номер провадження справи 24/108/24
05.02.2025 Справа № 908/1447/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №908/2699/24
за позовом: Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», 37, код ЄДРПОУ 04053915)
до відповідача: Приватного підприємства “МТЦ-ЗАПОРІЖЖЯ» (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100а, код ЄДРПОУ 22119477)
про стягнення 168946,07 грн.
за участю представників:
від позивача: Калініна-Заєць Ю.М., довіреність № 912/20-25 від 19.12.2024
Фарзаєва К.А., довіреність № 911/20-25 від 19.12.2024
від відповідача: Новіков І.О., ордер АР № 1185118 від 02.07.2024
До Господарського суду Запорізької області через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла позовна заява концерну “Міські теплові мережі» до приватного підприємства “МТЦ-Запоріжжя» про стягнення з відповідача 168946,07 грн. заборгованості за індивідуальним договором № 72206321 про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021. за період з 01.02.2023 по 29.02.2024.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що з урахуванням приписів ч. 5 ст. 13, ч. 7 ст. 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» з 01.11.2021 є укладеним Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 72206321 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Одеська, 8, нежитлове приміщення № 8 приміщення № 57, № 58, які на праві власності належать ПП “МТЦ-Запоріжжя». За твердженням позивача, в період з з 01.02.2023 по 29.02.2024 надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 168946,07 грн. Позивачем сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги, проте відповідач свої обов'язки згідно договору по сплаті за надану послугу у зазначений період не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 168946,07 грн. Посилаючись на приписи ЦК України, ГК України, Закон України “Про житлово-комунальні послуги» та Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», позивач просив позов задовольнити. У позовній заяві позивач просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 справу № 908/1447/24 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 14.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, присвоєно справі номер провадження 24/108/24. Судове засідання призначено на 11.06.2024.
Ухвалою суду від 11.06.2024 розгляд справи відкладено на 03.07.2024.
02.07.2024 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому вважає що вимоги позивача не відповідають дійсним обставинам справи, є безпідставними оскільки з 24.06.2020 по 15.07.2020, невстановлена особа знаходилась у спірному приміщенні з метою особистого збагачення шляхом зламу вікна таємно викрали сантехнічні вироби, меблі, лічильники води та тепла, тим самим розірвавши з'єднання теплової мережі між трубою позивача, що належить підприємству відповідача. Даний факт зафіксований заявою до поліції, що підтверджує Витяг з реєстру з ЄРДР. Також, дана інформація була надана разом з заявою позивачу по справі. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що позивачем проводилися технічні роботи з приводу опресування опалювальної системи та проводилася перевірка системи. Також в матеріалах справи відсутні докази про надіслання або вручення рахунків та відсутні складенні Акти про виконання робіт щодо послуг позивача.
Ухвалою суду від 03.07.2024 відкладено розгляд справи на 29.07.2024.
09.07.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив, в якому спростовує доводи відповідача щодо викраденого майна, оскільки строк для проведення досудового розслідування минув, в якості доказів відповідач не надає вирок суду із встановленням факту що майно дійсно було викрадено. Стосовно надсилання рахунків, то позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги та надіслані через систему М.Е.DОС на кожному рахунку стоїть печатка «Документ доставлено контрагенту».
В судовому засіданні 29.07.2024 оголошено протокольна перерва до 04.09.2024.
Ухвалою суду від 04.09.2024 розгляд справи перенесено на 26.09.2024.
Розгляд справи відкладався на 23.10.2024, на 21.11.2024, на 05.12.2024, про що судом винесено відповідні ухвали.
В судовому 05.12.2024 оголошено протокольна перерва до 27.12.2024.
13.12.2024 відповідачем подано суду доповнення до відзиву, в якому звертає увагу, що в судовому процесі при розгляді справи з'ясувалася, що позивачу відома, про відсутність технічної можливості виконати умови договору а саме: відсутність з'єднання теплової мережі з приміщенням, що належить відповідачу чітко зазначає, що позивач жодним чином не міг виконати умови договору. Цей факт підтверджується Актом обстеження систем тепло споживання нежитлового приміщення, від 06.07.2024, в якому позивач зазначає, що відсутній прилад обліку, який вкрадений у 2020 році; Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, від 15.07.2020; фото з місця роз'єднання теплових мереж, у зв'язку з відсутністю приладу обліку. Крім того, приміщення відповідача має окреме підключення, тому загальні покази приладу будинку не мають жодним чином нікого відношення до відповідача. А відсутність з'єднання системи опалювання підтверджує технічну неможливість виконати умови договору.
Ухвалою суду від 27.12.2024 розгляд справи відкладено на 15.01.2025.
В судових засіданнях оголошувались протокольні перерви до 03.02.2025, до 05.02.2025.
17.01.2025 позивачем подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуг централізованого постачання гарячої води від 01 лютого 2016 р. № 102407; расчет тепловнх нагрузок на отопление та горячее водоснабжение, по адресу г. Запорожье, ул. Одесска,8; расчет теплових нагрузок на отопление (подвал магазина); Рішення Господарського суду Запорізької області від 15 червня 2023 року по справі № 908/1000/23; Рішення Господарського суду Запорізької області від 13 березня 2023 року по справі № 908/2690/23.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 05.01.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач проти позову заперечує, своє правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.
В засіданні 05.02.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Концерн “Міські теплові мережі» є суб'єктом природної монополії відповідно до положень Закону України “Про природні монополії» та за приписами статті 19 Закону України “Про теплопостачання» як монополіст не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Основною метою діяльності Концерну “Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.
Приватному підприємству “МТЦ-Запоріжжя» на праві власності належать нежитлові приміщення № 58 (підвалу літ. А-5) загальною площею 206,4 кв. м. та № 57 (перший поверх літ. А-5) загальною площею 308,1 кв. м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Одеська, 8, про що свідчить Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до низки законодавчих актів, що регулюють житлово-комунальні відносини, у тому числі до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.
За доводами позивача, у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №72206321 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Одеська, 8, нежитлові приміщення № 58 (підвалу літ. А-5) загальною площею 206,4 кв. м. та № 57 (перший поверх літ. А-5) загальною площею 308,1 кв. м., є укладеним концерном “Міські теплові мережі» (позивачем) та ПП “МТЦ-Запоріжжя» (відповідачем) з 01.11.2021.
Як стверджує позивач, на виконання умов Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії №72206321 теплопостачальна організація відпустила відповідачу теплову енергію за період з 01.02.2023 по 29.02.2024 на загальну суму 168946,07 грн, що підтверджується рахунками за надані послуги за спірний період, які направлялись відповідачу в паперовій та електронній формах, в тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії у визначений Договором строк стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно з ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
В частині 1 ст. 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Згідно з частиною 7 статті 14 зазначеного Закону до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Відповідно до абз. 1-3 частини 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до частини 7 статті 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови КМУ № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01 жовтня 2021. Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, викладено в новій редакції.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13, 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Судом встановлено, що 02.10.2021 Концерн “Міські теплові мережі» оприлюднив на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/).
Відповідне повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну “МТМ» публічних договорів опубліковано на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk, вкладка "Новини", "Всі новини", "Місто").
Згідно з п. 1 оприлюдненого Концерном “Міські теплові мережі» Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Приватне підприємство “МТЦ-Запоріжжя» є власником нежитлових приміщень № 58 (підвалу літ. А-5) загальною площею 206,4 кв. м. та № 57 (перший поверх літ. А-5) загальною площею 308,1 кв. м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Одеська, 8 (Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно), яке розташоване у житловому будинку.
Даний будинок обладнаний приладом обліку теплової енергії, відповідно, обсяг теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.
Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, якими врегулювано правовідносини у сфері надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, суд дійшов до висновку, що через відсутність відповідного рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.2021 позивачем відповідно до вимог Закону України “Про житлово-комунальні послуги» на офіційному веб-сайті Концерну Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.2021 Концерном “МТМ» та ПП “МТЦ-Запоріжжя» укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, якому привласнено номер № 72206321.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою м. Запоріжжя, вул. Одеська, 8, в якому знаходяться приміщення ПП “МТЦ-Запоріжжя», підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів 2021-2023 років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі.
Згідно Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 Концерном “МТМ» для застосування протягом опалювального періоду 2021-2023 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.10.2021 № 374.
Собівартість виробництва, транспортування та постачання теплової енергії складається, по-перше, з вартості палива, електроенергії, покупної теплової енергії та, по-друге, витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані.
Перший вид витрат називається умовно-змінними, тобто такими, розмір яких залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам.
Другий вид витрат не залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам, тому називається умовно-постійними.
Проте обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, яке виробляє та транспортує теплову енергію споживачам.
В періоді застосування сезонного тарифу на теплову енергію, до 01.10.2021, тобто до введення двоставкового формату тарифу, як умовно-постійні, так і умовно-змінні витрати в тарифі враховувались разом, і споживач, сплачуючи за теплову енергію, компенсував теплопостачальному підприємству одночасно дві частини витрат у складі однієї сплати.
Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.
Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.
Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі - Правила) визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.п 5, 11, 32, 34, 38 Типового індивідуального договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Пунктом 32 Типового договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з пп. 3 п. 41 Типового договору споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
В період з 01.02.2023 по 29.02.2024 Концерн “МТМ» надав ПП “МТЦ-Запоріжжя» послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 168946,07 грн.
Позивачем сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги з постачання теплової енергії за договором № 72206321 та надіслані через систему “M.E.Doc».
Суд зауважує, що Концерн “МТМ» з 01.08.2020 впровадив електронний документообіг первинними документами зі споживачами та почав використовувати комп'ютерну програму “M.E.Doc».
“M.E.Doc» - це поширене українське програмне забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді.
На всіх рахунках за постачання теплової енергії по типовому індивідуальному договору № 72206321 за спірний період, які надіслані ПП “МТЦ-Запоріжжя» по програмі “M.E.Doc» є відмітка “Документ доставлено контрагенту». Отже, ПП “МТЦ-Запоріжжя» також у своїй господарській діяльності використовує програму “M.E.Doc».
Згідно ч. 1,2 статті 8 Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі. Обов'язку щодо підписання сторонами рахунку за спожиті послуги не встановлено жодним нормативно-правовим актом.
Пунктом 34 Правил визначено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.
Законодавець жодним нормативно-правовим актом не визначив, яким саме чином необхідно надати споживачу рахунки на оплату спожитої послуги (особисто, простою, рекомендованою, цінною кореспонденцією чи методом розносу по поштовим скриням/приміщенням споживання). Крім того споживачу надано право отримувати інформацію - як зазначену в рахунках на оплату так і додаткову без додаткової плати. Тобто законодавець в повній мірі сприяє отриманню споживачем достатньої кількості інформації.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2022-2023, 2023-2024 років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.
Тому, щодо допустимості та достатності наданих позивачем доказів слід зазначити:
- в силу виконання приписів ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. Позивачем було розміщено на власному сайті інформацію по кожному будинку відносно: температурного графіку, опалювальну площу будинку, теплове навантаження на будинок, тиск теплоносія, дані щодо індивідуального теплового пункту; інформацію щодо приладів обліку (можна знайти в загальному доступі).
- рахунки за надані послуги згідно яких зафіксовано кінцеві та поточні покази комерційного та розподільчого приладів обліку по кожному місяцю. Дані покази підтверджують факт надання та обсяг наданої послуги.
- надано детальний розрахунок щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії (інформацію щодо спожитої теплової енергії по будинку та по споживачу (в розрізі по кожному місяцю); інформацію по приміщенню споживача (в розрізі по кожному місяцю); інформацію по нарахуванню споживача(в розрізі по кожному місяцю).
Тому вище перелічені докази підтверджують факт та обсяги наданих послуг.
Таким чином, суд визнав, що Концерном доведено надання послуг в заявленому ним розмірі за спірний період.
Відтак, є обґрунтованим нарахування позивачем вартості теплової енергії за актами за період з 01.02.2023 по 29.02.2024 у розмірі 168946,07 грн, яку всупереч умовам Договору та вимог закону, відповідач не оплатив.
Враховуючи вищенаведене, суд визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 168946,07 грн. заборгованості правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача спростовуються вищевикладеним.
Стосовно посилання відповідача, що в період з 24.06.2020 по 15.07.2020 було викрадено його майно, на підтвердження чого надано витяг з ЄРДР, то дані обставини не можуть бути прийняті судом оскільки строк для проведення досудового розслідування минув, в якості доказів відповідач не надає вирок суду із встановленням факту того, що майно дійсно було викрадено.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем наданих послуг у визначений Договором строк та розмірі є доведеним. Доказами, наданими позивачем, повністю підтверджуються викладені у позовній заяві обставини.
Відповідач, визнані судом обґрунтованими, позовні вимоги належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне та повне виконання ним зобов'язання по оплаті послуг, або наявності підстав для звільнення його від такого обов'язку, не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “МТЦ-Запоріжжя» (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100а, код ЄДРПОУ 22119477) на користь Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458, на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , установа банку: Філія АТ “Укрексімбанк» у м. Києві, код МФО 322313) - 168946 (сто шістнадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок шість) грн 07 коп. основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії.
Видати наказ.
3. Стягнути з Приватного підприємства “МТЦ-Запоріжжя» (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100а, код ЄДРПОУ 22119477) на користь Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458, на р/р НОМЕР_2 , установа банку: ПАТ АБ “Укргазбанк», код МФО 320478) - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10.03.2025.
Суддя Т.А. Азізбекян