Справа № 369/19389/24
Провадження № 2/0203/777/2025
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
10 березня 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Погрібного О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач, ТОВ «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, м. Київ), вперше через уповноваженого представника в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС подав до Києво-Святошинського районного суду Київської області цю заяву, пред'являючи позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 41 917,20 грн., що утворилася у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань перед банком.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2024 року зазначену позовну заяву передано за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
В обґрунтування позову зазначається, що 30 травня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 430720474, відповідно до умов якого відповідачу на карту перераховано грошові кошти в сумі 19 500 грн., строком 126 днів, з процентною ставкою 0,69% в день. Договір укладено у формі електронного документа з використання електронного підпису, а саме відповідач, за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, що є невід'ємною частиною кредитного договору, підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, після чого відповідач виявила бажання отримати кредит, заповнивши відповідну заявку із зазначенням своїх персональних даних.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, 28 листопада 2019 року сторони уклали додаткову угоду № 19, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2020. 31 грудня 2020 року сторони уклали додаткову угоду № 26, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2021. 31 грудня 2021 року сторони уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. 31 грудня 2022 року сторони уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. 31 грудня 2023 року сторони уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024, у зв'язку з чим відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором кредитної лінії № 430720474 від 30 травня 2021 року.
У свою чергу, ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відповідно до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.
30 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 3009/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за договором № 430720474 від 30 травня 2021 року.
Відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, а тому, посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в загальному розмірі 41 917,20 грн., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 19500 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 22417,20 грн., а також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв.
З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 09 січня 2025 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.
У судове засідання не з'явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який в позові клопотав про розгляд справи за його відсутності, а також у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, що з'ясуванню обставин не перешкоджає.
Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 30 травня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 430720474, відповідно до умов якого відповідачу на банківську карту НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 19500 грн., строком 126 днів, з процентною ставкою 0,69% в день. Договір укладено у формі електронного документа з використання електронного підпису, а саме відповідач, за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, що є невід'ємною частиною кредитного договору, підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, після чого відповідач виявила бажання отримати кредит, заповнивши відповідну заявку із зазначенням своїх персональних даних (а.с. 13- 16, 23).
Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки та вказаний документ підписаний електронним цифровим підписом відповідача (а.с. 12).
Перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням № 6f339599-7530-428b-8a66-94919363c641 від 30 травня 2021 року (а.с. 30).
Згідно електронного повідомлення, що видане керівником напрямку взаєморозрахунків з партнерами та платіжними системами управління супроводження безготівкових розрахунків юридичних та фізичних осіб Департаменту супроводження банківських операцій АТ «ТАСКОМБАНК» Левчук Т. №3980/47.1.-БТ від 08.08.2024 про те, що АТ «ТАСКОМБАНК», згідно листа №26/07/24 від 26 липня 2024 року, банком було здійснено переказ грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, в тому числі на карту ОСОБА_1 № 5168-74ХХ-ХХХХ-7239 на суму 1950 грн. (а.с. 31).
Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).
Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, відповідач уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, 28 листопада 2019 року сторони уклали додаткову угоду № 19, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2020. 31 грудня 2020 року сторони уклали додаткову угоду № 26, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2021. 31 грудня 2021 року сторони уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. 31 грудня 2022 року сторони уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. 31 грудня 2023 року сторони уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024, у зв'язку з чим відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором кредитної лінії № 430720474 від 30 травня 2021 року.
У свою чергу, ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відповідно до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.
30 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 3009/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за договором № 430720474 від 30 травня 2021 року (а.с.33-66).
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого згідно наданої довідки та розрахунку станом на 18 жовтня 2024 року утворилась заборгованість в сумі 41917,20 грн., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 19 500 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 22 417,20 грн. (а.с. 67-68, 69, 70).
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договорів щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 41 917,20 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач 01 жовтня 2024 року уклав із Адвокатським об'єднанням «Тараненко та Партнери» в особі керуючого адвоката Тараненка Артема Ігоровича договір про надання правової допомоги № 0110/24, відповідно до умов якого гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги (а.с. 71-72, 72 зворот).
30 жовтня 2024 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Тараненко та Партнери» в особі керуючого адвоката Тараненка Артема Ігоровича укладено додаткову угоду № 16 до договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01 жовтня 2024 року (а.с. 73-74).
Згідно акту прийому-передачі позивачу надано наступний перелік правових та юридичних послуг: 1) складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 430720474 від 30 травня 2021 року (витрачено годин - 2 год.) - 5 000 грн.; 2) вивчення матеріалів за кредитним договором № 430720474 від 30 травня 2021 року (витрачено годин - 1 год.) - 500 грн.; 3) надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №430720474 від 30 травня 2021 року (витрачено годин - 1 год.) - 500 грн. (а.с. 75).
Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ), заборгованість за кредитним договором № 430720474 від 30 травня 2021 року станом на 18 жовтня 2024 року в загальному розмірі 41 917,20 грн. (сорок одна тисяча дев'ятсот сімнадцять гривень 20 коп.), що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 19 500 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 22417,20 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ), судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн., а всього 8 422,40 грн. (вісім тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Відповідач вправі подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.
Повне рішення складене та підписане 10 березня 2025 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя О.В. Колесніченко