Справа № 203/1216/25
Провадження № 1-кс/0203/950/2025
28 лютого 2025 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, заявлене у межах кримінального провадження №12021040000000674 від 18.09.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12021040000000674 від 18.09.2021.
Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. У клопотанні слідчий просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: належним чином завірену копію реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) у тому числі документів, на підставі яких здійснено перереєстрацію частки у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на ОСОБА_5 від ОСОБА_6 .
У судове засідання слідчий не з'явився, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання. 27.02.2025 прокурор Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 надав до суду заяву, в якій просить розглядати клопотання за його відсутності.
Клопотання в силу ч. 2 ст. 163 КПК України розглянуто судом без виклику представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. 2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12021040000000674, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відкрите на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2021, відповідно до якої зобов'язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 27.08.2021 про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до обставин, викладених в заяві ОСОБА_7 , досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 2014 року займалось постачанням вапняків підприємствам цукрової, хімічної, будівельної промисловості та у 2017 році ОСОБА_7 було прийняте рішення про придбання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке мало спеціальний дозвіл на дослідно-промислову розробку Закупнянського родовища вапняка у смт Закупне Чемеровецького району Хмельницької області. Колишні власники ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запропонувли ОСОБА_7 купити 100 відсотків статуного капіталу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у них.
Після досягнення домовленостей щодо придбання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було укладено попередній договір купівлі-продажу часток ОСОБА_7 у попередніх власників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в рамках якого розпочато сплату вартості часток вказаним особам.
Пізніше, у 2018 році, до ОСОБА_7 звернулися ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та запропонували за оформлення на них часток ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у розмірі по 1/3 кожному забезпечити збут вапняку, видобутого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на підприємства, з якими вони співпрацюють.
ОСОБА_7 відповідно до договору купівлі-продажу від 17.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_12 , набув у власність 33% частини корпоративних прав ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Разом з ним частки у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » набули ОСОБА_10 - 34 % та ОСОБА_6 - 33%.
У зв?язку зі скрутним становищем товариства та виникнення боргів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за логістичні послуги, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вирішили надати ОСОБА_7 гроші для погашення заборгованості перед третіми особами за умови переоформлення частки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка належала ОСОБА_7 , на ОСОБА_6 , брата ОСОБА_11 , фактично гроші повинні були бути для погашення боргів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
3 ОСОБА_11 була домовленість, що він позичить кошти задля погашення боргів ОСОБА_7 , які виникли у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за що ОСОБА_13 наполягли на переоформленні ОСОБА_7 своєї частки у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на ОСОБА_6 , брата ОСОБА_11 .
08.05.2020 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір безпроцентної позики, за умовами якої ОСОБА_7 отримав грошові кошти в сумі 165 200, 00 доларів США, які зобов'язався повернути не пізніше 08.11.2020.
08.05.2020 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за умовами якого ОСОБА_7 зобов'язався передати у власність ОСОБА_6 частку в розмірі 33% статутного капіталу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а ОСОБА_6 зобов'язався сплатити вартість частки, яка дорівнює 33 000, 00 грн.
20.05.2020 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладений попередній договір, за умовами якого ОСОБА_6 , в разі належного виконання ОСОБА_7 договору безпроцентної позики від 08.05.2020 та повернення грошових коштів у повному обсязі у встановлений договором строк, зобов'язався продати частину частки у розмірі 33% статутного капіталу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 .
Однак, після оформлення вказаних документів ОСОБА_10 повністю ізолював ОСОБА_7 від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та зробив усе для того, щоб ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не повернуло гроші ОСОБА_6 через заборгованість ОСОБА_7 , та таким чином відібрати корпоративні права ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та не повертати гроші, які отримало ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Під час зустрічі у листопаді 2020 і ОСОБА_11 і ОСОБА_10 сказали, що нічого не винні та вони купили корпоративні права, передавши гроші для повернення займу третім особам, які вносились на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для потреб юридичної особи.
Через деякий час, а саме у січні 2021 року ОСОБА_6 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з позовом до ОСОБА_7 про стягнення 168 000, 00 доларів США.
У відповідності до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно пункту 5 частини другої статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно частини першої статті 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Вимоги до такого клопотання наведено у частині другій статті 160 КПК України, зокрема, у клопотанні має бути зазначено підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
У свою чергу, досліджуючи подане слідчим клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів встановлено, що воно не в повній мірі відповідає положенням ч.2 ст.160 КПК України, оскільки у ньому слідчим ОСОБА_3 не обґрунтована необхідність отримання тимчасового доступу до документів, не надано правового обґрунтування мети отримання доступу до цих документів; не доведено, що буде виконано завдання, для виконання якого він звернувся з клопотанням; не зазначено та не доведено обставин вважати, що запитувані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та можуть бути доказом у кримінальному провадженні, не вказано які обставини планується довести за допомогою документів та яке вони будуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.
Клопотання слідчого має формальне обґрунтування необхідності отримання тимчасового доступу, яке обмежене загальними доводами щодо необхідності здійснення досудового розслідування, мета та завдання якого наведена у ст. 2 КПК України.
Так, за загальними принципами кримінального процесуального законодавства, ухвала слідчого судді має відповідати вимогам законності та обґрунтованості. Законною є ухвала слідчого судді, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, на підставі кримінального процесуального закону. Обґрунтованою є ухвала слідчого судді, яка обґрунтована на тих доказах, які були розглянуті під час розгляду клопотання.
При розгляді клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів слід ретельно вивчати всі надані матеріали і у кожному конкретному випадку встановлювати наявність або відсутність всіх умов, на які посилається слідчий як на підставу надання такого дозволу, а також перевіряти відповідність змісту клопотання вимогам частини другої статті 160 КПК.
За змістом пунктів 1, 2, 3 ч.5, ч.6 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Положення ч.5 ст. 163 КПК України, щодо випадків надання слідчим тимчасового доступу до речей та документів, можуть мати місце лише за сукупності усіх трьох складових частини цієї норми. У разі ж відсутності будь-якої зі складових, визначених пунктами 1, 2, 3 цієї норми, надання слідчим суддею тимчасового доступу до речей та документів виключається.
Як зазначено вище, у поданому клопотання слідчим не зазначено яке доказове значення може мати запитувана у клопотанні інформація та не доведено, що документи, до яких планується отримати тимчасовий доступ самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки подане клопотання не містить обґрунтування потреби отримання доступу до зазначених документів.
Відповідно до частини шостої статті 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ч.5 ст.132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
З поданого клопотання не вбачається, чи вживались слідчим заходи щодо можливості одержання речей та документів, про тимчасовий доступ яких йдеться в клопотанні, в добровільному порядку, тобто шляхом звернення до відповідної юридичної особи в порядку статті 93 КПК України.
Тобто, в даному випадку, слідчий ОСОБА_3 не обґрунтував наявність у нього перешкод для належного виконання своїх обов'язків зі здійснення кримінального провадження та необхідності в отриманні ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів.
Оскільки положення частини другої статті 160 КПК України (вимоги до клопотання) кореспондується з положенням ч. 5, 6 ст.163 КПК України (перелік обставин що мають бути слідчим), то з огляду на відсутність у клопотанні слідчого обставин, визначених статтею 160 КПК України, відсутні і підстави для надання тимчасового доступу до речей та документів
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає за доцільним відмовити у задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, заявлене у межах кримінального провадження №12021040000000674.
Керуючись статтями 159-164, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, заявлене у межах кримінального провадження №12021040000000674 від 18.09.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, відмовити.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07.03.2025 о 15.00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1