07.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/17110/24
Провадження № 2/201/1604/2025
Іменем України
04 березня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Гузь Є.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20 листопада 1998 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради м. Дніпропетровська зроблено відповідний актовий запис №910 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від спільного подружнього життя у них народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя з відповідачем не склалось, на теперішній час шлюбні стосунки припиненні. У провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей він не надає, не несе інших витрат на лікування, оздоровлення та розвиток здібностей їх дітей. На теперішній час ОСОБА_5 є повнолітнім і продовжує навчання на денній формі у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара на другому курсі за рахунок бюджетного фінансування. Враховуючи вищезазначене, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття дитини. Також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до закінчення навчання.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судовому засіданні пояснила, що починаючи з 19 грудня 2024 року і до теперішнього часу вона не проживає разом з дітьми та чоловіком, а перейшла жити до військової частини, оскільки не може перебувати в одній квартирі з чоловіком. З 19 грудня 2024 року і до теперішнього часу діти проживають у належній їй квартирі разом із батьком, перебувають на його утриманні, а вона купує деякі речі на їхнє прохання та оплатила навчання сина ОСОБА_6 . Після розірвання шлюбу планує знов проживати з дітьми, якщо діти виявлять зустрічне бажання.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що починаючи з 19 грудня 2024 року позивач самоусунулась від виконання батьківських обов'язків, з дітьми не проживає. Діти знаходяться на його утриманні, він забезпечує їхнє щодення харчування та лікування за потреби, позивач матеріальної допомоги дітям не надає, лише оплатила за навчання сина ОСОБА_6 та придбала сумку на прохання доньки ОСОБА_7 .
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні також зазначив, що він, його брат та сестра проживають разом з батьком з 19 грудня 2024 року до даного часу, повідомив, що не хоче, щоб з батька стягувались аліменти, оскільки він проживає разом з батьком і батько і так надає все необхідне, тому ОСОБА_3 не потребує додаткового забезпечення.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 листопада 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було зареєстровано шлюб, про що відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради м. Дніпропетровська зроблено відповідний актовий запис №910 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с 16).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17 січня 2006 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №59, батьком дитини зазначений ОСОБА_2 , а мати ОСОБА_1 (а.с.25).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 03 жовтня 2007 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис №1320, батьком дитини зазначений ОСОБА_2 , а мати ОСОБА_1 (а.с. 21).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 16 червня 2009 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що зроблено відповідний актовий запис №835, батьком дитини зазначений ОСОБА_2 , а мати ОСОБА_1 (а.с. 17).
Діти зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про місце проживання та не заперечується учасниками справи (а.с. 20, 24,28).
Згідно з довідкою №87-100-2782 від 04.12.2024 року ОСОБА_5 є студентом денної форми навчання Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, навчається за рахунок бюджетного фінансування (а.с.30).
Відповідно до ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Статтями 180, 181 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Згідно з ст.198 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Також в Постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц зазначено, що однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (стягнення аліментів на утримання дітей), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживають діти на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі.
Позивач, відповідач та третя особа у своїх поясненнях пояснили суду, що з 19 грудня 2024 року всі троє дітей постійно проживають разом з батьком, перебувають на його утриманні та забезпеченні щоденного догляду, а мати проживає окремо.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Таким чином, судом встановлено, що з 19 грудня 2024 року і на теперішній час діти проживають зі своїм батьком та перебувають на його утриманні, що свідчить про відсутність необхідної умови для стягнення аліментів на користь матері, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання в частині розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та на повнолітню дитину, яка продовжує навчання відмовити.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , електронна пошта та електронний кабінет відсутні;
відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , електронна пошта та електронний кабінет відсутні.
третя особа ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , електронна пошта та електронний кабінет відсутні.
Повний текст рішення складено 07.03.2025 року.
Суддя Дорошенко Г.В.