номер провадження справи 15/186/24
24.02.2025 Справа № 908/2847/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали
за позовом Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Аккумтех», 61020, м. Харків, вул. Китаєнка, буд. 3 Б
про стягнення коштів
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Щербаха Р.Ю., самопредставництво, посвідчення № 1644 від 22.07.2024; виписка з ЄДРЮОФОПтаГФ від 26.04.2024;
від відповідача: Гришко І.І., адвокат, свідоцтво ЗП 001324 від 29.06.2017, ордер серії АР № 1215329 від 02.01.2025;
установив
28.10.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Аккумтех» про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 28.02.2007 в розмірі 3 484 050,93 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024, справу № 908/2847/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 07.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2847/24 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/186/24. Підготовче засідання призначено 09.12.2024 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 09.12.2024 відкладено підготовче засідання на 06.01.2025 о 10:30 год.
02.01.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить поновити пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 06.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 23.01.2025 об 11:30 год., задоволено клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
09.01.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача суд отримав відповідь на відзив.
15.01.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача суд отримав заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 23.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та справу № 908/2847/24 призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 24.02.2025 о 12:30 год.
30.01.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача суд отримав клопотання про долучення доказів, в якому відповідач просить також поновити процесуальний строк для подання доказів.
07.02.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача суд отримав клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження.
У судовому засіданні 24.02.2025 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд».
Судом перевірено повноваження представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача підтримав вимоги клопотання про повернення у справі № 908/2847/24 на стадії підготовчого провадження. В обґрунтування клопотання зазначив, що предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення з ТОВ “Аккумтех» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2021 по 01.07.2024 в розмірі 3 484 050,93 грн, оскільки 18.04.2012 ТОВ “Аккумтех» (відповідач у справі) набуло у власність об'єкти нерухомого майна у складі: будівлі механічної мийки (літ. В) загальною площею 1105,5 кв.м., багатопоточний КПТ (літ. А) інв.№35 загальною площею 1855,4 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №377176449 від 03.05.2024 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 7623319 та14002420). Земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, площею 11,1244 га, кадастровий номер: 2310100000:07:047:0022 належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.10.2024 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 377175934 від 03.05.2024 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 32861952). Станом на день подачі позову до суду між позивачем та відповідачем не було укладено договір оренди землі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5. З огляду на вказані обставини, позивач дійшов висновку про безоплатне та безпідставне використання відповідачем земельної ділянки комунальної форми власності без правовстановлюючих документів за період часу з 01.01.2021 по 01.07.2024, що є порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі. Після ознайомлення позивача з клопотанням відповідача про долучення доказів по справі від 29.01.2025, позивачем було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №410789679 від 31.01.2025 та №410788746 від 31.01.2025, які підтверджують, що: нерухоме майно інв.№35, багатопоточний КТП літ. А, загальною площею 1855,4кв.м., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, у спірний період з 01.01.2021 по 01.07.2024 перебувало у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ-А» (ЄДРПОУ 38461690) з 18.12.2014 по 03.09.2024; нерухоме майно - будівля механічної мийки літ. В, загальною площею 1105,5 кв.м. - перебувало у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИДЕР-2016» (ЄДРПОУ 40551620) з 21.09.2016 по 13.09.2024. Зазначені обставини встановлені позивачем після закінчення підготовчого провадження, однак вони тягнуть за собою необхідність заміни відповідача на належних відповідачів. Оскільки заміна відповідача на належних відповідачів та визначення складу учасників судового процесу може бути реалізована лише на стадії підготовчого провадження, позивач просити суд прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження для забезпечення можливості належного доказування обставин справи, з метою повного, всебічного розгляду даної справи і прийняття законного, обґрунтованого рішення у ній.
Відповідач заперечив проти задоволення клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження. Зазначив, що позивач не був обмежений можливістю отримати актуальні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно власників майна яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, ще на стадії підготовки позовної заяви, яка була сформована у підсистемі “Електронний суд» ще 25.10.2024. Лише внаслідок кібератаки на державні реєстри України, яка відбулась 19.12.2024, був припинений доступ до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Діюче процесуальне законодавство покладає на сторони при розгляді спору в господарському процесі обов'язок подавати докази на підтвердження своїх доводів та обставин одночасно із заявами по суті спору, для позивача, зокрема, це позовна заява. Позивачем до позовної заяви не було надано актуального витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на стадії підготовчого провадження не заявлялось про неможливість отримання такого витягу. Більш того, вказані позивачем для повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження обставини свідчать про необхідність вчинення не тільки такої процесуальної дії, як заміна неналежного відповідача на належних відповідачів, а й про необхідність зміни предмету та підстав позову. Навіть за умови повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження, положення чинного Господарського процесуального кодексу України виключають можливість одночасної зміни у справі і предмету, і підстави позову.
Розглянувши клопотання позивача про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до положень частини 1 статті 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Суд вчинив всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 182 ГПК України для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, присутні у підготовчому засіданні 23.01.2025 представники сторін не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 ГПК України).
Норми ГПК України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. При здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Главою 6 Розділу ІІІ ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії судових дебатів.
У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".
У постанові КГС ВС від 25.01.2023 у справі № 910/2089/20 вказано, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Як встановив суд вище, відповідач не надав доказів існування вагомих обставинам, які б вказували на неможливість останнім до подачі позову до суду вчинити відповідні процесуальні дії, а саме: отримати актуальні відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Повернення до стадії підготовчого провадження порушить принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимо зважаючи на принципи господарського судочинства.
Представник відповідача підтримав клопотання про долучення доказів та просить поновити строк для їх подання, оскільки про неможливість надати докази до справи на стадії підготовчого провадження представник зазначав в у підготовчому засіданні 23.01.2025, що відображено в ухвалі суду від 23.01.2025.
В обґрунтування клопотання посилається неможливість надання у підготовчому засіданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у зв'язку з масштабною кібератакою російської федерації на відповідні державні реєстри. Після відновлення роботи державних реєстрів відповідачем отримано інформацію з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відносно ТОВ “Аккумтех», яку відповідач просить залучити до матеріалів справи як доказ відсутності у власності відповідача будь якого нерухомого майна чи земельних ділянок.
Зі змісту ч. ч. 1, 6 ст. 119 ГПК України вбачається, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на подання доказів у справу, суд дійшов до висновку про можливість поновлення відповідачу процесуальних строків для подання доказів, визнавши поважними причини такого пропуску. Пропущені процесуальні строки для подання доказів судом поновлені, докази долучені до справи.
Позивач підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. В обґрунтування вимог посилається на те, що 18.04.2012 відповідач набув у власність об'єкти нерухомого майна у складі: будівлі механічної мийки (літ. В). загальною площею 1105,5 кв.м., багатопоточний КПТ (літ. А) інв.№35, загальною площею 1855,4 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №377176449 від 03.05.2024р. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 7623319 та14002420). Вказані об'єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер: 2310100000:07:047:0022, площею 11,1244 га, та яка належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності. Зазначена земельна ділянка на підставі договору оренди землі №040726100162 від 23.03.2007 була передана в оренду Українсько-турецькому Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізміт» строком на 19 років. Однак рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 у справі №908/1899/14 зазначений вище договір оренди землі розірваний, земельна ділянка повернута до земель Запорізької міської ради за актом приймання-передачі земельної ділянки від 08.10.2014. Станом на день подачі позову до суду між позивачем та відповідачем не укладено договір оренди землі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5. Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області відповідач починаючи з 01.01.2021 по 01.07.2024 не надавав податкову звітність з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та, відповідно, не сплачував податкові зобов'язання. Вказане, на думку позивача, свідчить про безоплатне та безпідставне використання відповідачем земельної ділянки комунальної форми власності без правовстановлюючих документів, за період часу з 01.01.2021 по 01.07.2024, що є порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі. Відповідачем речові права на вказану земельну ділянку не оформлено та не зареєстровано, що підтверджується інформацією наданою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За вищевказаний період часу відповідач користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, і відповідно до положень статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які він отримав від безпідставно набутого майна. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №377176449 від 03.05.2024, яка надана до позову позивачем, зроблена за параметрами пошуку право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження по юридичній особі Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю «Ізміт» (ЄДРПОУ 24510993), з яким 28.02.2007 позивач уклав договір оренди землі, який за рішенням суду 14.07.2014 у справі №908/1899/14 було розірвано, а земельну ділянку - повернуто позивачу. Із зазначеної інформаційної довідки вбачається перехід права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5 від інших юридичних осіб, зокрема, від Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Ізміт» до відповідача, і 18.04.2012 за відповідачем зареєстроване право приватної власності реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 7623319 та 14002420. З вище викладеного позивач робить висновок, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №377176449 від 03.05.2024 є достатнім і достовірним доказом того, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності з 18.04.2012 по дату подачі позову до суду. Щодо підстав нарахування за 2022 рік, то позивач посилається на те, що обов'язок відповідача сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства. Виключно через початок військової агресії законодавцем прийнято очевидне рішення, що на територіях де ведуться бойові дії та які знаходяться під окупацією орендна плата за земельні ділянки не буде сплачуватися орендарями. Уточнення формулювання відносно прямої вказівки в Законі, що вказане стосується земельних ділянок, що розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків визначених Міністерством реінтеграції увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкнулися. У відповідних переліках з'явилося поняття "Територій можливих бойових дій", до яких згодом потрапила і територіальна громада Запорізького району, включаючи м. Запоріжжя. Станом на 06.05.2023 (дата вступу в силу Закону України №3050-ІХ, який вніс зміни до Податкового кодексу України та звільнив від обов'язку сплати орендної плати за землю) Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, передбачав у складі території активних бойових дій Запорізький район. Однак земельна ділянка, якою користувався відповідач, розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади. Загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя ніколи, починаючи з 24.02.2022, не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою російською федерацією. Відповідно до витягу № НВ-2300064082024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.05.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:047:0022, загальною площею 11,1244 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, становить 38 315 770,92 грн у цінах 2024 року. Розмір недоотриманих позивачем доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення відповідачем документу, що посвідчує право оренди земельної ділянки за період з 01.01.2021 по 01.07.2024, склав: 864 580,79 грн (за 2021) + 951 038,87 грн (за 2022) + 1 093 694,70 грн (за 2023) + 574 736,57 грн (за період з 01.01.2024 по 01.07.2024) = 3 484 050,93 грн. Предметом позову є стягнення з відповідача - власника об'єкту нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені, без належних на те правових підстав.
Відповідач заперечив проти заявлених вимог з підстав, наведених у відзиві на позову заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Зазначив, що матеріали справи не містять жодного доказу фактичного користування відповідачем у спірний період - з 01.01.2021 по 01.07.2024 земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, площею 11,1244 га, кадастровий номер: 2310100000:07:047:0022. Окрім цього, матеріалами справи не підтверджується той факт, що відповідач протягом спірного періоду був власником нерухомого майна, яке розташовано на зазначеній земельній ділянці. З наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 377176449 від 03.05.2024 вбачається, що 18.04.2012 ТОВ “Аккумтех» зареєструвало право власності на будівлю механічної мийки (літ. В). загальною площею 1105,5 кв.м., інв. № 35, багатопоточний КПТ (літ.А), загальною площею 1855,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, на підставі договору купівлі - продажу № 1279 від 30.03.2012, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Петрушенко Т.І. Вказаний документ не підтверджує право власності відповідача на дані об'єкти нерухомості як у період з 01.01.2021 по 01.07.2024, так і станом на теперішній час. Надані позивачем довідка № 377176449 від 03.05.2024 відображає виключно інформацію про перехід у 2012 році до відповідача права власності на об'єкти нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, та була сформована стосовно іншого суб'єкта, оскільки згідно розділу «параметри запиту» цей запит оформлювався стосовно юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 24510993, за цим кодом в ЄДРПОУ зареєстрована інша юридична особа - Українсько - Турецьке Товариство з обмеженою відповідальністю “Ізміт». Стосовно відповідача довідка не формувалась. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач у період з 01.01.2021 по 01.07.2024 не був власником вказаних об'єктів нерухомості. Надана позивачем до матеріалів позову довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:047:0022 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, свідчить, що станом на теперішній час право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Ізміт» (код ЄДРПОУ: 24510993; місцезнаходження: 69013, Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Стартова, буд. 1Е). На даний момент у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про припинення у ТОВ “Ізміт» права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:047:0022, відтак, ТОВ “Ізміт», на думку відповідача, є особою, яка має інше речове право стосовно цієї земельної ділянки, та зобов'язана сплачувати орендну плату за користування нею і нести відповідальність перед позивачем за невиконання своїх зобов'язань. Оскільки право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано за іншою особою, доводи позивача про наявність підстав для нарахування сум орендної плати за користування земельною ділянкою за спірний період саме відповідачу є безпідставними. Крім того, 06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11.04.2023 № 3050-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», і відповідно до “Перехідних положень» Податкового кодексу України. В результаті внесених змін було визначено, що за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, і територія Запорізького району Запорізької області, включаючи територію міста Запоріжжя, у період з 12.03.2022 по 31.12.2022 була визнана територією активних бойових дій. Таким чином, підстави для нарахування відповідачу сум орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у Запорізької міської ради відсутні.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення із повідомленням часу проголошення скороченого рішення. У судому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив.
18.04.2012 відповідач набув у власність об'єкти нерухомого майна у складі: будівлі механічної мийки (літ. В). загальною площею 1105,5 кв.м., багатопоточний КПТ (літ. А) інв.№35, загальною площею 1855,4 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 377176449 від 03.05.2024 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 7623319 та14002420).
Вказані об'єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер: 2310100000:07:047:0022, площею 11,1244 га, та яка належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 у справі № 908/1899/14 було задоволено позов Першого заступника прокурора міста Запоріжжя, поданий в інтересах Запорізької міської ради м. Запоріжжя до Українсько - турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Ізміт» м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м. Запоріжжя, про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди землі від 28.02.2007р., який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2007 за № 040726100162, та зобов'язання відповідача повернути на користь позивача земельну ділянку, площею 11,1244 га, кадастровий номер 2310100000:07:047:0022, вартістю 34 789 336,12 грн, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, шляхом підписання акту прийому - передачі.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 14.08.2024 № 9553/5/08-01-04- 07 відповідач з 01.01.2021 по 01.07.2024 не надавав податкову звітність з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та відповідно не сплачувало податкові зобов'язання.
Відповідно до витягу № НВ-2300064082024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.05.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:047:0022, загальною площею 11,1244 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, становить 38 315 770,92 грн, у цінах 2024 року
30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за № 7 було оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01.01.2016.
28.11.2018 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було затверджено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності в межах міста Запоріжжя (далі - рішення № 26). Відповідно до додатку до рішення № 26, розмір орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку, складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі. Зазначене рішення введено в дію з 01.01.2019.
Рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 та від 30.06.2015 № 7 не скасовувалися та є чинними.
Позивач здійснено розрахунок недоотриманого доходу за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право оренди (користування), за період з 01.01.2021 по 01.07.2024 наступним чином:
- за 2024: нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 38 315 770,92 грн.; річний розмір орендної плати у 2024: 38 315 770,92 грн * 3 % = 1 149 473,13 грн; 1 149 473,13 грн / 12 міс. = 95 789,43 грн в місяць; розмір орендної плати за період з 01.01.2024 по 01.07.2024: 95789,43 грн в місяць * 6 міс. = 574 736,57 грн;
розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди за період з 01.01.2024 по 01.07.2024 складає: 574 736,57 грн;
- за 2023: 38 315 770,92 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2024) / 1,051 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023) = 36 456 489,93 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2023); річний розмір орендної плати за земельну ділянку: 36 456 489,93 грн * 3% = 1 093 694,70 грн;
розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди за 2023 складає: 1 093 694,70 грн;
- за 2022: 36 456 489,93 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2023) / 1,15 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022) = 31 701 295,59 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022); річний розмір орендної плати за земельну ділянку: 31 701 295,59 грн * 3% = 951 038,87 грн;
розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди за 2022 складає: 951 038,87 грн;
- за 2021: 31 701 295,59 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022) / 1,1 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021) = 28 819 359,63 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2021); річний розмір орендної плати за земельну ділянку: 28 819 359,63 грн * 3% = 864 580,79 грн;
розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди за 2021 складає: 864 580,79 грн.
Загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою за період з 01.01.2021 по 01.07.2024 позивачем визначено у загальному розмірі 3 484 050,93 грн (864 580,79 грн. (за 2021) + 951 038,87 грн (за 2022) + 1 093 694,70 грн. (за 2023) + 574 736,57 грн (за період з 01.01.2024 по 01.07.2024).
Позивач направив відповідачу вимогу (вих. № 01-02-11/2039 від 22.08.2024) про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за спірний період.
Вимога була надіслана засобом поштового зв'язку 26.08.2024, про що свідчить опис вкладення до цінного листа з відбитком календарного штемпеля від 26.08.2024, список згрупованих поштових відправлень № 4385 від 26.08.2024, фіскальний чек відділення поштового зв'язку від 26.08.2024.
Стягнення суми 3 484 050,93 грн як недоотриманого доходу за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2021 по 01.07.2024, стало предметом позову у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Статтею 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Позивачем до позовної заяви надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 377175934 від 03.05.2024, яка свідчить про реєстрацію в державному реєстрі іншого речового права - права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:07:047:0022 площею 11,1244 га, яка належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, за орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Ізміт», код ЄДРПОУ: 24510993, на підставі договору оренди землі від 28.02.2007.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В провадження Господарського суду Запорізької області у складі судді Місюри Л.С. перебувала справа № 908/1899/14 за позовом Першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради м. Запоріжжя до Українсько - турецького товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМІТ» м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м. Запоріжжя, про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди землі від 28.02.2007, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2007р. за № 040726100162, та зобов'язання відповідача повернути на користь позивача земельну ділянку, площею 11,1244 га, кадастровий номер 2310100000:07:047:0022, вартістю 34789336 грн 12 коп., що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, шляхом підписання акту прийому - передачі.
Рішенням суду від 14.07.2014 у справі № 908/1899/14 позовні вимоги були задоволені повністю і вирішено:
- розірвати, укладений між Запорізької міською радою м. Запоріжжя та Українсько - турецьким товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗМІТ» м. Запоріжжя, договір оренди землі від 28.02.2007р., який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2007 за № 040726100162;
- зобов'язати Українсько - турецьке товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМІТ» м. Запоріжжя повернути на користь Запорізької міської ради м. Запоріжжя земельну ділянку, площею 11,1244 га, кадастровий номер 2310100000:07:047:0022, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, шляхом підписання акту прийому - передачі.
Рішення суду від 14.07.2014 у справі № 908/1899/14 не було оскаржено в апеляційному порядку і набрало законної сили 25.07.2014.
Вказаним судовим рішення були встановлені наступне обставини:
“Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі від 28.02.2007, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2007р. за № 040726100162 з додатками (далі - договір).
Згідно із вказаним договору позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку, площею 11,1244 га, кадастровий номер 2310100000:07:047:0022, вартістю 34 789 336 грн. 12 коп., що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, що підтверджується актом прийому - передачі земельної ділянки від 23.03.2007.
В пункті 8 договору сторони передбачили, що договір укладений на 19 років…
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2013 по справі № 808/8164/13-а підтверджується заборгованість відповідача в сумі 293 860,07 грн. Вказана постанова знаходиться в матеріалах справи. Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2013 набрала законної сили 21.01.2014, про що вказано прямо на самій постанові та у виконавчому листі Запорізького окружного адміністративного суду №808/8164/13-а…
Відповідно до п. 34 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок не виконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оскільки відповідач орендну плату в строк, встановлений п. 11 договору, не сплачував, то, відповідно, прокурор правомірно просить суд розірвати договір оренди землі.
Згідно із статтею 34 Закону України “Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Оскільки земельна ділянка, відповідно до п. 19 договору, передавалась в оренду по акту прийому - передачі, то повернення земельної ділянки також здійснюється таким же засобом.
Також слід відмітити, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою.
Оскільки договір розірваний за рішенням суду, то оренда землі без договору не можлива, а тому відповідач зобов'язаний повернути позивачу земельну ділянку…».
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Надана позивачем до матеріалів позовної заяви інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 377176449 від 03.05.2024 свідчить, що 18.04.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю “Аккумтех» (відповідач у справі) зареєструвало право власності на будівлю механічної мийки (літ. В), загальною площею 1105,5 кв.м., а також на інв. № 35, багатопоточний КПТ (літ. А), загальною площею 1855,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5.
Право власності відповідача на вказані об'єкти зареєстровано на підставі договору купівлі - продажу № 1279 від 30.03.2012, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Петрушенко Т.І.
Тобто, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 377176449 від 03.05.2024 відображає перехід у 2012 році до відповідача права власності на об'єкти нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5.
Договору оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, площею 11,1244 га, кадастровий номер 2310100000:07:047:0022, між позивачем та відповідачем не було укладено у 2012 році.
Сторонами не оспорюється та визнається той факт, що протягом з 01.01.2021 по 01.07.2024 відносно оренди вказаної земельної ділянки між сторонами також не укладався договір оренди.
Доказів протилежного суду не було надано.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 410788746 від 31.01.2025, на будівлю механічної мийки (літ. В), загальною площею 1105,5 кв.м., розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, на підставі Акту прийому - передачі основних засобів № 1 від 08.09.2016 між ТОВ “Аккумтех» та ТОВ “Лідер-2016», зареєстровано 21.09.2016 право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю “Лидер-2016» (ідентифікаційний код юридичної особи 40551620).
21.09.2016 зареєстровано припинення речового права відповідача - ТОВ “Аккумтех» (ідентифікаційний код юридичної особи 34748446) на будівлю механічної мийки (літ. В), загальною площею 1105,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, про що до реєстру внесено відомості 23.09.2016.
Починаючи з 13.09.2024 власником будівлі механічної мийки (літ. В), загальною площею 1105,5 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 31.01.2025, є Товариство з обмеженою відповідальністю “ВП Євробат», код ЄДРПОУ 45653755.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 410789679 від 31.01.2025, на об'єкт нежитлової нерухомості інв. № 35, багатопоточний КТП літ. А, загальною площею 1855,4 кв.м., розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.2012, зареєстрованого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Т.І. за № 1279, зареєстровано 18.04.2012 право власності відповідача - ТОВ “Аккумтех» (ідентифікаційний код юридичної особи 34748446).
18.12.2014 зареєстровано припинення речового права відповідача - ТОВ “Аккумтех» (ідентифікаційний код юридичної особи 34748446) на об'єкт нежитлової нерухомості інв. № 35, багатопоточний КТП літ. А, загальною площею 1855,4 кв.м., розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.12.2014, зареєстрованого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Головою Ю.М. за № 3471.
Починаючи з 03.09.2024 власником об'єкту нежитлової нерухомості інв. № 35, багатопоточний КТП літ. А, загальною площею 1855,4 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, є Товариство з обмеженою відповідальністю “Титан 24», ідентифікаційний код юридичної особи 45594847.
Отже, надані суду докази свідчать, що станом на день звернення позивача з позовом до суду відповідач на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, площею 11,1244 га, кадастровий номер 2310100000:07:047:0022, не мав на праві власності чи на праві користування будь якого майна, у т.ч. за спірний період з 01.01.2021 по 01.07.2024.
Приписами частини 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною першою статті 15 ЦК кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 ЦК кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тобто, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, до особи, яка порушила це право, з метою його захисту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 910/2062/18.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Статтею 162 ГПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття “сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю “сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).
Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі № 233/1950/19.
Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
Частинами 1, 2 статті 48 ГПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Отже, заміна неналежного відповідача та залучення співвідповідача, у відповідності до приписів господарського процесу, можлива лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження (у разі розгляду справи за правилами загального позовного провадження).
Позивач під час розгляду справи у підготовчому провадженні клопотання про заміну первісного відповідача належним чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв, у наданих в засіданнях представниками поясненнях, у позовній заяві, у відповіді на відзив позивача наведені твердження про порушення саме відповідачем норм чинного законодавства, яке потягло недоотримання позивачем доходу за фактичне користування земельною ділянкою у період з 01.01.2021 по 01.07.2024 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) грошових коштів в сумі 3 484 050,93 грн.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 та від 13.10.2020 № 640/22013/18.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення відповідачем користування земельною ділянкою у період з 01.01.2021 по 01.07.2024 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), що призвело до неотримання позивачем доходу за фактичне користування земельною ділянкою в сумі 3 484 050,93 грн.
Враховуючи все вище наведене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Судові витрати із сплати судового збору за подання позову до суду покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
У задоволенні позову відмовити повністю.
Витрати із сплати судового збору за подання до суду позовної заяви у покласти на Запорізьку міську раду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.03.2025.
Суддя І. С. Горохов