Справа № 296/2252/25
1-кс/296/1108/25
Іменем України
(повний текст)
05 березня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Ємільчине, Житомирської обл., громадянина України, з середньою освітою, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, у кримінальному провадженні №12025060540000004 від 02.01.2025, -
встановив:
Слідча слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , відповідно до змісту якого просить продовжити застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
В обґрунтування поданого клопотання слідча ОСОБА_4 зазначає, що СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025060540000004 від 02.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в один із днів грудня 2019 року у нічний час доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), у ОСОБА_6 , який перебував наодинці зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем свого проживання в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_3 (на час вчинення злочину - Новоград-Волинського району) Житомирської області, та був обізнаний з тим, що остання є малолітньою, тобто особою яка не досягла чотирнадцятирічного віку, виник злочинний умисел спрямований на задоволення своєї статевої пристрасті шляхом вчинення дій сексуального характеру відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_8 без добровільної згоди потерпілої. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 того ж дня без розриву в часі, перебуваючи з малолітньою ОСОБА_8 , якій на той час виповнилось 8 років, вчинив щодо неї дії сексуального характеру..
07.01.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 15.01.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 07.03.2025.
Постановою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 28.02.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 07.04.2025.
Необхідність продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою орган досудового розслідування обґрунтовує необхідністю запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що продовжують існувати:
- ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого містить міру покарання - позбавлення волі строком до 15 років, у зв'язку з чим, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового характеру, підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);
- підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти спроби протиправного впливу на свідків, потерпілу. Так, ОСОБА_6 вчинив вчинив злочин проти статевої свободи своєї малолітньої доньки, якій на момент вчинення було 8 років, йому відомо її місце мешкання, вони проживають в одному населеному пункті. Враховуючи, що підозрюваний батько, а потерпіла та двоє свідків його малолітні та неповнолітні діти, вони можуть піддатися його незаконному впливу (п.3 ч.1 ст.177 КПК України);
- ОСОБА_6 може вчинити інші злочини, зокрема проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, оскільки він вже був раніше судимим, однак на цей час судимість була знята і погашена у встановленому законом порядку. Окрім того, ОСОБА_6 перебуває на волі та продовжує мешкати в с. Руденька Звягельського району, тому не виключена можливість, що останній намагатиметься продовжити вчиняти інкриміноване йому кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 подане клопотання підтримали та просили його задовольнити. Прокурор наголосила на наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Вважає, що підозра є необгрунтованою. Вказав, що ризики можна забезпечити цілодобовим домашнім арештом. Просив застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У відповідності до ч.5 цієї ж статті, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.
Так як положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", в оцінці цього питання слідчій судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України", Європейський суд з прав людини наголошує, що "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
07 січня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152 КК України.
Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_6 , можливо, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.152 Кримінального кодексу України, що підтверджується, зокрема: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; рапортом; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.01.2024; заявою від 01.01.2024; висновком експерта №2; протоколом допиту неповнолітньої потерпілої від 07.01.2024; висновком психолога за результатами проведення допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 ; характеристикою від 06.01.2025; протоколами допиту свідка від 02.01.2025, 23.01.2025; клопотанням про допит потерпілої під час досудового розслідування в судовому засіданні від 02.01.2025; протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка від 09.01.2025; висновком психолога за результатами проведення допиту свідка ОСОБА_10 ; клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; ухвалами суду №296/316/25 від 15.01.2025; супровідним листом від 24.02.2025; постановою про призначення та доручення проведення комплексної судової психолого психіатричної експертизи від 24.02.2025; постановою про продовження строку досудового розслідування від 28.02.2025. повідомленням про підозру від 07.01.2025; протоколом допиту підозрюваного від 08.01.2025; довідками від 08.01.2025, 13.02.2025; листом про надання інформації від 07.01.2025; рапортом-характеристикою від 07.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2025 року у справі №296/316/25 до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 07 березня 2025 року.
Постановою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 28 лютого 2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025060540000004 від 02 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КПК України, до трьох місяців, а саме до 07 квітня 2025 року.
При цьому, слідчий суддя враховує ризики, які не зменшились і продовжують існувати, які виправдовують тримання особи під вартою.
Зокрема, продовжує існувати ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, яке йому загрожує.
Так, ОСОБА_6 , підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, за вчинення якого КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
У справі "Ілійков проти Болгарії" (заява №33977/96) від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Слідчий суддя відзначає, що тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування підозрюваного.
Також продовжує існувати ризик незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_6 на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні №120250540000004 від 02.01.2025 з метою схилити їх до відмови від наданих показань на свою користь. Також необхідно зауважити, що підозрюваний проживає в одному населеному пункті з потерпілою, є батьком потерпілої та неповнолітніх свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , що, з урахуванням характеру інкримінованого злочину, наявних родинних зв'язків, буде становити великий ризик психологічного та фізичного впливу на вказаних осіб з його сторони.
Крім того, слідчий суддя не виключає ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, який встановлено в ухвалі суду від 15.01.2025 в справі № 296/316/25.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчим суддею враховані вимоги п.3 і п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас, даних про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено.
З огляду на наведене, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, беручи до уваги особу підозрюваного, який негативно характеризується, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться в тому числі до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 07 квітня 2025 року включно.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи приписи п.1 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави слідчим суддею не визначається, оскільки підозрюваному ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із застосуванням насильства.
Враховуючи вищевикладене, клопотання слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07 квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено 10 березня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1