Справа № 953/8086/24 (1-кс/953/685/25) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/261/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
26 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 січня 2025 року, якою застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12023220000001129 від 27.09.2023, за ч.3 ст. 301КК України, -
23.01.2025 року слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12023220000001129 від 27 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 301 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 301 КК України, яка підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами.
Зазначав, що існує достатньо підстав вважати про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Також слідчий вважав, що стосовно підозрюваної має бути застосований запобіжний захід у вигляді саме тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 січня 2025 року клопотанняслідчого залишено без задоволення.
Обрано відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у межах строку досудового розслідування до 23.03.2025 року включно. Також на ОСОБА_8 покладено процесуальні обов'язки, а саме: не відлучатись із населеного пункту м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та свідками, визначеними органом досудового розслідування; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просила скасувати зазначену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначала, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України є недоведеними. Посилався також на сумлінну процесуальну поведінку підозрюваної, а також на практику ЄСПЛ. Посилалась також на відомості про особу підозрюваної та на існування соціальних зв'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваної захисника ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, а також пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12023220000001129 від 27.09.2023 за ч.3 ст. 301-1 КК України.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 суд першої інстанції зазначив, що існує обґрунтована підозра, доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Поряд з цим слідчий суддя встановив недоведеним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 ніж тримання під вартою та вважав достатнім застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження ОСОБА_8 ,підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301КК України.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Відповідно до вимог ч.1 п.п.4,5 ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, вказано зміст підозри та правову кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється остання із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих їй дій, передбачених ч.3 ст. 301 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у протоколах НСРД; висновках судово-мистецтвознавчої експертизи; протоколах проведення обшуків за місцем знаходження порностудій.
Враховуючи обсяг відомостей судового провадження, який об'єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри та необхідності застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який буде достатнім для запобігання ризикам, встановленим судом першої інстанції та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, може вдатися до таких дій.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Крім того, слідчим суддею врахована практика ЄСПЛ, конкретні обставини справи. Суворість покарання, яка є суттєвим, проте не єдиним елементом, що має враховуватись під час обрання запобіжного заходу, не може слугувати підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, твердження сторони обвинувачення про те, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПКУ країни є доведеним є необґрунтованими.
При встановленні відсутності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, прокурор не довів його існування, оскільки підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась та не судима, на що слушно послався слідчий суддя суду першої інстанції.
Визначивши ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя встановив процесуальні обов'язки, втому числі, заборонив ОСОБА_8 спілкування зі свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні, іншими особами, визначеними слідчим.
Поряд з цим, ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, є не одруженою, піклується за своєю літньою бабусею. Враховуючи такі відомості, а також відсутність відомостей про те, що ОСОБА_8 підозрюється чи обвинувачується у скоєнні інших кримінальних правопорушень, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновку слідчого судді щодо недоведеності існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрювану певних процесуальних обов'язків в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги правильності цього висновку не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції та вважає, що застосування до ОСОБА_8 іншого, менш суворого виду запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді суду першої інстанції про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_8 та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.1, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 січня 2025 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :