Провадження № 33/803/408/25 Справа № 204/12487/24 Суддя у 1-й інстанції - Чапала Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
21 лютого 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2024 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обіймала посаду начальника Південно-Східного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України у період часу з 09.03.2023 по 25.10.2024, полковника юстиції у відставці, тимчасово не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Сірика А. С.
прокурора Баклана В. В.
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 грн 00 коп.
Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 обіймаючи у період часу з 09.03.2023 по 25.10.2024 посаду начальника Південно-Східного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України, тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, маючи при цьому військове звання «полковник юстиції», тобто будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду, неналежним чином виконуючи обов'язки начальника Південно-Східного територіального юридичного відділу, зона відповідальності якого поширюється на територію Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей, діючи у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 30, 36 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 1.2, 2.2 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.12.2016 № 744, пунктів 5, 6 Положення про Південно-Східний територіальний юридичний відділ, затвердженого наказом Головного управління військової юстиції № 25 від 16.10.2023, не здійснила аналізу судової та правозастосовної практики, що належить до сфери діяльності Відділу, зокрема не надала належної оцінки порушень, допущених при укладанні додаткових угод до договору № 3 від 25.01.2022, укладених між Квартирно-експлуатаційним відділом (КЕВ) міста Кропивницький, що є структурним підрозділом ЗСУ, та ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» всупереч вимогам ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та усталеній судовій практиці, викладеній у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду № 927/491/19 від 18.06.2021, не здійснила належний розгляд листа Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, у якому було прямо вказано на зазначені недоліки, жодних заходів щодо організації за цим фактом претензійно-позовної роботи у КЕВ м. Кропивницький та у Міністерстві оборони України не ініціювала, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17215 КУпАП.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку звідсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП. Посилаючись на положення Інструкції вказує, що договори та додаткові угоди до них, готувались та укладались КЕВ м. Кропивницький відповідно і претензійна та позовна робота мала бути організована відповідно до вимог Інструкції саме КЕВ м. Кропивницький, як підрозділом Збройних Сил України, а не Міністерства оборони України. Наголошує на тому, що Положенням про Південно-Східний територіальних юридичний відділ визначено його основним завданням представництво інтересів Міністерства (Міністра) оборони України. Вважає, що згідно зі своїми функціональними обов'язками вона як начальник відділу мала організовувати відповідну роботу, спрямовану на ведення позовної роботи саме інтересах Міністерства (Міністра) оборони України, а не будь-якого підрозділів Збройних Сил України, яким, у тому числі, є КЕВ Кропивницький.
Звертає увагу суду, що організацію ведення будь-якої претензійної роботи ні в інтересах Міністерства оборони України, ні тим більше в інтересах підрозділів Збройних Сил України, на Південно-Східний територіальний юридичний відділ та його керівництво не покладено як Інструкцією, так і жодним іншим керівним документом. Відповідно жодна із посадових осіб Міністерства оборони Україна або Збройних Сил України не могла надати їй як начальнику Південно-Східного територіального юридичного відділу вказівку на організацію ведення (ініціювання) претензійно-позовної роботи за договорами, укладеними КЕВ м. Кропивницький.
Вищенаведене, на думку апелянта, спростовує викладені у протоколі твердження прокурора про те, що вона "організацію претензійно-позовної роботи у КЕВ м. Кропивницький та у Міністерстві оборони України не ініціювала" або "від організації претензійно-позовної роботи самоусунулась, належним чином виконання доручення Міністра оборони України з цього приводу не забезпечила".
Зазначає, що договір № 3 від 25.01.2022 та додаткові угоди до нього укладений та виконувався не від імені Міністерства оборони України, а від імені KEB м. Кропивницький, як окремої юридичної особи розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня за децентралізованими видатками. Враховуючи зазначене та вимоги Інструкції, звернення до суду з позовом до суб'єкта господарювання не могло бути здійснено від імені Міністерства оборони України (юридичної особи, яка не була та не є стороною господарських відносин Договору № 3), а повинно було бути здійснене КЕВ м. Кропивницький, як окремим суб'єктом господарської діяльності та стороною Договору. Вказане, за твердженням апелянта, спростовує твердження прокурора, відображене у протоколі про те, що вона "не надала оцінки порушенням, допущеним при укладанні додаткових угод до договору № 3 від 25.01.22, якими змінено ціни товару у бік зростання...", оскільки вказане знаходиться у межах компетенції посадової особи, яка вела договірну роботу та, у випадку порушення інтересів КЕВ м. Кропивницький як окремої юридичної особи та розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня за децентралізованими видатками, мала відповідно до вимог Інструкції організувати ведення претензійної та позовної роботи.
Також апелянт посилається на процесуальні порушення, допущені під час складення протоколу та неповноту судового розгляду, оскільки в матеріалах, долучених до протоколу є показання свідка ОСОБА_2 , проте останній не був допитаний під час судового розгляду справи.
Зазначає, що тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, закінчився ще до надсилання протоколу до суду, оскільки кримінальне провадження було розпочато вже після закінчення строків за ст. 38 КУпАП.
Зауважує, що на час складення протоколу вона була вже звільнена з військової служби, відповідно не є суб'єктом правопорушення за ч. 2 ст. 17215 КУпАП.
Позиції учасників апеляційного процесу.
Захисник Сірик А. С. та ОСОБА_1. в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу останньої та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, постанову суду вважав законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення докази, долучені до протоколу, якими підтверджується її винуватість, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП від 17.12.2024 року, складеним прокурором відділу третього управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора А. Гриненко (а.с. 1-11); постановою Державного бюро розслідувань про закриття кримінального провадження від 10.12.2024 (а.с. 12-22); рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.07.2024 у справі № 912/527/24 (а.с. 23-42); копіями листа Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 26.12.2023 № 5-4-3470 вих.-23 (а.с. 43-44); листа Заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України до 905/з від 10.01.2024 (а.с. 45); скріншотом сторінки системи СЕДО, що містить доручення розгляду листа Південно-Східному територіальному юридичному відділу, очолюваному полковником юстиції ОСОБА_1 , із резолюцією «До виконання ОСОБА_1 » (а.с. 46, 167); копією відповіді Південно-Східного територіального юридичного відділу № 9сл від 25.01.2024 на лист Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 26.12.2023 № 5-4-3470 вих.-23 за підписом ОСОБА_1 (а.с. 52-55), копією протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_1 до листа (а.с. 56); копією скріншоту з системи СЕДО, щодо підписання та завантаження ОСОБА_1 в систему СЕДО відповіді Південно-Східного територіального юридичного відділу № 9сл від 25.01.2024 на лист Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 26.12.2023 № 5-4-3470 вих.-23 із подальшими резолюціями «Погодив» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 57, 168-170); копією наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 09.03.2023 № 44 про призначення полковника юстиції ОСОБА_1 на посаду начальника Південно-Східного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України (а.с. 78); копією Положення про Південно-Східний територіальний юридичний відділ, затвердженого наказом начальника Головного управління військової юстиції від 16.10.2023 № 25 (а.с. 79-84); копією Положення про Головне управління військової юстиції, затвердженого наказом Міністерства оборони України 412/нм від 18.07.2023 (а.с. 86-95), та додатку до зазначеного Положення, яким затверджено Перелік адміністративно-територіальних зон відповідальності Головного управління військової юстиції та територіальних юридичних відділів (а.с. 96); копією відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої ОСОБА_1 була наділена повноваженнями вчиняти від імені Міністерства оборони України в якості представника певні дії, зокрема підписувати договори (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди) (а.с. 166).
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...
Вищевикладені докази належним чином дослідженні та оцінені судом першої інстанції і правильно покладені в основу постанови, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП.
Позиція захисту в апеляційній скарзі та в судовому засіданні зводилась до того, що ОСОБА_1 не мала повноважень представляти інтереси КЕВ м. Кропивницький як окремої юридичної особи в судах, лист військової прокуратури вона розглянула та надала відповідь у встановлений строк, тому в її діях відсутній склад правопорушення.
Проте з такими твердженнями захисту не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 4 Положення про Південно-Східний територіальний юридичний відділ, затвердженого наказом начальника Головного управління військової юстиції від 16.10.2023 № 25, відділ, серед іншого, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Верховної ради України та Кабінету Міністрів України, наказами і дорученнями Міністерства оборони України та Типовим Положенням про територіальний юридичний підрозділ (управління, відділи), яке затверджено наказом Міністра оборони України № 259 від 16.05.2016 та Положенням про Головне управління військової юстиції, яке затверджене наказом Міністра оборони України № 412/нм від 18.07.2023.
Пунктом 11 Положення про Південно-Східний територіальний юридичний відділ, затвердженого наказом начальника Головного управління військової юстиції від 16.10.2023 № 25, передбачено, що серед іншого, начальник Відділу відповідає за організацію його діяльності, здатність до виконання завдань за призначенням та результати.
Згідно з пунктами 5, 6 Положення про Південно-Східний територіальний юридичний відділ, затвердженого наказом начальника Головного управління військової юстиції від 16.10.2023 № 25, Типового Положення про територіальний юридичний підрозділ (управління, відділи), яке затверджено наказом Міністра оборони України № 259 від 16.05.2016 основними завданнями Відділу є здійснення самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України у судах, здійснення аналізу судової практики, що стосується діяльності Міноборони, а також правозастосовної практики з питань, що належать до сфери діяльності Відділу.
Абзацом 4 пункту 5, Положення про Південно-Східний територіальний юридичний відділ, затвердженого наказом начальника Головного управління військової юстиції від 16.10.2023 № 25 передбачено, що Відділ здійснює в установленому порядку перевірки стану ведення претензійної і позовної роботи, зокрема в установах та організаціях Збройних Сил України.
З цією метою Відділ відповідно до покладених на нього завдань в межах зони відповідальності: взаємодіє з органами прокуратури з питань самопредставництва, представництва інтересів Міноборони у судах, оскарження рішень судів, винесених не на користь Міноборони, його посадових осіб; аналізує матеріали, що надійшли від правоохоронних і контролюючих органів, результати позовної роботи, а також отримані за результатами перевірок, ревізій, інвентаризацій дані, що характеризують стан дотримання законності органами військового управління та військовими частинами, готує пропозиції за фактами виявлених правопорушень та бере участь в організації роботи з відшкодування збитків.
Відповідно до Витягу з положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький, затвердженого наказом Начальника Миколаївського КЕУ від 27.06.2023 № 118, квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький є державною установою, яка створена з метою організації виконання завдань з питань інженерно-інфраструктурного (квартирно-експлуатаційного) забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України у Кіровоградській області.
Таким чином аналіз наведених функціональних обов'язків начальника Південно-Східного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України дає підстави для висновку, що, обіймаючи зазначену посаду, діючи на виконання доручення безпосереднього керівника - начальника Головного управління військової юстиції підполковника ОСОБА_6 , полковник юстиції ОСОБА_1 мала обов'язок здійснити аналіз актуальної судової практики, надати юридичну оцінку порушенням, викладеним у листі Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 26.12.2023 № 5-4-3470 вих.- 23 та надати безпосередньому керівнику пропозиції за фактами виявлених правопорушень для організації роботи з відшкодування збитків.
Як слідує з матеріалів справи, Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону звернулась з листом від 26.12.2023 № 5-4-3470 вих.-23 до Міністерства оборони України, у якому повідомила про виявлені порушення Закону України «Про публічні закупівлі» при укладанні додаткових угод до Договору № 3 від 25.01.2022 про закупівлю електроенергії, якими були змінені ціни за одиницю товару у бік зростання понад 10 відсотків за відсутності документального обґрунтування такої необхідності, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та не узгоджується з усталеною судовою практикою, викладеною у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду № 927/491/19 від 18.06.2021.
Розгляд вказаного листа згідно з дорученням Міністерства оборони України № 905/з від 10.01.2024 покладався на Головне управління військової юстиції Міністерства оборони України в особі підпорядкованого Південно-Східного територіального юридичного відділу, очолюваного полковником юстиції ОСОБА_1 .
У подальшому Начальник Південно-Східного територіального юридичного відділу полковник юстиції ОСОБА_1., на виконання доручення № 905/з від 10.01.2024, діючи від імені Міністерства оборони України 25.01.2024 підготувала відповідь на лист Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, у якій констатувала відсутність порушень законодавства про здійснення публічних закупівель при укладанні додаткових угод до Договору № 3 від 25.01.2022.
Здійснюючи розгляд листа Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 26.12.2023 № 5-4-3470 вих.-23 та готуючи відповідь від імені Міністерства оборони України (як вищого органу військового управління) полковник юстиції ОСОБА_1 обмежилась викладом змісту листа, який є аналогічним за змістом з листом КЕВ м. Кропивницький від 16.01.2024 без надання правової оцінки доводам, викладеним у ньому.
У вказаних листах наводяться доводи, які суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові № 927/491/19 від 18.06.2021 та констатовано законність укладання додаткових угод до Договору № 3 від 25.01.2022.
Згідно з пунктом 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Полковник юстиції ОСОБА_1 діючи від імені Міністерства оборони України та в його інтересах, враховуючи імперативну норму статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зобов'язана була врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду № 927/491/19 від 18.06.2021, при підготовці відповіді на лист Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 26.12.2023 № 5-4-3470 вих.-23.
Відповідно до матеріалів справи до обов'язків начальника Південно-Східного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України полковника юстиції ОСОБА_1 (пункт 11 Положення про Південно-Східний територіальний юридичний відділ) входить здійснення заходів внутрішнього контролю та управління ризиками за напрямами діяльності відділу.
Наказом Міністра оборони України № 145 від 02.04.2019 затверджено Порядок організації в системі Міністерства оборони України внутрішнього контролю та управління ризиками (далі - Порядок 145), який визначає механізм організації і функціонування внутрішнього контролю та управління ризиками в системі Міністерства оборони України.
У пункті 4.3.2 Порядку 145 наведені типові правила і процедури контролю, до яких, серед іншого, входить контроль за достовірністю проведених операцій, перевірка процесів та операцій до та після їх проведення.
Під час розгляду листа Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 26.12.2023 № 5-4-3470вих.-23 ОСОБА_1 не було перевірено достовірність інформації, викладеної у листі КЕВ м. Кропивницький від 16.01.2024, яку остання використала для підготовки відповіді, внаслідок чого у Міністерстві оборони України питання щодо захисту порушених інтересів держави ініційовано не було, допущено виникнення фінансових ризиків під час організації виконання доручення Міністерства оборони України № 905/з від 10.01.2024, які виразились у нездійсненні заходів що стягнення безпідставно набутих ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» бюджетних коштів у сумі 8 460 625,29 гривень.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.07.2024 № 912/527/24 позов прокурора задоволено, визнано недійсними додаткові угоди №2 від 26.01.2022, №3 від 27.01.2022, №4 від 28.01.2022, №9 від 20.09.2022 до Договору №3 від 25.01.2022, стягнуто з ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» на користь КЕВ м. Кропивницький грошових коштів у розмірі 8 460 625,29 гривень.
Під час розгляду справи № 912/527/24 Господарським судом Кіровоградської області констатовано, що Міністерство оборони України та КЕВ м. Кропивницький, відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у МОУ та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 744 від 30.12.2016, є органами, що уповноважені державою на здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів у військових частинах Збройних Сил України, є органами влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, а звернення прокурора до суду із позовом у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» мало місце внаслідок невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а тому кваліфіковано як бездіяльність відповідного органу.
Посилання ОСОБА_1 , що відповідь Південно-Східного територіального юридичного відділу № 9сл від 25.01.2024 на лист Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 26.12.2023 № 5-4-3470 вих.-23 погоджувалася з Головним управлінням військової юстиції, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , спростовуються матеріалами справи.
Згідно з наявними у матеріалах справи скріншотами з системи СЕДО, зазначений лист був підписаний 25.01.2024 від Південно-Східного територіального юридичного відділу ОСОБА_1 , і лише після цього в подальшому був погоджений від Головного управління військової юстиції 26.01.2024 ОСОБА_4 та 02.02.2024 ОСОБА_5 (а.с. 57).
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, оскільки на момент складення протоколу не мала статусу військової службової особи, апеляційний суд відхиляє, оскільки на момент вчинення інкримінованого правопорушення, а саме у період з березня 2023 року по жовтень 2024 року ОСОБА_1 , маючи військове звання «полковник юстиції», обіймаючи посаду начальника Південно-Східного територіального юридичного відділу виконувала відповідні функціональні обов'язки.
Стосовно строків притягнення до адміністративної відповідальності, які на думку апелянта на момент складення протоколу вже закінчились, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Згідно з ч. 8 ст. 38 КУаАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Як слідує з матеріалів справи Кропивницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону 26.07.2024 за фактами недбалого ставлення до своїх службових обов'язків військовими службовими особами Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький та Міністерства оборони України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024121550000091 від 26.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
Враховуючи, що діями ОСОБА_1 , які виразились у неналежному виконанні своїх функціональних обов'язків матеріальних збитків не заподіяно 10.12.2024 кримінальне провадження № 42024121550000091 від 26.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України закрито.
У постанові від 10.12.2024 про закриття кримінального провадження органом досудового розслідування та прокурором вказано, що за викладених вище обставин в діях полковника юстиції ОСОБА_1 , відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, однак вбачається склад військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, тобто недбале ставлення до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.
Отже, постанова суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 винесена в межах строку, визначених ч. 8 ст. 38 КУпАП.
В апеляційній скарзі сторони захисту наведені також інші доводи, проте, виходячи з меж обставин, які викладені в протоколі, меж доказування, а також враховуючи те, що доводи апеляційної скарги є аналогічними з позицією захисту в суді першої інстанції, які були належним чином перевірені місцевим судом з якими погоджується апеляційний суд, то вони не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду по всім ключовим доводам захисту, на яких акцентовано увагу в судовому засіданні та апеляційній скарзі, викладені вище.
Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.
Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 частиною 2 статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун