ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.02.2025Справа № 924/1335/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, просп. Військоматський, 3) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:
Західного офісу Державної аудиторської служби (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка 8, ідентифікаційний код 40479801);
Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 37641918) в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи 77, ідентифікаційний код 25879878)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4а, офіс 139, ідентифікаційний код 40945019)
про стягнення 5 311 387, 42 грн,
за участю представників
від прокуратури: Константинова І.В.
від позивача-1: Єгорова О.С.
від позивача-2: Фролова О.В.
від відповідача: Гамрецький Є.О.
Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Західного офісу Державної аудиторської служби (далі - позивач-1), Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області (далі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп" (далі - відповідач) про стягнення 5 311 387, 42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №173/20 від 01.06.2020 про закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015:63710000-9: Послуги з обслуговування наземних видів транспорту - "Експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир-Чернівці на ділянці км 190+323 км 192+212 (влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші) (далі - договір), а саме надання неякісних послуг, що проведені з явними порушеннями та недотриманням вимог проектно-кошторисної документації, внаслідок чого виконавцем завищено якість виконаних робіт на суму 5 311 387, 42 грн, яка підлягає стягненню з відповідача в якості збитків.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.01.2024 матеріали вказаної позовної заяви передано за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2024.
27.02.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" подано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач не погоджується із доводами прокурора, вважає позов необґрунтованим, вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на недоведеність порушення відповідачем умов договору, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і понесеними позивачем збитками, та вини відповідача, оскільки протокол випробувань матеріалів №АБК03ГУНП-Хмельницька область/022 від 03.11.2022 складений працівники правоохоронних органів, які не є уповноваженим органом, при цьому відсутній регламентований метод відібрання кернів для визначення товщин шарів зносу ЛЕМС, керни відібрано у період, що перевищує нормативний термін (не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців); акт ревізії від 22.08.2023 №06-08/18 не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором, та не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.
Цією ж датою через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС відповідачем подано клопотання, у якому той просив суд постановити ухвалу про повернення позовної заяви.
Також, 27.02.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" подано клопотання про зупинення провадження у справі, у якому відповідач просив суд зупинити провадження у справі №924/1335/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/18999/23 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії на підставі 5 ч. 1. ст. 227 ГПК України.
06.03.2024 Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подано пояснення, у яких позивач-2 просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представника, а також зазначив, що прокурором невірно визначено орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, оскільки звернення до суду з позовом про стягнення збитків, виявлених під час проведення інспектування, має здійснюватися органом державного фінансового контролю, а не центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить суб'єкт контролю; також наданий в обґрунтування позовних вимог протокол № АБК03ГУНП Хмельницька область/022 від 03.11.2022 випробувань матеріалів не є належним доказом, позаяк не містить підставу проведення випробувань, не встановлює наявність відповідних збитків, а є лише інформацією про проведення випробування матеріалів.
15.03.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС прокурором подано заперечення на зупинення провадження у справі.
18.03.2024 до відділу діловодства суду від Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор вказує на необґрунтованість твердження відповідача щодо неналежності та недопустимості протоколу відбирання зразків для експертизи, протоколу випробувань, матеріалів та акту ревізії від 22.08.2023 №06-08/18, при цьому відповідачем приховано дійсні обсяги виконаних робіт та факти неякісного виконання робіт та використаних матеріалів.
20.03.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області подано клопотання про зупинення провадження у справі, у якому позивач-2 просив суд зупинити провадження у справі №924/1335/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/18999/23 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії на підставі 5 ч. 1. ст. 227 ГПК України.
У судовому засіданні 20.03.2024 судом відкладено підготовче засідання на 17.04.2024.
21.03.2024 через відділу діловодства суду прокурором подано заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи.
22.03.2024 заперечення прокурора на клопотання про зупинення розгляду справи надійшли також на електронну пошту суду.
25.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подано заперечення (на відповідь на відзив), відповідно до яких відповідач не погоджується з доводами прокурора, викладеними у відповіді на відзив, наголошуючи на власній позиції щодо неналежності наданих останнім доказів, та спростування доводів прокурора у висновку експертів №1964/1965/22-26/358/359/23-26 від 01.02.2023.
05.04.2024 на електронну пошту суду Першим заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури подано додаткові пояснення щодо поданих відповідачем заперечень (на відповідь на відзив).
11.04.2024 до відділу діловодства суду прокурором подано заперечення на клопотання про повернення позовної заяви.
15.04.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області подано пояснення, в яких позивач-2 зазначає про відсутність у матеріалах справи належних доказів наявності збитків, щодо яких зроблено висновок Держаудитслужбою та відсутність доказів правильності їх обчислення.
У судовому засіданні 17.04.2024 судом оголошено протокольні ухвали про відкладення вирішення клопотання відповідача про повернення позовної заяви та про відкладення підготовчого засідання на 08.05.2024.
29.04.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" подано клопотання про доручення додаткових доказів, а саме вимоги про усунення порушень Управління Західного офісу Державної аудиторської служби від 20.09.2024 №132206-14/2466-2023.
29.04.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС прокурором подано додаткові пояснення з долученими доказами повідомлення позивачів про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
07.05.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" подано клопотання про доручення додаткових доказів.
У підготовчому засіданні 08.05.2024 суд у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволені клопотання відповідача про повернення позовної заяви з огляду на її безпідставність, оскільки у матеріалах справи наявні належні докази повідомлення прокурором компетентних органів для представництва інтересів держави в суді.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 задоволено клопотання Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" про зупинення провадження у справі №924/1335/23, зупинено провадження у справі № 924/1335/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/18999/23 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" Акціонерне товариство "Ю АР Ді Українські Дороги" до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії.
14.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" відповідачем подано заяву про поновлення провадження у справі № 924/1335/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 поновлено провадження у справі № 924/1335/24, підготовче засідання призначено на 20.11.2024.
20.11.2024 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подано клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 226 ГПК України, обґрунтоване тим, що оскільки правовою підставою для заявлених позовних вимог є твердження прокурора про наявність порушень, які були встановлені під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області за період з 01.01.2019 по 31.03.2023, у зв'язку з чим була сформована вимога про усунення виявлених порушень, яка визнана протиправною та скасована, відсутні правові підстави для стягнення збитків.
У судовому засіданні 20.11.2024 судом відкладено підготовче засідання на 18.12.2024.
04.12.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від прокурора надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в яких зазначено, що висновки судів за результатами розгляду справи №560/18999/23 щодо відповідності асфальтобетонного покриття ґрунтуються лише на підставі результатів лабораторних досліджень, проте положення пункту 21.9 ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги України (зміна №1) застосовується виключно при прийманні закінчених робіт, що здійснюється замовником перед підписанням актів форми КБ-2в та КБ-3 з підрядником, а відтак, не може бути застосована до терміну відібрання кернів в межах кримінальних проваджень; водночас ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.11.2024 касаційну скаргу Управління на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №560/18999/23 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, відтак, заява Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області про залишення позову першого керівника Хмельницької обласної прокуратури у цій справі є передчасною.
09.12.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Західного офісу Держаудитслужби надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи ухвали Верховного Суду від 06.12.2024 у справі №560/18999/23.
11.12.2024 від прокуратури надішли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, раніше подані через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС.
У підготовчому засіданні 18.12.2024 суд у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволені клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 226 ГПК України та про закриття підготовчого провадження у справі і призначення справи для розгляду по суті на 22.01.2025.
В обґрунтування своєї заяви про залишення позову без розгляду Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області посилається на встановлення у справі №560/18999/23 факту протиправності вимоги про усунення порушень Управління Західного офісу Державної аудиторської служби від 20.09.2024 №132206-14/2466-2023, а відтак на відсутність правових підстав для стягнення збитків.
Пунктом 9 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява.
У даній справі позовна заява подана Першим заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Західного офісу Державної аудиторської служби; Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області.
Суд зазначає, що згідно приписів ч. 5 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Так, у п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
У п. 56 постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що у перелічених у цій статті випадках йдеться про активні дії компетентного органу, який як учасник процесу та сторона спору (позивач) не підтримує позовних вимог або подає заяву про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову. Якщо ж позов подано прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, і такий орган не здійснює процесуальних дій як позивач, його представник не з'являється у судові засідання, а суд уже після відкриття провадження у справі встановлює, що прокурор не підтвердив підстави для представництва, то, як і зазначено у пункті 54 цієї постанови, позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
За таких підстав, клопотання Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
22.01.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс груп" подано клопотання про долучення додаткового доказу, а саме: Висновку Державного підприємства "Національний інститут розвитку інфраструктури" (ДП "НІРІ") за договором від 18.12.2024 №423-24.
У судовому засіданні 22.01.2024 судом відкладено розгляд справи по суті на 12.02.2025.
10.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС прокурором подано заперечення на клопотання про долучення нових доказів.
11.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Західним офісом Державної аудиторської служби подано заперечення щодо долучення нових доказів.
У підготовчому засіданні 12.02.2025 суд на місці ухвалив долучити поданий відповідачем додатковий доказ.
Згідно з приписами статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В обґрунтування неможливості подання додаткового доказу разом з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" зазначає, що Висновок Державного підприємства "Національний інститут розвитку інфраструктури" (ДП "НІРІ") за договором від 18.12.2024 №423-24 отриманий відповідачем лише 20.01.2025, а відтак не міг бути долучений до матеріалів справи раніше.
Враховуючи наведене обґрунтування, суд приймає до розгляду доказ, поданий відповідачем разом із заявою від 22.01.2025.
У судовому засіданні 12.02.2025 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 26.02.2025.
У судовому засіданні 26.02.2025 прокурор та представник позивача-1 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, в свою чергу представники позивача-2 та відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити.
У судовому засіданні 26.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
25.03.2020 Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області (нове найменування - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області) в електронній системі закупівель було розміщено оголошення UA-2020-03-25-003310-b (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-25-003310-b) про проведення відкритих торгів з закупівлі Експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 190+323 - км 192+212 (влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші).
ДК 021:2015:63710000-9 - Послуги з обслуговування наземних видів транспорту CPV: 63710000-9.
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 18.05.2020 №22/9 переможцем закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" з ціновою пропозицією 17 071 500, 00 грн.
01.06.2020 між Службою автомобільних доріг в Хмельницькій області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" (далі - виконавець) укладено договір №173/20, за умовами пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 190+323 - км 192+212 (влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші) в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов'язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок.
У відповідності до пункту 2.1. договору виконавець повинен надати передбачені цим договором послуги замовнику, якість яких відповідає умовам та вимогам нормативних документів, зазначеним у пункті 1.3. цього договору та іншим діючим нормативним актам. Відповідальність за якість виконаних послуг, випробування матеріалів, устаткування несе виконавець.
Виконавець гарантує якість та можливість експлуатації об'єкта з наступними гарантійними термінами -
- послуги з влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші - 3 роки;
- інші види послуг з експлуатаційного утримання - 1 рік. (пункт 2.10. договору).
Згідно пункту 3.1. договору, у редакції, викладеній в додатковій угоді № 1 від 09.11.2020, ціна цього договору становить 14 854 227, 48 грн в т.ч. ПДВ складає 2 475 704, 58 грн за рахунок коштів державного бюджету.
Пунктом 4.2. договору погоджено, що замовник здійснює розрахунки за надані послуги з виконавцем по мірі надходження коштів на підставі відповідних актів (форма №КБ-2В) та довідок (форма №КБ-3) протягом 30 календарних днів з моменту підписання акта (форма №КБ-2В) та довідок (форма №КБ-3) при наявності фінансування.
Цей договір набирає чинності з дати його укладання і діє по 31.12.2020 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1. договору).
На виконання умов договору виконавцем надано послуги на загальну суму 14 854 227, 48 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В): №1 за липень 2020 року на суму 13 299 453, 60 грн та №2 за серпень 2020 року на суму 1 554 773, 88 грн та відповідними довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ3), які підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.
Платіжними дорученнями: №312 від 10.06.2020 на суму 5 120 000, 00 грн, №485 від 11.08.2020 на суму 8 179 453, 60 грн, №518 від 27.08.2020 на суму 1 554 773, 88 грн Служба автомобільних доріг в Хмельницькій області здійснила оплату по договору на суму 14 854 227, 48 грн.
В той же час, за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області за період з 01.01.2019 по 31.03.2023, проведеної Західним офісом Державної аудиторської служби, було визначено, що під час виконання робіт за договором 173/20 від 01.06.2020, в порушення вимог п. 6.4.4.1 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д 1.1-1:2013), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства України від 05.07.2013 №293 та п. 6.4. Правил визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання (СОУ 42.1-37641918-085:2018), затверджених наказом Укравтодору від 28.12.2018 №424, завищено обсяг та, відповідно, вартість виконаних робіт на загальну суму 5 311 387, 42 грн (про що складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області за період з 01.01.2019 року по 31.03.2023 №06-08/18 від 22.08.2023 (далі - акт ревізії)).
При цьому, в акті ревізії Західний офіс Державної аудиторської служби посилається на результати лабораторних випробувань, відображених у протоколі випробувань матеріалів №АБК03ГУНП Хмельницька область/022 від 03.11.2022 (далі - протокол).
Так, вимірювальною лабораторією ПП "Лабораторія ЗахідДорСервіс" (свідоцтво про відповідність системи керування вимірюваннями №РЛ №034/19) з 27.10.2022 по 09.11.2022 на замовлення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, у відповідності до розділу 4 "Відбирання проб" ДСТУ Б В.2.7.-319:2016 "Суміш асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродинамічний. Методи випробувань", проведено випробування кернів асфальтобетонного покриття на об'єкті: "Експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир-Чернівці на ділянці км 190+323 км 192+212 (влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші)".
Як зазначено в акті ревізії, за результатами замірів товщини влаштованого шару ЛЕМС на об'єкті "Експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир-Чернівці на ділянці км 190+323 км 192+212 (влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші)" встановлено, що середнє значення влаштованого шару ЛЕМС згідно 11 кернів складає 11,7 мм., при тому, що до актів приймання виконаних будівельних робіт включено роботи з влаштування тонкошарового покриття з литої емульсійно-мінеральної суміші машиною Schafer sms 11000, товщиною нижнього шару 15 мм на площі 38 640 м2 та роботи з влаштування тонкошарового покриття з литої емульсійно-мінеральної суміші машиною Schafer sms 11000, товщиною верхнього шару 10 мм на площі 38 640 м2;
Тобто товщина влаштованого шару з використанням ЛЕМС згідно первинних документів повинна складати 25 мм, у тому числі: нижній (вирівнюючий) шар - 15 мм, верхній шар - 10 мм;
В результаті вищевикладеного, в порушення вимог п. - 6.4.4.1 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д 1.1-1:2013), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства України від 05.07.2013 №293 та п. 6.4. Правил визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання (СОУ 42.1-37641918-085:2018), затверджених наказом Укравтодору від 28.12.2018 №424, завищено обсяг та відповідно вартість виконаних робіт на загальну суму 5 311 387, 42 грн;
Враховуючи той факт, що за виконані роботи проведено оплату в повному обсязі, вищевказане порушення призвело до нанесення збитків Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, як одержувачу бюджетних коштів і замовнику виконання робіт, та Державному бюджету України, з якого фактично проводилося фінансування робіт на вказану суму.
При цьому, прокурор зазначає, що лише після перевірки органом державного фінансового контролю, у ході якої проведено кернування влаштованого асфальтобетонного покриття по об'єкту та лабораторні випробування використаних виконавцем матеріалів, замовнику стало відомо про факт завищення ціни матеріалів ресурсів, що потягло необґрунтовані зайві витрати на їх оплату та, як наслідок, заподіяло збитки бюджету; у свою чергу відповідач приховав від замовника факти неякісного виконання робіт та використаних матеріалів, завищивши їх вартість, та всупереч принципу ефективності та результативності бюджетної системи України перешкодив замовнику достягнути максимальний результат щодо якісних характеристик замовленого за договором асфальтобетону - вказане обумовлює право останнього у якості компенсації цих збитків вимагати повернення необґрунтовано сплачених коштів.
Так, частиною 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Як передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
При цьому, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц та Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 520/21430/18, від 20.09.2021 року у справі № 903/828/20, від 06.09.2021 року у справі № 562/3535/18.
У даному випадку, прокурор, подаючи позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Західного офісу Державної аудиторської служби; Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, послався на ч. 3-5 статті 53 ГПК України, ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та вказав на нездійснення останніми заходів щодо захисту інтересів держави.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Положеннями ч. 1 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до п. 8, 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Отже, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійснені державних закупівель, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, а у разі незабезпечення виконання таких вимог звертатися до суду в інтересах держави.
Із матеріалів справи вбачається, що у серпні 2023 року Державною аудиторською служби України, як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, було проведено інспектування (ревізію) окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, однак подальших заходів щодо стягнення збитків, зокрема шляхом звернення з відповідним позовом до суду, здійснено не було, у зв'язку з чим виникли підстави для представництва інтересів держави Хмельницькою обласною прокуратурою.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що прокурор дотримався порядку, визначеного статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби України в Хмельницькій області, а компетентний орган не здійснив належний захист державних інтересів.
Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в суді в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (як засновника та органу управління) та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області (як сторони за договором), прокурор зазначає, що вказаним органам стало відомо про порушення та наявність підстав для захисту інтересів держави з акту ревізії №06-08/18 від 22.08.2023, окрім того про виявлені порушення повідомлено Хмельницькою обласною прокуратурою (лист №15/2-1638-23 від 09.10.2023), однак будь-яких заходів, спрямованих на захист інтересів держави, вжито не було.
Пунктом 1.1. положення про Службу автомобільних доріг у Хмельницькій області (Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області) передбачено, що Служба заснована на державній формі власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 №29 перейменовано на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України та є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.
Відповідно до пункту 1.5. Положення Служба є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування на території області.
Відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 22.01.2011 №1691, Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області (Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області) зареєстрована як одержувач бюджетних коштів та включена до мережі ряду розпорядників бюджетних коштів різних бюджетів.
Згідно положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №439 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 №193) Агентство відновлення є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України та в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області у справі 924/1335/23.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
В силу приписів ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно із частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між Службою автомобільних доріг в Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбут Сервіс Груп" договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Частинами 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
У відповідності до ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Як зазначено вище, як на підставу для стягнення з відповідача збитків, прокурор посилається на проведену Західним офісом Державної аудиторської служби ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області за період з 01.01.2019 року по 31.03.2023 №06-08/18 від 22.08.2023, якою визначено завищення обсягу та вартості виконаних робіт за договором на загальну суму 5 311 387, 42 грн.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.
Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Під час розгляду адміністративної справи №560/18999/23 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування вимоги встановлено наступні обставини:
"Відповідно до акту ревізії від 22.08.2023 №06-08/18 ревізією (зокрема) встановлено: що ТОВ "ДОРБУД СЕРВІС ГРУП" по об'єкту: "Експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир-Чернівці на ділянці км 190+323 км 192+212 (влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші)" завищено обсяг та відповідно вартість виконаних робіт на загальну суму 5 311 387,42 грн, чим порушено вимоги п. 6.4.4.1 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства України від 05.07.2013 №293 та п. 6.4 Правил визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання (СОУ 42.1-37641918-085:2018), затверджених наказом Укравтодору від 28.12.2018 № 424;
20.09.2023 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області надіслано позивачу (Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області) лист №132206-14/2466-2023 «Про усунення порушень виявлених ревізією», які відображені в Акті;
Вказані висновки відповідача щодо відповідності асфальтобетонного покриття ґрунтуються виключно на підставі результатів лабораторних досліджень;
В ході проведення ревізії з метою дослідження фізико-механічних властивостей відібраних з асфальтобетонного покриття на об'єктах будівництва: ділянка автомобільної дороги державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка та Н-03 Житомир - Чернівці: обхід м. Старокостянтинова»; ділянка автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир-Чернівці на ділянці км 190+323 км 192+212»; ділянка автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир-Чернівці», Держаудитслужбою використано протоколи випробування матеріалів від 09.11.2022 та від 14.12.2022, складені ПП "Лабораторія ЗахідДорСервіс" (свідоцтво про відповідність системи кернування вимірюваннями №РЛ 034/19 до 18.04.2024 року);
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з пунктом 21.9 Зміни №1, затвердженої наказом від 26.03.2019 № 84 Міністерства регіонального розвитку України, до ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво" визначено, що з метою встановлення об'єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізико-механічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів;
Як свідчать матеріали справи, послуги з влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші по вищезазначених об'єктах надавались у 2020 2021 роках, а відбір зразків (кернування асфальтобетонного покриття) згідно протоколів випробування матеріалів ПП "Лабораторія ЗахідДорСервіс" від 09.11.2022 та від 14.12.2022 виконано 27.09.2022 та 08.11.2022, тобто пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів;
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що результати лабораторного дослідження зразків, визначені в протоколах випробування матеріалів ПП "Лабораторія ЗахідДорСервіс" від 09.11.2022 та від 14.12.2022 виготовлені з порушенням встановлених вимог та норм, а тому зазначені вище висновки відповідача щодо завищення вартості виконаних робіт на суму 17 701 413,20 грн., базуються на неналежних доказах, внаслідок чого є безпідставними і необґрунтованими".
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі 560/18999/23 набрали законної сили, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть їм суперечити.
Позаяк, виходячи з вищевикладеного, прокурор не надав докази на підтвердження неправомірної поведінки відповідача при виконанні договору підряду, що мала виявитися у невиконанні належним чином будівельних робіт, не доведено також і фактичних обставин заподіяння збитків на заявлену до відшкодування суму, відповідно і відсутній причинно-наслідковий зв'язок між збитками та поведінкою відповідача, тобто під час розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків, у заявленому розмірі.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності та враховуючи, що належних, допустимих та достовірних доказів у відповідності до вищезазначених вимог чинного законодавства, на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог щодо стягнення збитків, прокурором суду не надано, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на Хмельницьку обласну прокуратуру в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 10.03.2025.
Суддя Л.Г. Пукшин