Справа №760/33415/21
2/760/1077/25
10 березня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі-Черчукан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
13.12.2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Свої вимоги мотивує тим, що 08.09.2018 між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, оформлений письмовою розпискою відповідно до якої позивач надала відповідачу, в якості позики, тобто в борг грошові кошти в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США, з кінцевим терміном повернення до 01.01.2019.
Вказує, що факт одержання грошей відповідачем підтверджується розпискою, яка написана власноруч відповідачем в момент передачі йому вказаної суми позики.
Також посилається, що при передачі грошових коштів та написання розписки відповідачем був присутній свідок ОСОБА_3 .
Позивач вказує, що починаючи з січня 2019 року позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути борг. Також неодноразово до відповідача телефонував і чоловік позивача з відповідною вимогою, однак відповідач суму позики у строк , визначений у борговому документі не позивачу повернув.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 08.09.2018 у розмірі 680 250 (шістсот вісімдесят тисяч двісті п'ятдесят) гривень 00 коп. ( 25 000,00 х 27,21 грн = 680 250,00 грн.
Також позивач просила стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.
14.12.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
03.06.2022 до Солом'янського районного суду м. Києва від відповідача у справі надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
06.06.2022 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва зроблено перехід до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
14.12.2022 від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 .
14.10.2022 від представника відповідача у справі надійшло клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3
14.10.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про забезпечення доказів.
24.10.2022 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - відмовлено.
24.10.2022 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
21.11.2022 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла відповідь на відзив та заява про поновлення процесуального строку.
29.11.2022 до Солом'янського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просила стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 25 000,00 дол. США.
29.11.2022 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання від позивача про повернення справи на стадію підготовчого засідання.
06.03.2023 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відмовлено.
28.03.2023 протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва задоволено клопотання позивача про повернення справи на стадію підготовчого судового засідання.
28.03.2023 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 29.11.2022, поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, залишено без руху.
10.04.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків та у підготовчому судовому засіданні 24.04.2023 протокольною ухвалою суду заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду по суті.
24.04.2023 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
12.06.2023 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Танцюри Олени Анатоліївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задоволено.
18.09.2023 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва клопотання ОСОБА_3 проведення судового засідання призначеного на 20 вересня 2023 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції із Тульчинським районним судом Вінницької області за участі свідка ОСОБА_3 , задоволено.
19.10.2023 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва за клопотанням відповідача по справі призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз ( адреса: 03170, м. Київ, вул. Смоленська,6).
24.04.2024 матеріали цивільної справи повернуто експертною установою до суду без виконання, оскільки відповідачем не було здійснено оплати вартості за проведення судової експертизи.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задоволнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову , як безпідставного.
У подальшому сторони та їх представники у судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник позивача подав клопотання про слухання справи у відсутності позивача.
Відповідач та його представник про причини неявки суд до відома не поставили. Направлена кореспонденція на адресу відповідача повернулася до суду з відміткою " адресат відсутній за вказаною адресою".
Враховуючи вимоги ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, допитавши свідка, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частина 2 статті 1047 ЦК України встановлює, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 08.09.2018 між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, оформлений борговою розпискою відповідно до якої позивач надала відповідачу, в якості позики, в борг грошові кошти в сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США, з кінцевим терміном повернення до 01.01.2019.
Факт одержання грошових коштів відповідачем підтверджується борговою розпискою від 08.09.2018 , що складена відповідачем по справі.
Як свідчать матеріали справи, при передачі грошових коштів та написання 08.09.2018 розписки відповідачем був присутній свідок ОСОБА_3 .
У ході розгляду справи також встановлено, що передача грошових коштів відповідачу відбувалась в місті Києві, при цьому грошові кошти запозичені позивачем безпосередньо передавав відповідачу свідок ОСОБА_3 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив вказані вище обставини.
Як свідчать матеріали справи, відповідач ориману від позивача суму позики у строк до 01.01.2019 позивачу не повернув.
У ході розгляду справи по суті відповідачем заперечувався факт отримання коштів у борг у позивача та складання спірної боргової розписки.
19.10.2023 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва на підставі клопотання відповідача у справі судом призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз ( адреса: 03170, м. Київ, вул. Смоленська,6).
На вирішення експерта поставлено питання:
-Чи виконано рукописний текст розписки від 08 вересня 2018 року ОСОБА_2 , чи іншою особою?
-Чи виконано підпис у розписці від 08 вересня 2018 року ОСОБА_2 , чи іншою особою?
-Чи відповідає дата складання розписки від 08 вересня 2018 року фактичній даті її створення?
Строк виконання судової експертизи - два місяці з моменту отримання цивільної справи та копії ухвали.
У провадження експерта надано матеріали цивільної справи № 760/33415/21 (один том).
Витрати по оплаті судової експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 (адреса листування: АДРЕСА_1 ; тел.: НОМЕР_3 ).
11.01.2024 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи та копії рахунку на оплату експертизи №77 від 5.01.2024.
12.01.2024 Солом'янським районним судом м. Києва направлено на адресу відповідача у справі лист з копією рахунку на оплату експертизи №77 від 05.01.2024, наданого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.
24.04.2024 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про залишення без виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 19.10.2023 у зв'язку з незабезпеченням виконання ухвали суду в частині оплати вартості судової експертизи.
Після направлення на адресу відповідача у справі копії рахунку на оплату експертизи №77 від 05.01.2024 наданого Київським науково- дослідним інститутом судових експертиз та клопотання експерта про відібрання експериментальних зразків підпису та почерку, відповідач у справі та його представник у судові засідання не з'являлися.
Причини невиконання вимог експертної установи, як і вимог ухвали суду щодо необхідності здійснення оплати вартості судової експертизи, відповідач суд до відома не поставив.
Як і не було повідомлено суд, про причини неявки відповідача у судове засідання з метою з"ясування обставин невиконання вимог експертної установи, хоча листом 12.07.2024 відповідача було повідомлено про обов"язковість його явки до суду ( а.с. 232).
Таким чином, судом було вжито заходи для проведення експертизи та забезпечення виконання відповідачем вимог експертної установи, проте відповідач від проведення експертизи ухилилився.
Статтею 109 ЦПК України встановлено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Відповідачем не надано належних і допустимих доказів на спростування відсутності боргових зобов"язань перед позивачем за борговою розпискою від 08.09.2018..
Відповідач від проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи ухилився.
Суд вважає, що відповідач, ухиляючись від участі в експертизі, відповідно до викладеного вище обґрунтування, своїми діями визнав наявність боргових зобов"язань від 08.09.2018 перед позивачем.
З огляду на викладене вище, суд приймає до уваги в якості належного та допустимого доказу у даній справі, боргову розписку від 08.09.2018.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (ч. 2 ст. 524 ЦК України) і в такому разі сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦК України).
Поряд із цим, Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи №464/3790/16-ц, зробила висновки, які виклала у постанові від 16 січня 2019 року (провадження № 14-465цс18).
Так, посилаючись на вимоги ст.ст. 1046 та 1049 ЦК України Велика Палата Верховного Суду вказала, що укладення, так і виконання окремих договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми як в іноземній валюті, так в національній валюті України.
Відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Таким чином, наявність боргової розписки у позикодавця та відсутність останньої у позичальника, свідчить про те, що боргові зобов'язання останнім не виконані.
У судовому засіданні досліджено оригінал боргової розписки від 09.08.2018, яка була надана позивачем на вимогу суду з метою проведення судової експертизи та знаходиться у матеріалах справи ( а.с. 80).
У розписці від 08.09.2018 чітко зазначено про те, що відповідач отримав кошти в розмірі 25000,00 доларів США та зобов'язався їх повернути позивачу у тому ж розмірі не пізніше 01.01.2019, тобто отримано кошти в борг.
З огляду на викладене вище та оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що боргова розписка від 08.09.2018 у розумінні вимог ст. 1047 ЦК України є належним доказом у справі в підтвердження отримання відповідачем у позику від позивача коштів у розмірі 25000,00 доларів США.
Як встановлено в ході розгляду справи, відповідач кошти у строк, визначений у розписці від 08.09.2018 та на час розгляду справи у суді, позивачу не повернув.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України закріплено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином судом встановлено наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, що підтверджується борговою розписки від 08.09.2018 на суму 25 000,00 дол.США зі строком повернення її позивачу 01.01.2019.
Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором позики від 08.09.2018 не виконав та грошові кошти отримані у борг позивачу у встановлений строк не повернув, у зв'язку чим суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 25 000,00 дол.США.
З огляду на викладене вище, позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 9 142,15 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 545, 610, 612, 625, 1046-1051 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 109, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 9142,15 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду оголошено та складено 10.03.2025.
Суддя О.М. Букіна