вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" лютого 2025 р. Справа № 911/2639/24
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області
до Житлово-будівельного кооперативу «Янтар»
про стягнення 443967,78 грн
за участю представників
позивача: Карандюк М.В. - адвокат, ордер серії АІ № 1529073 від 25.10.2024;
відповідача: Ткачук Т.О. - голова правління, Єфремов Є.О. адвокат, ордер серії АА № 1500192 від 24.10.2024.
Комунальне підприємство «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (далі - позивач, КП «Вишнівськтеплоенерго») звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 30.09.2024 до Житлово-будівельного кооперативу «Янтар» (далі - відповідач, ЖБК «Янтар») про стягнення 473967,78 грн, з яких: 443316,51 грн основного боргу, 16421,57 грн інфляційних втрат, 6423,59 грн 3% річних та 7806,11 грн пені.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за типовим договором від 07.11.2022 № 189 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати послуги з постачання теплової енергії за період із січня по березень 2024 року.
Господарський суд Київської області ухвалою від 07.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.
Через підсистему «Електронний суд» 13.11.2024 від представника ЖБК «Янтар» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач повідомляє про визнання позову в частині заборгованості перед позивачем у розмірі 105000,00 грн. В решті позовних вимог відповідач просить суд відмовити позивачу.
Відповідач стверджує, що в повному обсязі та вчасно оплатив усі рахунки, які позивач виставляв йому за період з 01.01.2024 по 31.03.2024. Відповідач вважає, що позивач нарахував заборгованість ЖБК «Янтар» по оплаті комунальних послуг, отриманих з 01.01.2024 по 31.03.2024, у зв'язку з тим, що незважаючи на призначення здійснених ЖБК «Янтар» платежів по оплаті комунальних послуг, отриманих у вказаний період, КП «Вишнівськтеплоенерго» зараховувало ці суми платежів на оплату за нарахований позивачем борг відповідача попередніх періодів, а саме за опалювальний сезон 2022-2023 років.
На думку відповідача, нарахування такого боргу відбулось безпідставно, оскільки через відключення світла позивач фізично не міг надавати, а відповідач отримувати комунальні послуги в обсягах, які він зазначав у виставлених відповідачу рахунках в опалювальному сезоні 2022-2023 рр.
З урахуванням зазначеного, відповідач зауважує, що направляв позивачу акт перевірки взаємних розрахунків від 31.10.2024, відповідно до якого станом на 31.10.2024 заборгованість ЖБК «Янтар» перед КП «Вишнівськтеплоенерго» за надані комунальні послуги складає 105000,00 грн.
Через підсистему «Електронний суд» 15.11.2024 від КП «Вишнівськтеплоенерго» надійшло клопотання від 15.11.2024 № 1067 про зменшення ціни позову, у якому позивач просив суд стягнути з ЖБК «Янтар» на користь КП «Вишнівськтеплоенерго» борг у сумі 443967,78 грн, в тому числі 413316,51 грн основного боргу, 16421,57 грн інфляційних втрат, 6423,59 грн 3% річних, 7806,11 грн пені.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Розглянувши у підготовчому засіданні 18.11.2024 клопотання КП «Вишнівськтеплоенерго» від 15.11.2024 № 1067 про зменшення ціни позову, суд установив, що останнє відповідає вимогам статті 46 ГПК України, у зв'язку з чим суд прийняв його до розгляду.
За таких обставин спір у справі вирішується виходячи із нової ціни позову - 443967,78 грн.
Через підсистему «Електронний суд» 15.11.2024 від КП «Вишнівськтеплоенерго» надійшла відповідь на відзив.
Зокрема, як зазначає позивач, станом на 01.01.2024 сума заборгованості ЖБК «Янтар» перед КП «Вишнівськтеплоенерго» складала 583054,15 грн. Всі платежі, які надходили від відповідача, зараховані на погашення заборгованості минулих періодів, згідно з пунктом 23 типового договору № 189, оскільки в призначенні платежу не було зазначено за який розрахунковий період був здійснений платіж.
25.11.2024 КП «Вишнівськтеплоенерго» подало через канцелярію суду із супровідним листом від 25.11.2024 № 1091 документи щодо некоректної роботи лічильника ЖБК «Янтар».
З метою вирішення питань, визначених статтею 182 ГПК України, суд неодноразово оголошував перерву в підготовчому засіданні, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів ухвалою від 25.11.2024.
Ухвалою від 13.12.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.01.2025.
20.01.2025 КП «Вишнівськтеплоенерго» подало через канцелярію суду довідку від 20.01.2025 № 41, у якій позивач повідомив, що станом на 16.01.2025 основний борг ЖБК «Янтар» перед КП «Вишнівськтеплоенерго» за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 становить 333316,51 грн.
У судовому засіданні 20.01.2025 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників сторін щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 03.02.2025.
Через підсистему «Електронний суд» 31.01.2025 від представника ЖБК «Янтар» надійшло клопотання про долучення доказів, у якому відповідач просив суд поновити строки на подання цього клопотання та долучити подані докази до матеріалів справи, а саме: копії актів наданих послуг за січень-березень 2024 року та докази оплати відповідачем по таких актах.
За приписами статті 80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Розглянувши у судовому засіданні 03.02.2025 клопотання ЖБК «Янтар» про долучення доказів та заслухавши усні пояснення представника відповідача, суд з'ясував, що копії актів та платіжних документів, які відповідач просить долучити до матеріалів справи, частково дублюють вже наявні у справі докази. Також до клопотання долучено копії платіжних інструкцій, які не існували на момент подання відзиву.
З метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи, суд вирішив задовольнити клопотання ЖБК «Янтар» про долучення доказів та прийняти відповідні докази до розгляду.
Через канцелярію суду 03.02.2025 КП «Вишнівськтеплоенерго» подало клопотання від 03.02.2025 № 101 про долучення документів до матеріалів справи, а саме: довідки про суму основного боргу станом на 02.02.2025 за період надання послуг з 01.01.2024 по 31.03.2024 та копії платіжної інструкції щодо перерахування коштів ЖБК «Янтар».
Відповідно до усних пояснень представниці позивача, після закриття підготовчого провадження відповідач здійснив часткову оплату спірної заборгованості у зв'язку з чим виникла необхідність долучити докази на підтвердження цих обставин.
Враховуючи викладене, суд задовольнив клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 03.02.2025, після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 03.02.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20.10.2022 на засіданні членів ЖБК «Янтар» із порядком денним щодо обрання одної з моделей організації договірних відносин з КП «Вишнівськтеплоенерго» прийнято рішення, оформлене протоколом № 21, про обрання колективного договору з платою за ком. послуги, у вартість якої не включається плата за абонентське обслуговування та плата за обслуговування внутрiшньобудинкових систем багатоквартирного будинку.
КП «Вишнівськтеплоенерго» (виконавець) і ЖБК «Янтар» (колективний споживач) уклали 07.11.2022 типовий договір № 189 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір № 189 від 07.11.2022).
У пункті 3 договору № 189 від 07.11.2022 міститься інформація про колективного споживача. Адреса: 08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Південна, буд. 5-Б. опалювана площа (об'єм) будівлі - 10207,7 кв. м. Максимальне теплове навантаження будівлі - 1,2821 Гкал/год., 2450,6 Гкал/рік.
Відповідно до пунктів 4, 5 договору № 189 від 07.11.2022 послуга надається за допомогою систем за межами будинку. Будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії: заводський номер, назва та умовне позначення типу/засобу вимірювальної техніки - СВТУ -10М № 21845; показання засобу вимірювальної техніки на дату укладення договору - l770,86; місце встановлення - тепловий пункт; дата останньої періодичної повірки - 10.2018; міжповірочний інтервал - 4 роки; примітка - Південна, 5-Б.
Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску (пункт 6 договору № 189 від 07.11.2022).
За умовами пункту 10 договору № 189 від 07.11.2022 обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 та наказу Мінрегіону Про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг від 28.12.2021 № 358, наказу Мінрегіону Про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг під час дії воєнного стану № 61 від 26.03.2022 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Відповідно до пункту 17 договору № 189 від 07.11.2022 вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Станом на дату укладення цього договору тариф для категорії споживачів «населення» (гуртожитків, ОСББ) на послугу з постачання теплової енергії становить: 1884,00 грн (з ПДВ) за Гкал.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це колективному споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
За умовами пункту 18 договору № 189 від 07.11.2022, плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (пункт 19 договору № 189 від 07.11.2022).
Пунктом 20 договору № 189 від 07.11.2022 обумовлено, що виконавець формує та надає колективному споживачу рахунок на оплату спожитої послуги не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою колективного споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживача.
Згідно із пунктом 21 договору № 189 від 07.11.2022 колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до підпункту 3 пункту 26 договору № 189 від 07.11.2022 колективний споживач зобов'язаний оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором.
Рішенням Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 07.11.2018 № 49/4 «Про коригування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області» встановлено тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, які надаються КП «Вишнівськтеплоенерго» для потреб населення, на рівні 1884,00 грн/Гкал з ПДВ.
Рішенням Виконавчого комітету Вишневої міської ради № 134/2 від 03.11.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води для потреб населення, бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів КП «ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області», тариф для категорії споживачів «населення» залишено на рівні 1884,00 грн/Гкал з ПДВ.
Рішенням Виконавчого комітету Вишневої міської ради № 95/10 від 14.11.2023 «Про встановлення тарифів КП «ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО» на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води за категоріями споживачів м. Вишневе та с. Крюківщина», тариф для категорії споживачів «населення» залишено на рівні 1884,00 грн/Гкал з ПДВ.
Згідно із пунктом 39 договору № 189 від 07.11.2022 останній набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 40 договору № 189 від 07.11.2022).
Виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучаснького району Київської області видав розпорядження міського голови від 17.10.2023 № 3/03-140 «Про початок опалювального сезону 2023 - 2024 років для об'єктів соціальної сфери на території Вишневої міської територіальної громади», відповідно до якого вирішено розпочати опалювальний сезон з 18.10.2023.
У період із січня по березень 2024 року КП «Вишнівськтеплоенерго» сформувало рахунки для оплати споживачем (ЖБК «Янтар») послуги з постачання теплової енергії згідно із договором № 189 від 07.11.2022 на загальну суму в розмірі 573621,48 грн, а саме: № 2401189 від 31.01.2024 на суму 245466,36 грн (по лічильнику 130 Гкал за січень 2024 року); № 2402189 від 29.02.2024 на суму 183934,92 грн (по лічильнику 97,63 Гкал за лютий 2024 року); № 2403189 від 31.03.2024 на суму 144220,20 грн (по лічильнику 76,55 Гкал за березень 2024 року).
Крім того сторони також підписали та скріпили печатками акти наданих послуг про те, що теплопостачальна організація надала, а споживач прийняв у повному обсязі послуги відповідно до рахунків № 2401189 від 31.01.2024, № 2402189 від 29.02.2024 та № 2403189 від 31.03.2024.
Згідно із розпорядженням міського голови від 01.04.2024 № 3/03-33 «Про завершення опалювального сезону 2023-2024 років на території Вишневої міської територіальної громади», виданим Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучаснького району Київської області, опалювальний сезон завершено з 01.04.2024.
КП «Вишнівськтеплоенерго» у листі від 13.05.2024 № 416, адресованому ЖБК «Янтар», просило погасити заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2023 року по березень 2024 року i перерахувати кошти в сумі 596675,63 грн на розрахунковий рахунок КП «Вишнівськтеплоенерго».
Листом № 12 від 01.07.2024 ЖБК «Янтар» повідомило КП «Вишнівськтеплоенерго», що заборгованість за спожиту теплову енергію існує виключно через індивідуальну заборгованість власників квартир. Правління ЖБК «Янтар» зобов'язалось вжити заходів щодо стягнення заборгованості з власників квартир і перерахувати існуючу заборгованість у розмірі 190000,00 грн до початку опалювального періоду.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати вартості отриманих послуг за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 належним чином не виконав, у зв'язку з чим КП «Вишнівськтеплоенерго» звернулося з відповідною позовною заявою до суду. На момент звернення до суду заборгованість відповідача за отримані послуги з постачання теплової енергії, за розрахунком позивача, становила 443316,51 грн.
У подальшому, як зазначив позивач, 28.10.2024 відповідач здійснив часткове погашення заборгованості в розмірі 30000,00 грн, внаслідок чого сума боргу зменшилась і становить 413316,51 грн. Це стало підставою для подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, яку суд прийняв до розгляду.
На стадії розгляду справи по суті представник відповідача усно заявив про відкликання викладеної у відзиві заяви про визнання позову в частині заборгованості перед позивачем в розмірі 105000,00 грн та заперечував проти задоволення позовних вимог повністю.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
За приписами статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Між сторонами виникли правовідносини із надання та споживання комунальних послуг з теплопостачання, які врегульовано, зокрема, договором і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
За приписами статей 5, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання теплової енергії належать до житлово-комунальних послуг. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема: споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг.
Колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Укладений між сторонами договір № 189 від 07.11.2022 відповідає типовому договору з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила), які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Так, за приписами пункту 6 Правил виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам за договором з колективним споживачем до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі).
Визначення кількості та якості послуги здійснюється відповідно до умов договору за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії та іншими засобами вимірювальної техніки - для колективного договору (пункт 7 Правил).
Абзацом першим пункту 19 Правил передбачено, що комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором (абзац другий пункту 34 Правил).
Як свідчать матеріали справи, будинок № 5-Б по вул. Південна в м. Вишневе обладнаний загальнобудинковим вузлом комерційного обліку. Тепловодолічильник (вузол комерційного обліку) СВТУ-10 М (М2), зав. № 21845 встановлено та опломбовано, засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 3339-96 «Теплолічильники. Загальні технічні вимоги». Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 24-1-3К/3181 від 21.10.2022, чинним до 21.10.2026, а також актом встановлення пломб від 15.11.2022, підписаним представниками КП «Вишнівськтеплоенерго» та ЖБК «Янтар».
Щомісячно, в опалювальний період, відповідач формував звіт за використану теплову енергію згідно з показаннями теплолічильника типу СВТУ-10 М № 2184, тобто підтверджував факт отримання комунальної послуги. Копії сформованих ЖБК «Янтар» звітів за січень, лютий та березень 2024 року долучені до позовної заяви.
Суд установив, що КП «Вишнівськтеплоенерго» на основі показань лічильника сформувало відповідні рахунки для оплати наданої у період із січня по березень 2024 року споживачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму в розмірі 573621,48 грн. В актах надання послуг за цей період сторони зафіксували, що послуги надані якісно і в відповідний термін; сторони претензій одна до одної не мають.
Відповідно до абзацу першого статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
У відзиві ЖБК «Янтар» зазначив, що незважаючи на призначення здійснених відповідачем платежів по оплаті комунальних послуг, отриманих з 01.01.2024 по 31.03.2024, позивач зараховував ці суми платежів на оплату за нарахований позивачем борг відповідача попередніх періодів. До відзиву відповідач долучив, зокрема, акти наданих послуг по договору № 189 від 07.11.2022 за період з листопада 2022 року по грудень 2023 року на суму 1313826,24 грн, які не є спірними у цій справі.
Суд установив, що у період з 22.01.2024 по 28.10.2024 ЖБК «Янтар» перерахував на рахунок КП «Вишнівськтеплоенерго» 743359,12 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, які надав позивач разом із відповіддю на відзив, а саме: № 1078 від 22.01.2024 на суму 100000,00 грн; № 1079 від 31.01.2024 на суму 40000,00 грн; № 1086 від 26.02.2024 на суму 190000,00 грн; № 1095 від 20.03.2024 на суму 50000,00 грн; № 1097 від 23.03.2024 на 50000,00 грн; № 1099 від 26.03.2024 на суму 30000,00 грн; № 1108 від 22.04.2024 на суму 100000,00 грн; № 1115 від 17.05.2024 на суму 50000,00 грн; № 1127 від 26.06.2024 на суму 30000,00 грн; № 1129 від 01.07.2024 на суму 18359,12 грн; № 1141 від 31.07.2024 на суму 25000,00 грн; № 1153 від 29.08.2024 на суму 30000,00 грн; № 1168 від 28.10.2024 на суму 30000,00 грн.
У графі «призначення платежу» зазначених платіжних інструкцій ЖБК «Янтар» зазначав «Оплата за теплову енергію згідно дог. 189 від 08.12.2014р.».
Відповідно до пункту 23 договору № 189 від 07.11.2022 під час здійснення оплати колективний споживач зазначає розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата за спожиту послугу, сплата пені, штрафів). У разі коли колективним споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений колективним споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості такого споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Зважаючи на те, що відповідач під час здійснення у період з 22.01.2024 по 28.10.2024 оплат не зазначав у графі «призначення платежу» розрахунковий період (місяць, акт, рахунок тощо), за який вони здійснювались, суд дійшов висновку, що КП «Вишнівськтеплоенерго» цілком правомірно, на підставі пункту 23 договору № 189 від 07.11.2022, зарахувало такі платежі в рахунок заборгованості ЖБК «Янтар» за минулі розрахункові періоди, в тому числі за послуги, надані у період з листопада 2022 року по грудень 2023 року.
Також суд вважає недоречними твердження ЖБК «Янтар» у відзиві про безпідставне нарахування позивачем заборгованості за комунальні послуги в опалювальному сезоні 2022-2023 рр., оскільки відповідач не надав жодних належних доказів на підтвердження цих обставин. До того ж суд зазначає, що заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в опалювальному сезоні 2022-2023 рр. не є предметом спору в цій справі.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем послуги з постачання теплової енергії відповідачу у період із січня по березень 2024 року, проте відповідач в порушення своїх зобов'язань не здійснив оплату за надані йому послуги в повному обсязі та у строк, встановлений договором, у зв'язку з чим має прострочену заборгованість.
Так, відповідно до клопотання позивача від 15.11.2024 про зменшення ціни позову основний борг відповідача становив 413316,51 грн.
Водночас, під час розгляду справи по суті позивач подав довідки від 20.01.2025 № 41 та від 03.02.2025 № 100, які свідчать про те, що у період з 20.12.2024 по 20.01.2025 ЖБК «Янтар» перерахувало на рахунок КП «Вишнівськтеплоенерго» 105000,00 грн, що підтверджується наданими позивачем платіжними інструкціями: № 1184 від 20.12.2024 на суму 50000,00 грн; № 1186 від 30.12.2024 на суму 30000,00 грн; № 1191 від 20.01.2025 на суму 25000,00 грн. Аналогічні платіжні інструкції відповідач долучив до клопотання від 31.01.2025 про долучення доказів.
За таких обставин провадження у справі в частині стягнення 105000,00 грн основного боргу необхідно закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України з огляду на відсутність предмета спору в цій частині.
Таким чином, суд установив, що станом на дату вирішення цього спору основний борг ЖБК «Янтар» перед КП «Вишнівськтеплоенерго» за період отримання послуг з 01.01.2024 по 31.03.2024 становить 308316,51 грн.
Доказів оплати відповідачем в повному обсязі вартості отриманої послуги з постачання теплової енергії матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 308316,51 грн.
З підстав порушення строків оплати послуги з постачання теплової енергії, наданої в період із січня по березень 2024 року, позивач також просив суд стягнути з відповідача 16421,57 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з березня по серпень 2024 року, а також 6423,59 грн 3% річних, нарахованих за загальний період з 01.03.2024 по 25.09.2024.
Нормами статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення своєчасної оплати послуги з постачання теплової енергії підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат і 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до виконаного позвиачем розрахунку, 3% річних та інфляційні втрати позивач нараховував починаючи з першого числа місяця, наступного за розрахунковим, а саме:
- на заборгованість січня 2024 року у розмірі 115161,39 грн інфляційні втрати в сумі 4785,10 грн нараховано за період з березня по серпень 2024 року, 3% річних у сумі 1978,25 грн - за період з 01.03.2024 по 25.09.2024;
- на заборгованість лютого 2024 року у розмірі 183934,92 грн інфляційні втрати в сумі 6689,60 грн нараховано за період з квітня по серпень 2024 року, 3% річних у сумі 2690,99 грн - за період з 01.04.2024 по 25.09.2024;
- на заборгованість березня 2024 року у розмірі 144220,20 грн інфляційні втрати в сумі 4946,87 грн нараховано за період з травня по серпень 2024 року, 3% річних у сумі 1754,35 грн - за період з 01.05.2024 по 25.09.2024.
Перевіривши за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» розрахунки позивача, суд установив, що загалом інфляційні втрати від простроченої заборгованості, в межах визначених позивачем періодів, становлять у сумі 16421,57 грн, 3% річних - 6406,05 грн. Отже вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а 3% річних - частково.
Крім того позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 7806,11 грн, яка нарахована за період прострочення аналогічний періоду нарахування 3% річних.
Згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною другою статті 343 Господарського кодексу України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 30 договору № 189 від 07.11.2022 у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу колективний споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 10000 гривень, але не більш як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу
Суд установив, що погоджена сторонами у пункті 30 договору № 189 від 07.11.2022 пеня у розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення не перевищує подвійну облікову ставку НБУ. За таких обставин, перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, суд установив, що пеня, нарахована на прострочену заборгованість, становить загалом 7538,99 грн, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами частини першої статі 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи зазначені вище положення законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення з ЖБК «Янтар» на користь КП «Вишнівськтеплоенерго» 308316,51 грн основного боргу, 16421,57 грн інфляційних втрат, 6406,05 грн 3% річних та 7538,99 грн пені. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 105000,00 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому судом враховано, що відповідно до частини дев'ятої статті 129 ГПК України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та саме з його вини спір між сторонами доведено до суду, а також з огляду на те, що часткова оплата заборгованості здійснена відповідачем після відкриття провадження у справі, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 5327,61 грн, пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням позовних вимог, в частині яких провадження підлягає закриттю.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, пунктом 2 частини першої статті 231, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позов частково.
2. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення із Житлово-будівельного кооперативу «Янтар» на користь Комунального підприємства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області 105000 грн 00 коп. основного боргу.
3. Стягнути із Житлово-будівельного кооперативу «Янтар» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 13, квартира 36; код ЄДРПОУ 26473859) на користь Комунального підприємства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 11; код ЄДРПОУ 19417197) 308316 (триста вісім тисяч триста шістнадцять) грн 51 коп. основного боргу, 7538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн 99 коп. пені, 16421 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять одну) грн 57 коп. інфляційних втрат, 6406 (шість тисяч чотириста шість) грн 05 коп. 3% річних та 5327 (п'ять тисяч триста двадцять сім) грн 61 коп. судового збору.
4. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 10.03.2025.
Суддя О.В. Щоткін