Справа №: 642 / 358 /25 Головуючий 1 інстанції: Грінчук О.П.
Провадження №: 33/818/566/25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ч.4 ст.121 КУпАП
05 березня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Маленку В.В., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю її захисника - Медвєдєва В.І., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.01.2025 о 09-01 год. в м. Харкові, вул. Велика Панасівська, 108, водій ОСОБА_1 керувала т.з. Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройдено. Правопорушення вчинене повторно протягом року за ч.3 ст. 121 КУпАП (ЕНА 3613885 від 06.12.2024), чим порушено п. 31.3.Б ПДР України; КМУ №137 Про затвердження порядку ОТК та обсягів перевірки тех. стану т/з; ст. 37 ЗУ «Про дорожній рух». Відносно водія ОСОБА_1 складено адміністративний протокол ЕПР1 №214641 від 07.01.2025.
Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються рапортом інспектора вз. 2 р. 3 бат. 2 УПП в Харківській обл. ДПП Маркової Я. від 07.01.2025 про зупинку ОСОБА_1 під час керування т.з., який не пройшов ОТК; даними протоколу ЕПР1 №214641 від 07.01.2025; довідкою про належність т.з.; копією свідоцтва про реєстрацію т.з. Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 ; відомостями з витягу з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих т.з., в якому зазначено про відсутність даних про проходження ОТК; копією постанови ЕНА 3613885 від 06.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП; відеозаписом з камери в матеріалах справи з місця події.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, подав апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт зазначає, зокрема, про наступне.
Відсутній обов'язок щодо проведення обов'язкового технічного контролю імпортованого автомобіля при його першій державній реєстрації в Україні.
Згідно з ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Згідно з абз. 6 п. 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07 вересня 1998 року № 1388, перша державна реєстрація транспортних засобів, що були в експлуатації за кордоном, здійснюється виключно після проведення експертного дослідження таких транспортних засобів фахівцями, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів.
Отже, при першій державній реєстрації автомобіль підлягає проходженню не обов'язкового технічного контролю, а оцінки відповідності конструкції і технічного стану та експертного дослідження, які автомобіль успішно пройшов, що підтверджується сертифікатом відповідності індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.021.05540-24, виданим 29.07.2024 року ТОВ «Мустанг Транс», та висновком експертного дослідження № 21/6339/467, виданим судовим експертом Харківського НДЕКЦ МВС.
Оскільки згідно зі свідоцтвом про реєстрацію автомобіля, яким керувала правопорушниця, автомобіль вперше був зареєстрований територіальними органами МВС України 13.08.2024, то обов'язок проведення обов'язкового технічного контролю виник 13.08.2024, тому перший технічний контроль мав відбутись не пізніше 13.08.2026, а отже немає складу адміністративного правопорушення.
Водія не відсторонили від керування транспортним засобом, а протокол про адміністративне правопорушення складали двоє працівників поліції, хоча в протоколі зазначено лише одного.
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засідання прибули особа, що притягується до адміністративної відповідальності, та її захисник.
В судовому засіданні останні підтримували доводи апеляційної скарги у повному обсязі, висловлювали незгоду з рішенням суду першої інстанції та просили його скасувати і закрити провадження по справі за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до пункту 31.3.б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за ч. 3 ст. 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.01.2025 о 09-01 год. в м. Харкові, вул. Велика Панасівська, 108, водій ОСОБА_1 керувала т.з. Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройдено. Правопорушення вчинене повторно протягом року за ч.3 ст. 121 КУпАП (ЕНА 3613885 від 06.12.2024), чим порушено п. 31.3.Б ПДР України; КМУ №137 Про затвердження порядку ОТК та обсягів перевірки тех. стану т/з; ст. 37 ЗУ «Про дорожній рух». Відносно водія ОСОБА_1 складено протокол ЕПР1 №214641 від 07.01.2025.
Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції.
З дослідженого судом відеозапису вбачається, що при перевірці поліцейським даних в службовому планшеті було встановлено, що т.з. Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 , не пройшов ОТК. На питання поліцейського ОСОБА_1 повідомила, що документи про проходження т.з. ОТК в неї відсутні. Крім цього, на відео ОСОБА_1 повідомила, що транспортний засіб Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 , використовувався нею для перевезення вантажу на підприємстві Аттика.
Повторність вчинення даного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3613885 від 06.12.2024 (а.с.6).
Зауваження захисника щодо формальних порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення суд не бере до уваги, враховуючи, що вони не впливають на встановлення судом наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення. Разом з тим, аргументи захисника про невідсторонення водія від керування транспортним засобом не цілком відповідають дійсності, адже з відеозапису чітко вбачається, що на запитання правопорушниці про можливість продовжити рух на вказаному транспортному засобі, працівник поліції повідомив її про те, що без технічного контролю автомобіль експлуатуватися не може (09:41:00).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що проходження сертифікації для постановки автомобілю на облік не позбавляє обов'язку на проходження обов'язкового технічного контролю, відповідно до вимог законодавства.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що дійсно відповідно до ч. 7 ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» періодичність проходження обов'язкового технічного контролю для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років становить кожні два роки.
Разом з тим, до автомобіля, яким керувала правопорушниця, застосовуються додаткові вимоги технічного контролю, оскільки він має кузов та вантажність до 0,67 тонн.
З сертифікату відповідності індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.021.05540-24, виданого 29.07.2024 року ТОВ «Мустанг Транс», та висновку експертного дослідження № 21/6339/467, виданого судовим експертом Харківського НДЕКЦ МВС, на які посилався захисник, вбачається, що експертами перевірялася лише відповідність номерів двигуна тим, які у реєстраційних документах, проводилася перевірка щодо того, чи не знаходиться цей автомобіль у розшуку, та питання конструкції даного автомобіля, однак для встановлення питання можливості отримувати навантаження 0,67 тонн проводиться спеціальний технічний контроль, який проведений не був. Таким чином, апелянтом не надано жодного документа, який свідчив би про те, що вказаний автомобіль може перевозити вантаж до 0,67 тонн без створення загроз безпеці дорожнього руху.
На запитання, коли даний автомобіль проходив обов'язковий технічний контроль за кордоном в судовому засіданні правопорушниця також не змогла відповісти.
Враховуючи усе викладене, підстави ставити під сумнів відомості, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні, у зв'язку з чим апеляційний суд вбачає у діях правопорушниці, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у
рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З вищезазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними або необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника правопорушниці, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М. Курило