ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
10.03.2025Справа № 910/2794/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення 623 405,14 грн,
У березні 2025 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Роднічок" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Фірма Агроторг" 623 405,14 грн, з яких: 579 000,00 грн - сума основної заборгованості за укладеним між сторонами договором суборенди землі від 1 листопада 2023 року № 3, 26 440,15 грн - інфляційні втрати, 5 226,99 грн - три проценти річних, 12 738,00 грн - пеня, нараховані на вказану суму основного боргу.
Частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено що спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Предметом позову в цій позовній заяві є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором суборенди землі від 1 листопада 2023 року № 3.
Разом із цим, з матеріалів позовної заяви вбачається, що за вказаним правочином позивач передав відповідачу в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 117,1083 га, які розташовані в межах території Лиманівської сільської ради Миколаївської області (пункт 1 договору).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 дійшла висновку про те, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 ГПК України.
Велика Палата Верховного Суду в цій постанові дійшла висновку про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 9 вересня 2020 року в справі № 910/6644/18 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року в справі № 910/10647/18.
З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за користування земельними ділянками має пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна, відповідно до правил виключної підсудності.
Як вже зазначалося судом, земельні ділянки, за користування якими виникла спірна заборгованість, знаходяться на території Лиманівської сільської ради Миколаївської області, тож вирішення цього спору віднесено до територіальної юрисдикції Господарського суду Миколаївської області.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 ГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Оскільки дана позовна заява не підсудна Господарському суду міста Києва, остання разом із доданими до неї документами підлягає передачі за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 27, 31, 233, 234 ГПК України, суд
Позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення 623 405,14 грн з доданими до неї матеріалами передати за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області (54005, місто Миколаїв, вулиця Олексія Вадатурського, будинок, 14).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 10 березня 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко