Житомирський апеляційний суд
Справа №278/5870/24 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Номер провадження №33/4805/350/25
Категорія ч.2 ст.173-2 КУпАП Доповідач Микитюк О. Ю.
10 березня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Микитюк О.Ю., розглянувши у письмовому провадженні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП,
встановив:
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді 680грн. штрафу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову. Зазначає, що дружину ОСОБА_2 нецензурною лайкою не ображав, фізичною розправою не погрожував, психологічного тиску не чинив. Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Вина матеріалами справи не доведена
В матеріалах справи міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що копію постанови отримав 07.12.2024, учасник бойових дій, неодноразово приймав участь у обороні України, має проблеми зі здоров'ям, є юридично необізнаним, підготовка документів потребувала часу, тому строк на оскарження пропущений.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
В судове засідання ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 , будучи належно повідомленими на вказані ними засоби комунікації, не з'явились. Процесуальні перешкоди для апеляційного розгляду справи відсутні.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків тощо.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
На підставі ч.2 ст.173-2 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, 24 жовтня 2024 року близько 20 год. 33 хв., ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно дружини ОСОБА_2 , а саме ображав словами нецензурної лайки, колишню дружину, погрожував фізичною розправою, чим міг завдати психічної шкоди здоров'ю потерпілої.
Суд першої інстанції дослідив протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №088940 від 24.10.2024; копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 від 24.10.2024, пояснення ОСОБА_2 , заяву ОСОБА_1 про визнання вини, постановуЖитомирського районного суду Житомирської області від 22 травня 2024 року у справі №278/2895/24 і зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
При апеляційному перегляді не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність /а.с.6/. Підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, суд
постановив:
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2024 року без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Ю.Микитюк