушення такого похідного речового права, зокрема шляхом позбавлення ТОВ “Нива Миронівщини» обумовлених державною реєстрацією прав володіння та користування цими земельними ділянками;

- вчинення такого порушення, зокрема шляхом державної реєстрації речового права на вказані земельні ділянки за КСП «Маслівське» поза межами передбачених законом підстав та порядку внесення запису про наявність відповідного речового права та правовстановлюючих документів на це право.

Як слідує з доданих до позовної заяви Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №369931917 та №369933936 від 15.03.2024, зокрема з розділу «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права», 18.05.2023 державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме:

- індексний номер 67647928 - право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022 загальною площею 5,5537 га; документи подані для реєстрації: державний акт серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009; суб'єкти іншого речового права: орган місцевого самоврядування Миронівська міська рада (ідентифікаційний код 04054984) та правокористувач КСП “Маслівське» (ідентифікаційний код 35388896);

- індексний номер 67650369 - право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, загальною площею 4,5877 га; документи подані для реєстрації: державний акт серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009; суб'єкти іншого речового права: орган місцевого самоврядування Миронівська міська рада (ідентифікаційний код 04054984) та правокористувач КСП “Маслівське» (ідентифікаційний код 35388896).

Водночас вказані Інформаційні довідки містять також актуальну інформацію про речове право на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 - рішення про державну реєстрацію прав, відповідно, за індексними №№71773446, 71774076 від 26.02.2024; право власності, власник ОСОБА_1 ; документи подані для реєстрації: договори міни №1741 від 27.06.2017, №3906 від 29.10.2016 , постанова Верхованого Суду від 13.12.2023 у справі №371/429/21.

Поряд з тим у змісті отриманих судом 03.12.2024 у цій справі Інформаційних довідок за №№406385057, 406385664 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міститься така деталізована інформація про об'єкти нерухомого майна (далі - ОНМ):

1) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022:

- рішення за індексним номером 1405496, внесене до реєстру 28.06.2014 (дата державної реєстрації 26.06.2014), про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з відкриттям розділу та реєстрацією ОНМ за єдиним унікальним номером 395686532229;

- рішення за індексним номером 361119087, внесені до реєстру 13.07.2017 (дата державної реєстрації 27.06.2017), про державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з одночасною реєстрацією права власності на вказаний ОНМ за ОСОБА_1 на підставі договору міни №1741 від 27.06.2017 (номер відомостей про речове право 21365670);

- рішення за індексним номером 40312312, внесене до реєстру 26.03.2018 (дата державної реєстрації 19.03.2018), про державну реєстрацію іншого речового права ТОВ “Нива Миронівщини» - права оренди на земельну ділянку на підставі договору оренди землі №КВ-27 від 22.02.2018; орендодавець - ОСОБА_1 ;

- рішення за індексним номером 67646871, внесені до реєстру 18.05.2023 о 12:07:59 та о 12:08:39 (дата державної реєстрації 08.05.2023), про державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_1 та права оренди ТОВ “Нива Миронівщини» на земельну ділянку на підставі рішення Миронівського районного суду від 20.07.2022 та постанови Київського апеляційного суду від 20.04.2023 у справі №371/429/21;

- рішення за індексним номером 67647928, внесене до реєстру 18.05.2023 о 12:35:47 (дата державної реєстрації 15.05.2023), про державну реєстрацію права комунальної власності Миронівської міської ради на земельну ділянка на підставі відомостей ДЗК №63764813 від 15.05.2023, а також про державну реєстрацію іншого речового права КСП “Маслівське» - права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009 (відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: книга записів реєстрації, реєстраційний номер іншого речового права 030994900015, 23.12.2009);

- рішення за індексним номером 71772958, внесене до реєстру 26.02.2024 (дата державної реєстрації 21.02.2024), про державну реєстрацію припинення права власності Миронівської міської ради на земельну ділянку на підставі постанови Верхованого Суду від 13.12.2023 у справі №371/429/21;

- рішення за індексним номером 71773446, внесене до реєстру 26.02.2024 (дата державної реєстрації 22.02.2024), про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку на підставі договору міни №1741 від 27.06.2017 та постанови Верхованого Суду від 13.12.2023 у справі №371/429/21 (відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: номер запису 21365670, 17.06.2017);

2) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009:

- рішення за індексним номером 10041646, внесене до реєстру 17.01.2014 (дата державної реєстрації 14.01.2014), про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з відкриттям розділу та реєстрацією ОНМ за єдиним унікальним номером 270083032229;

- рішення за індексним номером 33734096, внесені до реєстру 06.02.2017 (дата державної реєстрації 29.10.2016), про державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з одночасною реєстрацією права власності на вказаний ОНМ за ОСОБА_1 на підставі договору міни №3906 від 29.10.2016 (номер відомостей про речове право 18882998);

- рішення за індексним номером 40312827, внесене до реєстру 26.03.2018 (дата державної реєстрації 19.03.2018), про державну реєстрацію іншого речового права ТОВ “Нива Миронівщини» - права оренди на земельну ділянку на підставі договору оренди землі №КВ-24 від 22.02.2018; орендодавець - ОСОБА_1 ;

- рішення за індексним номером 67649194, внесені до реєстру 18.05.2023 о 13:27:47 та о 13:40:08 (дата державної реєстрації 08.05.2023), про державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_1 та права оренди ТОВ “Нива Миронівщини» на земельну ділянку на підставі рішення Миронівського районного суду від 20.07.2022 та постанови Київського апеляційного суду від 20.04.2023 у справі №371/429/21;

- рішення за індексним номером 67650369, внесене до реєстру 18.05.2023 о 14:04:39 (дата державної реєстрації 15.05.2023), про державну реєстрацію права комунальної власності Миронівської міської ради на земельну ділянка на підставі відомостей ДЗК №63835592 від 17.05.2023, а також про державну реєстрацію іншого речового права КСП “Маслівське» - права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009 (відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: книга записів реєстрації, реєстраційний номер іншого речового права 030994900015, 23.12.2009);

- рішення за індексним номером 71773784, внесене до реєстру 26.02.2024 (дата державної реєстрації 22.02.2024), про державну реєстрацію припинення права власності Миронівської міської ради на земельну ділянку на підставі постанови Верхованого Суду від 13.12.2023 у справі №371/429/21;

- рішення за індексним номером 71774076, внесене до реєстру 26.02.2024 (дата державної реєстрації 22.02.2024), про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку на підставі договору міни №3906 від 29.10.2016 та постанови Верхованого Суду від 13.12.2023 у справі №371/429/21 (відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: номер запису 18882998, 29.10.2016).

Тобто, згідно вказаних вище Інформаційних довідок, станом на момент звернення позивача до суду із позовом у цій справі та на час розгляду відповідного спору по суті, актуальними відомостями (записами) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно офіційно визнано та підтверджено як право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009, так і право постійного користування КСП “Маслівське» на ці земельні ділянки.

Водночас актуальних відомостей (записів) про офіційне визнання та підтвердження права оренди ТОВ “Нива Миронівщини» на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить.

Учасниками цієї справи не заперечено актуальних реєстраційних відомостей про речові права на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009, тоді як згідно усних пояснень представниці відповідача:

- відомості (записи) про державну реєстрацію права постійного користування КСП “Маслівське» на ці земельні ділянки внесено за результатом прийняття державним реєстратором спірних рішень у порядку ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 29 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 21 та ч. 1, абз. 2 ч. 2 п. 54 Порядку державної реєстрації №1127 одночасно як щодо реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, так і щодо реєстрації похідного від цього права власності, іншого речового права - постійного користування земельними ділянками;

- такі рішення прийнято державним реєстратором на підставі поданого КСП “Маслівське», як заявником, державного акта серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009 та висновку судового експерта від 07.12.2020, а також отриманих реєстратором витягів з ДЗК №63764813 від 15.05.2023 та №63835592 від 17.05.2023 та встановлення обставин поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 внаслідок накладення на неї земельних ділянок з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009.

Із вказаного слідує, що, заперечуючи похідне від права приватної власності ОСОБА_1 речове право оренди ТОВ “Нива Миронівщини» на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009, КСП “Маслівське» вважає дійсним та законним своє право постійного користування цими земельними ділянками як такими, що утворені внаслідок поділу належної до комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001.

Частина 2 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» презюмує, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов'язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Згідно зазначених раніше Інформаційних довідок за №№406385057, 406385664 від 03.12.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймаючи спірні рішення, державний реєстратор зареєстрував за відповідачем інше речове право постійного користування, як похідне від зареєстрованого одночасно права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009, вказавши у додаткових відомостях Закон України від 28.04.2021 №1423-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Порядок державної реєстрації №1127 (в редакції станом на момент прийняття державним реєстратором спірних рішень) містить розділ «Особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки», пунктами 812 та 819 якого передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що розташовані за межами населених пунктів і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі прав, у випадках, передбачених пунктом 24 розділу X “Перехідні положення» Земельного кодексу України, проводиться на підставі Закону України від 28.04.2021 №1423-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Так, Законом України від 28.04.2021 №1423-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», що набрав законної сили 27.05.2021, було внесено ряд змін до певних законодавчих актів, зокрема:

1) до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", та внаслідок чого згідно з пунктом 4 цього розділу у державній власності залишаються, зокрема, усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності;

2) до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України шляхом доповнення його пунктом 24, за змістом якого, зокрема:

- з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад;

- земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки;

- перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

Тобто відповідно пункту 24 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, що набрав чинності 27.05.2021, з дня набрання ним чинності землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Момент виникнення права комунальної власності на зазначені земельні ділянки законодавець пов'язує із фактом реєстрації права власності на них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 78, частини 1 статті 81, частин 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент прийняття державним реєстратором спірних рішень) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема:

- придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

- безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

- приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають, зокрема, землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 79, ч.ч. 4, 9, 10 ст. 791 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Приписами статей 73, 74 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 76 ГПК України визначає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 79, частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду наведених процесуальних приписів суд вважає за необхідне зазначити, що судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому.

