10 березня 2025 року
м. Київ
справа №400/14212/23
адміністративне провадження № К/990/9757/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі №400/14212/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №296 від 17 вересня 2023 року «Про результат службового розслідування за фактом втрати управління військової частини НОМЕР_2 ».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №296 від 17 вересня 2023 року «Про результат службового розслідування за фактом втрати зброї управління військової частини НОМЕР_2 ».
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії повернуто апелянту.
06 березня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі №400/14212/23.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, Суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2025 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору у розмірі 1288,32 грн.
13 січня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява військової частини НОМЕР_1 , у якій апелянт просив відстрочити сплату судового збору або надати додатковий час для сплати судового збору. В обґрунтування заяви апелянт зазначив, що військова частина НОМЕР_1 фінансується з Державного бюджету та є розпорядником коштів на найнижчому рівні. Апелянт вказує, що ним вживаються заходи направлені на сплату судового збору, однак, на теперішній час тимчасово відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору по даній справі.
Розглянувши заяву скаржника, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, та єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Суд апеляційної інстанцій зауважив, що надані апелянтом копії листів Департаменту СЗМОУ від 04 листопада 2024 року та 46 комендатури охорони та обслуговування від 14 листопада 2024 року за №1915/172/40/641/ФЕС не є належним доказом на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, оскільки даний лист адресований, зокрема, командирам всіх військових частин, керівникам установ та не свідчить про відсутність коштів за КЕКВ 2800 саме у військової частини НОМЕР_1 .
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Щодо продовження скаржнику строку для сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначав наступне.
Приписами частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
У відповідності до частин другої, шостої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Дослідивши доводи поданої апелянтом заяви, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником не надано доказів, що підтверджують здійснення військової частини НОМЕР_1 будь-яких дій направлених на сплату судового збору.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої апелянтом заяви про продовження процесуального строку або відстрочення сплати судового збору.
Отже, суд апеляційної інстанції вказав, що вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2025 року, а саме: доказів про сплату судового збору у встановлений судом строк не надано, наявні підстави для повернення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 298 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі №400/14212/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов