Справа № 202/8015/21
Провадження № 2/202/37/2024
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 жовтня 2024 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
У 2021 році ОСОБА_3 звернулася з позовом до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_5 .
Останньому на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.1997, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. за реєстровим № 1927, зареєстрованого в КБ «ДМБТІ» 22.10.1997 в реєстровій книзі № 274п за реєстровим № 62, належала на праві власності однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 21,7 кв.м., житловою площею 12,5 кв.м., що також підтверджується листом КП «ДМБТІ» ДМР № 11627 від 02.09.2021.
На час відкриття спадщини ОСОБА_5 у шлюбі не перебував, дітей не мав, батьки відмовилися від прийняття спадщини на її користь.
З метою прийняття спадщини після смерті брата вона звернулася до Шостої дніпровської державною нотаріальної контори. За її заявою була заведена спадкова справа № 635/2021. Але в оформленні спадщини їй було відмовлено через відсутність документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно.
Отже, посилаючись на те, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті брата, позивач просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 23 грудня 2021 року у справі було відкрито загальне позовне провадження.
Цією ж ухвалою витребувана з Шостої дніпровської державної нотаріальної контори копія спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_5 .
Під час підготовчого провадження ухвалою суду від 17 лютого 2023 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року повторно витребувано з Шостої дніпровської державної нотаріальної контори в повному обсязі копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_5 .
Крім того, ухвалою суду від 12 лютого 2024 року витребувана у приватного нотаріуса Дніпровського місткого нотаріального округу Якуби О.А. копія договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року витребувано копію актового запису № 420 від 22.09.1999 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року витребувано з Ленінського районного суду міста Дніпропетровська копію рішення цього суду від 23 травня 1997 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Під час підготовчого провадження відповідачі своїм правом подати відзив на позов не скористалися.
Представник позивача - адвокат Олійник О.А. в судовому засіданні 16 вересня 2024 року позов підтримала та наполягала на його задоволенні.
В подальшому представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі, у зв'язку з чим розгляд справи завершено в її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що вона проживала з ОСОБА_5 до його смерті однією сім?єю, піклувалася про нього, доглядала його. З останнім вони мали намір укласти шлюб, однак не встигли, так як він помер.
Відповідач стверджувала в судовому засіданні, що позивач не брала участі в житті свого брата.
Вважає, що підстави для визнання за позивачем права власності на квартиру в цілому відсутні, так як право на частину цієї квартири може мати колишня дружина ОСОБА_5 .
За цих підстав відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просила в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача - Дніпровської міської ради в судове засідання не з?явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, будь-яких заперечень проти позову не надав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Шоста дніпровська державна нотаріальна контора явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про розгляд справи повідомлена.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 в судове засідання також не з'явилася, повідомлялася про розгляд справи.
Суд, з?ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом установлено, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.1997, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. за реєстровим № 1927, належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 21,7 кв.м., житловою площею 12,5 кв.м.
Право власності ОСОБА_5 на зазначену квартиру зареєстровано в КБ «ДМБТІ» 22.10.1997 в реєстровій книзі № 274п за реєстровим № 62, що підтверджується листом Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 02.09.2021 за № 11627.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. За життя заповіт ним не був складений.
05 серпня 2021 року до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори звернулася з заявою про прийняття спадщини рідна сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , яка надала документи, що підтверджують родинний зв?язок зі спадкодавцем.
На підставі її заяви була заведена спадкова справа № 635/2021.
16.09.2021 батьками померлого ОСОБА_7 і ОСОБА_8 була складена нотаріально посвідчена відмова від спадщини на користь сестри спадкодавця ОСОБА_3 .
Водночас, окрім позивача, 16 вересня 2021 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса звернулася ОСОБА_2 .
06 грудня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата.
Постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єремеєвої А.В. від 06.12.2021 відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , через відсутність документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно.
В свою чергу, 27 вересня 2023 року до нотаріуса з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 звернулася ОСОБА_2 .
Постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єремеєвої А.В. від 27.09.2023 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посилаючись на те, що згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00041584685 від 27.09.2023 на момент купівлі-продажу вищевказаної квартири спадкодавець перебував у зареєстрованому шлюбі.
Так, згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб 30.09.1989 року був укладений шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Актовий запис про розірвання цього шлюбу № 420 від 22 вересня 1999 року.
Згідно з копію актового запису № 420 від 22.09.1999 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підставою розірвання шлюбу зазначено рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 1997 року.
Згідно з копією рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 1997 року у справі № 2-588/1997 про розірвання шлюбу судом було установлено, що подружжя припинило шлюбно-сімейні відносини з січня 1997 року.
У справі виник спір щодо спадкування майна після смерті ОСОБА_5 , а саме квартири АДРЕСА_1 .
Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання на нею права власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за законом.
При вирішенні спору між сторонами суд виходить із того, що згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України також визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статями 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Так, за змістом 1261-1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім?єю не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини. У п?яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. У п?яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім?ї.
Отже, законом визначені черги спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово: кожна наступна черга одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередніх черг, не прийняття ними спадщини, відмови від спадщини, усунення їх від спадкування.
Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 за життя належала на праві власності квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що на момент смерті ОСОБА_5 був зареєстрований у зазначеній квартирі один.
Позивач як рідна сестра спадкодавця є спадкоємцем другої черги та в установленому законом порядку прийняла спадщину, звернувшись у визначений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Спадкоємці першої черги в установлений строк із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не зверталися. Його батьками була складена нотаріально посвідчена відмова від спадщини на користь сестри ОСОБА_3 .
Суд звертає увагу, що відповідно до законодавства відповідач ОСОБА_2 не належить до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_5 .
Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що вона проживала з ОСОБА_5 однією сім?єю в даному випадку не мають правового значення для вирішення цієї справи.
Відповідачем протягом усього часу розгляду справи не було надано доказів її проживання разом зі спадкодавцем однією сім'ю.
Крім того, навіть за умови доведення факту її проживання зі спадкодавцем однією сім?єю не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини та її належності до спадкоємців четвертої черги, визначених у статті 1264 ЦК України, вона не матиме права на спадкування, так як позивач є спадкоємцем попередньої (другої) черги та в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті брата.
Також суд вважає недоведеними доводи відповідача ОСОБА_2 про належність частини спірної квартири колишній дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , оскільки квартира хоча й була набута ОСОБА_5 на підставі договору-купівлі продажу від 15.07.1997, а актовий запис про розірвання шлюбу, укладеного між 30.09.1989 між ним і ОСОБА_4 , складений 22.09.1999, проте в судовому засіданні встановлено, що шлюб розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 23.05.1997 у справі № 2-588/1997, з копії якого вбачається, що шлюбно-сімейні відносини між подружжям повністю припинені з січня 1997 року. При цьому ОСОБА_4 право особистої приватної власності ОСОБА_5 до теперішнього часу не оспорювала.
Враховуючи вищенаведене, позивач як спадкоємець другої черги, що прийняла спадщину, має право на спадкування належної спадкодавцю квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, суд вважає можливим позов задовольнити, визнавши за позивачем у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 21,7 кв.м., житловою площею 12,5 кв.м.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 21,7 кв.м., житловою площею 12,5 кв.м., у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дані сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ 26510514, місцезнаходження: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02891026, місцезнаходження: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 15.
Третя особа: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя Наталія МАРЧЕНКО