Звідси, реалізуючи таку виключну коментенцію, як надання оцінки доказам, суд здійснює її за унормованими процесуальними нормами правилами і принципами/стандартами з урахуванням відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили, а також того, що:

- належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини;

- під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Однак суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що станом на момент прийняття державним реєстратором спірних рішень - 18.05.2023, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 перебували у постійному користуванні КСП “Маслівське» згідно з відповідними правовстановлюючими документами і такі документи подано державному реєстратору.

Зокрема суду не надано:

- ані чинних рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу відповідачу у постійне користування чи про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 з метою їх передачі у постійне користування відповідачу;

- ані жодних доказів на підтвердження того, що будь-яким чинним судовим рішенням, зокрема і станом на момент прийняття державним реєстратором спірних рішень, витребувано з незаконного володіння та користування інших осіб, у тому числі і ТОВ «Нива Миронівщини», на користь КСП “Маслівське», як постійного користувача, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009.

Висновуючи вказане вище, судом враховано, що спірні рішення державним реєстратором прийнято в один день послідовно після припинення права власності ОСОБА_1 та права оренди позивача на земельні ділянки на підставі рішення Миронівського районного суду від 20.07.2022 та постанови Київського апеляційного суду від 20.04.2023 у справі №371/429/21, попри те:

- зазначені рішення судів першої та другої інстанцій Верховний Суд постановою від 13.12.2023 скасував та відмовив у задоволенні позову КСП “Маслівське» як про витребування вказаних земельних ділянок з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади, так і про визнання недійсними укладених ТОВ «Нива Миронівщини» з ОСОБА_1 договорів оренди;

- скасовані судом касаційної інстанції рішення судів попередніх інстанцій не є такими, що породжують відповідні правові наслідки, у тому числі і в період з моменту їх прийняття та до скасування.

Так, згідно зазначених раніше Інформаційних довідок за №№406385057, 406385664 від 03.12.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 первинно були сформовані та зареєстровані у 2014 році як об'єкти цивільних прав приватної власності, відтак попередніми, до права власності ОСОБА_1 і права оренди позивача на земельні ділянки, у реєстрі значаться записи про право приватної власності іншої фізичної особи на такі земельні ділянки.

Звідси суд висновує, що припинення державним реєстратором на підставі скасованих надалі рішень судів права приватної власності та оренди на такі земельні ділянки не є підставою для повернення речових прав на таке майно у інший стан, аніж той, який передував таким припиненим записам - право приватної власності на земельні ділянки, позаяк за змістом абзацу 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

- у разі визнання на підставі судового рішення недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації;

- таке повернення здійснюється державним реєстратором шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Водночас проведення державної реєстрації набуття прав чи обтяжень за однією особою одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень іншої особи передбачено абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та можливе лише за наявності відповідного судового рішенням, яким визнаються за особою речові права та/або обтяження речових прав.

З огляду на вказане суд звертає увагу на те, що:

- серед підстав, на яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав зазначена вище ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

- рішення державного реєстратора та вчинення ним відповідних дій для прийняття такого рішення не можуть замінювати собою судового рішення про набуття, зміну або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема і судового рішення про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

З урахуванням вказаного судом відхиляються доводи представниці відповідача про те, що спірні рішення та рішення про припинення права власності ОСОБА_1 і права оренди позивача на земельні ділянки були прийняті державним реєстратором у різні дні та не є взаємопов'язаними, позаяк вказане не відповідає дійсності та інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить відомості про внесенння до реєстру рішень про державну реєстрацію припинення права власності в один день із спірними рішеннями - 18.05.2023, у послідовний час: о 12:07:59, 12:08:39 (припинення прав) та о 12:35:47 (реєстрація права); о 13:27:47, 13:40:08 (припинення прав) та о 14:04:39 (реєстрація прав).

Стосовно ж наданих відповідачем державного акта серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009 та висновку судового експерта від 07.12.2020, як підстав для прийняття державним реєстратором спірних рішень про реєстрацію речових прав постійного користування слід зазначити таке.

Зі змісту вказаного акта слідує, що його видано 23.12.2009 Миронівською районною державною адміністрацією Київської на право постійного користування ДП «СП «Маслівське» земельною ділянкою загальною площею 238,9355 га, кадастровий номер: 3222984300:02:203:0001, яка розташована на території Маслівської сільської ради.

Втім, попри те, що КСП “Маслівське» є правонаступником ДП «СП «Маслівське», виданий останньому державний акт серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 238,9355 га, кадастровий номер 3222984300:02:203:0001 жодним чином не підтверджує обставин набуття КСП “Маслівське» права постійного користування на сформовані та зареєстровані у 2014 році на праві приватної власності земельні ділянки:

- з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022 площею 5,5537 га;

- з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009 площею 4,5877 га.

У розрізі неспроможності доводів КСП “Маслівське» про набуття ним права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022, 3222984300:02:003:0009 судом відхиляються також і посилання відповідача на висновок судового експерта від 07.12.2020 та, власне, на обставини накладення таких земельних ділянок на земельну ділянку зз кадастровим номером 3222984300:02:203:0001, з огляду на таке.

Згідно з частинами 1-3 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до частин 1, 5 статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Статтею 104 ГПК України унормовано, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, у висновку судового експерта від 07.12.2020 вказано, зокрема, що у відповідності до отриманої схеми, яка зображена в додатку №№1-3 до даного висновку встановлено, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:208:0001, 3222984300:02:228:0001, 3222984300:02:203:0001, 3222984300:02:201:0001, 3222984300:02:230:0001, 3222984300:02:216:0001, 3222984300:02:229:0001, 3222984300:03:201:0001, в площині накладаються наступні земельні ділянки, що наведені в таблиці по тексту, зокрема згідно примітки: на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 накладаються земельні ділянки з з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 - площа накладення 5,5537 га; 3222984300:02:003:0009 - площа накладення 4,5877 га.

Водночас у вступі вказаного висновку зазначено, зокрема, таке:

- 05.08.2020 до ТОВ «Центр будівельних та земельних експертиз» надійшла постанова начальника СВ Миронівського ВП ГУ НП в Київській області підполковника поліції Жиліна А.Е. від 30.07.2020 про призначення земельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження №12020110220000279 від 15.06.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України;

- відповідно до ст. 70 та ч. 2 ст. 102 Кримінального процесуального кодексу України експерт про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього зобов'язань за ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України попереджений;

- в рамках проведення даного дослідження експертом використовувалися документи, які надані на дослідження; достовірність представлених на дослідження матеріалів експертом не встановлювалися, візуально-інструментальне обстеження не проводилося.

Втім, зазначений висновок долучено до матеріалів цієї справи не на підставі ухвали суду про призначення експертизи, оскільки в межах розгляду цієї справи суд не призначав експертизу відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України.

Водночас зазначений висновок, що поданий фактично до матеріалів цієї справи разом з відзивом, не є і таким, що складений на замовлення відповідча, оскільки він не містить відповідної інформації, у тому числі і передбаченої ч. 5 ст. 101 ГПК України про те, що цей висновок підготовлено для подання до суду.

За таких обставин, оскільки поданий відповідачем висновок судового експерта від 07.12.2020 одержано не у відповідності до частин 1-3 статті 98 та частин 1, 5 статті 101 ГПК України, суд висновує про те, що такий висновок не є допустимим доказом.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 зазначила, що експертний висновок, в якому не зазначено про те, що висновок підготовлено для подання до суду та не зазначено про обізнаність експерта щодо кримінальної відповідальності за завідомо неправдивий висновок, є неналежним та недопустимим доказом.

Оцінюючи наданий відповідачем висновок, судом також враховано, що:

- загальний характер «допустимості доказів» полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимог стосовно отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів;

- спеціальний же характер «допустимості доказів» означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Що ж до надання оцінки висновку судового експерта від 07.12.2020 у розрізі його належності суд зазначає таке.

Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

Водночас належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо, попри те без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

Оскільки висновок судового експерта оцінено судом як недопустимий, такий засіб доказування не приймається і як належний, позаяк не може бути належним той доказ, який не входить до визначених законом засобів підтвердження обставин та певних юридичних фактів, зокрема набуття права постійного користування.

З огляду на зазначене суд звертає увагу на те, що обставини наявності у особи певного речового права, зокрема права постійного користування землею не можуть підтверджуватися іншими доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, якими згідно закону є правовстановлюючі документи та/або судове рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

У розрізі зазначеного судом враховано, що належність ДП «СП «Маслівське» першочергово земельної ділянки загальною площею 238,9355 га, кадастровий номер 3222984300:02:203:0001 на певному правовому титулі у певний період часу, жодним чином не спростовує можливості подальшого набуття прав на частину такої земельної ділянки іншою особою на відповідних правових підставах, а тому саме по собі зазначення у певному письмовому документі про накладення земельних ділянок в межах предмету та підстав цього позову не підтверджує обставин незаконності вибуття цих земельних ділянок із власності та/або володіння інших осіб.

Зокрема відповідач під час розгляду цієї справи не спростував законність набуття ТОВ “Нива Миронівщини» відповідного, похідного від права приватної власності ОСОБА_1 , речового права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 на підставі укладених з ОСОБА_1 дійсних та чинних договорів оренди.

Посилання ж представниці відповідача на рішення судів у справах №371/476/21, №911/2619/19 судом відхилються як неспроможні, оскільки в межах предмету та підстав таких справ не досліджувались та не встановлювались ані обставини законності набуття ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022, 3222984300:02:003:0009 та, відповідно, набуття ТОВ «Нива Миронівщини» похідного права оренди на такі земельні ділянки, ані обставини наявності у КСП “Маслівське» права постійного користування цими земельними ділянками.

Тобто вказані представницею відповідача рішення судів в межах розгляду цієї справи не несуть жодного доказового значення, у тому числі і преюдиційного, як і не встановлюють таких преюдиційних обставин рішення місцевого та апеляційного судів у справі №371/429/21 як такі, що скасовані судом касаційної інстанції та, відповідно, не набрали законної сили.

Суд ураховує, що, скасовуючи рішення місцевого та апеляційного судів у справі №371/429/21, Верховний Суд постановою від 13.12.2023 також не встановлював ані обставин наявності у КСП “Маслівське» права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022, 3222984300:02:003:0009, ані обставин незаконності набуття у ОСОБА_1 права власності та, відповідно, ТОВ «Нива Миронівщини» похідного права оренди на такі земельні ділянки.

Крім того суд звертає увагу на те, що обставини накладення земельних ділянок можуть бути досліджені та оцінені лише у сукупності з іншими нормативно та доказово обґрунтованими доводами особи про незаконність вибуття земельних ділянок із її власності та/або володіння та лише в межах відповідно поданого цією особою позову про захист та поновлення такого права.

У розрізі вказаного судом відхилються посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 16.06.2023 у справі №357/9169/18, постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, та відповідні доводи про те, що поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, оскільки встановлені судами в межах таких справ обставини не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі.

Отже, здійснивши оцінку наданих відповідачем доказів, у том числі на предмет їх належності та допустимості, суд висновує, що такі документи не свідчать про безпосередній і достовірний зв'язок між зазначеними у них відомостями та, власне, обставинами набуття КСП “Маслівське» права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022, 3222984300:02:003:0009.

Щодо правових позицій у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №686/23256/16-ц, від 25.03.2021 у справі №752/21411/17, на які послалася представниця відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що:

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, тобто подані стороною документи судом оцінюються з огляду на зміст таких документів і їх взаємозв'язок із стверджуваними обставинами, з урахуванням обставин саме цієї справи, яка розглядається, а не з огляду на назву та/або вид документів (засобів доказування), посилання на які можуть бути зроблені судом касаційної інстанції в інших справах;

- алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію;

- всі юридично значущі факти складають предмет доказування, що формується, виходячи з норм матеріального права та підстав вимог/заперечень сторін, які конкретизують такий предмет і він може змінюватися в процесі розгляду справи.

Висновки суду касаційної інстанції щодо загальних та універсальних правил застосування норм процесуального права стосовно доказування не є правовою позицією та вказівкою для безумовного прийняття судом в межах цієї справи як належного та допустимого будь-якого письмового документа, у тому числі і під назвою «висновок експерта».

У розрізі вказаного судом також враховано, що принцип «вірогідність доказів» можливий до застосування судом у разі співвіднесення між собою доказів обох сторін, попри те первинно неналежні та недопустимі докази не можуть оцінюватись за відповідним принципом.

Підсумовуючи все зазначене вище, суд висновує, що ані державний акт серії ЯЯ №153882 від 23.12.2009, ані висновок судового експерта від 07.12.2020 не є тими документами, які підтверджують набуття КСП “Маслівське» права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022, 3222984300:02:003:0009, у розумінні передбачених ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстав для проведення державної реєстрації таких прав.

Суд звертає увагу на те, що під час проведення державної реєстрації набуття особою речових прав на нерухоме майно подані державному реєстратору документи мають надати змогу встановити набуття особою речових прав на індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна, тоді як державний реєстратор при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав не заміняє собою суд, тобто не досліджує та не встановлює обставин незаконності зміни власників нерухомого майна та/або його індивідуально визначених ознак і характеристик з метою набуття заявником відповідних прав на майно.

Звідси судом відхиляються як неспроможні доводи представниці відповідача про те, що під час прийняття спірних рішень державний реєстратор на підставі отриманих з ДЗК витягів встановлював накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022, 3222984300:02:003:0009 на наявну в архівному шарі земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001.

У розрізі зазначеного судом відхиляються як неспроможні також посилання представниці відповідача на те, що спірні рішення державний реєстратор прийняв на підставі п. 21 та ч. 1, абз. 2 ч. 2 п. 54 Порядку державної реєстрації №112, якими врегульовано процедуру реєстрації майна в результаті його поділу, позаяк передбачені, зокрема, пунктом 54 у чинній станом на момент прийняття спірних рішень редакції правила не визначали таких підстав та документів, як висновок судового експерта про накладення земельних ділянок та/або витяги з ДЗК, для проведення реєстрації іншого речового права на земельні ділянки.

Так, суд вважає за необхідне вказати, що станом на момент прийняття державним реєстратором спірних рішень пункт 54 Порядку державної реєстрації №112 діяв у редакції Постанов Кабінету Міністрів України №509 від 28.04.2021 і №432 від 02.05.2023 та визначав, зокрема, що державна реєстрація права власності на майно, утворене у результаті поділу, виділу частки або об'єднання майна, проводиться за наявності в Державному земельному кадастрі чи відповідно в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про новосформоване/новостворене майно, утворене у результаті такого поділу, виділу частки або об'єднання та з обов'язковим встановленням належності майна, що поділяється, частка з якого виділяється чи об'єднується, на праві власності особі (особам), що здійснила (здійснили) такий поділ, виділ частки чи об'єднання.

Тобто відомості з ДЗК про новосформоване/новостворене майно, у розумінні зазначених приписів, мають юридичне значення для проведення державної реєстрації на таке майно тільки у разі обов'язкового встановлення належності майна, що поділяється, на праві власності саме тій особі (особам), що здійснила (здійснили) такий поділ, а не будь-якій іншій особі, яка вважає, що майно, на яке вона прагне набути прав, частково співпадає з майном, яким вона раніше користувалась.

Решта ж приписів пункту 54 Порядку державної реєстрації №112 у чинній станом на момент прийняття спірних рішень редакції врегульовувала процедуру державної реєстрації права власності:

- на закінчений будівництвом об'єкт, утворений у результаті поділу, виділу частки або об'єднання у результаті реконструкції;

- на майно, утворене у результаті поділу майна чи виділу в натурі частки з майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, що здійснює виділ у натурі частки.

Водночас пунктом 21 Порядку державної реєстрації №112 у чинній станом на момент прийняття спірних рішень редакції передбачено, що у разі проведення державної реєстрації прав без відкриття розділу в Державному реєстрі прав державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру до відкритого розділу або у випадках, передбачених законом, до спеціального розділу Державного реєстру прав вносить відповідні відомості про речові права, обтяження речових прав.

Озвучений же представницею відповідача усно в судовому засіданні зміст пункту 54 Порядку державної реєстрації №112, зокрема щодо того, що:

- для державної реєстрації права власності у зв'язку з поділом, виділом частки або об'єднанням земельної ділянки, закінченого будівництвом об'єкта подається, зокрема, документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, закінчений будівництвом об'єкт, що поділяється,

- державна реєстрація права власності у зв'язку з поділом, виділом частки або об'єднанням земельної ділянки проводиться за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про сформовані (сформовану) земельні ділянки (земельну ділянку) у результаті такого поділу, виділу частки або об'єднання, не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки така його редакція набула чинності після прийняття державним реєстратором рішень згідно Постанови Кабінету Міністрів України №785 від 05.07.2024.

Отже, вказані вище законодавчі приписи у розрізі спірних у цій справі правовідносин та прийнятих державним реєстратором рішень не підтверджують обґрунтованості доводів представниці відповідача про дотримання порядку проведення спірних реєстраційних дій, відтак ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм закону відповідні аргументи про те, що для прийняття спірних рішень слід було:

- подати акт право власності на земельну ділянку, яка поділяється, і зробити витяг з ДЗК про поділ даної земельної ділянки та нові кадастрові номери поділеної земельної ділянки;

- встановити обставини поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001 внаслідок накладення на неї земельних ділянок з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що спірні рішення про реєстрацію за відповідачем інших речових прав постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 державний реєстратор прийняв на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття відповідачем таких речових прав, та, відповідно, поза межами передбачених законом підстав та порядку внесення записів про наявність відповідних речових права

До того ж суд ураховує, що частина 2 статті 29 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка передбачає собливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 01.01.2013, не є кваліфікуючою у спірних правовідносинах, оскільки така норма не застосовується для реєстрації похідних речових прав на майно автоматично та окремо від передбачених законом «особливостей державної реєстрації прав на земельні ділянки».

Пункт 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає такі підстави для відмови в державній реєстрації прав - подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

З огляду на зазначену норму та наявність підстав для відмови у державній реєстрації за КСП “Маслівське» похідного речового права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 суд висновує, що спірні рішення державного реєстратора є незаконними та таким, що порушують право і легітимний інтерес позивача на користування цими земельними ділянками згідно з чинними договорами оренди.

З огляду на встановлені у цій справі обставини, у тому числі і стосовно актуальних реєстраційних відомостей про речові права ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009, судом визнаються неспроможними та відхилються доводи представниці відповідача про те, що спір у цій справі є спором про право власності, позаяк предмет та підстави відповідного позову спрямовано на захист саме похідних речових прав позивача, а не права власності третьої особи 1, у якої спору з іншими особами щодо права власності на земельні ділянки немає.

Зокрема суд вважає за необхідне зазначити, що актуальні реєстраційні записи про речові права ОСОБА_1 на земельні ділянки КСП “Маслівське» оскаржено до Міністерства юстиції України та згідно наявного в матеріалах цієї справи Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 23.05.2024 та наказу Міністерства юстиції України №1549/7 від 05.06.2024 у задоволенні скарги КСП “Маслівське» на рішення:

- за індексним номером 71772958, про державну реєстрацію припинення права власності Миронівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022;

- за індексним номером 71773446 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022;

- за індексним номером 71773784 про державну реєстрацію припинення права власності Миронівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009;

- за індексним номером 71774076, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, відмовлено.

Ураховуючи зазначене вище, суд відхиляє доводи представниці відповідача про те, що спірні земельні ділянки підлягали автоматичній реєстрації в державному реєстрі після 01.01.2013, а також те, що спірні рішення державним реєстратором прийнято одночасно як щодо права власності територіальної громади, так і щодо похідних речових прав, оскільки такі спірні рішення прийнято реєстратором згідно поданих саме КСП “Маслівське», як заявником, документів, які не дозволяють встановити набуття права постійного користування на земельні ділянки, що не легітимізує такі рішення вцілому.

До того ж передбачений Законом України від 28.04.2021 №1423-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» принцип розмежування земель державної і комунальної власності не скасовує автоматично право приватної власності фізичної особи на земельні ділянки, набуте у встановленому порядку до набрання чинності таким законом.

Обставини існування реєстрації речових прав на майно за особою на підставі документів, які не підтверджують існування у неї відповідного речового права, суперечить самій суті державної реєстрації прав, позаяк правопорядок не може визнавати і підтверджувати право, якого не існує.

Отже, у розрізі порушення спірними рішеннями державного реєстратора прав позивача та його легітимних інтересів, суд висновує, що наявність у реєстрі іншого речових прав КСП “Маслівське» на постійне користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009, які не є похідними від права приватної власності ОСОБА_1 на ці земельні ділянки, створює правову невизначеність стосовно речових прав ТОВ “Нива Миронівщини» на такі земельні ділянки - прав оренди та обумовленої державною реєстрацією цих прав можливості їх використання.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі, зокрема, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

У разі, зокрема, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

У розумінні вказаної норми права наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи, що обумовлені державною реєстрацією, є, зокрема, судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, ухвалення якого, метою ефективного захисту порушених прав, обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Так, під захистом права розуміється застосування державою примусу, спрямоване на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта.

Звідси вимога на захист права або інтересу має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, тобто спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Бручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи встановлені судом обставини недотримання вимог закону під час прийняття державним реєстратором спірних рішень, суд дійшов висновку про нормативну обґрунтованість вимог позивача про скасування рішень державного реєстратора щодо проведення реєстрації за КСП “Маслівське» іншого речового права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222984300:02:003:0022 та 3222984300:02:003:0009 з одночасним припинення таких речових прав та визнанням за ТОВ “Нива Миронівщини» права оренди на ці земельні ділянки.

У розрізі зазначеного судом взято до уваги, що обраний позивачем спосіб захисту за своєю правовою природою відповідає характеру порушеного права та узгоджується з передбаченими законом способами захисту, зокрема:

- як з передбаченим пунктом 9 частини 1 статті 27 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судовим рішенням щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

- так і з передбаченим частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судовим рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Так, скасування рішень державного реєстратора з одночасним припиненням речових прав відповідача на постійне користування земельними ділянками та визнанням права оренди позивача на ці земельні ділянки спрямовано на відновлення таких його прав та, відповідно, обумовлену державною реєстрацією цих права можливість використання земельних ділянок.

Отже, суд висновує про задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» та, відповідно:

- скасування рішення державного реєстратора ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни щодо проведення реєстрації іншого речового права, індексний номер 67647928 від 18.05.2023, а саме: право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022, загальною площею 5,5537 га, за користувачем: КСП “Маслівське» (ідентифікаційний код 35388896);

- припинення іншого речового права, індексний номер 67647928 від 18.05.2023, а саме: права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022, загальною площею 5,5537 га, за користувачем: КСП “Маслівське» (ідентифікаційний код 35388896), і визнання речового права оренди за ТОВ “Нива Миронівщини» (ідентифікаційний код 41867146);

- скасування рішення державного реєстратора ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни щодо проведення реєстрації іншого речового права, індексний номер 67650369 від 18.05.2023, а саме: право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, загальною площею 4,5877 га, за користувачем: КСП “Маслівське» (ідентифікаційний код 35388896);

- припинення іншого речового права, індексний номер 67650369 від 18.05.2023, а саме права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, загальною площею 4,5877 га, за користувачем: КСП “Маслівське»(ідентифікаційний код 35388896), і визнання речового права оренди за ТОВ “Нива Миронівщини» (ідентифікаційний код 41867146).

Висновуючи вказане, судом ураховано, що раціональним та логічним є задоволення сформульованих позивачем вимог про визнання припиненими речових прав відповідача саме у словесному виразі «припинити право», а не «визнати припиненим», попри те зазначене не є підставою для часткового задоволення позовних вимог, оскільки для правильного вирішення спору важливим є з'ясування того, яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову та питання можливості ефективного поновлення прав позивача у спосіб, що буде відповідати вимогам закону.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються судом у повному обсязі на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» (08801, Київська обл., Обухівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 58, ідентифікаційний код 41867146) до Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» (08824, Київська обл., Обухівський р-н, село Потік, вул. Преображенська, будинок 72Б, ідентифікаційний код 35388896) за участю третіх осіб, які не заявлють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 та Державного реєстратора відділу ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни про скасування рішень державного реєстратора, визнання припиненим права постійного користування та визнання права оренди задовольнити.

2. Скасувати рішення державного реєстратора ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни щодо проведення реєстрації іншого речового права, індексний номер 67647928 від 18.05.2023, а саме: право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022, загальною площею 5,5537 га, за користувачем: КСП “Маслівське» (ідентифікаційний код 35388896).

3. Припинити інше речове право, індексний номер 67647928 від 18.05.2023, а саме: право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0022, загальною площею 5,5537 га, за користувачем: КСП “Маслівське» (ідентифікаційний код 35388896), і визнати речове право оренди за ТОВ “Нива Миронівщини» (ідентифікаційний код 41867146).

4. Скасувати рішення державного реєстратора ЦНАП Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмили Віталіївни щодо проведення реєстрації іншого речового права, індексний номер 67650369 від 18.05.2023, а саме: право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, загальною площею 4,5877 га, за користувачем: КСП “Маслівське» (ідентифікаційний код 35388896).

5. Припинити інше речове право, індексний номер 67650369 від 18.05.2023, а саме право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:003:0009, загальною площею 4,5877 га, за користувачем: КСП “Маслівське»(ідентифікаційний код 35388896), і визнати речове право оренди за ТОВ “Нива Миронівщини» (ідентифікаційний код 41867146).

6. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» (08824, Київська обл., Обухівський р-н, село Потік, вул. Преображенська, будинок 72Б, ідентифікаційний код 35388896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» (08801, Київська обл., Обухівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 58, ідентифікаційний код 41867146) 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 00 коп. судового збору.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.03.2025.

Суддя В.А. Ярема

Попередній документ

125713711

Наступний документ

125713713

Інформація про рішення:

№ рішення:	125713712
№ справи:	911/1071/24
Дата рішення:	17.12.2024
Дата публікації:	12.03.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Київської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (20.04.2026)
Дата надходження:	07.04.2025
Предмет позову:	скасування рішень державного реєстратора, визнання припиненим права постійного користування та визнання права оренди

Розклад засідань:

Минулі засідання (16)

17.06.2024 10:30	Господарський суд Київської області
15.07.2024 10:15	Господарський суд Київської області
29.07.2024 11:45	Господарський суд Київської області
09.09.2024 12:00	Господарський суд Київської області
24.09.2024 17:00	Господарський суд Київської області
29.10.2024 14:50	Господарський суд Київської області
12.11.2024 16:45	Господарський суд Київської області
03.12.2024 16:45	Господарський суд Київської області
17.12.2024 16:40	Господарський суд Київської області
09.06.2025 11:40	Північний апеляційний господарський суд
14.07.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
15.09.2025 10:20	Північний апеляційний господарський суд
03.11.2025 12:20	Північний апеляційний господарський суд
15.12.2025 13:30	Північний апеляційний господарський суд
09.03.2026 12:40	Північний апеляційний господарський суд
20.04.2026 12:20	Північний апеляційний господарський суд