вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2964/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «КИЇВГІДРОМОНТАЖ» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАВИЛОН БУД» (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, оф. LL2-B)
про стягнення 54854,93 грн. заборгованості за договором оренди № 02-12/2021АР від 01.12.2021 р., у тому числі - 31080,00 грн. заборгованості з орендної плати, 7482,86 грн. інфляційних втрат, 2139,46 грн. 3% річних, 14152,61 грн. пені,
без виклику представників сторін
встановив:
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «КИЇВГІДРОМОНТАЖ» (далі за текстом - ПрАТ «КИЇВГІДРОМОНТАЖ», позивач) б/н від 31.10.2024 р. (вх. № 3944 від 31.10.2024 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАВИЛОН БУД» (далі за текстом - ТОВ «ВАВИЛОН БУД», відповідач) про стягнення 54854,93 грн. заборгованості за договором оренди № 02-12/2021АР від 01.12.2021 р., у тому числі - 31080,00 грн. заборгованості з орендної плати, 7482,86 грн. інфляційних втрат, 2139,46 грн. 3% річних, 14152,61 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір оренди № 02-12/2021АР від 01.12.2021 р., відповідно до якого орендодавець передав орендарю в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 50,0 кв.м. - частину приміщення М №11 згідно плану розміщення будівель та споруд ПрАТ «КИЇВГІДРОМОНТАЖ» та технічного паспорту за адресою: м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4.
Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати за передане нежитлове приміщення не виконує, у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати, позивач нараховує та просить суд стягнути пеню відповідно до п. 5.2 договору, а також три проценти річних та інфляційні втрати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Враховуючи, що майно, яке передавалось в оренду за спірним договором оренди, розташоване за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4, даний спір підлягає розгляду Господарським судом Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2024 р. було відкрито провадження у даній справі № 911/2964/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті спору.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Копію ухвали від 05.11.2024 р. про відкриття провадження у справі було надіслано та доставлено до електронного кабінету ТОВ «ВАВИЛОН БУД» 05.11.2024 р., про що складено та долучено до матеріалів справи довідку Господарського суду Київської області про доставку електронного листа.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ГПК України для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзиву на позов до суду не подав.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши позов ПрАТ «КИЇВГІДРОМОНТАЖ» до ТОВ «ВАВИЛОН БУД» про стягнення 54854,93 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
01.12.2021 р. між ПрАТ «КИЇВГІДРОМОНТАЖ» (орендодавець) та ТОВ «ВАВИЛОН БУД» (орендар) був укладений договір оренди № 02-12/2021АР (далі - Договір), за умовами якого:
- орендодавець передає орендарю в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 50,0 кв.м - частину приміщення М №11 згідно плану розміщення будівель та споруд ПрАТ «КИЇВГІДРОМОНТАЖ» та технічного паспорту та розташоване за адресою: м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4 (п.1.1);
- передача в оренду об'єкта оренди оформляється відповідним актом прийому-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.3);
- повернення об'єкта оренди орендарем здійснюється на підставі акту прийому-передачі (повернення) об'єкта оренди, що підписується уповноваженими представниками сторін після закінчення 10 календарних днів, які надаються орендареві для звільнення території від устаткування, майна, сміття та ін. (п.2.7);
- щомісячна орендна плата за вказаний у п.1.1 договору об'єкт оренди складає 2100,00 грн., ПДВ - 420,00 грн., всього з ПДВ - 2520,00 грн., виходячи з розрахунку 50,40 грн. за 1 кв.м (п.3.1);
- орендар перераховує орендну плату на рахунок орендодавця щомісячно до 10 числа кожного наступного місяця (п.3.2);
- за несвоєчасне внесення орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, що діяла в період несвоєчасної оплати (п.5.2);
- даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017 року включно (п.6.4);
- договір може бути пролонгований на визначений сторонами термін та на додатково погоджених умовах, про що укладається додаткова угода до цього договору (п.6.5).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.
Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 283 ГК України.
Частиною 3 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
01.12.2021 р. за актом приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв у платне тимчасове користування об'єкт оренди - нежитлове приміщення загальною площею 50,0 кв.м, розташоване за адресою: м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4.
Суд відзначає наявність описки у п. 6.4 Договору, позаяк неможливо укласти договір та передати майно в оренду 01.12.2021 р. із зазначенням про термін дії договору до 31.12.2017 р.
Окрім того, судом враховано, що рішенням Господарського суду Київської області від 10.04.2023 р. у справі № 911/2619/22, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 р., було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ВАВИЛОН БУД» до ПрАТ «КИЇВГІДРОМОНТАЖ» про визнання договору оренди № 02-12/2021АР від 01.12.2021 р. недійсним.
