ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.03.2025Справа № 910/11444/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Елком»
до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
про стягнення 1 397 604, 85 грн.
за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Елком»
про стягнення 40 916, 78 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 03.03.2025.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 397 604, 85 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 було відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, одночасно встановивши відповідачу строк який становить п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позов та доказів направлення відзиву позивачу; встановивши позивачу строк, який становить п'ять днів з дня отримання відзиву на позов, для подання до суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.
09.10.2022 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Елком» про стягнення 40 916, 78 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 було здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Елком» про стягнення 40 916, 78 грн. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 25.11.2024.
У судовому засіданні 25.11.2024 представник Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надав усні пояснення по справі, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Елком» у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 09.12.2024.
У судовому засіданні 09.12.2024 представники сторін надали усні пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 було відкладено розгляд справи на 20.01.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 перепризначено розгляд справи на 10.02.2025.
У судовому засіданні 10.02.2025 представники сторін надали усні пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.03.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕЛКОМ» (далі - Позивач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філія «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» було укладено господарсько-правовий договір. 29.12.2023р.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1420 було затверджено Статут Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Відповідач).
Згідно пункту 1 (один) Статуту, «Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відповідно до Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Абзацом першим, пункту 2 (два) Статуту визначено, що АТ Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є правонаступником усіх прав і обов'язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом" із дня його державної реєстрації.
26 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Елком» (далі - Позивач) та Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філія Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» (далі - Відповідач), був укладений Договір № 53-129-01-23-02660 (далі - Договір) згідно якого Позивач, як Постачальник за Договором, взяв на себе обов'язок поставити, а Відповідач (Покупець за Договором) прийняти і оплатити поставлені «перетворювач вихорострумовий П-ПВ-109-ПМ-Д7» (далі - Товар) в порядку та на умовах визначених Договором. 26 січня 2023 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (далі за текстом - Додаткова угода), якою зменшили кількість Товару, що має бути поставлений по Договору і к наслідок було змінено ціну Договору в бік зменшення. Згідно п.1.1 Договору з урахуванням приписів Додаткової угоди, кількість, асортимент та ціни поставленого Товару, визначено в Специфікації №1 від 26.01.2023 року (Додаток до договору №1), що є невід'ємною частиною Договору.
Специфікацією передбачено, що Позивач має поставити Товар в кількості 56 (п'ятдесят шість) штук. Загальна ціна Договору - вартість поставленого товару, згідно пунктом 3.1 та Специфікації, становить 1499568 (один мільйон чотириста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок, з урахуванням ПДВ.
Як зазначає Позивач, ним у відповідності до розділу два та п'ять Договору, було виконано зобов'язання, щодо поставки товару в строки передбачені пунктом 1.2. Договору та Специфікацією, а саме позивач відвантажив Товар в кількості та в строки, що передбачена Договором та Специфікацією.
На підтвердження факту виконання Позивачем надано належним чином завірені копії; Видаткової накладної № 1-2906 від 29.06.2023 (поставка 40 штук Товару), Видаткової накладної № 1-3006 від 30.06.2023р (поставка 05 штук Товару), Видаткової накладної № 2-3006 від 30.06.2023р (поставка 05 штук Товару), Видаткової накладної № 3-3006 від 30.06.2023р (поставка 06 штук Товару).
З урахуванням приписів пункту 5.4 Договору, датою поставки вважається дата видаткової накладної на Продукцію, що підтверджує надходження Продукції на склад Вантажоодержувача), Товар був поставлений в кількості 40 штук - 29.06.2023 року та в кількості 16 штук - 30.06.2023 року.
Окрім прийняття Товару по кількості, безпосередньо господарсько-правовою угодою передбачено прийняття Товару по якості.
Пунктом 5.8 Договору передбачено, що належне виконання Позивачем свого обов'язку щодо поставки Товару відповідної якості, підтверджується підписанням Сторонами акту приймання - передачі продукції.
На виконання договірних зобов'язань, Відповідач прийняв поставлений Товар по кількості та якості без зауважень, що підтверджується; Актом приймання-передачі ТМЦ № 23-062 від 21.07.2023р (видаткова накладна № 1-2906 від 29.06.2023р на поставку 40 штук Товару), Актом приймання-передачі ТМЦ № 23-065 від 21.07.2023р (видаткова накладна № 3-3006 від 30.06.2023р на поставку 6 штук Товару), Актом приймання-передачі ТМЦ № 23-064 від 21.07.2023р (видаткова накладна № 2-3006 від 30.06.2023р на поставку 5 штук Товару), Актом приймання-передачі ТМЦ № 23-063 від 21.07.2023р (видаткова накладна № 1-3006 від 30.06.2023р на поставку 5 штук Товару).
Так, Позивач поставив, а Відповідач прийняв в кількості та належної якості Товар, що визначено Договором та додатками до нього. Зазначений факт підтверджується Актом приймання-передачі ТМЦ № 23-062 від 21.07.2023р по видатковій накладній № 1-2906 від 29.06.2023р на поставку 40 штук Товару, Актом приймання-передачі ТМЦ № 23-065 від 21.07.2023р по видатковій накладній № 3-3006 від 30.06.2023р на поставку 6 штук Товару, Актом приймання-передачі ТМЦ № 23-064 від 21.07.2023р по видатковій накладній № 2-3006 від 30.06.2023р на поставку 5 штук Товару та Актом приймання-передачі ТМЦ № 23-063 від 21.07.2023р по видатковій накладній № 1-3006 від 30.06.2023р на поставку 5 штук Товару (належним чином завірені копії зазначений документів додаються до позовної заяви).
Згідно пункту 5.1 Договору та Специфікації, Відповідач зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар, протягом 45 (сорока п'яти) робочих днів з дати підписання Сторонами Договору акту (актів) приймання - передачі продукції.
З урахуванням того, що датою підписання вищезазначених Актів приймання-передачі ТМЦ - є 21.07.2023 року, у Відповідача виникло зобов'язання сплатити грошові кошти за поставлений Товар у розмірі 1499568 (один мільйон чотириста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок, не пізніше 22 вересня 2023р., включно.
Порушуючи вказані вище істотні умови договору, Відповідач не виконав зобов'язання по сплаті за поставлений Товар, внаслідок чого, з урахуванням приписів пункту 4.4 Договору, станом на 17 вересня 2024р. у Відповідача існує заборгованість за поставлений Товар в сумі 1 294 270 (один мільйон двісті дев'яносто чотири тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Позивачем на виконання приписів пункту 9.2 Договору було направлено Претензію №б/н від 26.12.2023 року, з вимогою про погашення заборгованості та сплату штрафу/пені.
На вказану претензію відповіді від Відповідача не надходило та претензія на дату подання даної позовної заяви, задоволена не була.
Звертаючись до Господарського суду міста Києва Позивач за первісним позовом просить стягнути з Відповідача за первісним позовом 1 294 270, 00 грн. - основного боргу, 90 559, 27 грн. - втрат від інфляції та 12 775, 58 грн. - 1% річних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 1 294 270, 00 грн. Відповідачем вказаний обов'язок не спростований.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму штрафних санкцій в розмірі 12 775, 58 грн. - 1% річних та 90 559, 27 грн. - втрат від інфляції.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов'язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 1% річних, та втрат від інфляції, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною є сума 12 775, 58 грн. - 1% річних та 90 559, 27 грн. - втрат від інфляції, а тому зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо зустрічного позову Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Елком» про стягнення 40 916, 78 грн. - пені.
Як зазначалось вище, між АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Централізовані закупівлі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕЛКОМ» було укладено Договір згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити перетворювачі вихрострумові власного виробництва (далі - Продукція) для потреб ВП «Південноукраїнської АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі - Кінцевий споживач), а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування, одиниці виміру і загальна кількість Продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначені в Специфікації (далі - Специфікація), яка є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до умов п. 5.4. Договору, датою поставки Продукції вважається дата видаткової накладної на Продукцію, що підтверджується штампом залізниці станції призначення Вантажоодержувача.
Згідно з п. 7.2. Договору за порушення строків поставки Продукції за Договором Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню у розмір 0.1% вартості не поставленої в строк Продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої Продукції. За прострочення поставки Продукції понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції, якщо не існує об'єктивних обставин неможливості здійснення поставки через дію воєнного стану в Україні.
У відповідності до п. 12.1. Договору, специфікації, додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу за умови укладення їх у письмовій формі, підписання їх повноважними особами та скріплення печатками обох сторін.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 та Специфікації №1 до Договору № 53-129- 01-23-02660 від 26.01.2023 поставка обладнання повинна бути здійснена до 01.06.2023.
В процесі виконання Договору, Постачальником були порушені строки поставки Продукції, а саме згідно видаткової накладної № 1-2906 від 29.06.2023 поставлена Продукція на суму 1 071 120,00 грн. з ПДВ. Період прострочення складає 27 днів, згідно видаткової накладної № 1-3006 від 30.06.2023 поставлена Продукція на суму 133 890,00 грн. з ПДВ. Період прострочення складає 28 днів, згідно видаткової накладної № 2-3006 від 30.06.2023 поставлена Продукція на суму 133 890,00. з ПДВ. Період прострочення складає 28 днів, згідно видаткової накладної № 3-3006 від 30.06.2023 поставлена Продукція на суму 160 668,00 грн. з ПДВ. Період прострочення складає 28 днів:
Як зазначає позивач за зустрічним позовом у відповідача за зустрічним позовом виник борг у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну поставку в розмірі 40 916,78 грн.
Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За умовами ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець мас право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
За умовами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 2 ст. 231 у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Враховуючи викладене, здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку пені, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 40 916, 78 грн.
Судові витрати по сплаті судового збору за первісним позовом, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача за первісним позовом.
Судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.
2.Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (Україна, 01032, місто Київ, вул. Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) В ОСОБІ ФІЛІЇ «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ ЗАКУПІВЛІ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (КОД ЄДРПОУ ВП: 26251923, місцезнаходження: УКРАЇНА, 01054, МІСТО КИЇВ, ВУЛ. ФРАНКА ІВАНА (ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н), БУДИНОК 31) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕЛКОМ» (Україна, 01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА, будинок 7, офіс 5, ідентифікаційний код 33350787) - 1 294 270 (один мільйон двісті дев'яносто чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - основний борг, 12 775 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 58 коп. 1 % річних, 90 559 (дев'яносто тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 27 коп. втрат від інфляції та 20 964 (двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 07 коп. судового збору.
3. Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.
4. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕЛКОМ» (Україна, 01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА, будинок 7, офіс 5, ідентифікаційний код 33350787) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (Україна, 01032, місто Київ, вул. Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) В ОСОБІ ФІЛІЇ «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ ЗАКУПІВЛІ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (КОД ЄДРПОУ ВП: 26251923, місцезнаходження: УКРАЇНА, 01054, МІСТО КИЇВ, ВУЛ. ФРАНКА ІВАНА (ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н), БУДИНОК 31) - 40 916 (сорок тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 78 коп. - пені та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.03.2025.
Суддя І.В. Алєєва