Справа №760/23298/17 2/760/51/25
04 березня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої-судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Зеленчуку М.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві заяву відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності -,
Позивач звернувся до суду з позовом та просить виділити йому у власність частку спільного майна за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з технічним паспортом, виданим Київським міським БТІ 25 квітня 2008 року за № 1780, загальною площею 73,1 кв.м. (веранда -площею 8,1 кв.м., кухня - площею 9,6 кв.м., санвузла- площею 3,8 кв.м., житлова - площею 19,4 кв.м., житлова - площею 10,7 кв.м., житлова - площею 11,3 кв.м., житлова - площею 6,9 кв.м., кладова - площею 3,3 кв.м.) та житлового приміщення площею 13,9 кв.м. (кв. 1 ), що становить майже 2/3 частини житлового будинку (а саме 0,664%); виділити йому у власність частку спільної земельної ділянки, розташованої за у АДРЕСА_3 ; припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку та житлове приміщення розташоване по АДРЕСА_3 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 21.09.2022 задоволено клопотання представника позивача про заміну первісного відповідача ОСОБА_4 на ОСОБА_2 .
У підготовчому засіданні відповідачкою ОСОБА_2 подано заяву про закриття провадження. Заява обгрунтована тим, що ОСОБА_4 ніколи не мала права власності на 1/3 зазначеного в позові майна, та не була співвласником у спільній частковій власності, не мала правових підстав для забезпечення виконання позовних вимог позивача, що свідчить про відсутність предмету спору.
Представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви про закриття провадження.
Заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом. Звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прв, свобод чи інтересів.
Способи захисту порушених прав визначені в статтях 15, 16 ЦК України.
За змістом ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 конкретизовано висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме зазначено, що закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, з огляду на таке.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Встановлення відсутності предмета спору на час пред'явлення позову не є єдиним випадком для закриття провадження у справі у підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки «збіднює» відповідне правове регулювання, не відповідає його змісту, так як у такому випадку (при відсутності предмета спору) малоймовірно або позивач звертався до суду.
Водночас, твердження про те, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише в разі, якщо предмет спору відсутній під час пред'явлення позову, не ґрунтується на законі.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Зазначені відповідачкою обставини, а саме те, що ОСОБА_4 ніколи не мала права власності на 1/3 зазначеного в позові майна, та не була співвласником у спільній частковій власності не свідчать про відсутність спору, а є предметом вирішення його під час ухвалення рішення.
За таких обставин, суд вважає подану заяву про закриття провадження по справі необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 255, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: І.А. Усатова