ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.02.2025Справа №910/13482/24
За позовомзаступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1. Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради та 2. Північного офісу Держаудитслужби
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 303 109,93 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
прокурор:Гошовський В.М.
від позивача-1:не з'явився
від позивача-2:Дударенко О.О.
від відповідача:Серебряник О.О.
У жовтні 2024 року керівник заступник керівника Уманської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", в якому просить суд:
1) визнати недійсними Додаткові угоди №4 від 19.08.2022, №5 від 21.09.2022, №6 від 17.10.2022 до Договору про закупівлю електричної енергії №5 від 10.01.2022;
2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" кошти у розмірі 303 109,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що за наслідками проведеної публічної закупівлі №UA-2021-11-12-004497-a було укладено Договір про закупівлю електричної енергії №5 від 10.01.2022, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" зобов'язалось поставити Управлінню освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради товар (електричну енергію) у загальній кількості 2 621 100 кВт/год за ціною 3,58818816 грн за 1 кВт з ПДВ. Однак в період дії спірного договору було укладено 7 додаткових угод до Договору про закупівлю електричної енергії №5 від 10.01.2022, якими серед іншого було збільшено первісну ціну товару за договором до 5,09412 грн за 1 кВт з ПДВ, тобто на 39,55% від погодженої у Додатковій угоді №2 від 14.02.2022 ціни, а її обсяг зменшився на 1 147 546 кВт/год., внаслідок чого позивачем надмірно сплачено на користь відповідача кошти в сумі 303 109,93 грн.
З огляду на викладене, прокурор просить суд визнати укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради Додаткові угоди №4 від 19.08.2022, №5 від 21.09.2022, №6 від 17.10.2022 до Договору про закупівлю електричної енергії №5 від 10.01.2022 недійсними на підставі ст. 203 Цивільного кодексу України, адже при їх укладанні не дотримано вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки відповідачем безпідставно змінено істотні умови договору без обґрунтування та документального підтвердження коливань ціни електричної енергії в період виконання договору, а надмірно сплачену суму коштів у розмірі 303 109,93 грн на підставі статей 216, 1212 Цивільного кодексу України стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 відкрито провадження у справі №910/13482/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 03.12.2024.
20.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що оскаржувані прокурором додаткові угоди №4 від 19.08.2022, №5 від 21.09.2022, №6 від 17.10.2022 до Договору укладені сторонами на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та у відповідності до умов Договору у зв'язку із коливанням ціни одиниці товару на ринку електричної енергії у бік збільшення. Відповідач зазначає, що укладення сторонами додаткових угод до Договору було економічно обґрунтованим, не внесення зазначених змін до Договору могло призвести до збитків як постачальника, так і споживача, у зв'язку з неможливістю виконання умов Договору, що призвело б до того, що споживач електричної енергії за Договором, у випадку його розірвання, вимушений був би перейти на постачальника "останньої надії" з цінами, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії". При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" посилається на листи уповноваженого органу у сфері закупівель (Мінекономіки), в яких вказано, що норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає можливість внесення необмеженої кількості разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10% за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Крім того відповідач вказує, що покладення відповідальності на постачальника за порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме - за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, як зазначає прокурор у даній справі, суперечить статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі", адже така відповідальність як визнання недійсними додаткових угод до договору постачання, який є виконаним на момент звернення до суду з позовом та стягнення з постачальника грошових коштів, не передбачена та суперечить статтям 38 та 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже Кодекс України про адміністративні правопорушення зазнав змін щодо статті 38 КУпАП та доповнений статтею 164-14 саме з прийняттям Закону № 114-IX від 19.09.2019 "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", на підставі якого Закон України "Про публічні закупівлі" викладений в новій редакції.
22.11.2024 через відділ діловодства суду від Уманської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор вказав, що Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради здійснено оплату товару за значно вищою ціною, ніж воно розраховувало під час укладення договору. Такі недобросовісні дії ТОВ "Укр Газ Ресурс" зробили результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів. Також прокурор зазначає, що із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. За твердженнями прокурора, виконання зобов'язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, тому звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства.
29.11.2024 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області сформовано в системі "Електронний суд" письмові пояснення (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 02.12.2024), в яких позивач-2 зазначає, що за наслідками проведеної ним ревізії діяльності позивача-1 за період з 01.08.2021 по 31.12.2023 встановлено, що Управлінням освіти сплачено вартість електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на загальну суму 303 109,93 грн (з ПДВ) більше, ніж передбачено умовами укладеного за результатами торгів Договору №5 (з урахуванням законних підстав та дотриманням сторонами порядку внесення змін до Договору №5), чим не дотримано вимоги, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 12.4 Розділу 12 Договору №5 та завдано матеріальної шкоди Управлінню освіти на вказану суму. В подальшому, матеріали ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради були направлені до Уманської окружної прокуратури Черкаської області листом №260603-17/1692-2024 від 25.06.2024 для розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. При цьому позивач-2 звертає увагу суду, що потрібно зауважити, що законодавцем чітко встановлено та надано право органам державного фінансового контролю тільки порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, але разом з тим позбавлено права самостійного звернення з вказаними позовними вимогами. Отже, на думку позивача-2, навіть в разі проведення заходів державного фінансового контролю, Управління не має повноважень щодо звернення до суду із відповідним предметом позову, оскільки Держаудитслужбі надано право стягувати кошти лише у дохід держави, тому Держаудитслужба не мала законодавчого права заявляти позов щодо стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" грошових коштів на користь Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради. Позивач-2 вважає, що, направивши на адресу Уманської окружної прокуратури лист від 23.09.2024 №260615-17/2452-2024 про вжиття заходів представницького характеру для відшкодування шкоди завданої державі, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області в межах своїх повноважень вжито всіх належних заходів щодо захисту порушених інтересів, тому позиція прокуратури щодо невжиття позивачем-2 заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави, є необґрунтованою. При цьому, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області погоджується з мотивами позовної заяви, поданої заступником керівника Уманської окружної прокуратури.
29.11.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 02.12.2024), в яких відповідач вказує, що ним та Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради укладались додаткові угоди про збільшення ціни товару у зв'язку з збільшенням ціни такого товару на ринку, що підтверджується відповідними ціновими довідками Харківської ТПП. При цьому відповідач стверджує, що сторони не виходили за рамки передбаченого Законом України "Про публічні закупівлі" 10% збільшення ціни за одиницю товару, у порівнянні з ціною одиниці товару, яка вже була погоджена сторонами. Також ТОВ "Укр Газ Ресурс" вважає, що законодавством України закріплене право прокурора звертатися з позовом до суду, однак підстави та умови такого звернення чітко регламентовані та не можуть тлумачитися розширено, оскільки у протилежному випадку це суперечитиме, серед іншого, основним засадам судочинства: конституційному принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та принципу змагальності сторін. До того ж відповідач вважає, що визначений прокурором статус Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (сторони оспорюваних додаткових угод) як позивача не є належним, так як останній як сторона оспорюваних додаткових угод повинен мати процесуальний статус відповідача, який визначається не тільки належністю його до сторін цих правочинів, але й можливими допущеними ним порушеннями при їх укладенні. При цьому належним позивачем, на думку відповідача, у даній категорії справ, згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №905/1907/21 від 21.06.2023, має виступати Рада, у даному випадку Уманська міська рада, яка є головним розпорядником бюджетних коштів. Проте, Уманська міська рада не є позивачем у даній справі, а прокурор не виступає в інтересах держави в особі Уманської міської ради.
02.12.2024 засобами електронного зв'язку від Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради надійшов лист вих. №01-07/1378 від 02.12.2024, в якому позивач-1 просив суд розглядати справу без його участі.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 запропоновано відповідачу надати договори про купівлю електричної енергії з поясненнями щодо обсягів купленої електричної енергії; відкладено підготовче засідання на 14.01.2025.
13.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" сформовано в системі "Електронний суд" письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що стаття 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає конкретних суб'єктів, на яких покладається відповідальність за порушення вимог цього Закону, а саме: уповноважених осіб, службових (посадових) осіб замовників, службових (посадових) осіб та членів органу оскарження, службових (посадових) осіб Уповноваженого органу, службових (посадових) осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службових (посадових) осіб органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку). ТОВ "Укр Газ Ресурс" вказує, що на момент укладення спірних додаткових угод, сторони виходили з можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, виходячи з формулювання, визначеного у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", адже правова позиція, щодо такого застосування вказаної норми Закону була викладена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 05.07.2021 у справі №826/11063/17 та згодом підтверджена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №420/17618/21 та якими, на час укладення Договору та додаткових угод до нього керувалися як юридичні особи, так і державні органи, при застосуванні норм Закону України "Про публічні закупівлі" у процесі укладення господарських договорів. ТОВ "Укр Газ Ресурс" стверджує, що не могло спрогнозувати, що в подальшому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 відійде від позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.07.2021 у справі №826/11063/17, а також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №420/17618/21, та відповідач буде вимушений нести цивільно-правову відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі" для учасника публічних закупівель. ТОВ "Укр Газ Ресурс" зауважує, що у Держаудитслужби, як органу державного фінансового контролю у сфері публічних закупівель, відсутні повноваження звертатися до суб'єкта господарювання (непідконтрольної установи) з позовами про стягнення з останнього грошових коштів в дохід держави, а отже, прокурор, визначаючи Держаудитслужбу позивачем у даній справі та не заявляючи до відповідача позовної вимоги, яку останній повинен вчинити на користь Держаудитслужби, фактично не захищає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес органу державного фінансового моніторингу, адже відповідачу не пред'явлено жодної позовної вимоги на користь Держаудитслужби у даній справі.
14.01.2025 засобами електронного зв'язку від Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради надійшов лист вих. №01-07/58 від 13.01.2025, в якому позивач-1 просив суд розглядати справу без його участі.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 долучено письмові пояснення відповідача до матеріалів справи; закрито підготовче провадження у справі №910/13482/24; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалів справи; призначено розгляд справи №910/13482/24 по суті на 13.02.2025.
12.02.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" сформовано в системі "Електронний суд" пояснення, в яких відповідач зазначає, що ним електрична енергія купується, як у АТ "Оператор ринку", так і за двосторонніми договорами у ДП "НАЕК "Енергоатом", ДП "Гарантований покупець", ПАТ "Центренерго", а також у інших постачальників, і реалізується відповідачем не тільки кінцевому споживачу, а й іншим постачальникам ринку електричної енергії. На думку відповідача, покладення відповідальності на постачальника за порушення вимог пункту 2 та 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, як зазначає прокурор у даній справі, суперечить статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі", адже така відповідальність як визнання недійсними додаткових угод до договору постачання, який є виконаним на момент звернення до суду з позовом та стягнення з постачальника грошових коштів, не передбачена та суперечить статтям 38 та 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже Кодекс України про адміністративні правопорушення зазнав змін щодо статті 38 КУпАП та доповнений статтею 164-14 саме з прийняттям Закону №114-IX від 19.09.2019 "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", на підставі якого Закон України "Про публічні закупівлі" викладений в новій редакції.
В судове засідання, призначене на 13.02.2025, з'явились прокурор та представники позивача-2 і відповідача, надали пояснення по суті спору, за змістом яких прокурор та позивач-2 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Позивач-1 явку свого представника в судове засідання 13.02.2025 не забезпечив, однак Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради неодноразово зверталось до суду із листами, в яких просило здійснювати розгляд справи №910/13482/24 без участі його представника.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради.
В судовому засіданні 13.02.2025 судом завершено розгляд справи №910/13482/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача-2 і відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
12.11.2021 Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії в обсязі 2 621 100 кВт/год. (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2021-11-12-004497-a).
Очікувана вартість предмета закупівлі становила 11 008 620,00 грн з ПДВ.
З метою участі у вказаній процедурі закупівлі, тендерні пропозиції подані двома учасниками (суб'єктами господарювання) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут".
Остаточна цінова пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" склала 9 404 999,99 грн з ПДВ, а Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" - 9 405 000,00 грн.
Найбільш економічно вигідною (на 0,01 грн вигіднішою ніж пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут") виявилася тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", в зв'язку з чим Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради переможцем процедури закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.
10.01.2022 між Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (учасник) укладено Договір про закупівлю електричної енергії №5 (надалі - Договір), у відповідності до п. 2.1 якого за цим Договором учасник зобов'язується здійснювати постачання обсягу фактичного споживання електричної енергії ДК 021:2015, код 09310000-5-Електрична енергія (Електрична енергія) за об'єктом (об'єктами) замовника, зазначеними в листі-повідомленні, починаючи з 00 годин 00 хвилин 01 секунди до 24 години 00 хвилин доби впродовж всього строку дії Договору відповідно до умов комерційної пропозиції та цього Договору, а замовник зобов'язується прийняти товар, оплатити його та здійснювати інші платежі згідно умов цього Договору.
За умовами п.п. 5.2, 5.3 Договору загальна сума розрахунків за цим Договором становить 9 404 999,99 грн, в тому числі ПДВ 1 567 499,99 за весь строк дії Договору. Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 2 621 100 кВт/год.
Відповідно п. 12.1 Договору умови цього Договору не можуть змінюватися, крім випадків передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".
Учасник повідомляє замовника про внесення змін до будь-яких умов Договору не пізніше ніж за 20 днів до внесення таких змін (п. 12.2 Договору).
У пункті 12.4 Договору вказано, що умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної документації за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
12.4.1. зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
12.4.2. зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання Договору. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
12.4.3. покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у Договорі.
12.4.4. продовження строку дії Договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі;
12.4.5. узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без змін кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
12.4.6. зміна ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
12.4.7. зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів.
Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції та набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.12.2022 (п. 15.1 Договору).
За умовами п. 1 Комерційної пропозиції (Додаток до Договору) ціна (тариф) на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації (за 1 кВт/год.): 2,990156801 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,58818816 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
Згідно п.п. 4, 5 Комерційної пропозиції (Додаток до Договору) термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію - відповідно до умов договору. В інакшому випадку - у місяці, що слідує за розрахунковим. У грудні місяці - до 31.12.2022. Термін (строк) оплати рахунку - відповідно до умов Договору. В інакшому випадку - протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем. У грудні місяці - до 31.12.2022.
Строк дії договору та умови пролонгації: договір діє з дня його підписання та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021. Пролонгація здійснюється у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі". Кожна сторона має право достроково розірвати Договір, повідомивши іншу сторону про це за 21 календарний день (п. 10 Комерційної пропозиції).
10.01.2022 Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (учасник) укладено Додаткову угоду №1 до Договору, в якій сторони, посилаючись на п. 5.8 Договору, погодили, що відповідно до затвердженого постійного кошторису на 2022 рік сума асигнувань для взяття зобов'язань становить 6 452 202,11 грн. Відповідно до затвердженого постійного кошторису на 2022 рік обсяг закупівлі становить 1 797 866,73 кВт/год. електричної енергії.
14.02.2022 Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (учасник) укладено Додаткову угоду №2 до Договору, в якій на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони погодили, що обсяг поставки електричної енергії згідно даного Договору становить 2 576 542,91 кВт/год., а ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації (за 1 кВт/год): 3,04186 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,650240 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
15.08.2022 Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (учасник) укладено Додаткову угоду №3 до Договору, в якій на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони погодили, що обсяг поставки електричної енергії згідно даного Договору становить 2 435 599,89 кВт/год., а ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації (за 1 кВт/год): 3,31121 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,973452 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
19.08.2022 Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (учасник) укладено Додаткову угоду №4 до Договору, в якій на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони погодили, що обсяг поставки електричної енергії згідно даного Договору становить 2 306 805,08 кВт/год., а ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації (за 1 кВт/год): 3,60747 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 4,328964 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
21.09.2022 Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (учасник) укладено Додаткову угоду №5 до Договору, в якій на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони погодили, що обсяг поставки електричної енергії згідно даного Договору становить 2 186 935,72 кВт/год., а ціна на електричну енергію з 01.09.2022, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації (за 1 кВт/год): 3,93333 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 4,719996 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
17.10.2022 Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (учасник) укладено Додаткову угоду №6 до Договору, в якій на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони погодили, що обсяг поставки електричної енергії згідно даного Договору становить 1 872 172,99 кВт/год., а ціна на електричну енергію з 01.10.2022, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації (за 1 кВт/год): 4,2451 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,09412 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
08.12.2022 Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (учасник) укладено Додаткову угоду №7 до Договору, в якій за наслідками результатів проведеного аналізу виконання Договору за січень-листопад 2022 року та наявної потреби до кінця 2022 року обсягу фактичного споживання електричної енергії на підставі п. 12.4.1 Договору сторони погодили, що загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 1 147 546 кВт/год., а загальна сума розрахунків за цим договором становить 4 590 057,37 грн в тому числі з ПДВ.
У період дії Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" було поставлено вказаним Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради закладам електричну енергію в обсязі 288 549,15 кВт/год, в рахунок оплати якої Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" кошти у розмірі 1 449 646,13 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями прокурора про недійсність Додаткових угод №№ 4, 5, 6 до Договору, оскільки відповідачами безпідставно змінено істотні умови договору без обґрунтування та документального підтвердження коливань ціни електричної енергії в період виконання договору, та про безпідставність набуття відповідачем за рахунок позивача коштів у розмірі 303 109,93 грн.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17).
Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Спірний Договір укладений сторонами результатами проведення процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з пунктами 6, 11, 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі в редакції, чинній станом на дату укладення спірного правочину): договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та / або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За приписами частини 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що необхідність укладення оспорюваних Додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни товару на ринку, на підтвердження чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" були надані цінові довідки Харківської торгово-промислової палати.
Протягом 2022 року до спірного договору вносилися зміни шляхом укладення таких додаткових угод:
- Додатковою угодою №1 від 10.01.2022 було зменшено обсяг закупівлі до 1 797 866,73 кВт/год. вартістю 6 452 202,11 грн, проте ця зміна умов практично не торкнулась ціни товару, оскільки фактично ціна збільшилась на 0,00062184 грн (6 452 202,11 грн / 1 797 866,73 кВт/год. = 3,58881 при погодженій первісно в Договорі цін 3,58818816 грн за 1 кВт/год.);
- Додатковою угодою №2 від 14.02.2022 збільшено ціну електричної енергії до 3,650240 грн з ПДВ за 1 кВт/год.;
- Додатковою угодою №3 від 15.08.2022 збільшено ціну електричної енергії до 3,973452 грн з ПДВ за 1 кВт/год.;
- Додатковою угодою №4 від 19.08.2022 збільшено ціну електричної енергії до 4,328964 грн з ПДВ за 1 кВт/год.;
- Додатковою угодою №5 від 21.09.2022 збільшено ціну електричної енергії з 01.09.2022 до 4,719996 грн з ПДВ за 1 кВт/год.;
- Додатковою угодою №6 від 17.10.2022 збільшено ціну електричної енергії з 01.10.2022 до 5,09412 грн з ПДВ за 1 кВт/год.
Як вбачається із матеріалів справи та визнається сторонами, протягом строку дії договору Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" електричну енергію в обсязі 288 549,15 кВт/год. та сплатило за неї кошти у розмірі 1 449 646,13 грн.
Перед судом для правильного вирішення даного спору постали наступні питання:
1. За яких умов допустиме збільшення ціни товару? Яке коливання цін дає підставу для збільшення ціни в договорі закупівлі?
2. Як впливає суб'єктивна поведінка учасників правовідносин на правильне вирішення спору:
2.1. Чи не є дії замовника (покупця) з підписанням додаткової угоди і наступним позовом про її недійсність проявом суперечливої поведінки?
2.2. Чи не є дії постачальника з направленням пропозиції про підвищення ціни електроенергії недобросовісною реалізацією власного становища?
3. Чи дозволяють норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю (за умови існування об'єктивних підстав для цього)?
Щодо умов, за яких допустиме збільшення ціни товару.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Тобто протягом всього періоду правовідносин сторін за Договором у другому реченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" законодавець визнавав (та на даний час визнає) особливості застосування визначеного цією нормою виключення на ринку електроенергії.
Це обумовлене тим, що правовідносини з купівлі-продажу електроенергії є регульовані державою, а відтак для правильного вирішення даного спору не є достатнім аналіз лише Закону України "Про публічні закупівлі", адже існує спеціальне законодавство у цій галузі.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Не вдаючись у поглиблений аналіз законодавства про ринок електричної енергії, суд зупиниться на пункті 5 частині 2 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії", який передбачає, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку.
Частина п'ята вказаної статті визначає, що правила роздрібного ринку передбачають, зокрема загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії". Ці правила затверджуються Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Дана норма має особливе значення в аспекті спірних правовідносин, адже купівля продаж електричної енергії мала місце на роздрібному ринку, а відтак суд зобов'язаний врахувати затверджені Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) правила роздрібного ринку, які ухвалені на виконання Закону України "Про ринок електричної енергії".
Отже, для правильної відповіді на поставлене питання необхідно проаналізувати диспозицію норми, яка надає можливість змінити ціну договору: "збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку".
Ринок електроенергії у даному випадку вирізняє декілька різновидів придбання електроенергії постачальником для її наступного продажу споживачам. Зокрема такими видами є:
а) придбання електроенергії на підставі двохсторонніх договорів з виробниками електроенергії та на організованих сегментах ринку його взаємовідносини з іншими учасниками ринку регулюються Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 (надалі - Правила №307);
б) придбання електроенергії на торгах на підставі Правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №308 (надалі - Правила №308).
Історично склалося, що українськими постачальниками не використовується схема придбання електроенергії за довгостроковими двосторонніми договорами (наприклад, на рік чи два з НАЕК "Енергоатом"), а суд відзначає, що така форма співпраці могла б виключити існування тисяч подібних спорів щодо постачання електроенергії споживачам державного / комунального сектору економіки та бути запорукою стабільності ціни електроенергії.
Найпоширенішою схемою придбання електроенергії постачальниками є купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" (надалі - РДН) і внутрішньодобовому ринку (надалі - ВДР) здійснюється на організованих електронних торгах, що проводяться за допомогою програмного забезпечення Оператора ринку.
Судом встановлено, що відповідач у спірний період мав прямі двосторонні договори щодо придбання електроенергії, а відтак, ініціюючи внесення змін щодо збільшення ціни з позивачем-1, простого посилання на коливання ціни на ринку на добу на перед, що склалися на таких електронних торгах було, не достатньо. За наявності прямих двосторонніх договорів про закупівлю електричної енергії Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" повинне було довести коливання цін саме по двостороннім договорам чого зроблено не було.
Між іншим судом здійснено аналіз коливання ціни на ринку на добу на перед, що склалися на таких електронних торгах, а інформація про це міститься на сайті Оператора ринку (https://www.oree.com.ua/).
Тут і далі, суд використовує для порівняння ринкової ціни відомості про Індекси РДН та середньозважені ціни із сайту Оператора ринку (https://www.oree.com.ua/index.php/indexes). Суд враховує не базову, середньозважену ціну - останній стовпчик.
Із аналізу матеріалів (в т.ч. цінової довідки Харківської ТПП, яка стала підставою для внесення змін до ціни договору), суд відзначає, що кожна цінова довідка містить відображення ціни за дві дати / періоди, які передували даті висновку.
Проаналізувавши кожну цінову довідку окремо, складається враження, що дійсно ринкова ціна збільшувалася.
Разом із цим, суд не може не звернути увагу на те, що ринкові ціни на електроенергії (особливо у спірний період 2022 року) не мають тенденції постійного збільшення.
Із аналізу графіку зміни ціни на РДН на торговій зоні Об'єднана енергетична система України (ОЕС України) прослідковуються як спади ціни на електричну енергію, так і її зростання.
При чому коливання за рік сягають понад 50% по відношенню до ціни на початку року.
Очевидним є те, що у разі зменшення ринкової ціни, сторони мають право зменшити ціну договору (чому цього не відбувається на практиці суд опише пізніше), а при збільшенні ринкової ціни - збільшити ціну договору.
Враховуючи відсутність укладених сторонами додаткових угод на зменшення ціни договору у разі зменшення ринкової ціни електроенергії, то обов'язковою ознакою можливості ініціювання питання про внесення змін до ціни договору є таке коливання ціни на ринку, коли ціна перевищує ринкову ціну на момент формування комерційної пропозиції постачальника для участі у публічній закупівлі, з якою він набув статусу переможця у торгах. Суд вважає саме цю дату визначальною, адже після направлення комерційної пропозиції та визнання її пропозицією-переможцем, така особа втрачає можливість її корегування, і саме така ціна має бути відображена у договорі про публічну закупівлю.
Виключенням може слугувати ситуація, коли сторонами було зменшено ціну договору у зв'язку з зменшенням ринкової ціни електроенергії, тоді можливе ініціювання питання про внесення змін до ціни договору про збільшення ціни електричної енергії якщо ціна перевищує ринкову ціну на момент укладення відповідної (останньої) додаткової угоди про зменшення ціни.
Сутність пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" полягає у необхідності збереження рівня прибутковості від угоди постачальника, адже очевидно що постачальник не має нести ризики стрімкого зростання ціни на ринку електроенергії (особливого значення це набуває з кінця 2021, коли почалися аномальні явища на європейському ринку природнього газу, ймовірно зумовлені недобросовісними діями РФ - найбільшого постачальника газу, та за час воєнного стану - період активного знищення енергопотужностей України).
Відтак, суд порівняє середньозважену ціну на РДН із ціною додаткових угод у порівнянні із середньозваженою ціною РДН на дату формування комерційної пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", з якою воно було визнане переможцем у закупівлі UA-2021-11-12-004497-a.
При цьому, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд буде надавати оцінку виключно тим додатковим угодам, про недійсність яких стверджує прокурор.
У даній справі комерційна пропозиція, за якою відповідача визначено переможцем у закупівлі UA-2021-11-12-004497-a, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" зроблена 28.12.2021 з ціною 2,99015680121577 за 1 кВт/год без ПДВ.
Станом на 28.12.2021 середньозважена ціна на РДН в торговій зоні ОЕС України становила 3,18274 грн за 1 кВт/год.
На момент укладання додаткових угод середньозважена ціна на РДН в торговій зоні ОЕС України була наступна:
- 19 серпня 2022 року (Додаткова угода №4) - 2,94578 грн (середньозважена ціна менше на 7,45% від середньозваженої ціни станом на дату комерційної пропозиції);
- 21 вересня 2022 року (Додаткова угода №5) - 3,55346 грн (середньозважена ціна більше на 11,65% від середньозваженої ціни станом на дату комерційної пропозиції);
- 17 жовтня 2022 року (Додаткова угода №6) - 3,58441 грн (середньозважена ціна більше на 12,62% від середньозваженої ціни станом на дату комерційної пропозиції).
Прикметно, що у лютому 2022 року ринкова ціна коливалася у межах від 0,990828 грн до 2,7 грн за 1 кВт/год, а з березня по серпень 2022 року становила менше 3 грн за 1 кВт/год, проте жодна із сторін Договору не ініціював зменшення ціни договору.
Таким чином, на момент укладання Додаткової угоди №4 ринкова ціна електроенергії знаходилася в межах ринкової ціни (не перевищувала) тієї, яка існувала на момент подачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" комерційної пропозиції для участі в процедурі закупівлі №UA-2021-11-12-004497-a, що виключало можливість збільшення ціни договору.
Коливання цін, зафіксовані Харківською ТПП були обумовлені попереднім зниження ціни, що виключало можливість висновку про наявність підстав для застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині збільшення ціни електричної енергії.
З огляду на те, що прокуратурою та позивачами не оскаржується збільшення ціни товару за Додатковою угодою №3, то відповідно суд порівнює збільшення ціни за Додатковими угодами №№ 4, 5, 6 із погодженою у Додатковій угоді №3 ціною.
Незважаючи на те, що де-факто ринкова ціна електроенергії була меншою від ціни, яка існувала у грудні 2021 року - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" ініціювало збільшення ціни договору з 3,973452 грн (погоджена Додатковою угодою №3 ціна) до 4,328964 грн, тобто на 8,2%.
Порівняльний аналіз середньозваженої ціни на РДН та ціни за Додатковими угодами №5 та №6 свідчить про існування не тільки зміни ринкової ціни, а й її перевищення більш як на 10% середньозваженої ціни на РДН, яка існувала на момент подачі комерційної пропозиції. Проте таке збільшення (середньозважені ціни станом на 21.09.2022 та на 17.10.2022 3,55346 грн та 3,58441 грн відповідно) не перевищувало ціну, яка була погоджена сторонами у Додатковій угоді №3 (3,973452 грн за 1 кВт/год.) та відповідно жодного коливання ціни на ринку більш як на 10% не мало місця.
При цьому, суд відзначає, очевидно недобросовісні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", яке у серпні 2022 року ініціювало укладання додаткової угоди до Договору про підвищення ціни на 8,2% за 1 кВт без ПДВ за середньозваженої ціни на РДН, меншої ніж у порівнянні із 28.12.2021.
Поза увагою суду також не залишилась та обставина, що фактично протягом восьми місяців 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" отримувало більші прибутки ніж очікувало станом на дату проведення аукціону через здешевлення ціни електричної енергії на ринку подеколи більш ніж в три рази (станом на 27.02.2022 середньозважена ціна складала 0,99028 грн), проте все одно ініціювало у серпні 2022 року збільшення ціни електричної енергії для позивача-1 при тому, що на той час середньозважена ціна електричної енергії на РДН була меншою, ніж на момент подачі відповідачем комерційної пропозиції.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанова об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17).
Згідно з частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Збільшення прибутковості в межах договору про закупівлю електричної енергії, отримання протягом січня-липня 2022 року прибутку, який значно перевищував очікувані відповідачем при участі у закупівлі через здешевлення електричної енергії в кілька разів, та укладання додаткової угоди №4 за відсутності збільшення ринкової ціни на 10% понад ціну, яка існувала на момент подачі комерційної пропозиції, виключають можливість висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" діяло добросовісно з метою розумного збереження власної прибутковості від угоди в межах, які існували на момент прийняття рішення про участь в торгах.
Вказане виключає можливість для висновку про законність в т.ч. додаткових угод №5 та №6, коли існувало формальне збільшення середньозваженої ціни на РДН понад ціну, яка існувала на момент прийняття рішення про участь в торгах.
Щодо посилань відповідачів на листи Мінекономіки, в яких надано роз'яснення щодо можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару на 10%, то варто зазначити, що позиція Міністерства економіки України, викладена в листах, не є нормативно-правовим актом і тому не створювала та не створює для осіб жодних прав чи обов'язків щодо дотримання визначеної у ньому інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №922/2497/23.
Таким чином, збільшення ціни електроенергії в межах укладеного договору про закупівлю електричної енергії (в якому не укладалися додаткові угоди про зменшення ціни) можливе за умови збільшення на понад 10% середньозваженої ціни РДН у порівнянні із середньозваженою ціною РДН, яка існувала на момент прийняття рішення про участь в торгах (подача комерційної пропозиції).
Зловживання постачальника шляхом безпідставного збільшення ціни договору (в т.ч. істотне перевищення рівня прибутковості за угодою) виключає можливість для висновку про правомірність реалізації права на збільшення ціни, навіть у тих випадках коли в подальшому на момент укладання додаткової угоди відбулося коливання ціни у порівнянні із ціною на момент подачі комерційної пропозиції.
Щодо впливу поведінки суб'єктів правовідносин на вирішення спору.
Судом оцінено поведінку кожного із учасників на предмет добросовісності, адже первісно виникло питання, а чи не діє замовник (споживач) суперечливо - спочатку укладає додаткові угоди, в яких погоджує збільшення ціни, а після виконання договору подає позов про незаконність дій постачальника.
Первісно суду не було зрозумілим твердження прокурора, що тільки відповідач порушив законодавство про публічні закупівлі, адже додаткові угоди підписані добровільно обома сторонами, а відтак чому прокурор винить тільки постачальника у цьому.
Вказане змусило суд заглибитися у історію таких спорів.
У провадженні судів перебувають сотні спорів (тільки у провадженні судді Бойка Р.В. на момент винесення цього рішення таких справ чотири), в яких або покупець електроенергії, або прокурор оспорює добровільно укладені та виконані додаткові угоди про збільшення ціни електроенергії протягом періоду дії договору про публічні закупівлі.
В кожній із справ передумовою укладання додаткової угоди є висновок (довідка) регіонального відділення ТПП про співставлення двох дат / періодів з наглядним висновком про зміну цін між порівнюваними датами / періодами.
Надалі слідує лист постачальника з пропозицією про укладення додаткової угоди про збільшення ціни і підписання такої угоди.
Є випадки в яких в один день укладаються 2-3 додаткові угоди про послідовне збільшення ціни електроенергії (як, наприклад, у справі №910/6927/24).
Як правило споживачами електроенергії у спорах є заклади освіти, заклади здоров'я, виправні колонії тощо.
Перед судом постало питання: а що ж змушує таких споживачів підписувати додаткові угоди (які з мотивів пізніше поданих позовів суперечать закону), погоджуючись на зміну ціни?
Деякі представники говорять, що в іншому випадку б з ними розірвали договір і заклад залишився б без електроенергії, а тому під примусом вони змушені були укладати такі угоди.
Повертаючись до специфіки існування роздрібного ринку електричної енергії, врегульованого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ), суд відзначає недостатньо урегульованість питання обов'язковості зміни ціни договору у разі стрімких коливань ринкових цін.
У пункті 3.2.4 ПРРЕЕ вказано, що у разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та / або "останньої надії") та / або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні:
1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду / неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;
2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду / неприйняття змін у встановлений цим пунктом термін.
Тобто автоматична зміна умов договору постачання (за принципом мовчазної згоди) допустима за умов зміни регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та / або "останньої надії") та / або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії. Прикметно, що наведені випадки, за яких Регулятор перебачив автоматичну зміну умов договору поставки, як правило не відносяться до передумов виникнення подібних спорів.
За змістом абзацу п'ятого п. 13.5 ПРРЕЕ дія договору також припиняється у разі неприйняття споживачем своєчасно запропонованих (за 20 днів до введення в дію) постачальником змін до договору, що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника "останньої надії") та / або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії.
З наведеного вбачається, що різке коливання ринкової ціни РДН не є підставою для автоматичної зміни умов договору чи права постачальника відмовитися / розірвати умови договору.
В цій частині ПРРЕЕ містять неоднозначні норми, які з одного боку містять натяк Регулятора, що така зміна обов'язкова, з іншого боку - відсутня аналогічна п. 3.2.4 ПРРЕЕ норма щодо права постачальника розірвати чи змінити договір.
Зокрема у абзаці третьому п. 3.1.1 ПРРЕЕ вказано, що електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
Аналогічна норма закріплена у абзаці першому п. 3.2.4, п.п. 21 п. 5.2.2 ПРРЕЕ.
Визначення мінімального строку для інформування споживачів про зміну ціни, а також застосоване формулювання "до їх застосування" начебто складає враження про те, що постачальник може в односторонньому порядку прийняти рішення про зміну і через 20 днів такі зміни будуть застосовані.
Перед судом постало питання, а що ж мав на увазі Регулятор формулюючи словосполучення "до їх застосування" - "де ж можуть бути застосовані зміни?", адже ціни погоджуються постачальником і споживачем у договорі, і очевидно до внесення змін до договору вони не можуть бути застосовані за який би період часу постачальник не повідомляв про своє бажання змінити ціну.
Ще загадковішим є формулювання у вказаному пункті про необхідність інформування "про право споживача розірвати договір".
Аналогічним чином сформований підпункт 18 п. 5.5.1 ПРРЕЕ щодо права споживача отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення цих змін та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником без оплати передбачених договором штрафних санкцій за його дострокове припинення.
Чому Регулятор не зазначив про обов'язковість інформування про право споживача не погодитися із цінами, а акцентував увагу на праві розірвати договір?
Ймовірно Регулятор скопіював у ПРРЕЕ норму підпункту 4 пункту 3 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідно до якої електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
Суд відзначає, що вказана норма закону регулює випадки, коли електропостачальник може в односторонньому порядку змінювати умову договору (наприклад, при зміні тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії тощо), і тільки у таких випадках від зобов'язаний поінформувати споживача в порядку підпункту 4 пункту 3 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії". В такому разі, споживач має такий "вибір": а) мовчки прийняти зміни за умови своєчасного повідомлення про їх впровадження, б) відмовитися від договору.
Жодна норма Закону України "Про ринок електричної енергії" не надає право електропостачальнику в односторонньому порядку змінювати ціну електроенергії по вже укладеному договору у зв'язку із стрімкою зміною ціни на ринку. Цей випадок підпадає під пропозицію електропостачальника запропонувати споживачу добровільно за обопільною згодою змінити ціну електроенергії по вже укладеному договору. І на відміну від попередньої ситуації, споживач має такий вибір: а) підписати додаткову угоду, б) не підписати додаткову угоду, а тому, враховуючи, що зміни умов договору залежать від його волі, то і необхідності завчасного інформування чи роз'яснення про право відмови від договору є недоцільним.
Відтак, поширення формулювання підпункту 4 пункту 3 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" є доречним для 3.2.4 ПРРЕЕ (наявність права електропостачальника в односторонньому порядку змінити умови договору), в той час як включення цього словосполучення у п. 3.1.1, п. 3.2.4, п.п. 21 п. 5.2.2 ПРРЕЕ не є логічним.
Наведені норми, а саме їх суперечливість та неоднозначність - адже навіщо інформувати про право розірвати, якщо споживач може відмовитися від внесення змін в частині збільшення ціни і продовжити купляти електроенергію по старій (меншій ціні, що відповідає інтересам покупця), на думку суду, створюють хибне враження у споживача про неможливість непогодження ним збільшення ціни електричної енергії.
В аспекті таких висновків суду логічним є питання, чому Регулятор не зазначив про обов'язковість інформування про право споживача не погодитися із цінами, а акцентував увагу на праві розірвати договір?
Ймовірно, розуміючи можливість стрімких змін цін на ринку РДН та виникнення ситуацій коли існують економічно обґрунтовані підстави для збільшення ціни договору, Регулятором у ПРРЕЕ використані такі формулювання, що можуть створити хибне уявлення недостатньо обізнаного у юридичному плані споживача про його обов'язок укласти договір, а інакше постачальник відмовиться від постачання електроенергії.
Прикро, що правила ринку не містять схожого регулювання щодо права споживача ініціювати внесення подібних змін у договір постачання електричної енергії у разі зменшення ціни товару, що в свою чергу ставить споживача у нерівне становище з постачальником та створює передумови для зловживання постачальником на цьому ринку.
Також суд визнає, що не кожен споживач обізнаний про постачальника "останньої надії", який буде виступати постачальником електроенергії у разі відсутності договору з раніше визначеним постачальником. Це створює у споживача (суд повторює що у даних справах це заклади охорони здоров'я, освіти тощо) відчуття відчаю бути відключеним від енергопостачання, що змушує підписувати такі угоди.
Зміст листів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", якими пропонувалися покупцям до укладання додаткові угоди щодо збільшення ціни електроенергії, свідчить про акцентування постачальником уваги (виділено курсивом та жирним шрифтом) споживача саме на праві споживача розірвати договір, якщо нові умови договору виявилися для споживача неприйнятними. Однакові дії сотень подібних споживачів дають підстави суду стверджувати про формування (в тому числі постачальниками) у них враження у тому, що не підписання умов додаткової угоди про збільшення ціни електричної енергії призведе до припинення дії договору, що зумовить або відсутність електроенергії або її купівлю у постачальника "останньої надії" за ще більшими цінами.
Наведені дії постачальника (ініціювання збільшення ціни товару за відсутності збільшення ринкової ціни) та нечіткість норм ПРРЕЕ дозволяють стверджувати, що постачальник у даному випадку зловживав своїм правом на ініціювання збільшення ціни договору, що змушувало споживача погоджуватися на підписання додаткових угод.
Відповідь суду на друге питання - укладання угод обумовлено недобросовісною реалізацією постачальником власного становища у поєднанні із нечіткістю положено ПРРЕЕ, що виключає можливість для висновку про суперечливу поведінку Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради.
Щодо можливості збільшення ціни товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі в контексті пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Суду відомо, що наведене питання постало перед Великою Палатою Верховного Суду, яка в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 вказала, що норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
З урахуванням частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд не зміг себе переконати у необхідності застосувати норму пункту 2 частини 5 статті Закону України "Про публічні закупівлі" в частині збільшення ціни товару так само як це зробила Велика Палата Верховного Суду.
Разом із цим відповідь на перші два питання дають підстави для задоволення позову в частині визнання недійсними Додаткових угод №№ 4-6 та виключають необхідність відповіді на третє питання.
Враховуючи велику кількість подібних спорів, не виключено, що суд викладе свою позицію із питання можливості збільшення ціни товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю у іншій справі за участю добросовісного постачальника за договором, в якому всі збільшення ціни будуть обумовлені зростанням ринкової ціни електроенергії по відношенню до ціни, яка існувала на момент подачі комерційної пропозиції.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства,
Загальні засади недійсності договорів та правові наслідки визначені ст. 215 Цивільного кодексу України, в якій закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що укладення сторонами Додаткових угод №4 від 19.08.2022, №5 від 21.09.2022, №6 від 17.10.2022 до Договору про закупівлю електричної енергії №5 від 10.01.2022, якими було збільшено вартість товару на 28,2% від тієї ціни товару, яка була правомірно погоджена сторонами у Додатковій угоді №3 до Договору, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, суперечить вимогам ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", оскільки при укладенні Додаткової угоди №4 були відсутні обґрунтовані та документально підтверджені обставини коливання ціни товару на ринку для можливості внесення змін до Договору відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
При цьому, суд також зазначає, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 6 Закону України "Про публічні закупівлі".
Щодо вимоги прокурора в частині застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь позивача безпідставно сплачених коштів в сумі 303 109,93 грн суд зазначає наступне.
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, може бути заявлена як самостійно, так і бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).
Правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування. Одностороння реституція чинним законодавством не передбачена.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається у позовній заяві, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 177, частини 1 статті 202, частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору (зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради здійснило оплату електричної енергії в обсязі 288 549,15 кВт/год. та сплатило за неї Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" кошти у розмірі 1 449 646,13 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, та не заперечується сторонами.
Проте, Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради мало сплатити відповідачу за електричну енергію в обсязі 288 549,15 кВт/год. кошти у розмірі 1 146 536,20 грн (288 549,15 кВт/год. х 3,973452 грн з ПДВ, погодженої в Додатковій угоді №3).
Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про визнання недійсними Додаткових угод №4 від 19.08.2022, №5 від 21.09.2022, №6 від 17.10.2022 до Договору про закупівлю електричної енергії №5 від 10.01.2022, сплачені позивачем-1 кошти у розмірі 303 109,93 грн (1 449 646,13 грн сплачених коштів - 1 146 536,20 грн коштів, що підлягали сплаті за спірну електричну енергію) підлягають поверненню за недійсним правочином, а тому позовна вимога заступника керівника Уманської окружної прокуратури в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради безпідставно сплачених коштів підлягає задоволенню повністю.
Щодо порушення інтересів держави та підстав представництва інтересів прокурором суд зазначає таке.
Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Листом вих. №53-2110ВИХ-24 від 18.07.2024 Уманська окружна прокуратура звернулась до Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, в якому повідомила про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" внаслідок укладення додаткових угод №№ 4, 5, 6 до Договору про закупівлю електричної енергії №5 від 10.01.2022 та просила надати документи, пов'язані із спірними правовідносинами, а також повідомити про вжиті заходи для визнання недійсними вказаних додаткових угод і стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" надмірно сплачених коштів за додатковими угодами.
Листом вих. №01-07/814 від 29.07.2024 Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради повідомило Уманську окружну прокуратуру про відсутність у нього відповідних фахівців, які можуть якісно підготувати позов до суду та вказало, що не заперечуватиме, якщо Уманська окружна прокуратура від свого імені здійснить відповідні процесуальні дії щодо стягнення коштів із Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс".
Листом вих. №53-2585ВИХ-24 від 12.09.2024 Уманська окружна прокуратура звернулась до Північного офісу Держаудитслужби, в якому повідомила про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" внаслідок укладення додаткових угод №№ 4, 5, 6 до Договору про закупівлю електричної енергії №5 від 10.01.2022 та просила повідомити чи вживались заходи для визнання недійсними вказаних додаткових угод і стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" надмірно сплачених коштів за додатковими угодами.
Листом вих. №260615-17/2452-2024 від 23.09.2024 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області повідомило Уманську окружну прокуратуру, що не має повноважень щодо звернення до суду із відповідним предметом позову, оскільки Держаудитслужбі надано право стягувати кошти лише у дохід держави, тому Держаудитслужба не мала законодавчого права заявляти позов щодо стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" грошових коштів на користь Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради.
Листами вих. №53-2714ВИХ-24 від 25.09.2024 та вих. №53-2713ВИХ-24 від 25.09.2024 Уманська окружна прокуратура повідомила Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради та Північний офіс Держаудитслужби відповідно, що нею було підготовлено та скеровано до Господарського суду міста Києва позовну заяву в інтересах держави в особі Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 303 109,93 грн.
В свою чергу, суду із листів вих. №01-07/814 від 29.07.2024 та вих. №260615-17/2452-2024 від 23.09.2024 очевидно, що ні Північний офіс Держаудитслужби, ні Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради не вживали та не планували вжити жодних заходів із захисту порушених інтересів держави, викладених у листах окружної прокуратури, не звернулись до суду з необхідним позовом, а також не проінформували про заплановані заходи задля усунення порушень вказаних інтересів держави. Навпроти: Держаудитслужба вказувала про відсутність у неї повноважень звертатись із такими позовами, а Управління освіти та гуманітарної політики посилалось на відсутність у нього фахівців, які б могли звернутись до суду із відповідним позовом.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб'єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.
Щодо доводів відповідача про відсутність правових підстав для представництва прокуратурою інтересів Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради прокуратурою та неналежність статусу даної установи як позивача у даній справі, то суд зазначає, що Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради є складовою частиною Уманської міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади.
Як вказано у п.п. 1, 3 Положення про управління управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 29.03.2021 №6-11/8, Управління є правонаступником відділу освіти Уманської міської ради та відділу культури Уманської міської ради, створене Уманською міською радою, підзвітне і підконтрольне Уманській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Уманської міської ради, міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності органів виконавчої влади (відповідно до функціональних обов'язків).
Управління є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного герба України та штамп, бланк зі своїм найменуванням, ідентифікаційний номер, майно, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства.
Тобто Уманська міська рада є учасником даної справи через свій структурний підрозділ - Управління освіти та гуманітарної політики.
Натомість висновки касаційного суду, на які посилається відповідач, є не релевантними даній справі, оскільки в них йшлося про відсутність підстав для представництва інтересів прокуратурою комунальних підприємств, в той час як Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради є структурним підрозділом органу місцевого самоврядування (компетентного органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах).
Більш того, даний компетентний орган є стороною договору, а кожна сторона має право на оскарження укладеного нею правочину, а отже Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради є належним позивачем у даній справі.
Освіта визнається однією з пріоритетних сфер соціально-економічного, духовного та культурного розвитку суспільства.
Згідно частини третьої статті 53 Конституції України щодо забезпечення державою доступності і безоплатності освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобуття такої освіти, якому кореспондує обов'язок держави забезпечити реалізацію цього права.
Безоплатність здобуття громадянами освіти забезпечується фінансуванням навчальних закладів цих форм власності за рахунок державних і місцевих бюджетних асигнувань згідно з визначеними законами та іншими правовими актами нормативами їх фінансового і матеріально-технічного забезпечення, що, однак, не виключає можливості фінансування галузі освіти за рахунок розвитку позабюджетних механізмів залучення додаткових коштів, як це визначено законодавством про освіту.
Отже, Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, укладаючи договір із відповідачем про закупівлю електроенергії для закладів освіти у відповідній територіальній громаді, діяло не лише як сторона договору, що має господарський інтерес, а як суб'єкт, що реалізує державну політику у сфері освіти (з метою забезпечення умов для здобуття освіти).
Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради є компетентним органом та розпорядником бюджетних коштів, який не вжив заходів для повернення надмірно сплачених за Договором коштів незважаючи на повідомлення прокуратурою про наявність порушення.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом та не визнавав відповідного порушення, а відтак підстави для залишення позову керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради без розгляду відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позов заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради і Північного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів підлягає задоволенню повністю.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 14, 74, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними Додаткові угоди №4 від 19.08.2022, №5 від 21.09.2022, №6 від 17.10.2022 до Договору про закупівлю електричної енергії №5 від 10.01.2022, укладені між Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (20300, Черкаська обл., м. Умань(з), пл. Соборності, буд. 1; ідентифікаційний код 44308884) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, літ. Б, офіс 5; ідентифікаційний код 41427817).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, літ. Б, офіс 5; ідентифікаційний код 41427817) на користь Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (20300, Черкаська обл., м. Умань(з), пл. Соборності, буд. 1; ідентифікаційний код 44308884) кошти в розмірі 303 109 (триста три тисячі сто дев'ять) грн 93 коп. Видати наказ.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, літ. Б, офіс 5; ідентифікаційний код 41427817) на користь Черкаської обласної прокуратури (18015, Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 286; ідентифікаційний код 02911119) судовий збір у розмірі 13 630 (тринадцять тисяч шістсот тридцять) грн 65 коп. Видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 10.03.2025.
Суддя Р.В. Бойко