Справа № 161/16924/24 Головуючий у 1 інстанції: Шестернін В. Д.
Провадження № 22-ц/802/277/25 Доповідач: Федонюк С. Ю.
07 березня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Федонюк С. Ю.,
суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 грудня 2024 року,
У вересні 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» звернулося до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 грудня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Стар Файненс Груп» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №29534-04/2024 від 24.04.2024 в розмірі 49 400 грн, з них: 20 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29 400 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Стар Файненс Груп» судовий збір в розмірі 2 518 грн.
Не погодившись із даним рішенням суду в частині стягнення судових витрат на професійну правову допомогу ТОВ «Стар Файненс Груп» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній ним частині та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 550 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що на виконання п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК представником ТОВ «Стар Файненс Груп» зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається із судового збору - 3 028 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 550 грн. На підтвердження вищевказаних витрат до позовної заяви представником ТОВ «Стар Файненс Груп» долучено належним чином засвідчену копію договору про надання правничої допомоги від 17.07.2024 р. Так, відповідно до п. 1.1 договору визначено детальний опис робіт (наданих послуг), які Адвокатське об'єднання «КН Перший юридичний офіс» в особі керуючого партнера адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни має надати апелянту у зв'язку із супроводом претензійно-позовної діяльності та примусового стягнення заборгованості стосовно позичальників (боржників) ТОВ «Стар Файненс Груп» згідно з Реєстром, який є додатком №1 та невід'ємною частиною даного договору та відповідно до якого відповідачка зазначена під №33.
Зазначає, що безпосередньо матеріалами цивільної справи №161/16924/24 підтверджується факт надання послуги щодо підготовки та направлення досудової вимоги на адресу відповідача 03.08.2024 р. (копія повідомлення про повернення кредиту (досудова вимога) та докази направлення долучені до позовної заяви), а також факт підготовки та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача за договором про надання фінансового кредиту. Окрім того, в п. 2.1. вищевказаного договору визначено розмір винагороди/гонорару в сумі 5 550 грн за супровід претензійно-позовної діяльності стосовно одного позичальника (боржника) ТОВ «Стар Файненс Груп». Отже, вважає, що з боку ТОВ «Стар Файненс Груп» на виконання ч. 8 ст. 141 ЦПК та ч. 3 ст. 137 ЦПК до позовної заяви долучені належні та допустимі докази для підтвердження та детального опису обсягу робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Нікіпеловою К.Є., в межах супроводу цивільної справи №161/16924/24 в Луцькому міськрайонному суді Волинської області.
Щодо відсутності доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу зазначає , що на дату ухвалення оскаржуваного рішення доказів на підтвердження понесених ТОВ «Стар Файненс Груп» витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 5 550 грн існувати не могло, оскільки вищевказаним договором передбачено поетапну оплату витрат. Вказує, що відповідно до п. 3.1. договору факт надання послуг сторони оформляють актами приймання-передачі послуг. Якщо сторонами не погоджене інше в усній або письмовій формі, Адвокатське об'єднання формує та надає ТОВ «Стар Файненс Груп» Акт по закінченню надання конкретної послуги або по закінченню певного етапу надання конкретної послуги (п.3.3. договору).
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що на даний час у неї на утриманні знаходяться малолітні діти, котрим 4 та 5, 8 роки, вона їх виховує одна та батько дітей не допомагає їй фінансово, а тому вона не має можливості сплатити відсотки, які нарахувала фінансова компанія. Вказує, що як тільки її фінансове положення зміниться в кращу сторону, зобов'язується сплатити кошти, які брала в компанії.
Згідно із вимогами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як визначено приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема, на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при розгляді справи учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів справи, позивач заявив до стягнення 5 550 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги від 17.07.2024, реєстр позичальників/боржників (додаток №1 до договору про надання правничої допомоги) від 17.07.2024, ордер на надання правничої допомоги №1403608 від 29.08.2024 (а.с. 19-23).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, факт понесення судових витрат позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції доводиться лише копією договору про надання правничої допомоги від 17.07.2024, реєстром позичальників/боржників (додаток №1 до договору про надання правничої допомоги) від 17.07.2024, та ордером на надання правничої допомоги №1403608 від 29.08.2024.
Відповідно до умов п. 1.1. даного договору на умовах, визначених цим договором, клієнт замовляє і оплачує, а адвокатське об'єднання надає клієнту правову допомогу з правових питань, пов'язаних із супроводом претензійно-позовної діяльності та примусового стягнення заборгованості стосовно позичальників клієнта згідно з Реєстром, який є додатком №1 та невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із п. 3.1 договору про надання правничої допомоги від 17.07.2024 факт надання послуг сторони оформляють актами приймання-передачі послуг.
При цьому, всупереч положенням даного договору, позивач не надав доказів, що підтверджують розмір судових витрат (фактичної передачі наданих адвокатом послуг), які, зокрема, можуть міститися в акті приймання-передачі послуг за договором, до закінчення розгляду справи по суті. Таким чином, ТОВ «Стар Файненс Груп» не виконав покладений на нього обов'язок, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Також суду не надано детального розрахунку вартості фактично наданих послуг з правничої допомоги, пов'язаних саме з розглядом справи щодо цього відповідача.
Отже, висновки суду першої інстанції про відсутність документального підтвердження надання правничої допомоги у зв'язку з наведеним є підставою для відмови у задоволенні вимог заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
За таких обставин апеляційну скаргу ТОВ «Стар Файненс Груп » слід залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній його частині - без змін.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення щодо відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 грудня 2024 року в даній справі в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя
Судді