61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
у справі про банкрутство
05.03.2025 Справа № 905/2199/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за заявою ініціюючого кредитора: Компанії "Індумет С.А.", Люксембург
до боржника: Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", м.Краматорськ, Донецька область
про банкрутство
розпорядник майна - арбітражний керуючий Глеваський В.В.
Представники:
від АТ «Райффайзн Банк» (в режимі відеоконференції): адвокат Кунинець Н.Й.
від АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (в режимі відеоконференції): Ковтун А.М.
розпорядник майна - арбітражний керуючий (в режимі відеоконференції): Глеваський В.В.
В провадженні Господарського суду Донецької області на стадії процедури розпорядження майном боржника знаходиться справа про банкрутство Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу», повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Глеваський В.В.
Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Донецької області за результатами підготовчого засідання від 30.03.2021.
31.03.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу».
10.01.2022 до суду надійшла заява Компанії "Річком Лімітед" (Reachcom Limited), Нікосія, Кіпр з грошовими вимогами до боржника в сумі 4.458.121.283,41грн.
04.07.2022 на електронну пошту та 13.07.2022 до канцелярії суду надійшли заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 25.076.235,45грн.
04.07.2022 до суду надійшла заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», м.Київ про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 287.313,90грн.
19.12.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , м.Київ №3 від 09.12.2022 з додатковими вимогами до боржника в загальній сумі 1.760.596,53грн.
Вказані заяви судом прийняті до дозгляду, про що були постановлені відповідні ухвали.
05.02.2025 судом постановлено ухвалу за результатами попереднього засідання (з урахування ухвали від 25.02.2025 про виправлення описки).
Також, 25.02.2025 судом постановлено ухвалу згідно з якою призначено розгляд заяв Компанії "Річком Лімітед" (Reachcom Limited), ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", АТ «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 про визнання кредиторстких вимог до боржника в судовому засіданні 05.03.2025. Розпоряднику майна в строк до 01.03.2025 запропоновано надати суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредиторів Компанії "Річком Лімітед" (Reachcom Limited), ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", АТ «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 .
До суду від АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про заміну кредитора ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на правонаступника АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Від розпорядник майна - арбітражний керуючий Глеваський В.В. до суду надійшли повідомлення про результати розгляду грошових вимог Компанії "Річком Лімітед" (Reachcom Limited), ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", АТ «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 .
Також розпорядником майна подано клопотання про відкладенння розгляду справи щодо вимог ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 05.03.2025 (в режимі відеоконференції) розпорядник майна просив залишити без розгляду клопотання про відкладенння розгляду справи щодо вимог ОСОБА_1 . Розпорядник майна висловив свою позицію щодо вимог кредиторів, з посиланням на зміст повідомлень про результати розгляду грошових вимог Компанії "Річком Лімітед" (Reachcom Limited), ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", АТ «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 .
Судом залишено без розгляду клопотання розпорядника майна про відкладенння розгляду справи щодо вимог ОСОБА_1 , про що постановлена протокольна ухвала.
Присутні в судовму засіданні (в режимі відеоконференції) представники АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та АТ «Райффайзен Банк» надали пояснення по суті заявлених кредиторських вимог.
Дослідивши матеріали справи, повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог та інші наявні документи, заслухавши пояснення та доводи розпорядника майна, представників АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та АТ «Райффайзен Банк», суд встановив:
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
За загальним правилом, визначеним частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з частиною 6 статті 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до частини 1 статті 48 КУзПБ конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання можуть брати участь із правом дорадчого голосу у зборах кредиторів боржника.
За результатами розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк», Банк), повідомлення розпорядника майна Глеваського В.В. про результати розгляду кредиторських вимог, інших наданих документів, суд встановив:
АТ «Райффайзен Банк» звернулося до суду із заявою про грошові вимоги до боржника Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», в якій просить суд визнати грошові вимоги в сумі 287313,90грн та включити їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
У поданій заяві заявник посилається на наявність заборгованості Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» перед АТ «Райффайзен Банк» (правонаступником Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль») за договором про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах від 28.11.2002 №16-01/08/127-Ю в редакції від 10.04.2014.
Згідно з повідомленням розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог та наданих в судовому засіданні поясненнях розпорядник майна визнає вимоги АТ «Райффайзен Банк» в повному обсязі.
Досліджуючи заявлені кредиторські вимоги суд виходить з такого:
10.04.2014 між ПАТ «Райффайзен Банк» (Депозитарна установа) та Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу» (Депонент) укладено додаткову угоду №1 до договору про відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах від 28.11.2002 №16-01/08/127-Ю, згідно з пунктами 1, 3 якої сторони дійшли згоди викласти договір в новій редакції у відповідності до додатку до цієї додаткової угоди; додаток до цієї додаткової угоди є її невід'ємною частиною.
За умовами пункту 2.1. договору про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах від 28.11.2002 №16-01/08/127-Ю в редакції додаткової угоди №1 від 10.04.2014 (далі - договір) на умовах договору Депозитарна установа надає Депоненту послуги з відкриття та обслуговування рахунку, проведення депозитарних операцій по рахункам на підставі розпоряджень Депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, в тому числі шляхом обліку на рахунку цінних паперів, прав на цінні папери, обмежень таких прав, а також надає Депоненту інші послуги в процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до законодавства України, що регулює депозитарну діяльність.
Відповідно до пункту 11.1. договору за надання Депозитарною установою послуг за договором Депонент сплачує Депозитарній установі плату, передбачену тарифами. Депозитарна установа самостійно встановлює тарифи та визначає періодичність встановлення тарифів, про що повідомляє Депонента шляхом розміщення на веб-сторінці Депозитарної установи в мережі Інтернет (http://www.aval.ua).
Підписанням цього договору Депонент підтверджує, що він ознайомлений та згоден із Тарифами чинними на дату укладання цього договору. В подальшому згода Депонента з тарифами підтверджується ініціюванням Депонентом депозитарної операції.
Згідно з пунктом 11.3. надання Депоненту послуг за договором здійснюється Депозитарною установою на умовах попередньої оплати (авансованого платежу Депонента). Депозитарна установа самостійно визначає та змінює розмір авансованого платежу Депонента. Депонент повинен забезпечити наявність авансованого платежу (зарахування авансованого платежу на рахунок, зазначений в рахунку, зазначений в рахунку-фактурі) в повній сумі станом на дату укладання договору, а в подальшому - в повній сумі станом на 1 (перше) число кожного календарного місяця протягом строку дії договору.
Депозитарна установа самостійно утримує з авансового платежу Депонента суму грошових коштів, що підлягає сплаті Депонентом за договором (відповідно до рахунку-фактури, виставленої Депозитарною установою згідно пункту 11.5 договору), в строк до 15 (п'ятнадцятого) числа наступного місяця після закінчення розрахункового періоду.
Пунктом 11.4. договору визначено, що протягом строку дії договору Депозитарна установа на власний розсуд може прийняти рішення про надання Депоненту послуг без попередньої оплати (авансового платежу Депонента). В такому випадку, Депонент здійснює оплату послуг за договором згідно рахунків-фактур, виставлених Депозитарною установою, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа наступного місяця після закінчення розрахункового періоду.
За умовами пункту 11.5. договору після закінчення кожного розрахункового періоду депозитарна установа формує та надсилає депоненту рахунок-фактуру, що містить перелік послуг (в тому числі, розшифровку нарахованої суми окремо за кожним видом послуг), наданих депозитарною установою за договором протягом попереднього розрахункового періоду, та суму, що підлягає утриманню з авансового платежу депонента (у випадку обслуговування депонента на умовах попередньої оплати) або самостійній сплаті депонентом (у випадку обслуговування депонента без попередньої оплати).
Рахунок-фактура надсилається депозитарною установою на адресу електронної пошти, визначену в Анкеті, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. На вимогу депонента депозитарна установа надає рахунок-фактуру в паперовій формі представнику депонента або надсилає способом, визначеним в Анкеті.
Згідно з пунктом 11.6. договору депонент самостійно відповідає за правильність та своєчасність оплати послуг, наданих депозитарною установою. Моментом оплати вважається надходження грошових коштів на рахунок депозитарної установи, за відповідний розрахунковий період.
Сторони домовились, що рахунок-фактура, складена депозитарною установою, є достатнім підтвердженням належного надання послуг депозитарною установою депоненту за договором за відповідний розрахунковий період (пункт 11.7. договору).
У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть майнову відповідальність за завдані збитки (пункт 12.1. договору).
Сторона, що порушила зобов'язання за договором, повинна усунути ці порушення в найкоротші строки (пункт 12.2. договору).
Договір укладений на строк 3 (три) роки та може бути розірваний за згодою сторін або у випадках, передбачених законодавством та/або договором. Якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила про намір не продовжувати строк дії договору, договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний рік. Сторона, що одержала пропозиції щодо змін та/або доповнень до договору, повинна письмово відповісти іншій стороні не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів після їх отримання (пункт 15.1., 15.2. договору).
Згідно із положеннями частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з наявною в матеріалах заяви копією довідки Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» вих.№16-01/2177 від 29.11.2002 про відкриття рахунку, 29.11.2002 Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» відкрито рахунок у цінних паперах за № НОМЕР_1 у Зберігача АППБ «Аваль» (рахунок АППБ «Аваль» в Депозитарії-ВАТ «МФС» №10280000).
Також, суду надана довідка АТ «Райффайзен Банк» №57/697 від 25.01.2022, згідно з якою станом на 17.01.2022 заборгованість Депонента Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» за обслуговування рахунку у цінних паперах № НОМЕР_2 , відкритому у Банку 29.11.2002, перед АТ «Райффайзен Банк» за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №16-01/08/127-Ю від 10.04.2014 становить 461688,00грн.
Крім того, матеріали заяви містять копії виписок про стан рахунку в цінних паперах № НОМЕР_2 станом на 19.11.2021, копії рішень щодо визначення та встановлення розміру тарифу для корпоративного клієнта по підрозділу Депозитарної установи АТ «Райффайзен Банк» від 29.11.2019 та від 27.11.2020; копію Анкети рахунку у цінних паперах, копію службової записки щодо встановлення індивідуального тарифу на депозитарні послуги, копії рахунків-фактури та докази їх направлення Депоненту.
Для Корпорації «ІСД» було встановлено індивідуальний тариф в сумі 19237,00грн на місяць, що підтверджується рішеннями щодо визначення та встановлення розміру тарифу від 29.11.2019 та від 27.11.2020.
Як зазначено АТ «Райффайзен Банк», Корпорацією «ІСД» до 01.01.2020 належним чином виконувались зобов'язання перед Депозитарною установою в частині здійснення оплати за надані послуги за вказаним вище договором. Однак з 2020 року боржник не виконує взяті на себе зобов'язання за договором щодо здійснення оплати за надані Депозитарною установою послуги.
Так, в період з 01.01.2020 по 31.12.2021 у Корпорації «ІСД» перед Банком за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №16-01/08/127-Ю від 10.04.2014 виникла заборгованість у загальній сумі 461688,00грн, що підтверджується довідкою Банку №57/697 від 25.01.2022. Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати депонентом плати з обслуговування Банком рахунку у цінних паперах депонента, на якому обліковуються цінні папери. Зокрема, на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому на ім'я Корпорації «ІСД» обліковуються цінні папери, що підтверджується випискою про стана рахунку в цінних паперах станом на 19.11.2021.
Заборгованість, яка виникла до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації «ІСД» (30.03.2021) становить 287313,90грн.
Отже, Банк виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, надав Корпорації «ІСД» послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах депонента.
При цьому, Корпарація «ІСД» допустила порушення умов договору в частині своєчасної оплати послуг депозитарної установи за період з січня 2021 по 29.03.2021 у загальній сумі 287313,90грн.
Матеріали справи не містять, а боржником не надано доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань з оплати, наданих Депозитарною установою послуг в сумі 287313,90грн згідно з договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №16-01/08/127-Ю від 10.04.2014.
Враховуючи вищевикладене, грошові вимоги АТ «Райффайзн Банк» в сумі 287313,90грн є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають визнанню та включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів в заявленій сумі 287313,90грн.
За результатами розгляду кредиторських вимог ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», повідомлення розпорядника майна Глеваського В.В. про результати розгляду кредиторських вимог від 28.02.2025, інших наданих документів, суд встановив:
ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до суду із заявою про грошові вимоги до боржника Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», в якій просить суд визнати вимоги в сумі 25.076.235,45грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
У поданій заяві заявник посилається на наявність заборгованості Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» перед ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у вигляді грошового еквіваленту непереданих цінних паперів номінальною вартістю 25.076.235,45грн за умовами мирової угоди у справі №10/4б, відповідно до яких Корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" бере на себе зобов'язання по погашенню заборгованості боржника перед кредиторами.
Згідно з повідомленням розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог розпорядник майна не визнає кредиторські вимоги.
Досліджуючи заявлені кредиторські вимоги суд виходить з такого:
Між ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" та ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було укладено договір № 026/018-8у-765 від 03.04.1998 року про постачання електричної енергії.
Рішенням Арбітражного суду Луганської області від 22.03.2001 у справі №8/35 було стягнуто з ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" на користь ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" суму заборгованості у розмірі 26.396.037,32грн.
Ухвалою господарського суду Луганської від 01.07.2004 у справі №10/4б про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" було затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Алчевський металургійний комбінат". Зазначеною ухвалою вимоги ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у розмірі 26.396.037,32 грн. було включено до реєстру вимог кредиторів у справі №10/4б про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" та віднесено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою від 28.07.2004 Господарським судом Луганської області було затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі №10/4б про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний комбінат".
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.07.04 у справі №10/4б про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" затверджено мирову угоду між ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (Боржник), Корпорацією "Індустріальна Спілка Донбасу" (Поручитель) та конкурсними кредиторами, в особі членів комітету кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Луганського суду від 12.07.2005 у справі №10/4б (залишеною без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25.08.2005 та постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2005) відмовлено у прийняття позовної заяви ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про визнання недійсною мирової угоди від 09.07.2004 у справі №10/4б про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний комбінат".
Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.10.2008 у справі №7/176пн за позовом ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до відповідача -1 Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" та відповідача -2 ВАТ "Алчевський металургійний комбінат про тлумачення змісту правочину (пунктів 13, 21, 22 Мирової угоди від 09.07.04 у справі №10/4б), задоволено позов, розтлумачено зміст правочину, а саме:
Перше питання за позовною вимогою:
- "з якого моменту припиняє свою дію Мирова угода від 09.07.04 у справі №10/4б, з 25.01.06 чи з моменту повного погашення заборгованості Боржника?",
розтлумачити наступним чином:
- Мирова угода від 09.07.04 у справі №10/4б припиняє свою дію з моменту повного погашення Боржником зобов'язань у відношенні кожного Кредитору.
Друге питання за позовною вимогою:
- "чи можна вважати, що зобов'язання Боржника за Мировою угодою забезпечені порукою і якщо так, то чи припиняє порука свою дію з 25.01.06?",
розтлумачити наступним чином:
- зобов'язання Боржника за Мировою угодою не забезпечені порукою.
Третє питання за позовною вимогою:
- "у разі, якщо зобов'язання Боржника за Мировою угодою не можна вважати такими, що забезпечені порукою, то чи припиняються зобов'язання "Корпорації ІСД" як третьої особи, яка взяла на себе зобов'язання Боржника щодо погашення кредиторських вимог з 25.01.06?",
розтлумачити наступним чином:
- зобов'язання Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" як третьої особи, яка взяла на себе зобов'язання Боржника щодо погашення кредиторських вимог, не припиняються з 25.01.06.
Рішенням господарського суду Луганської області від 09.04.2009 у справі №16/13 за позовом ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" про стягнення боргу в розмірі 25.076.235,45грн, посилаючись на те, що третя особа у справі - корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" не виконала своїх зобов'язань за затвердженою ухвалою господарського суду Луганської області від 28.07.2004 у справі №10/4б мировою угодою, у позові відмовлено.
Рішення господарського суду Луганської області від 09.04.2009 у справі №16/13 залишити без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.05.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2024 у справі №16/36.
У справі №16/13 судами встановлено таке:
Згідно затвердженої судом мирової угоди зобов'язання боржника у розмірі 5% від суми непогашених вимог конкурсних кредиторів четвертої черги, що складає 33.954.616,05грн. виконує сам боржник - ВАТ “Алчевський металургійний комбінат»; зобов'язання боржника у розмірі 95%, тобто 645.137.704,91грн, приймає на себе поручитель (Корпорація), шляхом передачі цінних паперів (акцій та інших цінних паперів згідно діючого законодавства України) за номінальною вартістю кожному конкурсному кредитору у строк до 25 січня 2006 року з моменту затвердження судом мирової угоди, та який з кожним конкурсним кредитором укладає договори поруки (п.п. 9, 12, 13 мирової угоди).
За таких обставин зобов'язання боржника перед конкурсними кредиторами полягає у сплаті 5% від загальної непогашеної заборгованості конкурсним кредиторам 4-ї черги грошовими коштами у розмірі 33.954.616,05грн на розрахунковий рахунок кожного у строк до 25 січня 2005 року з моменту затвердження судом мирової угоди.
ВАТ “Алчевський металургійний комбінат» свої зобов'язання за мировою угодою виконало і, зокрема, ДП НАЕК "Енергоатом" сплатило 1.319.801,87грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями
В обґрунтування рішення місцевий господарський суд послався на рішення господарського суду Луганської області від 13 жовтня 2008 року у справі №7/176пн, яким розтлумачено пункти 13, 21, 22 мирової угоди, зокрема, що зобов'язання відповідача по даній справі (боржника) за мировою угодою у справі про банкрутство, не забезпечені порукою, а зобов'язання Корпорації, яка взяла на себе зобов'язання відповідача (боржника) щодо погашення кредиторських вимог, не припиняються з 25 січня 2006 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону висновки судів попередніх інстанцій про виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, що випливають з мирової угоди у справі про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний комбінат".
При цьому судами встановлено, що мирова угода не визнана недійсною, не розірвана, ухвала господарського суду про її затвердження є чинною. За таких обставин умови мирової угоди є обов'язковими до виконання, до того ж, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 13 жовтня 2008 року у справі №7/176пн про тлумачення окремих пунктів мирової угоди, зобов'язання Корпорації, яка взяла на себе зобов'язання відповідача (боржника) щодо погашення кредиторських вимог, з 25 січня 2006 року не припиняються.
Вищенаведені обставини спростовують заперечення розпорядника майна, викладені в повідомленні про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
З огляду на встановлені у вищевказаних судових справах обставини, суд враховує, що мировою угодою від 28.07.2004 передбачено, що Корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" бере на себе зобов'язання ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" по погашенню кредиторської заборгованості.
Зокрема, пунктом 9 мирової угоди від 28.07.2004 встановлено обов'язок ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" сплатити на користь кредиторів грошовими коштами суму заборгованості у розмірі 5 відсотків від загальної суми кредиторських вимог віднесених до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Решту заборгованості у розмірі 95 відсотків повинна погасити Корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" шляхом передачі цінних паперів.
Мировою угодою встановлені терміни виконання зобов'язань, а саме згідно пункту 12 мирової угоди від 28.07.2004 ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" сплачує 5 відсотків від загальної суми кредиторських вимог віднесених до четвертої черги в термін до 25.01.2005, згідно пункту 13 мирової угоди від 28.07.2004 Корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" погашає 95 відсотків від загальної суми кредиторських вимог віднесених до четвертої черги в термін до 25.01.2006 шляхом передавання в рахунок заборгованості цінних паперів (акцій та інших цінних паперів) по номінальній вартості кожному з конкурсних кредиторів.
Пунктом 10 мирової угоди від 28.07.2004 встановлено, що після виконання Корпорацією "Індустріальна Спілка Донбасу" зобов'язань перед кредиторами четвертої черги реєстру вимог кредиторів, до Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" переходять права кредитора по зазначеним зобов'язанням в обсязі, в якому задоволені вимоги кожного кредитора.
ВАТ “Алчевський металургійний комбінат» свої зобов'язання за мировою угодою перед ДП НАЕК "Енергоатом" виконало, що встановлено вищенаведеними рішеннями судів.
Доказів виконання Корпорацією "Індустріальна Спілка Донбасу" грошових зобов'язань перед ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в сумі 25.076.235,45грн суду не надано, боржником наявність вказаної заборгованості не спростовано.
При цьому, мирова угода від 09.07.04 у справі №10/4б припиняє свою дію з моменту повного погашення Боржником зобов'язань у відношенні кожного Кредитору; зобов'язання Боржника за Мировою угодою не забезпечені порукою, а зобов'язання Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" як третьої особи, яка взяла на себе зобов'язання Боржника щодо погашення кредиторських вимог, не припиняються з 25.01.06.
Враховуючи вищевикладене, грошові вимоги ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в сумі 25.076.235,45грн є обґрунтованими, доведеними та підлягають визнанні і включенню до реєстру вимог кредиторів у заявленій сумі 25.076.235,45грн (вимоги четвертої черги).
Поряд із цим з матеріалів справи встановлено, що заявником кредиторських вимог у цій справі є Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ.
Водночас в матеріалах справи наявна заява Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про заміну кредитора його правонаступником.
Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»:
- утворено Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (п. 1);
- затверджено Статут Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Положення про наглядову раду Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Положення про принципи формування наглядової ради Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (п. 2);
- установлено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства (ч. 1 п. 3).
Державна реєстрація Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відбулася 11.01.2024, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Відповідно до статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
За таких обставин, заява Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про заміну кредитора його правонаступником підлягає задоволенню.
За результатами розгляду кредиторських вимог Компанії "Річком Лімітет" "Річком Лімітед" (Reachcom Limited), повідомлення розпорядника майна Глеваського В.В. про результати розгляду кредиторських вимог, інших наданих документів, суд встановив:
Компанія «Річком Лімітед» звернулося до суду із заявою про грошові вимоги до боржника Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», в якій просить суд визнати вимоги в сумі 4.458.121.283,41грн, з яких:
- заборгованість за Угодою про кредитну лінію від 16.09.2005 в сумі 47.900.000,00 доларів США, що еквівалентно 1.306.458.130,00грн,
- проценти за період з 03.08.2009 до 16.03.2012 в сумі 9.354.792,90 доларів США, що еквівалентно 255.149.169,91грн,
- проценти за період з 16.03.2012 до 24.12.2021 в сумі 105.825.287.50 доларів США, що еквівалентно 2.886.352.968,98грн,
- арбітражні витрати в сумі 5.991,04 фунтів стерлінгів, що еквівалентно 219.377,51грн,
- юридичні видатки, витрати і виплати в сумі 271.498,87 фунтів стерлінгів, що еквівалентно 9.941.637,02грн.
У поданій заяві заявник посилається на наявність заборгованості Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» перед Компаніє «Річком Лімітед» за Угодою про кредитну лінію від 16.09.2005, яка стягнута рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30.04.2012.
Заявником визначено розмір грошових зобов'язань в національній валюті України за курсом НБУ гривні до долара США та до фунту стерлінгів станом на 24.12.2021.
Суд зазначає, що оскільки заява про визнання кредиторських вимог була направлена до суду засобами поштового зв'язку 24.12.2021, що підтверджується Експрес накладною Укрпошти яка міститься на поштовому конверті, в якому вказана заява надійшла до суду, розмір грошових вимог має визначатися в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України станом на 24.12.2021.
За наслідком проведеного судом перерахунку заявленої до Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу» суми грошових вимог за курсом НБУ до долара США (27,2747) гривень за один долар та до фунту стерлінгів (36,6176) за один фунт стерлінгів станом на 24.12.2021 судом встановлено, що заявником вірно визначений розмір кредиторських вимог, який складає 4.458.121.283,41грн.
Згідно з повідомленням розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог вимоги Компанії «Річком Лімітед» відхилені повністю з підстав того, що заявником не надано доказів погашення заборгованості гарантами - ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» та Компанією «Ріфервей Лімітед», розмір процентів за період з 16.03.2012 по 24.12.2021 в сумі 105.873.769,45 доларів США є неспівмірним із сумою основної заборгованості, заявником не зазначені та не надані докази погашення заборгованості в межах виконавчого провадження за період з 20.02.2019 по 31.03.2021, заявником не надано інформацію про стан юридичної особи станом на теперішній час. Також розпорядник майна вважає, що компанія «Річком Лімітед» відступило право вимоги до Корпорації «ІСД» до «Бі-Ен-Вай Меллон Корпорейт Трасті Сервісиз», тому підлягають з'ясуванню обставини належності заявнику права вимоги до боржника. Додатково розпорядник майна звертає увагу про необхідність здійснення аналізу документів на предмет зв'язку заявника з Російською Федерацією.
Досліджуючи заявлені кредиторські вимоги суд виходить з такого:
16.09.2005 між Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу» (далі - Корпорація «ІСД»), як позичальником, ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», як гарантом, «Ріфервей ЛТД («Reeferway LTD»), як гарантом, та «Річком Паблік Лімітед» («Reachcom Public Limited»), як кредитором, укладено Угоду про кредитну лінію.
За умовами пункту 2.1. Угоди про кредитну лінію кредитор надає позичальнику, на умовах положень цієї Угоди, строкову кредитну лінію в максимальній сукупній сумі 150.000.000 доларів США за умови дотримання будь-якої пролонгації, умови якої мають бути погоджені.
Згідно з пунктом 6.4. Угоди про кредитну лінію процент (розрахований як складний відсоток на підставі, визначеній позичальником час від часу) за будь-якою простроченою сумою має нараховуватися та ставати таким, що підлягає сплаті (перед та після визначення) боржниками на вимогу кредитора за ставкою 11 (одинадцять) процентів річних.
Усі проценти розраховуються на підставі 30/390 днів та Положення про наступний робочий день для потреб сплати (пункт 6.5. Угоди).
Відповідно до пункту 11.1. Угоди про кредитну лінію, гаранти безвідклично, безумовно і солідарно:
(а) гарантують кредитору точне виконання боржником всіх їхніх зобов'язань відповідно до цієї Угоди та Листа про комісію;
(b) зобов'язуються перед кредитом з того приводу, що усякий раз, коли боржник не сплатить будь-яку суму своєчасно відповідно до або у зв'язку з цією Угодою або Листа про комісію, гаранти мають негайно на вимогу сплачувати таку суму ніби вони були основним боржником; та
(с) мають надавати відшкодування кредиту негайно на вимогу в рахунок будь-яких витрат, збитків або відповідальності, понесених кредитором, якщо будь-яке зобов'язання гарантоване ними є або стає не забезпеченим правовими санкціями, недійсним або незаконним. Сума видатків, збитків або відповідальності має дорівнювати сумі, на відшкодування якої кредитор міг би інакше мати право.
Ця угода регулюється та тлумачиться відповідно до законодавства Англії (пункт 26 Угоди).
03.10.2008 між Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу» (далі - Корпорація «ІСД»), як позичальником, ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», як гарантом, «Ріфервей ЛТД («Reeferway LTD»), як гарантом, та «Річком Паблік Лімітед» («Reachcom Public Limited»), як кредитором, укладено додаткову угоду до Угоди про кредитну лінію.
25.09.2005 між «Річком Паблік Лімітед» та «Джей.Пі. Морган Трансті Сервісиз Лімітед» укладений договір встановлення довірчої власності Ноти участі в кредиті із фіксованою ставкою на суму 150.000.000 доларів США із строком погашення у 2010 році.
03.10.2008 між «Річком Паблік Лімітед» та «Бі-Ен-Уай Корпорейт Трасті Сервісіз Лімітед» укладений додатковий договір встановлення довірчої власності, за умовами пункту 2 якого починаючи з дати цього договору умови Нот змінюються таким чином:
(а) визначення дати добровільного погашення в умові 6 (с) (Погашення за зобов'язанням Держателів нот) умов Нот змінюється таким чином, що слова « 23 березня 2007 року» змінюються на « 30 липня 2009 року».
Емітент звільняє довірчого власника від будь-якої відповідальності стосовно будь-якої дії або бездіяльності, за які він може нести відповідальність у зв'язку із надзвичайним рішенням (пункт 3.1.).
Довірчий власник цим надає згоду на внесення до Угоди про кредитну лінію, як було вчинено відповідно до додаткової угоди про кредитну лінію, форма якої додається до цього договору (пункт 4.1.).
Окрім як прямо змінено цим договором, договір встановлення довірчої власності, по відношенню до Нот, залишається в повній силі та чинності, і починаючи з цієї дати він буде читатися і тлумачитися як один документ з цим додатковим договором встановлення довірчої власності (пункт 5.).
«Річком Паблік Лімітед» на підставі Спеціального Рішення змінено назву на «Річком Лімітед», що підтверджується свідоцтвом про зміну назви, яке додано до заяви з вимогами до боржника та наявне в матеріалах справи.
Суд зазначає, що в матеріалах справі відсутні докази які ставлять під сумнів інформацію про стан юридичної особи заявника у зв'язку з чим, доводи розпорядника майна в цій частині судом до уваги не приймаються.
Рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року у справі №111798 задоволено позов Компанії «Річком Лімітед» до Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» та Компанії «Reeferway Limited» про стягнення простроченої заборгованості за Угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року та стягнуто з відповідачів на користь позивача прострочену заборгованість за угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року в сумі 47.900.000,00 доларів США, 9.354.792,90 доларів США - нарахованих процентів, 5.991,04 фунтів стерлінгів - в рахунок арбітражних витрат та 271.498,87 фунтів стерлінгів - в рахунок юридичних видатків, витрат і виплат.
Судом встановлено, зокрема, що:
П.54 у світлі положень пункту 6.4. Угоди, Донбас та ПАТ зобов'язані сплатити проценти Річком за тим же самим методом з 16 березня 2012 року до дати повного погашення.
П.55 Підсумовуючи, Донбас та ПАТ мають чинний борг перед Річком, основна сума якого складає 47.900.000,00 доларів СШАЮ, а договірні проценти, належним чином обчислені станом на 16 березня 2012 року, складають 9.354.792,90 доларів США, та додаткові проценти, обчислені за тим же самим методом, описаним в пункті 6.4.Угоди, до сплати.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 Закону.
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 17 серпня 2017 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.12.2017) клопотання Компанії «Річком Лімітед» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року задоволено. Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року у справі (провадженні) №111798 за позовом компанії «Річком Лімітед» до Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення простроченої заборгованості за Угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 10 листопада 2017 року апеляційні скарги Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» відхилено. Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 17 серпня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2019 року у справі №415/2376/15-ц ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 17 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 10 листопада 2017 року залишено без змін.
28.12.2017 Лисичанським міським судом Луганської області видано виконавчий лист №415/2376/15-ц про надання дозволу на примусове виконання Арбітражного рішення із строком пред'явлення до 11 листопада 2020 року.
20.02.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58426783 щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа.
Станом на теперішній час рішення суду у виконавчому провадженні не виконано, заборгованість не сплачена. В матеріалах справи відсутні докази на спростування доводів Компанії «Річком Лімітед», викладених у заяві з вимогами до боржника.
Доказів вчинення розпорядником майна дій щодо встановлення обставин сплати заборгованості у виконавчому провадженні суду не надано.
Суд зауважує, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
Слід зазначити, що статус Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду, на рішенні якого ґрунтуються вимоги компанії «Річком Лімітед», унеможливлює сприйняття цього акту юрисдикційного органу, який не є державним судом, у розумінні ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а тому не звільняє кредитора від доведення таких вимог у загальному порядку згідно із ч.8 цієї статті, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.02.2021 у справі №922/2503/20.
Як вбачається з матеріалів заяви та було встановлено судом в обґрунтування наявності грошових вимог компанією «Річком Лімітед» було надано копії Угоди про кредитну лінію, додаткової угоди до Угоди про кредитну лінію, договору встановлення довірчої власності, додаткового договору встановлення довірчої власності, рішення ЛМАС, ухвали і постанов судів у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, про визнання і надання дозволу на виконання цього арбітражного рішення, копію виконавчого листа Лисичанського міського суду Донецької області від 28.12.2017 у справі №415/2376/15-ц про визнання і надання дозволу на виконання рішення ЛМАС, копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2019 ВП №58426783.
За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування
За змістом статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, є виконавчими документами на підставі яких підлягають примусовому виконанню рішення.
Доказів того, що виконавчий лист Лисичанського міського суду Донецької області від 28.12.2017 у справі №415/2376/15-ц визнано таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, суду не надано. Вказаним виконавчим документом та постановою про відкриття виконавчого документа підтверджено факт існування зобов'язання Корпорації «ІСД» та їх розмір.
У повідомленні про результати розгляду вимог Компанії «Річком Лімітед» розпорядник майна додатково звертає увагу про необхідність здійснення аналізу документів на предмет зв'язку заявника з Російською Федерацією.
Проте розпорядник майна не зазначив жодного документа, на підставі якого суд міг встановити зв'язок Компанії «Річком Лімітед» з Російською Федерацією. При цьому збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Не передбачено збирання доказів судом і КУзПБ. Розпорядником майна не наведено жодних норм діючого законодавства, які б визначали підстави відмови у визнанні кредиторських вимог з підстав ймовірності існування зв'язку учасника справи з Російською Федерацією.
Інші доводи та аргументи розпорядника майна відхиляється судом як такі, що є юридично не спроможними, а відтак не впливають на результати розгляду кредиторських вимог Компанії «Річком Лімітед».
Враховуючи викладене, дослідивши сукупність доказів наданих заявником, які підтверджують факт наявності дійсних грошових зобов'язань боржника в сумі 1.571.768.314,44грн, кредиторські вимоги Компанії «Річком Лімітед» підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на стадії процедури розпорядження майном боржника в сумі 1.571.768.314,44грн, з яких:
- заборгованість за Угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року в сумі 1.306.458.130,00грн,
- проценти за період з 03.08.2009 по 16.03.2012 (включно) в сумі 255.149.169,91грн.
- арбітражні витрати в сумі 5.991,04 фунтів стерлінгів, що еквівалентно 219.377,51грн,
- юридичні видатки, витрати і виплати в сумі 271.498,87 фунтів стерлінгів, що еквівалентно 9.941.637,02грн.
Щодо грошових вимог в частині процентів за період з 17.03.2012 по 24.12.2021 в сумі 105.825.287.50 доларів США, що еквівалентно 2.886.352.968,98грн, суд зазначає про таке:
Нарахування процентів за період з 17.03.2012 по 24.12.2021 не входить до періоду нарахування процентів визначених у виконавчому листі Лисичанського міського суду Донецької області від 28.12.2017 у справі №415/2376/15-ц, а отже підлягають доведенню на загальних підставах.
Як вже зазначалось судом, доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
При цьому, матеріали справи таких доказів не містять, що є підставою для відмови у визнанні кредиторських вимог у цій частині.
За результатами розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 , повідомлення розпорядника майна Глеваського В.В. про результати кредиторських вимог, та інших наданих документів, суд встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою з додатковими грошовими вимогами до боржника в сумі 1760596,53грн, з яких:
126701,79грн. - заборгованість з виплати вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного середнього заробітку,
1633894,74грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені.
Згідно з повідомленням розпорядника майна Глеваського В.В. про результати кредиторських вимог, вказані вимоги визнані частково в сумі 126.701,79грн.
Як вбачається зі змісту заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника, в обгрунтування додаткових вимог ОСОБА_1 зазначив про те, що в період з 26 вересня 2012 року по 01 травня 2020 року він працював в Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» (надалі - Корпорація «ІСД») та 01 травня 2020 року відповідно до наказу №2-тр від 30.04.2020р його було звільнено на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу Законів про Працю України - за угодою сторін. У день звільнення видано трудову книжку, розрахунковий листок за травень 2020 року, а також довідку від 01.05.2020р №54 про нараховані суми, які належать у зв'язку із звільненням та про середньоденну заробітну плату. Відповідно до вказаної довідки №54 від 01.05.2020р йому нараховані суми при звільненні: заробітна плата за березень 2020 року у розмірі 21303,95грн; заробітна плата за квітень 2020 року у розмірі 27908,06грн; компенсація за невикористану щорічну відпустку у розмірі 197031,98грн; вихідна допомога у розмірі двох середніх місячних заробітків у відповідності до Наказу №2-тр від 30.04.2020р у розмірі 84467,86грн, а разом - 330711,85грн.
В подальшому Корпорацією «ІСД» було сплачено заробітну плату за березень 2020 року у розмірі 21303,95грн та заробітну плату за квітень 2020 року у розмірі 27908,06грн, а разом - 49212,01грн.
Залишок невиплаченої суми нарахованої заробітної плати (її складової), що складає 281499,84грн (із розрахунку 330711,85грн - 49212,01грн).
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16.03.2021 у справі №234/17039/20 (провадження №2/234/1700/21), з Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість з виплати складової заробітної плати у сумі 281499,84грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 281499,84грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.01.2022 визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Корпорації «ІСД» в сумі заборгованості з виплати складової заробітної плати у сумі 281499,84грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 281499,84грн.
Додаткові грошові вимоги в сумі 126.701,79грн - заборгованість з виплати вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного середнього заробітку заявлені із розрахунку: (84467,86грн/2*3)=126.701,79грн.
Додаткові грошові вимоги в сумі 1633894,74,84грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 02.05.2020 по 09.12.2022 заявлені із розрахунку: 2498,31грн х 654 дні.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
За змістом наведених у статті 1 КУзПБ термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу:
грошовим зобов'язанням (боргом) є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;
поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Слід зазначити, що від встановлення характеру грошових вимог (належність до конкурсних чи поточних вимог) залежить правомірність висновку про наявність/відсутність правових підстав для їх визнання на певній стадії судового розгляду справи про банкрутсво (розпорядження майном/ліквідація).
Так, частиною чотирнадцятою статті 39 КУзПБ, серед іншого, передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
За змістом зазначених норм порядок задоволення грошових вимог конкурсних кредиторів передбачає, зокрема, визнання господарським судом таких вимог та їх внесення арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів.
Натомість, порядок задоволення грошових вимог поточних кредиторів згідно норм КУзПБ є відмінним.
Так, відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
Отже, до визнання боржника банкрутом пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення здійснюється у порядку розгляду спору в позовному провадженні та ухвалення господарським судом за результатом такого розгляду відповідного рішення.
У заяві з додатковими вимогами до боржника, поряд з іншим, заявлені вимоги в сумі 1633894,74,84грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 02.05.2020 по 09.12.2022.
Отже частина цих грошових вимог, нарахованих за період з дати відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації «ІСД» - 30.03.2021 по 09.12.2022 є поточними.
Станом на теперішній час провадження у справі про банкрутство Корпорації «ІСД» перебуває на стадії процедури розпорядження майном.
Таким чином оскільки частина грошових вимог мають характер конкурсних, а частина грошових вимог мають характер поточних вимог (які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство), у зв'язку з тим, що провадження у справі перебуває на стадії процедури розпорядження майном, грошові вимоги, що мають характер поточних, можуть бути стягнуті за результатом розгляду спору у позовному провадженні у межах цієї справи №905/2199/20 про банкрутство Корпорації «ІСД», що унеможливлює їх розгляд в порядку статті 45 КУзПБ з огляду на відмінний порядок задоволення таких вимог у справі про банкрутство.
Щодо вимог в частині складової заробітної плати у вигляді вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного середнього заробітку у зв'язку із припиненням трудового договору за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата поділяється на: основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Приписами частини 1 статті 47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16.03.2021 у справі №234/17039/20 (провадження №2/234/1700/21) встановлено, що з 26.09.2012 ОСОБА_1 працював в Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», остання займана посада - начальник відділу правового забезпечення поточної діяльності правового департаменту, про що маються відповідні записи у трудовій книжці.
01 травня 2020 року позивача звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін, що підтверджується копіями Наказу №2-тр від 30.04.2020р та копією трудової книжки, заповненої 28.09.1995р на ім'я ОСОБА_1 .
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заборгованість по заробітній платі позивачу станом на 01.05.2020, його середньоденна заробітна плата складає 2498,31грн без утримання податків і зборів.
Відповідно копії довідки, виданої Корпорацією «ІСД» №54 від 01.05.2020 про нараховані суми, належні при звільненні, заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає:
- заробітна плата за березень 2020 року - 21303,95грн;
- заробітна плата за квітень 2020 року - 27908,06грн;
- компенсація за невикористану щорічну відпустку у розмірі 197031,98грн;
- вихідна допомога у розмірі двох середніх заробітків у зв'язку з припиненням трудового договору за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України у розмірі 84467,86грн.
Відповідачем на користь позивача виплачено лише заборгованість по заробітній платі за березень 2020 року у розмірі 21303,95грн, квітень 2020 року у розмірі 27908,06грн, а разом - 49212,01грн. Доказів сплати залишку заборгованості у сумі 281499,84грн (із розрахунку 330711,85грн - 49212,01грн) відповідачем суду не надано.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16.03.2021 у справі №234/17039/20, з Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу» на користь ОСОБА_1 стягнуто вихідну допомогу у розмірі двох середніх заробітків у зв'язку з припиненням трудового договору за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України у розмірі 84467,86грн.
До заяви з додатковими вимогами до боржника у справі про банкрутство Корпорація «ІСД» заявником ОСОБА_1 додано копію Положення про оплату праці Корпорації «ІСД».
Пунктом 6.9. Положення визначена сума вихідної допомоги при розірванні трудового договору у зв'язку із ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, скороченням чисельності або штату (п.1 ст.40 КЗпП), а також за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП) - в розмірі трьохмісячного середнього заробітку.
Отже враховуючи факт стягнення з Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу» на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі двох середніх заробітків у розмірі 84467,86грн. та визнання цих вимог за ОСОБА_1 ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.01.2022 в межах даної справи, додаткові грошові вимоги в сумі 126701,79грн - заборгованість з виплати вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного середнього заробітку підлягають частковому визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 42233,93грн. із розрахунку: (126701,79грн. - 84467,86грн.).
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, суд зазначає про таке.
Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 січня 2018 року у справі №61-590св17 висловив позицію, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
У п.п.39,40 постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 607/14495/16-ц, а саме, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належить йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Середній заробіток працівника розраховується відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 з наступними змінами (далі - Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
В рішенні (заочне) Краматорського міського суду Донецької області від 16.03.2021 у справі №234/17039/20 судом розрахований середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 02.05.2020р по 16.03.2021р в сумі 544631,58грн (2498,31грн х 218 днів).
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16.03.2021 у справі №234/17039/20, з Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 02.05.2020 по 16.03.2021.
З огляду на викладене, суд бере до обрахунку середньоденну заробітну плату позивача у розмірі 2498,31грн та робочі дні з дати, наступної після 16.03.2021, що не охоплюється заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16.03.2021 у справі №234/17039/20, а саме з 17.03.2021 по 29.03.2021 (дата що передує даті відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу»).
Згідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.08.2020 №3501-06/219 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік» за період з 17.03.2021 по 29.03.2021 включно, кількість робочих днів для розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить - 9 днів.
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 17.03.2021 по 29.03.2021 (2498,31грн х 9 днів) становить 22484,79грн.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, додаткові вимоги ОСОБА_1 підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів частково в сумі:
42233,93грн. (вихідна допомога при звільнені) - вимоги першої черги,
22484,79грн. (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені) - вимоги четвертої черги.
Керуючись статтями 1, 2, 9, 43, 44, 45, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 74, 76-79, 86, 91, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати вимоги кредиторів:
Акціонерного товариства «Райффайзн Банк» в сумі 287313,90грн (вимоги четвертої черги),
Компанії «Річком Лімітед» (Reachcom Limited» в сумі 1.571.768.314,44грн (вимоги четвертої черги),
ОСОБА_1 в сумі 42233,93грн - вихідна допомога (вимоги першої черги) та в сумі 22484,79грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені (вимоги четвертої черги),
Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в сумі 25.076.235,45грн (вимоги четвертої черги),
Замінити кредитора Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на правонаступника Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Відмовити у визнані кредиторських вимог ОСОБА_1 в сумі 1.695.877,91грн.
Відмовити у визнані кредиторських вимог компанії «Річком Лімітед» в сумі 2.886.352.968,97грн.
Ухвала набрала законної сили 05.03.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ГПК України.
У судовому засіданні 05.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2025.
Суддя М.О. Лейба