Оцінюючи подані до справи документи та встановлені в судових рішеннях у справі № 911/2619/22 обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що у спірний період (грудень 2021 року - грудень 2022 року) договір № 02-12/2021АР від 01.12.2021 р. був чинним.
Доказів повернення орендованого приміщення за Актом приймання-передачі (повернення) відповідно до порядку, передбаченого пунктом 2.7 Договору, до матеріалів справи не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що щомісячна орендна плата за вказаний у п.1.1 договору об'єкт оренди складає 2100,00 грн., ПДВ - 420,00 грн., всього з ПДВ - 2520,00 грн., виходячи з розрахунку 50,40 грн. за 1 кв.м.
Як слідує з матеріалів справи, для сплати орендної плати у грудні 2021 року позивач виставив відповідачу рахунок № 263 від 31.12.2021 р. на суму 2520,00 грн., який був частково оплачений відповідачем 14.01.2022 р. платіжним дорученням № 864 на суму 420,00 грн. із призначенням платежу «оплата за оренду нежитлового приміщення згідно рахунку № 263 від 31.12.2021 р.».
Відповідно до положень ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендар перераховує оренду плату на рахунок орендодавця щомісячно до 10 числа кожного наступного місяця.
При визначенні дати внесення орендної плати судом враховано, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно для виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 р. у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 р. у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 р. у справі № 814/4170/15, від 08.10.2018 р. у справі № 927/490/18, від 27.09.2022 р. у справі № 918/1195/21).
Для сплати орендної плати позивач виставив відповідачу наступні рахунки на оплату:
№ 263 від 31.12.2021 р. на суму 2520,00 грн. (за грудень 2021 року, частково оплачений на суму 420,00 грн.);
№ 11 від 31.01.2022 р. на суму 2520,00 грн. (за січень 2022 року);
№ 29 від 28.02.2022 р. на суму 2520,00грн. (за лютий 2022 року);
№ 40 від 31.03.2022 р. на суму 2520,00грн. (за березень 2022 року);
№ 51 від 30.04.2022 р. на суму 2100,00 грн. (за квітень 2022 року);
№ 63 від 31.05.2022 р. на суму 2100,00 грн. (за травень 2022 року);
№ 71 від 30.06.2022 р. на суму 2100,00 грн. (за червень 2022 року);
№ 84 від 31.07.2022 р. на суму 2520,00 грн. (за липень 2022 року);
№ 95 від 31.08.2022 р. на суму 2520,00 грн. (за серпень 2022 року);
№ 115 від 30.09.2022 р. на суму 2520,00 грн. (за вересень 2022 року);
№ 132 від 31.10.2022 р. на суму 2520,00 грн. (за жовтень 2022 року);
№ 147 від 30.11.2022 р. на суму 2520,00 грн. (за листопад 2022 року);
№ 159 від 31.12.2022 р. на суму 2520,00 грн. (за грудень 2022 року).
Загальна сума орендної плати, яку мав сплатити відповідач позивачу за спірний період (грудень 2021 року - грудень 2022 року), становить 28980,00 грн. Натомість, відповідачем було сплачено лише 420,00 грн.
Враховуючи, що орендар перераховує оренду плату на рахунок орендодавця щомісячно до 10 числа кожного наступного місяця, у даному випадку строк оплати є таким, що настав.
При цьому, судом враховано, що оскільки у квітні-червні 2022 року ПрАТ «КИЇВГІДРОМОНТАЖ» перебувало на спрощеній системі оподаткування без сплати ПДВ, то рахунки на сплату орендної плати за цей період складались без врахування суми ПДВ.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідач доказів сплати орендної плати за Договором № 02-12/2021АР від 01.12.2021 р. в розмірі більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, за грудень 2021 року - грудень 2022 року або доказів повернення позивачу приміщення, отриманого відповідачем в оренду за Актом приймання-передачі від 01.12.2021 р., суду не подав.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 31080,00 грн. є обґрунтованою, доведеною належними письмовими доказами та підлягає задоволенню.
У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання зі сплати орендної плати позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 14152,61 грн., нараховануза період прострочення сплати орендної плати та по 30.06.2023 р.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня.
При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, що діяла в період несвоєчасної оплати.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
При цьому, суд звертає увагу, що конструкція «за кожний день прострочення оплати», встановлена в п. 5.2 Договору, є порядком нарахування пені, а не строком. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 р. у справі № 911/952/22, застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати встановленням іншого, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування пені.
Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням орона вірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, пунктом 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачена можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання понад шестимісячний строк, встановлений ст. 232 ГК України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено карантин з 12.03.2020 р. на всій території України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої орона вірусно SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 р. на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Суд зазначає, що припис пункту 7 «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, є визначеним та не передбачає розширеного чи звуженого тлумачення. Така позиція узгоджується із висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 27.02.2024 р. у справі № 911/858/22.
Відтак, у даному випадку, пеня має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку оплати, та до переддня фактичної оплати, або до дня закінчення строку дії карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211, тобто до 30.06.2023 р., в залежності від того, яка з названих подій настала раніше.
З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, встановивши вірний період прострочення, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:
Місяць орендиОсновний борг, грн.Строк оплати, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК УкраїниПеріод прострочення Пеня, грн.
Грудень 212520,00 2100,00 (оплата на 420,00 грн.)10.01.202211.01.2022-13.01.2022 14.01.2022-30.06.20233,73 1290,84
Січень 222520,0010.02.202211.02.2022-30.06.20231511,31
Лютий 222520,0010.03.202211.03.2022-30.06.20231472,65
Березень 222520,0011.04.202212.04.2022-30.06.20231428,46
Квітень 222100,0010.05.202211.05.2022-30.06.20231157,01
Травень 222100,0010.06.202211.06.2022-30.06.20231107,53
Червень 222100,0011.07.202212.07.2022-30.06.20231018,36
Липень 222520,0010.08.202211.08.2022-30.06.20231118,47
Серпень 222520,0012.09.202213.09.2022-30.06.20231004,55
Вересень 222520,0010.10.202211.10.2022-30.06.2023907,89
Жовтень 222520,0010.11.202211.11.2022-30.06.2023800,88
Листопад 222520,0012.12.202213.12.2022-30.06.2023690,41
Грудень 222520,0010.01.202311.01.2023-30.06.2023590,30
Всього:31080,00 14102,39
встановив, що загальний розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період становить 14102,39 грн., у зв'язку з чим вказана вимога позивача має бути задоволена частково.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2139,46 грн. та інфляційні втрати в сумі 7482,86 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд, перевіривши правильність розрахунку трьох відсотків річних, встановивши вірний період прострочення, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:
Місяць орендиОсновний борг, грн.Строк оплати, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК УкраїниПеріод прострочення 3%, грн.
Грудень 212520,00 2100,00 (оплата на 420,00 грн.)10.01.202211.01.2022-13.01.2022 14.01.2022-28.10.20240,62 175,74
Січень 222520,0010.02.202211.02.2022-28.10.2024205,09
Лютий 222520,0010.03.202211.03.2022-28.10.2024199,29
Березень 222520,0011.04.202212.04.2022-28.10.2024192,66
Квітень 222100,0010.05.202211.05.2022-28.10.2024155,55
Травень 222100,0010.06.202211.06.2022-28.10.2024150,19
Червень 222100,0011.07.202212.07.2022-28.10.2024144,84
Липень 222520,0010.08.202211.08.2022-28.10.2024167,60
Серпень 222520,0012.09.202213.09.2022-28.10.2024160,76
Вересень 222520,0010.10.202211.10.2022-28.10.2024154,96
Жовтень 222520,0010.11.202211.11.2022-28.10.2024148,54
Листопад 222520,0012.12.202213.12.2022-28.10.2024141,92
Грудень 222520,0010.01.202311.01.2023-28.10.2024135,91
Всього: 2133,67
встановив, що загальний розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за заявлений період становить 2133,67 грн., у зв'язку з чим вказана вимога позивача має бути задоволена частково.
Також суд перевірив правильність розрахунку інфляційних втрат, встановивши вірний період прострочення, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, та відзначає, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат слід задовольнити повністю в заявленій сумі, а саме - у розмірі 7482,86 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі.
Щодо судових витрат у даній справі суд відзначає таке.
Враховуючи, що позовна заява була подана через систему «Електронний суд», судовий збір розраховується із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який, отримавши приміщення в оренду за договором, не здійснював належним чином сплату орендної плати, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати, суд, відповідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі 2422,40 грн. повністю.
Поряд з цим, позивач не позбавлений права вирішити питання повернення надмірного сплаченого судового збору у спосіб звернення до суду з відповідним клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАВИЛОН БУД» (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, оф. LL2-B, код 43369663) на користь Приватного акціонерного товариства «КИЇВГІДРОМОНТАЖ» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4, код 13705021) 31080,00 грн. (тридцять одну тисячу вісімдесят гривень нуль копійок) основного боргу, 14102,39 грн. (чотирнадцять тисяч сто дві гривні тридцять дев'ять копійок) пені, 2133,67 грн. (дві тисячі сто тридцять три гривні шістдесят сім копійок) 3% річних, 7482,86 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні вісімдесят шість копійок) інфляційних втрат, 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписане 10.03.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна