Справа № 201/2810/25
Провадження № 1-кс/201/1110/2025
Іменем України
10 березня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041650001436 від 11.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,
Слідчий СВ ВП № 2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 звернулася до суду із клопотанням, погодженим прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041650001436 від 11.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, у якому просить накласти арешт на нерухоме майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування, а саме на: нежитлове приміщення №101, площею 124,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 832648412101, власником якої являється ОСОБА_4 ; квартиру загальною площею 53.3. кв.м., житлова площа 46.9 кв.м (складається з: 1-житлова, 2- санвузол, 3-комора), за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 467494312101, власником якої являється ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про його невідповідність вимогам КПК України в частині форми та змісту.
Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, до клопотання додано незасвідчені належним чином копії документів.
Відповідно до ст. 172 ч. 3 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, у зв'язку з чим його належить повторно повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Керуючись ст. 170-173 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041650001436 від 11.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, повернути прокурору Правобережної прокуратури міста Дніпра.
Встановити строк для усунення недоліків клопотання протягом сімдесяти двох годин з моменту постановлення ухвали, тобто до 09.45 години 13.03.2025 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1